Причини та закономірність виникнення системної кризи економіки України, її характер

У рамках антикризової політики для підтримки фінансового сектору національної економіки Європейського Союзу було запропоновано низку заходів.

1. У 2010 р. було утворено Європейський  Стабілізаційний Механізм (далі - ЄСМ) - це фінансово-стабілізаційний фонд, діяльність якого спрямована  на досягнення фінансової стабільності  в межах Єврозони. Він розпочав  діяльність восени 2012 р. Через нього  надається фінансова допомога  країнам, які переживають фінансову  скруту. Цей фонд формується за  рахунок випуску фінансових інструментів  та боргових цінних паперів  терміном до 30 років. Максимальний  обсяг кредиту, який може надаватися  державі-учасниці - 500 млрд євро. Фонд  має загальний капітал обсягом  у 700 млрд євро, з яких 80 млрд - вкладений капітал країнами-членами. Структуру часток участі країн у ЄСМ наведено в таблиці [11]:

Участь країн-членів Єврозони в ЄСМ

Країна	Частка участі у вкладеному капіталі, (%)	Вкладений капітал, млн євро	Загальний капітал, млн євро
Німеччина	27.1464	21,717.1	190,024.8
Франція	20.3859	16,308.7	142,701.3
Італія	17.9137	14,331.0	125,395.9
Іспанія	11.9037	9,523.0	83,325.9
Нідерланди	5.7170	4,573.6	40,019.0
Бельгія	3.4771	2,781.7	24,339.7
Греція	2.8167	2,253.4	19,716.9
Австрія	2.7834	2,226.7	19,483.8
Португалія	2.5092	2,007.4	17,564.4
Фінляндія	1.7974	1,437.9	12,581.8
Ірландія	1.5922	1,273.8	11,145.4
Словаччина	0.8240	659.2	5,768.0
Словенія	0.4276	342.1	2,993.2
Люксембург	0.2504	200.3	1,752.8
Кіпр	0.1962	157.0	1,373.4
Естонія	0.1860	148.8	1,302.0
Мальта	0.0731	58.5	511.7
Разом	100.0	80,000	700,000

 

 

2. У 2009 р. у Румунії та Латвії, а в 2010 - у Греції, Ірландії, Португалії  та Угорщині запрацювали програми  фінансової підтримки від "трійки  кредиторів" (ЄС, ЄЦБ, МВФ). Кожна така програма розробляється індивідуально для окремої країни з урахуванням проблем її державних фінансів та потреб.

3. У 2011 р. ЄЦБ вирішив розширити свою програму кредитування та започаткував нові заходи з надання кредитів для фінансової підтримки країнам - учасницям Єврозони в рамках антикризової політики. Ідеться про програму фондового ринку та Програму з купівлі облігацій. Першу з них було розпочато ще в 2010 р. для трьох країн периферії Єврозони, а саме для Греції, Португалії та Ірландії. Наступного року вона розширила свою дію на Іспанію та Італію. Ця програма стимулює втручання національних банків та центрального банку Єврозони до управління борговими цінними паперами країн-учасниць шляхом їхньої купівлі. Метою є відновлення перехідного механізму монетарної політики в межах валютної зони та досягнення цінової стабільності. За період з травня 2010 р. до грудня 2011 р. ЄЦБ викупив облігацій на загальну суму 218 млрд євро.

Друга програма була спрямована на стимулювання кредитних інституцій для надання кредитів своїм клієнтам. В її рамках було викуплено облігацій на загальну суму 40 млрд євро [12].

4. Уведено в дію Програму банківського нагляду. У рамках угоди про реформування Пакту про стабільність та зростання ("Sixpack") було ухвалено необхідність більш тісної інтеграції між країнами-членами. Як наступний крок інтеграції висувається ідея єдиного банківського нагляду. Проте офіційно рішення ще не було ухвалено, оскільки в межах Європейського Союзу існують різні думки щодо цієї ідеї.
5. Посилено бюджетну дисципліну. У рамках Пакту про стабільність та зростання Єврокомісія ухвалила низку заходів. Зокрема, мова йде про скорочення державних видатків та обсягу державного боргу. Кожній з країн з огляду на її економічну ситуацію надається певний термін для покращення макроекономічних показників (наприклад для Ірландії - до 2015 р., для Португалії - до 2014 р., для Італії - до кінця 2012 р.). У разі недотримання вимог, до країни-порушниці вживатимуться санкції у вигляді короткотермінового депозиту в обсязі 0,2% ВВП.
6. Розроблено заходи із залучення інвестицій та захисту банківських вкладів громадян. Єврокомісія запропонувала створити бюджет в обсязі 1,4 млрд євро на створення програми підтримки розвитку конкурентоспроможності підприємців на 2014-2020 рр. Це, безперечно, має здійснити позитивний вплив на реальний сектор економік країн - членів ЄС, що, у свою чергу, стимулюватиме експорт і сприятиме зміцненню євровалюти [13].

Крім цього, ЄС вдався до нетрадиційних заходів для подолання наслідків кризи, а зокрема - до збільшення банківської ліквідності. Проте, як зазначають аналітики, коригування банківських балансів за допомогою цього механізму не дасть позитивного ефекту в довгостроковій перспективі без наявності ефективної бізнес- моделі розвитку [9].

Головними особливостями антикризових заходів Європейського Союзу, на нашу думку, є програми з посилення бюджетної дисципліни та програми підтримки та розвитку конкурентоспроможності підприємців. На наш погляд, програми з посилення бюджетної дисципліни слід віднести до превентивних заходів, покликаних попередити можливі негативні прояви в цій сфері. Програми підтримки та розвитку конкурентоспроможності підприємців спрямовані на формування додаткового "буферного простору" для реального сектору економіки та підвищення диверсифікації ризиків, пов'язаних з можливими банкрутствами підприємств.

На думку багатьох експертів та аналітиків, одним із найефективніших у міжнародній практиці планів заходів державного антикризового управління є розроблений та реалізований у Китаї. Так, у 2012 р. ВВП цієї країни зріс на 7,4% порівняно з 10% у 2008 р. [14].

Одним з перших кроків, які вжив уряд Китаю для подолання кризи, було виділення з державного бюджету 4 трлн юанів (586 млрд дол. США) на підтримку національної економіки упродовж 2008-2010 рр. Ці кошти було спрямовано на монетарне стимулювання (політика, подібна до програми QE, яку активно застосовували у США) та надання кредитів для розвитку інфраструктури. Ці заходи забезпечили подальше зростання ВВП Китаю, водночас як у США, Японії та країнах ЄС темпи приросту цього показника почали знижуватися.

Крім цього, у рамках антикризової політики Центральний банк КНР оголосив про те, що відсоткова ставка за кредитами та депозитами стане більш гнучкою упродовж 2012 р. Так, комерційні банки надавали кредити під відсоток на 20% менший від офіційно встановленого Центральним банком, а депозити - на 10% більші за офіційно встановлену ставку. До того ж рівень інфляції зберігається в межах 2% [9].

На думку аналітиків, єдиним недоліком антикризової програми КНР є надмірне кредитування державних підприємств. Хоча це вигідно для розвитку інфраструктури, проте завдає шкоди іншим галузям промисловості. Разом з тим для подальшого сталого економічного зростання КНР має поступово відійти від політики державного втручання в економіку.

Загалом державна антикризова політика КНР у рамках монетарного регулювання була найбільш вдалою, порівняно з Північноамериканською та Європейською, адже саме ця країна продовжує демонструвати хоч і не двозначні, проте значні темпи зростання національної економіки. Для заходів США та Європейського Союзу притаманна зосередженість на підтримці банківського сектору економіки. Для виходу з кризи у США та ЄС вдалися до політики "кількісного пом'якшення". Проте, на жаль, відновлення економіки у цих країнах не спостерігається.

 

Висновки

 

Отже, усі заходи державного антикризового управління США, ЄС та КНР були спрямовані на "лікування симптомів" кризової ситуації, а не на усунення її причин або системну адаптацію до неї. Проаналізувавши результати всіх наведених антикризових заходів, можемо стверджувати, що всі вони принесли лише один результат - додатковий час. На нашу думку, основні цілі досліджених державних антикризових заходів полягали у збереженні обсягів наявного промислово- економічного потенціалу в умовах, коли об'єктивна потреба в них зменшується.

Заходи з подолання кризових ситуацій справляли лише непрямий вплив на проблемні сфери. На нашу думку, такий принцип корисно перейняти і застосовувати під час розробки заходів антикризового державного управління в Україні, але за умови чіткого розрахунку наслідків і етапів його перетворень аж до моменту прямої дії на цільову сферу. Ці розрахунки дають змогу не лише попередньої оцінки ефективності запропонованих заходів, а й забезпечать можливості для організації проміжного контролю процесу їх реалізації.

За умов використання способів впливу на економічний клімат за допомогою механізмів антикризового фінансового стимулювання постає гостра потреба створення та інтеграції нових правил (алгоритмів тощо) функціонування останньої відповідно до визначених цілей і специфічних умов. Якщо знехтувати цими заходами та скористатися стандартними механізмами, то ефективність державного антикризового управління може бути вкрай низькою, що в кризових умовах неприйнятно.

 

Список використаних джерел

 

1. Большой энциклопедический словарь : в 2 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. - Сов. энцикл., 1991. - Т. 1. - 863 с.
2. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій : монографія / Л. О. Лігоненко. - К. : Наук. думка, 2000. - 390 с.
3. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством : навч. посіб. / В. О. Василенко. - 2-ге вид., випр. і допов. - К. : Центр навч. л-ри, 2008. - 507 с.
4. Балдин К. В. Антикризисное управление: макро- и микроуровень : учеб. пособие / К. В. Бал- дин, В. С. Зверев, А. В. Рукосуев. - 2-е изд. - М. : Издательско-торговая корпорация "Дашков и Ко", 2007. - 280 с.
5. Даль В. Толковый словарь живаго великорусскаго языка / В. Даль. - 2-е изд., испр. и значительно умнож. по рукоп. автора. - С. Петербургъ : типограф. М. О. Вольф, 1881. - Т. 2. - 197 с.
6. Борисова С. Є. Заходи державного регулювання по виходу з кризи національних економічних систем / С. Є. Борисова // Вісн. Донец. ун-ту. - 2011. - Т. 1. - С. 200-203. - Серія В: Економіка і право.
7. Vasiliev V. S. World Financial Crisis / V. S. Vasiliev, E. A. Rogovskiy // Phase 2 (Recession). USAYCanada. - Economy, politics, culture, 2009. - N 3. - Р. 24 (russ.) ; Wittmann W. Finanzkrisen. Woher sie kommen, wohin sie fuehren, wie sie zu vermeiden sind / W. Wittmann. - Zuerich, 2009. - S. 18-25.
8. Дані МВФ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.imf.org
9. Інформаційна довідка на тему "Антикризова політика в рамках монетарного регулювання: міжнародний досвід" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://euinfocentre.rada.gov.ua
10. Дані федерального резервного банку "Bank of New York" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.newyorkfed.org/research/current_issues
11. Дані міжнародної ділової газети "Financial Times" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //www.ft.com/home/europe
12. Дані фонду "Європейський стабілізаційний механізм" "ESM" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.efsf.europa.eu/attachments/esm_treaty_en.pdf
13. Звіт Європейської Комісії [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa. eu/internal_market/economic_analysis/docs/financial_integration_reports/20120426-efsir_en.pdf
14. China model // Міжнар. ділова газ. "The Economist" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.economist.com/debate/overview/179

 

 

 

 

 

Вступ

 

Суспільство завжди прагне до постійного поліпшення рівня й умов життя, які може забезпечити стійкий економічний зріст. Однак спостереження показують, що довгостроковий економічний зріст не є рівномірним, а постійно переривається періодами економічної нестабільності. Криза – це явище, органічно властиве ринковій економіці за умов, коли вона стає великомасштабною й складною. Тема виходу з економічної кризи на сьогодні є актуальною: не знаючи причин кризи - неможливо знайти шляхи її подолання.

Світова економічна криза не оминула і Україну, болісно зачепивши всі галузі економіки, тисячі компаній і мільйони громадян. Криза загострила результати бездіяльності останніх років. В умовах, коли джерела швидкого зростання докризових років вичерпано, єдиний шлях виходу України на траєкторію сталого розвитку – це рішучі й всеосяжні реформи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності економіки.

 

 

Причини та закономірність виникнення системної кризи економіки України, її характер

 

Українські економісти розглядають фінансову кризу в двох аспектах:

• як наслідок світової фінансової кризи;
• як наслідок внутрішніх економічних і політичних суперечностей.

Вплив світової фінансової кризи на Україну, викликаний низкою причин: незавершеністю важливих процесів ринкової трансформації, вузькістю внутрішнього ринку, великою залежністю від зовнішнього ринку, низьким рівнем економічного суверенітету в умовах випереджального зростання фінансового сектору у відриві від реального, відсталою структурою економіки та її надмірною енергоємністю тощо. Високі темпи зростання української економіки протягом тривалого періоду утримувалися за рахунок надходжень ресурсів з-за кордону. Тому, економіка потрапила у залежність від чистого припливу капіталу. Таким чином, разом зі стрімким зростанням обсягу зовнішнього боргу економіка України почала розвиватися за споживацько-борговою моделлю. Іноземні позики в основному використовувалися на споживчому ринку, а не інвестувалися в економіку

Низка несприятливих зовнішніх чинників призвели до знецінення основного капіталу та коливання цін на нафту, бензин, інші енергопродукти. А оскільки Україна вже є складовою світового господарства, то, природно, були порушені цінові пропорції, які пов'язують Україну з цим господарством. Це завдало серйозних збитків економічному розвиткові загалом, порушило процес економічної стабілізації, спричинило до спаду валового національного продукту  [1, с. 74].