Шпаргалка по "Бюджету"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Апреля 2013 в 16:51, шпаргалка

Описание работы

Паспорт бюджетної програми. Приклад.
Порядок складання, розгляду та затвердження проектів місцевих бюджетів.
Форми кошторисів.

Файлы: 1 файл

Реферат.doc

— 364.00 Кб (Скачать файл)

До елементів методу бюджетного обліку належать: наскрізне документування первинної інформації про предмет обліку; періодичне проведення інвентаризацій; виявлення вартісної сутності економічних явищ, що змінюють стан фінансових ресурсів; використання бухгалтерських рахунків — специфічного інструментарію систематизації первинних відомостей, наявних у документах; застосування подвійного запису на бухгалтерських рахунках; подання інформаційної моделі стану фінансових ресурсів у вигляді балансу; відображення найважливіших фрагментів інформаційної моделі руху фінансових ресурсів у вигляді зовнішньої звітності та внутрішніх зведень.

 

  1. Первинні документи і їх класифікація.

Усі операції з виконання бюджету оформляються документально. Документи, в яких відображаються відомості про ці операції та підтверджується їх здійснення, називаються первинними, оскільки вони є основою для ведення обліку.

Головним первинним  документом у процесі виконання бюджету є платіжне доручення. Ознаки і показники операції, зафіксовані у первинному документі, називаються реквізитами документа.

Різноманіття первинних  документів зобов'язує науково їх класифікувати  за:

1) ступенем узагальнення інформації документи поділяються на первинні та зведені. Первинним є документ, у якому вперше відображається одна або кілька операцій, а зведеним — документ, узагальнюючий дані первинних документів;

2) характером використання документи поділяються на разові та накопичені. Разовим є документ, в якому подана одна операція, а накопиченим — документ, де показані ознаки й показники кількох однорідних операцій;

3) кількістю облікових позицій виділяють однорядкові і багаторядкові документи;

4) місцем створення документи поділяються на зовнішні та внутрішні;

5) способом заповнення документи поділяються на заповнені традиційно (вручну) і за допомогою засобів механізації.

 

  1. Меморіальні ордери і облікові реєстри як складові документообігу.

Усі операції з виконання  бюджету оформляються документально. Документи, в яких відображаються відомості про ці операції та підтверджується їх здійснення, називаються первинними, оскільки вони є основою для ведення обліку.

Головним первинним  документом у процесі виконання  бюджету є платіжне доручення. Ознаки і показники операції, зафіксовані у первинному документі, називаються реквізитами документа.

Різноманіття первинних  документів зобов'язує науково їх класифікувати  за:

1) ступенем узагальнення інформації документи поділяються на первинні та зведені. Первинним є документ, у якому вперше відображається одна або кілька операцій, а зведеним — документ, узагальнюючий дані первинних документів;

2) характером використання документи поділяються на разові та накопичені. Разовим є документ, в якому подана одна операція, а накопиченим — документ, де показані ознаки й показники кількох однорідних операцій;

3) кількістю облікових позицій виділяють однорядкові і багаторядкові документи;

4) місцем створення документи поділяються на зовнішні та внутрішні;

5) способом заповнення документи поділяються на заповнені традиційно (вручну) і за допомогою засобів механізації.

 

  1. Системи і форми бухгалтерського обліку.

Розрізняють дві системи бухгалтерського обліку — просту і подвійну. За простої системи кожна операція оформляється одним записом в обліковому реєстрі, а за подвійної — реєструється на двох рахунках.

Подвійна система є  більш сучасною і прогресивною, оскільки створює передумови для внутрішнього контролю через складання балансу. Вона є основною в бюджетному обліку. Проста система ведення обліку допускається в невеликих бюджетних установах, які не охоплені централізованим обліком.

За подвійної системи  бухгалтерського обліку застосовують різні його форми. У бюджетному обліку використовуються три форми: журнал-головна, меморіально-ордерна і журнально-ордерна. Відмінність однієї форми від іншої полягає у використанні для ведення обліку тих чи інших облікових реєстрів.

Облік виконання бюджету  у фінансових органах ведеться за формою «Журнал-головна». За цієї форми синтетичний облік здійснюється у книзі «Журнал-головна», де відображаються обороти за рахунками синтетичного обліку. Аналітичний облік ведеться у спеціальних книгах, відомостях та на картках. Ця форма є компактною, проте допустима у разі, коли план рахунків невеликий і здійснювані операції порівняно однорідні.

 

  1. План рахунків і його класи.

План рахунків — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку операцій з виконання Державного та місцевих бюджетів.

У бюджетному обліку окремо виділені плани рахунків з обліку виконання бюджету у фінансових органах та кошторисів у бюджетних установах.

Облік виконання бюджету  у фінансових органах ведеться за єдиним планом рахунків, який поділяється  на три частини: балансові рахунки, фінансові рахунки, меморандні і позабалансові рахунки. Кожна частина плану рахунків складається з класів (однозначні), розділів (рахунки другого порядку — двозначні), груп (рахунки третього порядку — тризначні) і самих рахунків (рахунки четвертого порядку — чотиризначні).

План рахунків обліку виконання Державного і місцевих бюджетів містить дев'ять класів:

Клас 1 «Активи». Він визначає — активи бюджетів і включає єдиний казначейський рахунок (консолідований кореспондентський рахунок) Державного казначейства в Національному банку України, кошти бюджетів у інших банках, розміщені депозити, цінні папери, надані бюджетні кредити, інші активи (кошти в дорозі та заблоковані на рахунках, товарно-матеріальні цінності), кореспондентські рахунки, відкриті управліннями Державного казначейства в територіальних управліннях НБУ.

Клас 2 «Зобов'язання». Він визначає зобов'язання держави, які виникають у процесі виконання бюджетів, та включає зобов'язання, що пов'язані з випуском в обіг цінних паперів, за отриманими кредитами і депозитами, за іншими зобов'язаннями.

Клас 3 «Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів». Цей клас відображає зобов'язання бюджетів і розпорядників бюджетних коштів та включає операції за коштами: державного бюджету, місцевих бюджетів; які підлягають розподілу між рівнями бюджетів; тимчасово віднесеними на доходи бюджету; на рахунках розпорядників бюджетних коштів, органів Державного казначейства.

Клас 4 «Розрахунки». Цей клас відображає розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі їх виконання, розрахунки за векселями, позицію Державного казначейства щодо іноземної валюти та балансуючі рахунки.

Клас 5 «Результат виконання бюджету». Він включає результат виконання загального та спеціального фондів бюджетів.

Клас 6 «Доходи бюджету». Цей клас включає доходи: Державного та місцевих бюджетів; доходи, які підлягають розподілу; кошти, тимчасово віднесені на доходи бюджетів.

Клас 7 «Видатки бюджету». Цей клас включає видатки Державного та місцевих бюджетів.

Клас 8 «Управлінський облік». Цей клас включає: меморандні (технічні) рахунки, які є елементом управлінського обліку і не входять у баланс про виконання бюджету; кошти передані та кошти отримані органами Державного казначейства в процесі виконання бюджетів.

Клас 9 «Позабалансовий облік». Цей клас включає: тимчасові планові показники, пропозиції та інші планові показники; кошторисні призначення; асигнування; планові показники за доходами бюджету; зобов'язання розпорядників бюджетних коштів; розрахункові документи, не оплачені в строк; нараховані доходи і витрати; зобов'язання і вимоги за кредитуванням та всіма видами гарантій.

Класи 1—4 описують операції, узагальнені у балансі, тобто відбивають кінцеві результати виконання бюджетів на певну дату. Рахунки цих класів називають балансовими.

Класи 5—7 характеризують виконання бюджетів і застосовуються для визначення результатів (різниця між доходами і видатками). Це — фінансові рахунки.

Класи 8 і 9 призначені для ведення управлінського обліку. Розрізняють два види рахунків: активні й пасивні. Активні рахунки призначені для обліку ресурсів бюджету за їх складом та розміщенням, а пасивні — для обліку джерел бюджетних коштів за їх цільовим призначенням.

 

  1. Схеми активного і пасивного рахунків.

Таблиця 13

СХЕМА АКТИВНОГО  РАХУНКА 

Дебет                                                       Кредит

Залишок (сальдо) на початок місяця

 

Операції, що супроводжуються  збільшенням ресурсів бюджету у  звітному місяці (+)

Операції, що супроводжуються  зменшенням ресурсів бюджету у звітному місяці (-)

Сума (підсумок) операцій (оборот за дебетом рахунка за звітний  місяць)

Залишок на кінець місяця (дорівнює залишку на початок місяця плюс оборот за дебетом і мінус  оборот за кредитом)

Сума (підсумок) операцій (оборот за кредитом рахунка за звітний  місяць)


Таблиця 14

СХЕМА ПАСИВНОГО  РАХУНКА 

Дебет                                                       Кредит

 

Залишок (сальдо) на початок  місяця

Операції, що супроводжуються  зменшенням джерел бюджетних ресурсів у звітному місяці (-)

Операції, що супроводжуються  збільшенням джерел бюджетних ресурсів у звітному місяці (+)

Сума (підсумок) операцій (оборот за дебетом рахунка за звітний

місяць)

Сума (підсумок) операцій (оборот за кредитом рахунка за звітний  місяць)

Залишок на кінець місяця (дорівнює залишку на початок місяця плюс оборот за кредитом і мінус  оборот за дебетом)


Залежно від змісту операції її сума записується двічі: за дебетом одного рахунка і за кредитом іншого.

Рахунки 1-го класу «Активи» та 7-го «Видатки бюджету» — активні, а 6-го класу «Доходи бюджету», 2-го класу «Зобов'язання» та 3-го класу «Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів» — пасивні.

Рахунки 4-го класу «Розрахунки» та 5-го класу «Результат виконання  бюджету» — активно-пасивні. Рахунки перелічених класів призначені для обліку розрахунків, коли бюджет є одночасно і дебітором, і кредитором.

Рахунки 81, 90, 91, 92, 94, 95 розділів — пасивні, а рахунки 82, 83 та 93 розділів — активні. Крім того, виділяються: контрактивні рахунки — 7911, 8911 і 9911; контрпасивні рахунки — 6911, 8921 і 9921; активно-пасивні рахунки — групи 713 і 723, 7921.

 

  1. Аналітичні і синтетичні рахунки та реєстри, пов’язані з ними.

Бюджетний облік має  забезпечувати виконання основних функцій:

— запис інформації про  операції з виконання бюджетів, що здійснюються фінансовими органами, та можливість відображення їх в агрегованому вигляді у звітності з метою аналізу й управління;

— відображення детальної  інформації про контрагентів кожної операції та параметрів самих операцій для складання внутрішніх звітів з метою аналізу та контролю.

Ведення агрегованого обліку забезпечується за допомогою синтетичного обліку з використанням балансових рахунків Плану рахунків обліку виконання бюджетів.

Синтетичний облік здійснюється на рівні класів, розділів, груп і  балансових рахунків IV порядку Плану рахунків обліку виконання державного та місцевих бюджетів та забезпечує отримання інформації про операції, які виконуються органом Державного казначейства і відображаються у фінансовій звітності. Синтетичний облік забезпечується за допомогою синтетичних (зведених) рахунків — рахунки, на яких ураховуються операції у зведених показниках, без поділу їх на окремі елементи. На цих рахунках відображається склад коштів та джерела їх формування, а також процеси виконання плану у зведеному, узагальненому вигляді і тільки у вартісному виразі. Вони слугують для загального аналізу стану ресурсів і виконання планових показників у грошовому виразі.

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну  операцію забезпечується за допомогою  аналітичного обліку на аналітичних (деталізованих) рахунках. Аналітичними є рахунки, які деталізують зміст синтетичних рахунків. Кожна однорідна група аналітичних рахунків об'єднується конкретним синтетичним рахунком. Дані аналітичних рахунків мають бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку. Відкриті аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені окремими порядками Державного казначейства.

Реєстри синтетичного та аналітичного обліку операцій — це носії спеціального формату у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку тощо. Їх призначення — хронологічне, систематичне чи комбіноване накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів. Органи Державного казначейства України ведуть такі обов'язкові облікові реєстри: оборотно-сальдовий баланс (щоденний баланс оборотів і залишків за балансовими, фінансовими, позабалансовими рахунками та рахунками управлінського обліку), особові картки (у тому числі з розподілом за кодами економічної класифікації видатків), сальдові та оборотно-сальдові відомості за аналітичними рахунками.

Информация о работе Шпаргалка по "Бюджету"