Цінова стратегія як складова маркетингової стратегії підприємства

Розглянемо частку, що займає Unilever на ринку чаю.

Рис.2.1. Структура українського ринку чаю.

Джерело: сформовано автором  на основі даних операторів ринку.

Отже як видно з  діаграми, розподіл ринкових часток брендів  компаній виробників чаю, говорить про олігополістичну структуру ринку.

Основними компаніями виробниками  являються Піраміда що займає 21%, Unilever – 19%, Орімі-Трейд – 14%, Май Україна – 11%.

У блоці «Просування  продуктів і брендів» (категорія  «Продукти харчування: чай, кава, соуси  і приправи, снеки») за кількістю  згадувань лідер - Unilever Україна, за рахунок акценту ЗМІ на активній рекламній стратегії, яка привернула увагу медіа, і високої маркетингової активності, спрямованої на просування своїх продуктів і брендів.

Рис.2.2.Структура лідерів  про просуванню брендів продуктів харчування.

Джерело: сформовано автором  на основі даних операторів ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Шляхи вдосконалення діяльності компанії Unilever

3.1. Пропозиції  вдосконалення стратегій компанії.

Компанія Unilever це велика транснаціональна компанія, яка має у своєму складі багато підрозділів, що вдосконалюють її діяльність, надають можливості для конкурентної боротьби. Оскільки метою даної курсової роботи було дослідження цінової стратегії як складової маркетингової стратегії компанії, то у третьому розділі було доцільно описувати шляхи подолання недоліків цієї самої цінової стратегії, але компанія такого широкого масштабу упродовж своєї діяльності навчилася сама швидко та вчасно реагувати на подібні ситуації. В даному випадку можна лише додати що окрім основної цінової стратегії «лідерство за витратами» компанії Unilever також доцільно використовувати стратегію «ціна-якість».

Таблиця 3.1

Стратегії ціноутворення  у співвідношенні ціна-якість.

Якість	Ціна
		Висока	Середня	Низька
	Висока	Стратегія преміальних націнок	Стратегія глибокого  проникнення на ринок	Стратегія підвищення ціннісної  значущості
	Середня	Стратегія завищеної  ціни	Стратегія середнього рівня	Стратегія доброякісності
	Низька	Стратегія пограбування	Стратегія показного  блиску	Стратегія низької ціннісної значущості

Джерело: конспект лекцій МЦП Барилович О.М.

Найкраще було б використання стратегії підвищення ціннісної  значущості , оскільки дана стратегія  забезпечила б і завоювання ринку  і збільшення частки ринку за рахунок  привернення покупців цінами і якістю.

   Виходячи з додаткової цінової стратегії, слід впровадити заходи щодо покращення продукції компанії:

1. Зниження рівня вмісту насичених жирів. Прагнення покращити склад жирів в продуктах компанії, завдяки якомога більшому зниженню рівня насичених жирів та підвищенню рівня незамінних жирів.
2. Вилучення транс жирів. В кінці 2011 року, більше 99% всього асортименту продуктів Unilever не містило трансжирів, отримані з частково гідрованого рослинного масла.
3. Зменшення рівня вмісту цукру. Проведення ряду проектів, що дадуть початок значному зниженню рівня вмісту цукру, що наблизить компанію до досягнення поставленої мети.

Хоча готові чаї вміщують набагато менше цукру, ніж інші безалкогольні  напої, споживачі все ж зможуть  насолоджуватися солодким смаком. Це означає, що компанії буде необхідно поступово знижувати рівень вмісту цукру чи використовувати цукорозамінники, щоб люди не надали перевагу іншому чаю з вищим вмістом цукру замість Lipton.

4. Надання інформації про здорове харчування. Забезпечити зрозуміле та просте маркування на продуктах, що допоможе споживачам зробити вибір на користь збалансованого харчування.

«До 2015 ця практика розповсюдиться на упаковку всіх наших продуктів в усіх країнах світу. Ми зазначатимемо енергетичну цінність порції на передній стороні упаковки, а також 8 основних поживних речовин та рекомендації щодо щоденної норми вживання в процентах (GDA ) п'яти поживних речовин на зворотній стороні упаковки.» [14]

Ми будемо неупинно працювати  задля покращення смаку та поживності наших продуктів. До 2020 ми подвоїмо асортимент товарів, що відповідає найвищим стандартам поживності, що базуються на міжнародних рекомендаціях щодо здорового харчування. Це допоможе сотням мільйонів людей досягти здорового харчування.

 

 

 

 

 

 

3.2. Заходи щодо зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.

Ще одним немало важливим фактором є вплив продукції на навколишнє середовище.

Тому компанія повинна  шукати шляхи зменшення негативного  впливу на природу від своєї діяльності.

1) Скорочення викидів парникових газів від виробництва компанії. При використанні електроенергії виділяється СО², що негативно впливає на навколишнє середовище.

Вирішення: використання відновлюваних джерел енергії.

2) Скорочення викидів  парникових газів від транспортних  засобів.

Вирішення: зменшення  пробігу вантажівок для перевезення; залучення альтернативного транспорту ( залізничний, водний) та збільшення енергоефективності на складах компанії.

3) Зменшення використання води у сільському господарстві.

Вирішення: розробка всеохоплюючих планів по зменшенню об’ємів води для вирощування  зернових. Тобто більш раціональне та ефективне використання води.

4) Зменшення використання води у виробництві продукції .

Вирішення: впровадження більш нових технологій з урахуванням раціонального використання води. Виробницва, оснащені кращими очисними спорудами найбільше допоможуть в досягненні вагомих результатів у скороченні водокористання.

5) Зменшення обсягів пакування. Упаковка також може нести негативні наслідки на навколишнє середовище, особливо її утилізація.

Вирішення: Перейшовши на поліпропилен можна створили тару, придатнішу для повторного використання. До того ж, таке пакування потребує менше енергії для виробництва, що заощаджує 13 тис. мВт в рік.

6) Переробка тари. Збільшення повторної утилізації ємкостей у тарі компанії до максимально допустимого рівня. Це послугує каталізатором у збільшенні обсягів переробки.

7) Утилізація пакетів  – саше. Пaкетики-саше є ефективним способом пакування, що створює менше відходів на вагу на мл. продукції, на відміну від пляшок. Однак інфраструктура для повторної переробки чи захоронення часто є обмеженою, що призводить до надлишку сміття та потенційної довгострокової шкоди для навколишнього середовища.

Розробка концепції вартісності такого сміття, стала б заохоченням для споживачів збирати його.

8) Вирощування власної  сільсько господарської сировини. Зосередження уваги компанії на десяти основних видах сільсько-господарської сировини, що становить близько дві третини обсягів компанії. Це пальмова олія, папір та картон, соя, цукор, чай, фрукти та овочі, соняшникова олія, ріпакова олія, молочні компоненти та какао.

9) Співпраця з дрібними  фермерами. Впровадження ряду ініціатив з дрібними фермерами для розширення сертифікації та підключення нових джерел сировини в ланцюжок поставок компанії.

Ці заходи забезпечують нові джерела доходу для людей, які  живуть в районах, де можливості для  роботи найчастіше серйозно обмежені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Об’єкт курсової роботи транснаціональна англо-голландська компанія Unilever, історія якої починається у 80-х роках ХІХ ст. в Англії та, відповідно, Голландії. Назва Unilever з'явилася тільки у 1930 році, коли Маргариновий Союз Голландії, Margarine Uni, та піонер миловарної промисловості, британська компанія Lever Brothers, об'єдналися, вирішивши, що у виробництві вони залежать від тієї самої сировини (масел і жирів) і, по суті, працюють на спільних ринках збуту.

Сьогодні ТОВ "Юнілівер Україна" представляє в нашій  країні такі бренди, як:

• в категорії продуктів харчування: Lipton, Brooke Bond, Бесіда, Knorr, Calve, Rama, Crème Bonjour.
• в категорії засобів особистої гігієни та догляду за домом: Dove, Rexona, Timotei, Sunsilk, CLEAR, Domestos, CIF.

Маркетингова стратегія  асортиментної групи продуктів  харчування полягає у застосуванні моделі «Компас» -  виокремленні кожного бренду із однієї асортиментної групи та застосуванні відповідно до нього маркетингового міксу.

Це позитивно впливає  на розвивання та позиціонування в  очах споживачів кожного бренду компанії. А у випадку невдачі одного з брендів, можна не хвилюватись щодо негативного ставлення з боку споживачів. Це забезпечується тим, що компанія Unilever не приділяє основної уваги приналежності до свого складу деяких  асортиментних груп.

Згідно матриці Портера, Unilever як компанія використовує стратегію «лідерство за витратами». Конкуренція з боку Procter & Gamble не дозволяє тримати високі ціни і змушує шукати шляхи для зниження витрат.

Реалізація продуктів харчування Unilever відбувається здебільшого через продуктові магазини, супермаркети та ринки використовуються при цьому багаторівневі канали розподілу.

Компанія Unilever у просуванні своєї продукції, використовує різноманітні комплекси просування товару. Основними  видами комунікації зі споживачами  компанія Unilever обрала рекламу, PR.

Найкраще було б додаткове використання стратегії підвищення ціннісної значущості , оскільки дана стратегія забезпечила б і завоювання ринку і збільшення частки ринку за рахунок привернення покупців цінами і якістю.

    Виходячи з  додаткової цінової стратегії, слід впровадити заходи щодо покращення продукції компанії:

1)Зниження рівня вмісту  насичених жирів

2)Вилучення транс жирів.

3)Зменшення рівня вмісту цукру.

4) Надання інформації про здорове харчування.

Ще одним немало важливим фактором є вплив продукції на навколишнє середовище.

Тому компанія повинна  шукати шляхи зменшення негативного  впливу на природу від своєї діяльності.

1)Скорочення викидів парникових газів від виробництва компанії.

2)Скорочення викидів парникових газів від транспортних засобів.

3)Зменшення використання води у сільському господарстві.

4)Зменшення використання води у виробництві продукції

5)Зменшення обсягів пакування

6)Переробка тари.

7)Утилізація пакетів – саше.

8)Співпраця з дрібними фермерами.

9)Вирощування власної сільськогосподарської сировини.

Ці всі заходи забезпечать  ефективне та прибуткове функціонування компанії.

 

 

Список використаної літератури

1. Постанова Кабінету Міністрів №1662 від 13 грудня 2001р. «Про схвалення Концепції вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та не продовольчих товарів»
2. Балабанова Л. В., Холод В. В., Балабанова І. В. Маркетинг підприємства. Навч. посіб.- К.: Центр учбової літератури, 2012. - 612 с.
3. Бєлявцев М. І. Інфраструктура товарного ринку. – К.:Центр навчальної літератури, 2005.- 416 с.
4. Біловодська O.A. Маркетингова політика розподілу: навч. посіб. / O.A. Біловодська. — К. : Знання, 2011. — 495 с.
5. Біловодська O.A. Маркетингова політика розподілу: навч. посіб. / O.A. Біловодська. — К. : Знання, 2011. — 495 с.
6. Гаркавенко С.С. Маркетинг, - К: Лібра, 1996 - 384 с
7. Конспект лекцій з маркетингової цінової політики підприємств Барилович О.М.
8. Конспект лекцій з маркетингу.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://marketing-helping.com/konspekti-lekcz/21-konspekt-lekczj-qosnovi-marketinguq/425-ponyattya--xarakteristika-sistem-zbutu.html
9. Мазурик В.В. Сьогодення і майбутнє роздрібної торгівлі в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.intkonf.org/mazurik-vv-sogodennya-ta-maybutne-elektronnoyitorgivli-v-ukrayini/.
10. Мороз Л.А., Чухрай H.I. Маркетинг: Підручник/За редакцією Л.А. Мороз.— 2-е вид. — Львів: Національний університет „Львівська політехніка" (Інформаційно-видавничий центр „ШТЕЛЕКТ+" Інституту післядипломної освіти), „Інтелект-Захід" 2002. — 244 с
11. Огляд роздрібної торгівлі.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2008/0408/ 87.doc.
12. Осауленко О.Г. Статистичний щорічник України – Київ, 2011. – 554с.
13. Офіленко Н. О., Кайнаш А. П., Калашник О. В., Мороз С. Е. Р 51 Ринок і ресурси споживчих товарів. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 184 с.
14. Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 246 с
15. Періодичне видання «Стратегії» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.strategy.com.ua
16. Періодичне видання «Marketing Media Review» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mmr.ua/
17. Петруня Ю.Є. Маркетинг: Навч. посіб. — К.: Знання, 2007, — 325 с. — (Вища освіта XXI століття).
18. Примак Т. О. П76 Маркетинг: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2004. — 228 с.: іл. — Бібліогр.: с. 223-224
19. Сайт компанії Unilever [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.unilever.ua/ 
20. Савощенко А.С. Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2004 – с.
21. Шкварчук Л.О. Ціноутворення: Підручник - К.: Кондор, 2006. - 460 с. ISBN: 966-351-051-X
22. Щербань в.м. маркетинг: навчальний посібник. - К.: центр навчальної літератури, 2006. - 208 с