Шпаргалка по "Финансам"

Надходження до державних цільових фондів включають  обов'язкові відрахування юридичних  і фізичних осіб до державних цільових фондів. Такі відрахування проводяться з метою забезпечення фінансування державних цільових програм. Державні цільові фонди займають до 0,3 % в доходах Державною бюджету. Зокрема, сюди включаються відрахування до фондів: здійснення заходів щодо ліквідації наслідків ЧАЕС; соціального страхування; сприяння зайнятості населення; інноваційного фонду; соціального захисту інвалідів; охорони навколишнього середовища: будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування; фонду фінансування витрат на авіаційну діяльність та ін.

Розділ, який охоплює інші доходи, включає надходження у вигляді: перевищення доходів над видатками Національного банку України, коштів, одержаних від розміщення внутрішніх позик; надходження у вигляді повернутих державних позик, процентів за позиками і кредитами, наданими державою, коштів від конфіскованого майна, безхозного майна та ін.

Всі податкові доходи Державного бюджету  в залежності від категорій платників поділяються на такі групи:

1. Податки з доходів фізичних осіб.

2. Податки  на доходи юридичних осіб.

3. Податки  на соціальне страхування.

4. Акцизи.

5. Податки  на майно і дарування.

Особливістю формування доходів бюджету в  Україні є відносно низька питома вага податків з громадян (в 2-3 рази нижча, ніж в інших країнах), досить висока частка доходів юридичних осіб, порівняно великі (з урахуванням відрахувань до Пенсійного фонду України) платежі на соціальне страхування. Не зовсім раціональним є і співвідношення між прямим і непрямим оподаткуванням. Прямі податки складають біля 25 % доходів, а акцизи більше 35 %. Доцільним є оподаткування в більшій мірі прямими податками.

Згідно  з порядком розподілу і надходження  доходів до відповідних бюджетів,   всі   доходи   поділяються   на   закріплені   і   регулюючі.  До закріплених доходів відносяться доходи, які повністю або в установленій законодавством   частці   (від   загальнодержавних   податків   та   зборів) перераховуються    до     відповідних     бюджетів.     Порядок     розподілу закріплених доходів між ланками бюджетної системи установлюється Бюджетним Кодексом України. До таких доходів відносяться: податок на майно підприємств і організацій, плата за землю, орендна плата за оренду   майна   цілісних   майнових   комплексів,   які   перебувають   у загальнодержавній власності, перевищення доходів над видатками НБУ, одержані   дивіденди   на   акції,   що   знаходяться   в   загальнодержавній власності та ін.

Регулюючі доходи - це надходження до відповідного бюджету коштів у вигляді відрахувань (від загальнодержавних податків і зборів), які затверджуються на кожний бюджетний рік. Такі доходи визначаються Законом про Державний бюджет на поточний рік. До регулюючих доходів в України відносяться: ПДВ, акцизний збір, доходи від приватизації державного майна, прибутковий податок з громадян, збір на обов'язкове пенсійне страхування, який сплачується при купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами, нерухомості та ін.

 

 

 

 

18. Видатки  державного бюджету та їх класифікація.

Видатки державного бюджету відіграють важливу роль в розвитку країни. Вони є основою забезпечення фінансування соціальних програм, регулювання економіки, проведення структурної перебудови народного господарства, створення загальних умов розвитку ринкових відносин, збільшення обсягів кредитування юридичних та фізичних осіб, розвитку міжнародних відносин та інших важливих напрямів діяльності. Разом з тим, в залежності від рівня розвитку держави, історичних, культурних та інших факторів роль держави в вирішенні соціально-економічних проблем змінюється. У зв'язку з цим відбуваються зміни в обсягах та структурі державних випадків.

В процесі  виконання державного бюджету виділяють  видатки бюджету і витрати  бюджету. Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків не відносяться ті фінансові ресурси, що використовуються з метою погашення боргових бюджетних зобов'язань, а також повернення надмірно сплачених до бюджету сум. Витрати бюджету включають видатки бюджету та кошти, що спрямовуються на погашення основної суми боргу, що виникає в процесі фінансування бюджету.

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються  за рахунок коштів державного бюджету  та місцевих бюджетів поділяються на такі групи:

1. Видатки,  які не можуть бути переданими на виконання до АР Крим та місцевого самоврядування. До таких видатків відносяться видатки на забезпечення конституційного ладу; державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства та ін. Ці видатки виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. Видатки,  що забезпечують загальнодержавні  функції, але передаються на  виконання АР Крим та місцевого  самоврядування. Такі видатки на  основі принципу субсідіарності  передаються з метою забезпечення  найбільш ефективного їх використання.

3. Видатки  на реалізацію прав та обов'язків  АР Крим та місцевого самоврядування. Видатки зазначені в пп. 2 і 3 здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Класифікація  видатків бюджету проводиться з  використанням багатьох критеріїв. До основних з них відносяться:

1. За  функціями, з виконанням яких  пов'язані видатки. Це функціональна  класифікація видатків бюджету.

2. За  економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються  видатки. Таке визначення називається  економічною класифікацією бюджетних видатків.

3. За  ознакою головного розпорядника  бюджетних коштів. Це відомча  класифікація видатків.

4. За  бюджетними програмами (або програмна  класифікація видатків).

Видатки за функціональною класифікацією, в  свою чергу, поділяються на видатки на забезпечення загальних функцій держави, АР Крим чи місцевого самоврядування. До видатків, що здійснюються за рахунок    коштів    державного    бюджету     відносяться    видатки     на фінансування:

- державного   управління,   судової   законодавчої   та   виконавчої влади;

- національної  оборони;

- освіти  та охорони здоров'я;

- соціального  захисту та соціального забезпечення;

- культури  та мистецтва;

- розвитку  телебачення, радіомовлення, преси, книговидання та інформаційних агентств;

- фізичної  культури та спорту;

- державних     програм     (регіонального    розвитку,    реставрації середовища та ін.);

- поповнення  державних запасів і резервів;

- обслуговування  державного богу;

- інших  програм, що мають виключно  державне значення.

До основних видатків, що проводяться з бюджету АР Крим та місцевих бюджетів відносяться такі види видатків:

- на   державне   управління   (на   республіканському,   обласному,  районному, міському, селищному та  сільському рівнях);

- на  освіту та охорону здоров'я;

- на  соціальний захист та соціальне  забезпечення;

- на  розвиток культури і мистецтва;

- на  фізичну культуру і спорт.

За  економічною характеристикою видатки  поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування. Поточні видатки відносяться до загального фонду, а капітальні до спеціального. Капітальні видатки - це видатки бюджету для фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Зокрема, такі видатки направляються на фінансування

-цільовим  методом. 

капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, виплату субвенцій, та інших видатків, пов'язаних з розширенням відтворення. Вони досягають біля 9-10% видатків бюджету.

Поточні видатки охоплюють видатки, які не належать до видатків розвитку. Сюди відносяться: фінансування національної оборони, державного управління, судової влади, правоохоронної діяльності, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та соціального забезпечення, культури і мистецтва та ін. Вони складають біля 90 % суми видатків бюджету.

В Україні  сума видатків, які використовуються на фінансування загальних витрат більше, ніж в 6 разів перевищують видатки  розвитку. У більшості країн світу  держава є одним із провідних  інвесторів. В нашій країні на державні капіталовкладення припадає менше 10%  загального їх обсягу.

Кредитування включає: операції, пов'язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості. На основі кредитування з'являються зобов'язання перед бюджетом, які передбачають повернення одержаних коштів до бюджету.

За  відомою класифікацією видатки  розподіляються серед головних розпорядників  бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи, що мають право на одержання бюджетних асигнувань, на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету. До складу розпорядників бюджетних коштів, зокрема, відносяться міністерства, комітети, комісії, адміністрації, управління, агентства, університети, служби та ін. З обсягами наданих прав розпорядники поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Програмна  класифікація  видатків  бюджету  використовується в тому разі, коли бюджет формується за програмно - цільовим методом. 

 

19. Організація виконання державного бюджету України.

Виконання бюджету являє собою процес забезпечення повного і своєчасного надходження  доходів з кожного джерела  і безперервне фінансування усіх заходів, передбачених бюджетом.

Своєчасність  і повнота надходження доходів визначає безперервність фінансування соціально-культурних заходів, оборони, правоохоронних органів, розвиток економіки та інших витрат держави. Головна мета виконавчого бюджету полягає у найповнішій мобілізації резервів, інвестуванні виробництва для отримання додаткових доходів бюджету та жорсткому режимі економії матеріальних і фінансових ресурсів. Для цього Кабінет Міністрів України, державні адміністрації областей і районів та місцеві Ради народних депутатів організовують виконання бюджету через Міністерство фінансів України, фінансові управління обласних і відділи районних державних адміністрацій та фінансові відділи виконавчих комітетів Рад народних депутатів.

Виконання загальнодержавного бюджету організовує  Міністерство фінансів України. Воно здійснює заходи з мобілізації коштів та фінансування суб´єктів соціальної сфери, соціального забезпечення і соціального захисту малозабезпечених верств населення, фінансування управління, оборони і правоохоронних органів, фінансування економіки та інших заходів. Як орган державного управління Міністерство фінансів України втілює в життя фінансову політику держави, тобто здійснює заходи з мобілізації фінансових ресурсів до Державного бюджету і всієї бюджетної системи, їх розподілу й використання для виконання державою своїх функцій.

Для реалізації фінансової політики Міністерство фінансів України розробляє і запроваджує у практику економічні методи і важелі впливу на збільшення доходів бюджету. При виявленні показників розвитку чи спаду економіки Міністерство фінансів України спільно з Міністерством економіки України здійснюють заходи щодо оздоровлення економіки. Розробляючи проекти зведеного балансу фінансових ресурсів України, ці міністерства використовують показники такого балансу для розробки Державного бюджету та розрахунків бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів. Саме таким чином організується робота із складання й виконання державного бюджету та методичне керівництво роботою з бюджетного планування й фінансування. Аналогічна робота проводиться фінансовими управліннями облдержадміністрацій та міськими і районними фінансовими відділами.

Міністерство  фінансів України та його органи на місцях одночасно з розробкою проектів Правил складання і виконання бюджету та класифікацією доходів і видатків цих бюджетів складають звіти про їх виконання. Вони аналізують результати виконання бюджетів, готують інформаційні матеріали про хід та підсумки виконання бюджетів та пропозиції щодо збільшення доходів.

Міністерство  фінансів України аналізує взаємозв´язок між цінами і фінансовими показниками діяльності господарств. Воно бере участь у розробці розрахунків прогнозу ціноутворення і проводить роботу із створення ринку цінних паперів, вивчає вплив рівня цін на ринку цінних паперів на фінансовий стан підприємств і на грошовий обіг. Міністерство фінансів України здійснює планування доходів і видатків бюджету по експортно-імпортних операціях, аналізує валютну діяльність підприємств і бере участь у складанні зведеного валютного плану (платіжного балансу держави).

Визначальним  фактором, що впливає на використання бюджетів, є забезпечення надходжень податків до бюджетів усіх рівнів. Виконання цієї функції покладено на Головну податкову державну адміністрацію при Кабінеті Міністрів України.

Податки є основним джерелом наповнення бюджету усіх рівнів. Введення податків відбувається на основі законів, які в обов´язковому порядку передбачають такі елементи, як суб´єкт податків, ставки податків та строки сплати податків. Визначення цих елементів у законі зобов´язує платника до його виконання   щодо забезпечення сплати податків до бюджету.

Державна  Податкова Адміністрація забезпечує виконання законів держави з  мобілізації надходжень до бюджету. Головними завданнями Державної  Податкової Адміністрації є контроль за виконанням законодавчих та нормативних актів щодо податків, правильністю обрахування, повнотою і своєчасністю внесення податків та інших платежів до бюджету, встановлених законодавством України або рішенням місцевих органів.

Безпосередню  участь у виконанні бюджету бере Державне казначейство, яке створене Указом Президента України від 27 квітня 1995 року. Державне казначейство створене з метою забезпечення контролю за надходженням коштів до Державного бюджету. Для цього в його підпорядкуванні знаходяться казначейства в областях, містах та районах.

Діяльність  Державного казначейства полягає у  забезпеченні виконання Державного бюджету шляхом обліку надходження податків, зборів і інших обов´язкових платежів та проведення видатків Державного бюджету через оплату рахунків за виконані роботи і надані послуги.

Виконання Державного бюджету має двостороннє спрямування:

а) виконання  бюджету за доходами, що означає  мобілізацію над ходження податків, зборів і обов´язкових платежів та розподілення їх за рівнями бюджетної системи відповідно до діючого законодавства;