Формування витрат на виробництво та реализацию продукции, порядок их розподилу в "МТД" превомайского району

 Витрати на основне виробництво у ф.г. "МТД" Первомайського району, тис. грн

 

Витрати по підприємству кожного  року неоднорідні. У 2011 році порівняно  з 2009 і 2010 роком значно скоротилися  витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи майже на 55%. Проте зросли матеріальні витрати  порівняно з 2009 роком на 78,3 %, а  порівняно з 2010 на 8 %. Витрати 2010 року не суттєво відрізняються від  витрат 2011, а якщо порівнювати витрати 2011 і 2009 року , то можемо побачити зростання  деяких показників у 2,5 рази.

 

 

 

 

Таблиця 2.18

Витрати на основне виробництво у розрізі галузей у ф.г. МТД Первомайського району за 2011 р.

Статті витрат	Витрати на виробництво продукції				Усього витрат
	рослинництва		тваринництва		тис. грн	%
	тис. грн	%	тис. грн	%
Витрати на оплату праці	269,5	2,6	5,4	25,7	274,9	2,6
Відрахування на соціальні  заходи	100,2	1,0	2,0	9,5	102,2	1,0
Матеріальні витрати, які  увійшли в собівартість продукції	5972,2	56,8	10,6	50,5	5982,8	56,7
у т.ч.:                                            - насіння та посадковий  матеріал	1204,2	11,4	*	-	1204,2	11,4
- корми - всього	*	-	3,0	14,3	3,0	0,03
з них корми покупні	*	-	-	-	-	-
- інша продукція сільського  господарства (гній, підстилка, яйця  для інкубації)	-	-	-	-	-	-
- мінеральні добрива	2607	24,8	*	-	2607	24,7
- нафтопродукти	816	7,7	-	-	816	7,7
- електроенергія	-	-	7,6	36,2	7,6	0,07
- запасні частини, ремонтні  та будівельні матеріали для  ремонту	864	8,2	-	-	864	8,2
- оплата послуг і робіт,  що виконані сторонніми організаціями,  та інші матеріальні витрати	481	4,6	-	-	481	4,6
Амортизація основних засобів	1336	12,7	3	14,3	1339	12,7
Інші витрати, включаючи  плату за оренду	2844,1	27,0	-	-	2844,1	27,0
Разом витрат	10522	100	21,0	100	10543	100

 

 

Найбільшу кількість коштів підприємство витрачає на потреби виробництва  продукції рослинництва, тваринництво у підприємстві занепадає. Найбільші витрати за статтею Матеріальні витрати, які увійшли у собівартість продукції вони склали 5982,8 тис.грн або 56,7 % від загальних витрат, на другому місці Інші витрати, включаючи плату за оренду вони у 2011 році склали 2844,1 тис.грн або 27 %, і на третьому місці амортизація основних засобів вона склала 1339 тис.грн або 12,7 %. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. РЕЗЕРВИ  ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Одним з найважливіших  економічних показників, що багатогранно характеризує виробничу діяльність будь-якого підприємства, є собівартість продукції. Собівартість формують витрати  на виробництво продукції у вартісному вираженні. Цей показник є одним  з найбільш важливих в управлінні економічними параметрами господарства у цьому показникові знаходять  відображення зростання продуктивності праці, економія ресурсів, технічний  прогрес. Визначення собівартості продукції  в економічній літературі прийнято називати калькулюванням.[14]

В системі управління собівартість продукції на підприємствах використовують декілька видів калькуляцій собівартості. В плануванні, обліку і аналізі  собівартості продукції основними  є планова, нормативна, фактична (звітна) собівартість.

Аналіз собівартості продукції  дозволяє з’ясувати тенденції зміни  даного показника, виконання плану  по його рівню, визначити вплив факторів на його приріст і на цій основі дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей зниження собівартості продукції.

При проведенні аналізу необхідно  розуміти, що собівартість продукції  не має єдино об'єктивного значення, її величина залежить від методики розрахунку. При одних і тих  самих витратах, при однаковому обсязі виробництва, застосовуючи різну методику розрахунку, можна отримати різні  значення собівартості. Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси  при виготовленні продукції, виконанні  робіт та наданні послуг, тим ефективніше  здійснюється виробничий процес, тим  більшим буде прибуток і рівень рентабельності продукції.

Без обчислення собівартості неможливо визначити фінансовий результат виробничо-господарської  діяльності підприємства. Скорочення витрат на виробництво продукції, тобто  зниження її собівартості, є важливим фактором збільшення прибутку від реалізації. Цього можна досягти за рахунок використання численних факторів, що впливають на скорочення витрат на виробництво продукції. Для цього необхідно знати: повний перелік указаних витрат; особливості складу і формування витрат з урахуванням сфери і галузі діяльності підприємства.

Крім цього, у собівартості як узагальнюючому економічному показнику  знаходять своє відображення всі  сторони діяльності підприємства: ступінь  технологічного оснащення виробництва  та освоєння технологічних процесів; рівень організації виробництва  та праці, ступінь використання виробничих потужностей, економність використання матеріальних та трудових ресурсів та інші умови і фактори, які характеризують виробничо-господарську діяльність.

Рівень собівартості продукції  характеризується  такими показниками: собівартість продукції, затрати на 1 грн. товарної продукції, собівартість одиниці виробу. [15]

Під час аналізу собівартості товарної продукції необхідно вивчити  розмір впливу кожної статті витрат на відхилення фактичної собівартості від планової; зміна рівня собівартості в динаміці з її рівнем на аналогічних  підприємствах. При цьому прямі  витрати на виробництво, передбачені  кошторисом, необхідно попередньо скоректувати відповідно до обсягу виробництва. Для  більш чіткої характеристики і виявлення  причин відхилення фактичної собівартості від планової необхідно обчислити  структуру затрат за порівнювальні  періоди і по плану, співставити  фактичну собівартість з планового, вивчити, фактори, які вплинули на зміну  структури.

Затрати на 1 грн. товарної продукції  визначаються як відношення витрат до вартості продукції в оптових  цінах підприємства. Вони аналізуються співставленням їх величини, обчисленої в різних оцінках продукції і  змінах витрат:

-        при змінах оптових цін на продукцію;

-   зміна цін на  використані у виробництві сировину, матеріали, напівфабрикати, паливо, енергію;

-    за рахунок структурних зрушень випуску продукції [16]

Основним джерелом зниження собівартості продукції є зростання  продуктивності праці. Це обумовлюється  тим, що, по-перше, за рахунок зростання  продуктивності праці досягається  економія заробітної плати, так як зростання  продуктивності праці призводить до скорочення витрат на виробництво продукції, а по-друге, завдяки зростанню  продуктивності збільшується випуск продукції, за рахунок чого досягається зниження собівартості продукції шляхом економії непропорційних витрат.

Друге джерело – зменшення  витрат на матеріали, паливо, енергію  – має найважливіше значення для  матеріалоємних галузей. Зменшення  витрат матеріалів здійснюється шляхами: скорочення втрат, заміна дорогих матеріалів більш дешевими, зменшення витрат на постачання матеріалів, покращення нормування витрат матеріалів.

Скорочення витрат на обслуговування виробництва та на управління досягається  головним чином шляхом зменшення  чисельності робітників за рахунок  застосування ефективніших методів  організації управління та обслуговування виробництва, більш прогресивної техніки.

Економія витрат на збут досягається завдяки укріпленню дисципліни праці, ритмічності виробництва, дотримання договірної дисципліни.

Ефективним методом пошуку шляхів зниження собiвартостi продукції  є функціонально-вартісний аналіз. Функцiональний підхід передбачає абстрагування  від iснуючого iнженерного рiшення, видiлення  функцiй, якi виконує вирiб, та пошук  альтернативних варіантів виконання  функцiй з меншими витратами.

Пiд час функцiонально-вартiсного  аналiзу необхідно передусiм з’ясувати: що являє собою вирiб, функцiю якого  необхідно виконати з мiнiмальними витратами; яку функцiю він виконує; якi фактичнi витрати на виконання  цiєї функцiї; якi максимально можливi витрати на реалiзацiю цiєї функцiї; якими iншими способами можна  здiйснити функцiю; якi будуть витрати  на її здiйснення.

Отже, найбільш ефективними  шляхами зниження собівартості продукції  є впровадження економних технологій виробництва, використання світового  досвіду щодо зменшення собівартості. Саме ресурсоекономні, ресурсозберігаючі  технології – це вихід для українського товаровиробника.

Не менш важливим чинником, що сприятиме скороченню витрат підприємств, є дотримання всіх головних принципів  ефективного розміщення продуктивних сил: це скорочення шляхів між виробником та покупцем, між виробництвом і  сировинною базою.

Таким чином, дотримання загальних  економічних принципів та законів  є одним з найважливіших чинників зниження собівартості продукції, що не буде призводити до погіршення кінцевого  продукту і дасть для вітчизняного товаровиробника можливість отримувати додаткових покупців та додаткові прибутки. [17]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Виробництво будь-якого товару потребує затрат економічних  ресурсів,  що,  через  свою  відносну  рідкісність,  мають  визначені  ціни. Кількість якогось товару, що його фірма намагається запропонувати на ринку, залежить від цін (витрат)  і ефективності використання ресурсів для його виготовлення,  з одного боку,  і  від ціни,  за  якою  товар буде продаватися на ринку, – з іншого. Проте в процесі виробництва фірма-виробник поряд із вит-ратами виробництва здійснює також витрати на просування товару на ринок, маркетингові дослідження, організацію реклами, сплачує податки тощо.

Затрати, витрати, собівартість, є найважливішими економічними категоріями. Їхній рівень багато в чому визначає розмір прибутку і рентабельнос ті підприємства, ефективність його господарської діяльності. Зниження й оптимізація витрат є одними з основних напрямків удосконалювання економічної  діяльності  кожного  підприємства.  Підвищення  технічного  рівня  виробництва, удосконалювання організації виробництва  і праці приводить до зниження витрат сировини, матеріалів і заробітної плати.

Зменшення витрат сировини  і матеріалів досягається  за рахунок  зниження  норм  їх  використання,  скорочення  відходів  і  втрат  у  процесі  виробництва та збереження, повторне використання матеріалів, впровадження безвідходних  технологій. На  величину  витрат  істотний  вплив має  зміна цін  на сировину  і матеріали. У  разі  їхнього  збільшення  витрати  зростають,  а  зниження –  зменшуються.  Значне  зниження  виробничих  витрат  досягається внаслідок застосування прогресивних методів організації виробництва. Прикладом є розроблена в Японії система організації виробництва, яка отримала широке застосування в усьому світі. Вона знижує витрати виробництва за рахунок бездефектного виготовлення продукції. Сутність її полягає в тому, що комплектувальні вироби, точну кількість деталей поставляють споживачеві у визначене місце,  у  потрібний  час. Якщо  потрапляють  браковані  деталі,  виробничий процес зупиняється, тому що запасів на робочому місці немає.

Варто наголосити, що система  управління витратами повинна впроваджуватися  на  комплексній  основі,  забезпечуючи  взаємозалежне  вирішення поставлених завдань. Тільки такий підхід буде сприяти стрімкому зростанню економічної ефективності роботи підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Визначення вартості валової продукції сільського господарства в порівняльних цінах 2005 року в ф.г. "МТД"

 

Види  продукції	Обсяг виробленої продукції,ц			Порівняльні ціни 2005р. за 1 ц  продукції,грн	Валова  продукція сільського господарства в порівняльних цінах 2005 року, тис  грн
	2009	2010	2011		2009	2010	2011
Пшениця	11478	32885	18741	40,58	465,78	1334,47	760,51
Ячмінь	20261	12835	16902	47,54	963,21	610,18	803,52
Горох	5625	3037	4150	38,53	216,73	117,02	159,9
Сорго	5123	-	-	42,05	215,42	-	-
Соняшник	11814	13882	14633	88,02	1039,87	1221,89	1288,0
Ріпак	1088	10041	8934	113,57	123,56	1140,36	1014,63
Кукурудза на зерно	16965	23866	49963	35,88	608,7	856,31	1792,67
Всього по с.-г. вир-вобництву	Х	Х	Х	Х	3633,27	5280,23	5819,23