Аналіз власного та позикового капіталу підприємства

Коефіцієнт  оборотності обігових коштів дещо знижується у 2007 – 2008рр. (на 0,0582), але у 2008 – 2010рр. значно  зростає особливо за останній рік - на 0,7485 (59%). Варто зауважити, що в цей же період зростає абсолютна сума  оборотних коштів, але темпи її зростання нижчі від темпів збільшення обсягів реалізації продукції. Тобто показник зазнає позитивного зрушення протягом майже всього періоду.

Відповідно  період одного обороту обігових коштів також має позитивну тенденцію до зниження з 305днів у 2007р. до 179 днів у 2010р.

В цілому за період 2007 – 2010рр. знижуються період одного обороту запасів на 77%,  а також період обороту готової продукції що у 2010р. дорівнює 1 дню. Результатом таких позитивних зрушень названих показників є скорочення операційного циклу з 228 днів у 2007р. до 143 днів у 2010р., тобто на 37%. Тобто такі зміни дають змогу отримати вивільнення коштів за рахунок прискорення оборотності.  Визначним є вплив таких зрушень на тривалість фінансового циклу, який був від’ємним 2007 – 2009рр. через повільне обертання кредиторської заборгованості та тривалий операційний цикл, але у 2010р. набуває позитивного значення, через позитивні зміни вказаних факторів.

Отже, в  цілому всі показники оборотності  за 2007 – 2010рр . зазнали позитивних змін. Тобто ділова активність підприємства була дуже високою. Причому найбільші темпи поліпшення оборотності відбулись у 2010р., що дає можливість говорити про подальші перспективи зростання ділової активності підприємства.

Аналіз  показників рентабельності (таблиця 2.5) показав, що за період 2007- 2010р. діяльність підприємства була рентабельною, оскільки всі показники рентабельності  мали позитивні значення. В той же час рівень рентабельності значно змінився.

Рентабельність  активів за чистим прибутком  змінюється відповідно до динаміки чистого прибутку (рис. 2.3), тобто значно знижується 2007 – 2008рр. – на 12,02%  і стає дуже низькою: 0,605% , невелике зростання відмічається у 2009р., а у 2010 р. збільшується  майже у 30 разів і досягає значення 30,39%, тобто в цілому за період відбулись позитивні зміни і найбільший темп їх за останній рік. Необхідно звернути увагу на те, що вартість активів також зросла, це мало б дещо стримати зростання рентабельності, але темпи зростання чистого прибутку значно переважають темпи зростання вартості активів.

Рентабельність  власного капіталу найбільше значення мала у 2007р. – 83,26%, і була дуже високою, але у 2008р. зменшилась на 83,09% і стала низькою – 3,17%, причинами такої зміни стали: велике зростання власного капіталу на 719% і зниження чистого прибутку на 94,96%, у 2009р. відбулось невелике зростання рентабельності власного капіталу на 0,07%. Але  у 2010р. рентабельність власного капіталу стає знов дуже високою і, що дуже важливо, це зростання відбувається тільки за рахунок збільшення чистого прибутку на 3395,93%, оскільки абсолютна сума власного капіталу також зростає на 109,61%.

Валова  рентабельність реалізованої продукції  в цілому за період 2007 – 2010рр. має тенденцію зростання: з 6,43% до 34,64%, за виключенням 2009р. коли відбулось незначне зниження рентабельності на 4,16%, причиною якого стало зниження в цей час валового прибутку., отже, в цілому показник зазнав значних позитивних змін.

Рентабельність  основної діяльності має відповідну попередньому показникові динаміку, тобто протягом періоду в цілому зростає з 2,17% у 2007р. до 29,97% у 2010р., знову ж таки найбільше зростання відбувається у 2010р. – 24,13%.

Рентабельність  реалізованої продукції за чистим прибутком  висока у 2007 і 2010рр. відповідно 25,42% і 21,82% і дуже низька у 2008 і 2009рр. : відповідно 1,21% і 2,01%. Показово, що в цілому за період відбулось зниження показника, тобто найвище значення – у 2007р., причиною тому є те, що в цьому році головною складовою чистого прибутку був не валовий а прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, тому частка чистого прибутку у виручці в цей період більша ніж у 2010р., коли головною складовою чистого прибутку був валовий. Отже, внаслідок розглянутих причин найкращим значенням показника рентабельності реалізованої продукції за чистим прибутком у якісному розумінні слід визнати рівень 2010р.

Рентабельність  виробничих фондів зростає  протягом 2007 – 2010рр. з 18,58% до 64,46%. Динаміка показника повторює динаміку чистого прибутку, але темп зростання у 2010р. дещо менший через збільшення суми оборотних фондів.

Таким чином, всі показники рентабельності зазнали  позитивних змін, особливо за останній рік, причому як у кількісному  так і в якісному відношенні, і  за останній рік можуть бути визнані  достатньо високими.

Аналіз  ліквідності підприємства (таблиця 2.6) показав, що коефіцієнт поточної ліквідності  у 2007 – 2009рр. був нижчий від нормативного значення і тільки у 2010р. став відповідати нормативному значенню. Коефіцієнт швидкої ліквідності також досяг нормативного значення лише у 2010р. Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2007 – 2008рр. мав дуже низькі значення через невелику суму грошових коштів у балансі підприємства, але протягом 2008 – 2010рр. спостерігається тенденція зростання, причому дуже високими темпами: з 0,0003 до 0,1299, найбільше зростання на 0,1281 відбулось за останній рік. Отже, протягом періоду, що аналізується, відбулось зростання як потенційної так і поточної платоспроможності підприємства, її рівень досяг нормативного у 2010р., тобто значно зменшився ризик виникнення неплатоспроможності підприємства. 

Співвідношення  дебіторської та кредиторської заборгованості у 2007р. було меншим нормативного рівня: =1, і становило 0,8192, тобто дебіторська заборгованість була меншою від кредиторської, що знижувало рівень покриття поточних зобов’язань активами, але зменшувало ступінь іммобілізації коштів з обороту підприємства, однак за низького рівня грошових коштів на балансі підприємства, такий стан є достатньо ризикованим. У 2008р. відбулось зростання показника до 1,1298, що також не можна визнати позитивним, оскільки дебіторська заборгованість значно перевищила кредиторську, тобто зросли можливості покриття, що підтверджується динамікою коефіцієнта покриття, але зростає ступінь іммобілізації коштів з обороту і ризику неповернення товарного кредиту, 2009р. показник утримувався, практично в межах норми, а от у 2010р. значення показника знижується до 0,7422, тобто нижче рівня 2007р., причиною стало перевищення темпів зростання кредиторської заборгованості над темпами зростання дебіторської.

Важливо зазначити, що протягом 2007, 2009р. підприємство не мало чистого (власного) оборотного капіталу, його значення були негативними і нестача зросла з (-261814) тис. грн. до (-345126)тис. грн., але у 2010р. відбулось значне зростання власного капіталу підприємства і його частки в структурі балансу і підприємство отримало власний оборотний капітал у сумі 113698 тис. грн.

Отже, за період, що розглядається, ліквідність  і платоспроможність підприємства зазнала позитивних змін.

Аналіз  фінансової стійкості підприємства (таблиця 2.7) дав наступні результати: коефіцієнт автономії протягом усього періоду нижчий від нормативу, тобто  підприємство має високу залежність від позикового капіталу, але показник має позитивну динаміку і зростає з 0,0597 у 2007р. до 0,4710. Отже, є перспектива позитивних зрушень.

Коефіцієнт  фінансової залежності протягом 2007 – 2010рр. переважає нормативне значення, але має тенденцію до зниження і у 2010р. складає 2,1232, наближаючись до нормативного значення. Тобто цей показник знову ж таки відбиває значну залежність підприємства від позикового капіталу, але в останній рік вона значно зменшується.

Коефіцієнт  маневреності власного капіталу на протязі 2007 – 2009рр. маневреність власного капіталу   від’ємні значення через відсутність власного оборотного капіталу, але у 2010р. уже перевищив норматив і склав 0,1121, причиною такого позитивного зрушення  стало отримання підприємством власного оборотного капіталу за рахунок зростання власного капіталу і його частки в структурі балансу, що обумовлено значними зростанням нерозподіленого прибутку.

Коефіцієнт  фінансової стабільності не відповідає нормативу, але має позитивну  тенденцію зростання і збільшується з 0,0635у 2007р.  до 0,8903 у 2010р.. тобто підприємство не має у достатній кількості стабільних джерел фінансування, для забезпечення потреби у фінансових ресурсах, але ця нестача протягом періоду зменшується.

Коефіцієнт  концентрації позикового капіталу  значно переважає нормативне значення ,але має позитивну тенденцію  до зниження і протягом періоду 2007 – 2010рр. зменшується з 0,9403 до 0,5290, наближаючись до нормативу.

Показник  фінансового левериджу тільки у 2007р. переважає норматив, а у 2007 – 2010рр. відповідає нормативному значенню і має позитивну тенденцію до зниження.

 Коефіцієнт  фінансової стійкості значно  нижчий від нормативу на протязі  усього досліджуваного періоду,  але має позитивну тенденцію  зростання: з 01643 у 2007р. до  0,4713 у 2010р.

Отже, фінансова  стійкість підприємства має не високий  рівень через значний ступінь  залежності підприємства від позикового капіталу. Але  за останній рік становище  значно поліпшилось і з’явились  перспективи подальшого підвищення фінансової стійкості.

Таким чином, фінансовий стан підприємства за відносними показниками підтвердив висновки загального його аналізу, тобто стан в цілому, можна визнати, задовільним, оскільки підприємство має високі показники  ділової активності, рентабельності, значно поліпшились фінансова стійкість, ліквідність та платоспроможність, майновий стан відзначається нарощенням виробничого потенціалу, однак залишились проблеми високого ступеня зносу основних засобів, значної залежності підприємства від позикового капіталу.

3. Аналіз динаміки та структури власного та позикового капіталу

Склад та структура джерел фінансування діяльності підприємства відбиваються структурою пасивів у його балансі (П(С)БО №2 ф.1). Інформація, яка наводиться в  пасиві  балансу дає змогу визначити  зміни в структурі власного і  позикового капіталу, перманентного (постійного) і змінного; розмір залучених в  оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів. Фінансовий стан підприємства в багатьох випадках залежить від того, які кошти має підприємство, звідки вони взялися і куди вкладені.

Склад, структура  та динаміка пасивів ПАТ "Північний ГЗК" представлена в таблицях 2.8 і 2.9.

Як видно  з таблиці 2.8,  впродовж 2007 – 2010рр. склад пасивів включав наступні елементи: власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання. Доходи майбутніх періодів протягом років, які розглядаються були цілком відсутні. Тобто за цей час підприємство використовувало кошти з власних та прирівняних до власних джерел: власний капітал,  забезпечення наступних витрат і платежів; та  з джерел позикових коштів, тобто: довгострокових та поточних зобов’язань.

Структура джерел фінансових ресурсів зазнала  протягом періоду, що аналізується,  значних змін. Якщо у 2007р. визначну роль у фінансуванні діяльності ПАТ "Північний ГЗК" відігравали поточні зобов’язання, частка яких складала 83,52%, на другому місці за значимістю були довгострокові зобов’язання, а питома вага  власного  капіталу була лише 5,97%, то у 2008р. становище значно  поліпшилось  оскільки більш ніж у 5 разів зросла питома вага власного капіталу і склала 33,59%, , певною мірою знизився вплив довгострокових зобов’язань оскільки їхня частка зменшилась до 3,73%, поточні зобов’язання залишились най більшим джерелом фінансування, але  їхня частка стала меншою і становила 62,67%,  у 2009р. принципових змін структури джерел фінансування не відбулось: дещо знизилась частка власного капіталу – до 33,00 і збільшилась до 66,56%, стосовно ж довгострокових позикових коштів , можна сказати, що вони втратили вагу джерела фінансування, оскільки їхня частка склала всього 0,04%, натомість зросла питома вага прирівняних до власних коштів у вигляді  забезпечення наступних витрат і платежів, яка становила 0,40%. Кардинальні зміни відбулись у 2010р., коли питома вага власного капіталу склала 46,69%, а поточних зобов’язань – 52,87%, тобто ці джерела фінансування, практично, зрівнялись за значенням, що дало змогу підприємству знизити залежність від позикового капіталу та  значно зменшити ризик діяльності. Причинами таких змін стали зростання обсягів виробництва та реалізації продукції та чистого прибутку.

Аналіз  динаміки фінансових ресурсів підприємства показав, що в цілому за досліджуваний  період відбулось значне зростання  загальної суми капіталу (валюти балансу) з 1416620 тис. грн. у 2007р. до  2143622 тис. грн. у 2010р. – 51,32% . Динаміка загальної суми капіталу ПАТ "Північний ГЗК" представлена на рис. 2.3

Рис. 2.3  Динаміка загальної суми капіталу  ПАТ "Північний ГЗК"

Тобто в  цілому за період підприємство значно розширило свою діяльність та збільшило  свою ринкову вартість.

Позитивним  фактором також є те що зростання  загальної суми коштів відбулось  головним чином за рахунок збільшення власного капіталу, абсолютна сума якого зросла з 59500 тис. грн. у 2007р до 487848 тис. грн. у 2008р., тобто на 719,91%,  у 2009р. відбулось  невелике зниження – на 2,11%, але у 2010р. зростання склало 109,61%. Позитивний вплив таких змін на стан підприємства посилюється, як з’ясовано вище зростанням також питомої ваги власного капіталу у загальній сумі коштів.

Поточні зобов’язання за абсолютною сумою  також зростають протягом періоду 2007 – 2010рр. з 832662 тис. грн.  до 1133385 тис. грн., але досить невисокими темпами: на 9,31% у 2007 – 2008рр., 5,82% у 2009р. і 17,68% у 2010р., крім того, як уже згадувалось, знижується їх частка у загальній сумі джерел фінансування.

Відносними  показниками структури джерел фінансових ресурсів є :

- коефіцієнт  фінансової незалежності (автономії), який розраховується як відношення  власного капіталу до загального (валюти балансу);

- коефіцієнт  фінансової залежності, який характеризує  частку боргу у загальному  капіталі і розраховується як  відношення позикового капіталу  до загального (валюти балансу);

- коефіцієнт  фінансового ризику (плече фінансового  важеля), який розраховується відношенням  позикового капіталу до власного.

Чим вище рівень першого показника  і нижче  другого й третього, тим стійкіший  фінансовий стан підприємства, тобто  зростання коефіцієнта автономії  означає зростання фінансової незалежності і підвищення ринкової стійкості  підприємства; збільшення в динаміці коефіцієнта співвідношення позикових  і власних коштів вестиме до підвищення фінансового ризику, до посилення  підприємства від залученого капіталу і зниження його фінансової незалежності, спадатиме і його ринкова стійкість, але в той же час зростання  плеча фінансового важеля  сприяє і зростанню прибутковості власного капіталу, тому важливо намагатися досягти оптимального рівня співвідношення позикового і власного капіталу. Аналіз цих  показників представлено у таблиці 2.2.