Інформаційні системи в системі маркетингу

ми можливостями і досвідом розробників. Умовно розробників  можна по-

ділити на три  групи: електронники, програмісти і спільні колективи.

 

  Електронники. Вважають за краще більше навантаження давати на

апаратну частину  і якнайменше – на програмування. В результаті одержу-

ють апаратну систему  з багатьма кнопками управління і  сумнівними мож-

ливостями подальшого розвитку. До переваг цього способу  слід віднести

працездатність  створеного.

 

  Програмісти. Слабко розуміються на апаратній частині, головну ува-

гу звертають  на програмування. Результатом подібної роботи, як правило є

“напівживі” системи. Закінченими замовник їх ніколи не побачить, тому

що вдосконаленню  програмного забезпечення немає  меж. Кінець кінцем,

система існує  в одному із проміжних варіантів  з причини звільнення про-

відного програміста  або втрати з його боку цікавості  до неї. Позитивним

моментом роботи такого колективу є бажання якнайповніше задовольнити

потреби замовника.

 

  Спільні колективи. Результат їх роботи непередбачуваний, оскільки

включає переваги і недоліки перших двох методів у  різних пропорціях.

 

  Два перші підходи до вибору програмного забезпечення не бажані з

багатьох причин, зокрема :

 

• відсутні гарантії, що це програмне забезпечення буде здатне у майбу-

тньому працювати  під управлінням інших операційних  систем або на

інших апаратних  платформах;

 

• написання повної програми вимагає багато часу ;

 

• невідомо, чи можна власними силами виправити становище у разі не-

поладок у системі, якщо підтримка її авторами буде неможливою;

 

• через недостатню обізнаність програмістів зі специфічними завдання-

ми підприємства спроба може виявитись невдалою і  впроваджена сис-

тема в майбутньому  принести багато складнощів.

 

Таким чином, придбання комерційного продукту є єдино прийнятним

варіантом:

 

• організація одержує перевірену систему, підтримка якої здійснюється

організацією-розробником;

 

• пакети, написані спеціалістами, добре обізнаними з сучасними техно-

логіями, і передбачають напрямок, у якому будуть розвиватись систе-

ми.

 

• розробники часто надають замовнику вихідні коди програм.

 

При виборі програмного  забезпечення необхідно розглянути такі пи-

тання:

 

• чи будуть програми сумісні з тими, що вже працюють;

 

• наскільки легко можна інтегрувати нову програму;

 

• чи виконується нова програма на існуючих апаратних платформах;

 

• чи потрібно і можливо зберігати існуючі програми.

 

  На етапі вибору необхідно видалити із розглядання ряд пакетів, які за-

надто дорогі для  розроблюваного проекту або призначені для менших об-

сягів інформації, ніж це потрібно.

 

  При виборі системи необхідно враховувати, чи має вже система кори-

стувачів, поспілкуватись з ними, з`ясувати, якими є розміри  баз даних, з

якими вони працюють, з`ясувати, як вони оцінюють систему, їх претензії

до системи. Важливим є питання про підтримку  системи у процесі експлу-

атації.

 

  Інформацію про існування тих або інших систем одержують з пері-

одичних видань, в результаті спілкування з колегами, відвідання відповід-

них виставок, семінарів  тощо.

 

  Після того, як складено остаточний список (не більше 3-х систем), не-

обхідно придбати повнофункціональну демоверсію програми, яка дозволяє

вводити і знаходити  інформацію. Необхідно провести тестування системи

з невеликим об`ємом записів в усіх режимах, перевірити всі випадки. Якщо

деякі можливості системи не описані, це не означає, що їх немає - необхід-

но систему  протестувати або запитати постачальника. Багато систем мають

однакові функції, які виконуються по-різному.

 

  Ефективною є демонстрація початково відібраних програм тим, хто

безпосередньо буде з ними працювати, вислухати  їх зауваження і пропози-

ції. Це надасть  можливість працівникам на власні очі  впевнитись у позити

вних якостях  запропонованих програмних засобів, що дозволить свідомо

відібрати перспективний  варіант.

 

  Остаточний вибір системи проводиться робочою групою, складеною

із спеціалістів відповідних підроз_ підрозділів, управління інформаційними процесами, представника керівного складу підприємства, спеціалістів з автоматизації та повинен відповідати існуючим на цей час вимогам і надавати можливість для розвитку в майбутньому.

 

 Сьогодні не можливий якісний менеджмент без комп’ютерних знань, без використання новітнього програмного забезпечення та корисної інформації, яку пропонує віртуальний простір для справи менеджменту. В Україні складно знайти підприємство, на якому б у тій чи в  іншій мірі не застосовувалися інформаційні системи (ІС) управління господарською діяльністю. Проте, як правило, комп'ютеризація охоплює лише окремі сфери управління.

 Відповідно до розміру підприємства системи управління умовно можна поділити на два великих класи. Великі системи, які сьогодні найповніше відповідають вимогам стандарту ERP ("BAAN", "Oracle Applications", "R/3" тощо). Це в основному великі інтегровані комплекси ERP-класу, які окрім інструментів управління виробництвом можуть утримувати ще й модулі, що суттєво розширюють рамки традиційної ERP-системи: CRM, ASP, OLAP. Дані системи потребують значних фінансових та людських ресурсів для впровадження та експлуатації. Оскільки не кожне підприємство має достатньо ресурсів для впровадження таких систем, то використовуються середні системи ("1С:Підприємство 8.0", "Парус", "Флагман" тощо), що наближені до стандарту ERP і включають різноманітні засоби для комп'ютеризації бухгалтерського обліку, управління персоналом, організації документообігу, комп'ютеризації складського обліку, фінансового аналізу, бізнес-планування, технологічної підтримки виробництва тощо .

 Для того, щоб забезпечити ефективне управління, ІС повинні відповідати певним вимогам. Визначають наступні основні характеристики ІС:

– масштабність. ІС повинна функціонувати на масштабній програмно-апаратній платформі (сервери, операційні оболонки, системи комунікації);

– багатоплатформне обслуговування. Подібність схем екрана, елементів меню та діалогової інформації, що надається користувачеві різними платформами; інтегрованість з операційним середовищем тощо;

–  можливість роботи в мережах, до яких входять комп’ютери, що працюють під управлінням різних операційних систем або побудовані на різних обчислювальних платформах. При цьому має бути забезпечена взаємодія всіх робочих обчислювальних платформ і операційних систем;

–  розподілені  обчислення – це один із видів роботи в клієнт-серверній архітектурі, коли дані, що надходять з клієнтських машин чи запити розподіляються поміж кількома машинами, наприклад між кількома серверами, що збільшує пропускну здатність для користувача і дає можливість виконання багатьох завдань. Це сприяє максимальному використанню обчислювальних ресурсів, зниженню витрат і підвищенню ефективності системи .

 Отже, якщо ІС не відповідає зазначеним вимогам, то її впровадження не принесе очікуваного ефекту: комп’ютеризованими будуть лише окремі ділянки управління, без взаємозв’язку та взаємообумовленості.

 Перед здійсненням комп’ютеризації управління необхідно звернути увагу на ряд проблемних аспектів, які при правильному застосуванні можуть звести ризик невдалого впровадження до мінімуму, а саме:

– необхідно  переконатися у правильній організації  проекту, тобто правильно вибрати штатного керівника проекту з впровадження системи. Повинні бути чітко визначені і відображені в документах функції, обов’язки, а також сфера компетенції кожного із групи фахівців, що працюють над проектом. Обов’язковий докладний план роботи, розбитий на етапи, зі строками виконання конкретних завдань;

– перш ніж перейти  до впровадження системи, необхідно  проаналізувати існуючі бізнес-процеси. Для цього необхідно докладно описати методи ведення господарської діяльності (при необхідності – змінити їх так, щоб вони забезпечували більш ефективну роботу й інтеграцію в нову систему);

– створення  необхідної технічної інфраструктури. Варто провести оцінку наявної інфраструктури, повинна бути визначена роль відділу інформаційних систем і те, яким змінам він піддається в новому середовищі;

– система повинна  відповідати потребам всіх користувачів. Для цього необхідно документально  зафіксувати потреби бізнесу. Отримані документи потім використовуються, щоб переконатися, що реалізовані функції відповідають потребам;

– зміни в  організації управління варто проводити  відповідно до потреб співробітників. Проводити зміни треба поступово, не забуваючи про те, що за один раз  люди здатні освоїти обмежену кількість інформації. План навчання повинен бути розроблений так, щоб користувачі не просто навчилися вводити дані в систему, але й зрозуміли, як зміниться характер їхньої роботи.

 Таким чином, використання інформаційних систем управління робить будь-яке підприємство більш конкурентоспроможним за рахунок підвищення його керованості й адаптивності до змін ринкової кон’юнктури. Побудова ІС управління на підприємствах з урахуванням їх основних характеристик (масштабність, багатоплатформне обчислювання, розподілені обчислення, робота в неоднорідному обчислювальному середовищі) буде залежати від розміру та специфіки діяльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.  Маркетинговий менеджмент: Навчальний посібник./ За ред. Л.В. Балабанової. 3-те вид, перероб. і доп. – К.: Знання, 2004. – 354 с.

2. Близнюк С.В. Маркетинг в Україні: проблеми становлення та розвитку. 2-ге вид., вип.. і доп. – К.:ІВЦ „Видавництво „Політехніка”, 2004. – 400с.:

3. Прауде В.Р., Білий О. Б. Маркетинг: Навчальний посібник. – К.: Вища шк.., 1994. – 256 с.

4.  Глівенко С.В. Інформаційні системи в менеджменті [Текст] : навч. посіб. / С.В. Глівенко , Є.В. Лапін, О.О. Павленко – Суми: ВТД "Університетська книга" – 2005. - 407 с.

5. Корпоративные системы. Справочник "Системы автоматизации в Украине. Бизнес-приложения - 36 КИС, 23 СЭД, 19 CRM". - 2-е изд., объед. и доп. - К.: ООО "Декабрь", 2006. - 112 с.

6. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах. - К,: KHEУ, 2010, - 400 c.

 

7. Дэниэл О`Лири «ERP-системы. Современное планирование и управление ресурсами предприятия», Москва, 2009, 258 с.

 

8. Балахонова И.В. Волчков С.А. Капитуров В.А. «Логистика. Интеграция процессов с помощью ERP-систем». Н.Новгород: ООО СМЦ «Приоритет». 2009, 464 с.