Аналіз виконання кошторису бюджетних установ за показниками звітності та рекомендації та рекомендації щодо шляхів вдосконалення бюджет

Аналіз виконання кошторису передбачає співставлення касових та фактичних видатків не лише з кошторисними показниками, а й виявлення відхилень проведених видатків та виділених коштів. Тому доцільно оцінити розмір та причини їх відхилення.

Здійснюючи аналіз, необхідно враховувати, що, незважаючи на негативну оцінку економії коштів з боку бюджетної установи, іноді можуть виникати певні об’єктивні та суб’єктивні фактори, які впливають на стан виконання кошторису. У випадку, коли виникає потреба в зміні окремих показників, затверджених у кошторисі, його необхідно коригувати.

Аналізуючи діяльність бюджетних установ, виявляючи певні відхилення касових та фактичних видатків, необхідно встановити, чи є вони закономірністю, чи певним виключенням. Для цього доцільно порівняти касові і фактичні видатки не лише в цілому за рік, але й поквартально.

На рівні окремих бюджетних установ до важливих показників відносяться не лише ті, що відображають сумарні видатки, а й питомі видатки у розрахунку на основну одиницю обсягу діяльності. Такі видатки визначаються як в цілому, так і за кожною статтею видатків. За даними Звіту про виконання загального фонду кошторису розраховуються видатки на зазначену одиницю. Дані про середній розмір бюджетних коштів, які припадають на основну одиницю діяльності, використовуються для оцінки зміни рівня видатків у порівнянні із: кошторисом, попередніми періодами, показниками інших бюджетних установ відповідного профілю.

Аналіз касових та фактичних видатків дозволяє з’ясувати причини нестачі бюджетного фінансування або ж, навпаки, вчасно виявити перевитрати коштів або завищення асигнувань.

Дослідження виконання кошторису бюджетних установ передбачає використання не лише загального, а й факторного аналізу, який спрямовано на забезпечення комплексного і системного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

Під час здійснення факторного аналізу необхідно враховувати:

• специфіку діяльності бюджетної установи;
• норми видатків, визначені чинним законодавством;
• переваги, недоліки та обмеження у застосуванні методів детермінованого факторного аналізу;
• результати аналізу мають бути сформульовані таким чином, щоб виявлені недоліки можна було усунути або мінімізувати в подальшому і розробити для даної установи відповідні заходи щодо поліпшення її діяльності.

Так, наприклад, для кількісної оцінки впливу факторів на зміну видатків на оплату праці бюджетної установи, можна запропонувати двофакторну мультиплікативну модель:

                                              ,

де, – видатки на оплату праці працівників бюджетної установи;                      

 – середньорічна чисельність  працівників бюджетної установи;

     – середньорічна заробітна плата одного працівника.

Аналіз виконання кошторису за спеціальним фондом здійснюється за наступними етапами [6 с. 159]:

1. оцінка складу, структури та динаміки спеціального фонду за показниками залишків, надходжень і видатків;
2. аналіз виконання плану надходжень спеціального фонду;
3. аналіз виконання плану видатків спеціального фонду;
4. аналіз руху коштів спеціального фонду;
5. факторний аналіз доходів спеціального фонду;
6. факторний аналіз видатків спеціального фонду;
7. узагальнення результатів аналізу.

Перший етап аналізу - оцінка складу, структури та динаміки спеціального фонду за показниками залишків, надходжень і видатків -  здійснюється за методиками горизонтального й вертикального аналізу. Позитивно оцінюється загальне зростання спеціального фонду, оптимізація його структури.

Другий етап - аналіз виконання плану надходжень спеціального фонду - передбачає співставлення кошторисних показників з реальним надходженням коштів. Позитивно оцінюється мінімальне відхилення зазначених показників від плану, що, з одного боку, свідчить про обгрунтованність кошторису, а з іншого – про здатність бюджетної установи реалізувати покладені на неї функції.

Третій етап - аналіз виконання плану видатків спеціального фонду - спрямовано на дослідження виконання кошторису за спеціальним фондом. На цьому етапі визначають, у якому обсязі було здійснено касові видатки; порівнюють касові видатки з кошторисом; оцінюють фактичні видатки, порівнюючи їх як з кошторисом, так і з касовими видатками. Видатки спів ставляють як в цілому, так і КЕКВ.

Четвертий етап - аналіз руху коштів спеціального фонду - здійснюється балансовим методом на основі наступної моделі:

                                            ,

де - залишок коштів спеціального фонду на початок року;

     - надходження коштів спеціального фонду за рік;

- використання коштів спеціального  фонду за рік;

    - залишок коштів спеціального фонду на кінець року.

Для поглиблення аналізу спеціального фонду бюджетної установи доцільно залучити дані щодо інтенсивності руху коштів, який дозволяє дослідити процеси надходження та використання коштів цього фонду. Такий аналіз здійснюється за наступними алгоритмами:

а) з надходження:                ;

б) з використання:               ,

де - коефіцієнт обороту з надходження коштів спеціального фонду;

- коефіцієнт обороту з використання  коштів спеціального фонду;

- надходження коштів спеціального  фонду за рік;

- використання коштів спеціального  фонду за рік;

- залишок коштів спеціального  фонду на початок року.

Позитивно оцінюється перевищення коефіцієнта обороту з надходження над коефіцієнтом обороту з використання на тій підставі, що зростання залишків коштів на кінець року створює додатковий потенціал, який буде використано у наступному періоді.

П’ятий етап – факторний аналіз доходів спеціального фонду - здійснюється окремо за кожним видом надходжень на основі мультиплікативної моделі:

                                        ,

де   - доходи спеціального фонду;

- осяг платних послуг (у натуральних показниках);

- вартість одиниці послуг.

Шостий етап - факторний аналіз видатків спеціального фонду – здійснюється окремо за кожним видом видатків і дозволяє з’ясувати  вплив окремих факторів на розмір видатків.

Сьомий етап - узагальнення результатів аналізу – Заключна стадія економічного аналізу, яка дозволяє зробити висновки про виконання кошторису бюджетної установи за спеціальним фондом, визначити причини відхилень та розробити заходи щодо збільшення надходжень і прискорення руху коштів спеціального фонду.

Аналіз завершується прийняттям управлінських рішень щодо подальшого розвитку бюджетної установи за рахунок спеціальних коштів.

 

 

3.2 Аналіз виконання кошторису Відділу культури та туризму Шполянської РДА за показниками звітності

 

З наведених вище форм річної звітності можна зробити загальний аналіз фінансового стану відділу.

 Розпочинаємо з розгляду  форми №1 Баланс. Аналізуючи дані  Форми № 1 Баланс станом на 01.01 2009 року можна зробити висновки:

На протязі 2008 року відділ покращив матеріальну базу.  Про це свідчить збільшення суми у рядках  122 і 132  балансу. На початок року вона становила 1769238 грн. і 673490,71 грн., а на кінець –  2018418 грн. і 729377,1 грн. відповідно. Відповідно відбувається збільшення фонду у необоротних активах : в рядку 330 на початок року – 1440414,71 грн., на кінець – 1706367,1 грн.

Підтвердження і більш детальний  розгляд стану необоротних активів відділу можна побачити у формі № 5 „Звіт про рух необоротних активів” . З цієї форми бачимо , що на протязі року відділом було збільшено вартість необоротних активів на 333655,79 грн., в т.ч. за рахунок: придбання необоротних активів на суму 47298,8 грн., дооцінки на суму 234542 грн., інших надходжень на суму 51814,99 грн. Поряд з цим зменшено вартість необоротних активів на 28589,4 грн., в т.ч. за рахунок: безоплатної передачі на суму 554 грн., списання на  суму 28035,4 грн.

Аналіз рядка  150 балансу „Матеріали і продукти харчування”  проводимо, залучаючи Форму № 6 „Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування” . З цієї форми видно, що на протязі року на потреби установи фактично витрачено матеріалів на суму  45132,91 грн., використовувались господарські матеріали і канцелярське приладдя а також паливо.  Придбання відбулося  на суму 52666,96 грн.

Розглядаючи розділ ІІ  активу балансу відділу  у частині Дебіторська заборгованість і розділ ІІ пасиву у частині Кредиторська заборгованість спостерігаємо відсутність даних. Це підтверджує і форма № 7 „Звіт про заборгованість за бюджетними коштами”. Для бюджетної установи це є позитивним показником.

Оскільки основне завдання фінансової звітності – надання інформації про виконання кошторису доходів і видатків бюджетної установи, аналіз виконання кошторису  проводять у розрізі Кодів економічної класифікації видатків (далі КЕКВ). Застосування КЕКВ здійснюється на основі „Роз’яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету”, затвердженого Наказом Державного Казначейства України від 04.11.04р. №194.

Аналіз виконання кошторису починаємо роботи з структурного аналізу кошторису відділу за 2007 - 2008 роки (Таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Структура кошторису видатків відділу культури і туризму Шполянської РДА за 2007 - 2008 рр.

№ з/п	КЕКВ	Назва	2007 рік		2008 рік
			Затверджено кошторисом	Частка у річній сумі, %	Затверджено кошторисом	Частка у річній сумі, %
1		Поточні видатки	1411961	89,44	1893707	88,37
	1111	заробітна плата	825731	52,31	1249869	58,33
	1120	нарахування на з/п	296356	18,77	450855	21,04
	1131	матеріали	90342	5,72	52870	2,47
	1133	продукти харчування	1000	0,06	1000	0,05
	1135	транспортні витрати	3000	0,19	10040	0,47
	1137	поточний ремонт	38881	2,46	-	-
	1138	послуги зв’язку	2380	0,15	3253	0,15
	1139	інші послуги	2976	0,19	13400	0,63
	1140	відрядження	1500	0,09	1950	0,09
	1160	комунальні послуги	46883	2,97	81470	3,8
	1172	регіональні програми	102912	6,52	29000	1,35
2		Капітальні видатки	166734	10,56	249137	11,63
	2110	придання обладнання	39000	2,47	34137	1,59
	2133	капітальний ремонт	127734	8,09	215000	10,04
ВСЬОГО:			1578695	100,0	2142844	100,0

 

З даних таблиці бачимо, що  більшість КЕКВ мають приблизно однакову частку в  річній сумі  кошторисів за 2007-2008 рр. Найбільшу питому вагу складають поточні видатки – в межах 89 %. З них найільше припадає на заробітну плату – 52,31% та 58,33% і відповідно нарахування на заробітну плату – 18,77% та 21,04%.

Аналіз виконання кошторису відділу в частині видатків в розрізі кодів економічної класифікації видатків  за 2008 рік можна представити у вигляді таблиці 3.2.

 Таблиця 3.2

Аналіз виконання кошторису  відділу культури і туризму Шполянської РДА за 2008 рік

КЕКВ	Назва	План, грн.	Факт, грн.	Виконання, %
	Поточні видатки	1893707	1861633,63	98,3
1111	заробітна плата	1249869	1229054,75	98,33
1120	нарахування на з/п	450855	439625,5	97,51
1131	матеріали	52870	52870	100,0
1133	продукти харчування	1000	1000	100,0
1135	транспортні витрати	10040	10038,89	99,99
1137	поточний ремонт	-	-	-
1138	послуги зв’язку	3253	3253	100,0
1139	інші послуги	13400	13400	100,0
1140	відрядження	1950	1940,68	99,52
1160	комунальні послуги	81470	81451,46	99,98
1172	регіональні програми	29000	28999,35	99,99
	Капітальні видатки	249137	249085	99,98
2110	придання обладнання	34137	34137	100,0
2133	капітальний ремонт	215000	214948	99,98
	Всього	2142844	2110718,63	98,5