Еластичність попиту і пропозиції

Міністерство Освіти і Науки України 
Національний Університет Біоресурсів і Природокористування України

 
 
 
кафедра економічної теорії 
 
 

Курсова робота

на тему: «Еластичність попиту і пропозиції» 
 
 

Виконав: студент  
ФАМ, 2 курсу, 6 групи 
Потапенко Андрій Олександрович 
 
Науковий керівник:  
кандидат економічних наук,  
доцент Власенко Юрій Григорович

 

 

 
Київ 2014

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...…3Розділ 1. Еластичність………………………………….……………………… 6 Розділ 2.Еластичність попиту………………………….................................…8                                                                                                           2.1. Еластичність попиту за ціною……………………………………………....8                                                                           2.2. Перехресна еластичність попиту…………………………………………..14                                                                                 2.3. Еластичність попиту за доходом…………………………...………………15                                                                   Розділ 3. Еластичність пропозиції…………………………………………..18 
3.1. Еластичність пропозиції за часом…………………………………………21 
Розділ 4. Чинники що впливу на еластичність……………………………..23 
Розділ 5. Практичне використання теорії еластичності………………….26 
Висновки………………………………………………………………………29 
Список використаних джерел………………………………………………..31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Будь-який ринок, незалежно від його конкретного виду, базується на трьох основних елементах: ціні, попиті і пропозиції, конкуренції.

Інструменти котрі сприяють встановленню рівноваги на ринку.

По-перше, це ціни. Зміна відносних цін служить орієнтиром для виробника при визначенні необхідності зміни обсягів виробництва. Зміна цін вплине на вибір технології виробництва. Ціни в остаточному підсумку обумовлять і те, ким при даному рівні прибутків буде спожитий продукт.

По-друге, це попит і пропозиція. Попит (платоспроможний) - це подана на ринку потреба в товарах, обумовлена кількістю тих або інших товарів, котрі споживачі можуть купити при сформованих цінах і грошових прибутках. Пропозиція - це кількість товарів, що є в продажі при даній ціні. Зміна співвідношення між попитом і пропозицією породжує коливання ринкових цін навколо так званої ціни рівноваги. Через ці коливання встановлюється той рівень цін, при якому забезпечується рівновага попиту і пропозиції і в остаточному підсумку рівновага виробництва і споживання.

По-третє, це конкуренція. Ціль кожного підприємця - максимізація прибутку, а отже, і розширення масштабів господарської діяльності. Це з неминучістю призводить до взаємної боротьби підприємців за найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів, росту обсягів виробництва, і в результаті цього виступають по відношенню один до другого як суперники або конкуренти. Якщо пропозиція якогось товару більша за попит на нього, то посилюється конкурентна боротьба між продавцями. Кожний із них, щоб продати свій товар, найчастіше змушений знижувати ціну, що, як правило, спричиняє за собою скорочення даного товару. Якщо попит більший за пропозицію, то конкурувати один з одним змушені вже покупці. Щоб мати можливість набути дефіцитного товару, кожний із них намагається запропонувати по можливості більш високу ціну, ніж його суперники. Ціна підвищується, і це стимулює збільшення пропозиції даного товару. .

Найбільше ефективно ринковий механізм діє в умовах вільної, конкуренції, тобто коли ситуація на ринку характеризується множиною покупців і продавців, однорідністю продукції, яка реалізується, вільним входом фірм на ринок. При вільній конкуренції жодний  із продавців або покупців сам по собі не в змозі впливати на ринкову ціну.

Актуальність теми дослідження. В умовах зробленої конкуренції на ринку постійно зустрічаються продавець і покупець, і в такий спосіб при їхньому зіткненні визначається ціна товару. При цьому враховуються витрати чи продавця виробника на виробництво, збереження, транспортування товару, цінність і корисність цього товару для споживача, а також багато інших факторів, що впливають на ціну.

”Пропозиція” і “попит” — два найважливіших поняття економіки. Їх можна розглядати окремо, але на практиці це два нерозривних явища. Як відомо, у ринковій економіці попит визначає пропозиція.  Але це зовсім не виходить, що пропозиція менше по своєму значенню,  ніж попит. Його вивчення так само необхідне для правильного розуміння і рішення проблем, що встають перед економістами і менеджерами.

З точки зору мікроекономіки, ринок – це механізм взаємодії основних мікроекономічних суб'єктів – споживачів і фірм, завдяки якому відбувається реалізація господарських рішень та їх оптимізація. Споживачі на ринку виступають як покупці, а фірми – як продавці товарів і послуг. Поведінку покупця описує категорія  "попит", поведінку продавця – категорія "пропонування".  Ринкова ціна визначається як результат складної взаємодії продавців і покупців. 
Рівень ринкової ціни відображає не тільки витрати виробництва, котрі виступають визначальним фактором пропонування, але й вплив багатьох факторів, які формуються на боці попиту. Найважливішу роль для попиту відіграє суб'єктивно-психологічна оцінка споживачем корисності блага, яка на ринку проявляється як цінність товару. Саме до характеристики спільного впливу чинників попиту та пропонування на утворення ринкової ціни А. Маршалл застосував образну характеристику "лез ножиць", зазначивши, що можна на однакових підставах сперечатися про те, чим регулюється ринкова ціна – корисністю чи витратами виробництва, як і про те, яке лезо ножиць розрізає аркуш паперу – верхнє чи нижнє. Таким чином, ціна виступає як складна функція попиту і пропонування. Але з іншого боку, ціна  сама впливає на величину попиту і пропонування, її рух змінює як обсяги попиту, так і обсяги пропонування.  Тобто попит і пропонування виступають як функції ціни. Здатність однієї економічної змінної реагувати на зміни, що відбулися в іншій економічній змінній, називають еластичністю. Отже, три складові ринку – попит, пропонування, ціна – тісно пов'язані між собою і взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання. Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади мікроекономіки.

Предмет дослідження – еластичність попиту та пропозиції, практичне застосування знань про еластичність.

Метою курсової роботи є дослідження еластичності попиту та пропозиції та її практичного застосування.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань: 
– дослідити основи теорії еластичності: зміст, способи вимірювання; 
– охарактеризувати можливості практичного застосування знань про еластичність.

              

Розділ 1. Еластичність

               Еластичність – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних.

Еластичність змінюється в залежності від обраного цінового інтервалу. Для кривих попиту звичайно еластичністі надається більшого значення у верхньому лівому куті графіка в порівнянні з правим нижнім.  Це арифметична властивість одиниць виміру еластичності і пов'язано з початковою кількістю і ціною, від  яких ведеться відлік. Більша зміна в кількості продукції, поділена на меншу зміну ціні, дає в результаті еластичний попит. Стосовно до правої нижньої ділянки кривої попиту справедливим буде обернене твердження. Тоді процентна зміна кількості продукції буде, як правило, невеликою, оскільки велика початкова кількість, від якого ведеться відлік процентної зміни. Менша зміна  кількості, поділена на більшу зміна ціни, дає в результаті нееластичний попит.

Загальна формула для обчислення коефіцієнта еластичності буде такою:

 

 

Де Q – заміна величини попиту, у відсотках ;

Р – заміна ціни, у відсотках.

У мікроекономіці застосовується багато різних показників еластичності в залежності від чинників, що викликають зміну досліджуваного явища – попиту, пропонування чи виробництва.  
Економічний зміст коефіцієнта еластичності полягає в тому, що він показує, на скільки відсотків змінюється залежна зміна при зміні незалежної  змінної на один відсоток. Останньою може бути ціна даного товару, ціни інших товарів, рівень доходу споживачів тощо. Вперше еластичність досліджував А. Маржалл в 1881 – 1882 рр. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Еластичність попиту

 

Терміном «попит» позначають бажання та здатність людей купувати товари. Що вища ціна на певний товар, то менше людей захочуть його купити. І навпаки: що нижча ринкова ціна товару, то більше одиниць цього товару буде придбано. Отже, попит показує, яку кількість продукту (блага) споживачі хочуть та можуть купити за кожною окремою ціною протягом окремого періоду.

 Дані про еластичність попиту потрібні за для прийняття рішень щодо перегляду цін, його спрямованість та ступеню зміни цін на окремі товари. Це дає змогу здійснювати обґрунтовану політику цін як з точки зору комерційної вигоди, так і підвищення рівня життя населення.

Використання цих даних дає можливість визначити реакцію споживача на зміну ціни,  підготувати виробництво до зміни попиту, здійснити регулювання ринку. 

Інформація про еластичність попиту може також використовуватися при встановлені рівня товарного податку (акцизу), при прийнятті рішень щодо відповідної маркетингової політики фірми, виконання різних операцій на зовнішньому ринку (експортно-імпортних операцій,  операцій з валютними курсами тощо).

Розрізняють декілька видів коефіцієнтів еластичності попиту: коефіцієнт прямої еластичності попиту за ціною, коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною, коефіцієнт еластичності попиту за доходом. 

2.1. Еластичність  попиту за ціною

 
Коефіцієнт прямої еластичності попиту за ціною характеризує чутливість попиту до цінових змін і показує на скільки відсотків зміниться обсяг попиту на товар при зміні його ціни на 1%. Отже, його можна написати як:

 

 

Рис.1 Визначення дугової еластичності попиту

 

Отже, дугова еластичність визначається як середня еластичність.

Тут слід зауважити, що будь-яка функція попиту, що проходить через ці точки, буде характеризуватись однаковим коефіцієнтом еластичності, хоча форма самої дуги (її кривизна) може бути різною. Тобто у розрахунку беруться до уваги лише крайні значення попиту та ціни і не враховується реальний характер функції попиту між ними.

Ця формула використовується тоді, коли відсотки зміни ціни та кількості значні. У разі, коли функція попиту неперервна, дугова еластичність змінюється точковою, яку слід розуміти як границю дугової еластичності у міру того, як довжина дуги наближається до нуля, тобто при нескінченно малій зміні ціни. Тоді:

 

Водночас треба врахувати, що дія закону попиту приводить до від’ємного значення коефіцієнта прямої еластичності за ціною. Тому коефіцієнт еластичності визначається за модулем. Величина коефіцієнта еластичності залежно від функції попиту може змінюватися від нуля до безмежності.

Для аналізу розглянемо лінійну функцію попиту.

                           Рис. 2. Лінійна функція попиту

Еластичність цієї функції змінюється залежно від рівня ціни: якщо ціна прямує до нуля, то еластичність також прямує до нуля (в точці ), у міру зростання ціни і її наближення до , еластичність прямує до нескінченості. Посередині цього інтервалу (при ) коефіцієнт еластичності дорівнює .

На цьому ж рисунку для цін понад , що відповідає обсягу попиту до , цінова еластичність перевищує , а для цін, нижчих за , - еластичність менша . Інакше кажучи, еластичність попиту вища при високих і середніх цінах і нижча за низьких.

Лінійну функцію попиту можна записати як Похідна цієї функції  , а значення і P змінюється вздовж кривої попиту, що приводить до зміни еластичності. Тоді коефіцієнт попиту за ціною розраховуються згідно з формулою:

.

Отже, якщо функція попиту лінійна, а її графік пряма лінія, то еластичність набуває різних значень в кожній точці графіка. Тому без попереднього вимірювання неможливо сказати еластичний чи не еластичний попит в даній точці.

Водночас спостерігається  значний зв’язок між значенням еластичності і нахилом лінії попиту. Щоб збільшити кут нахилу лінії попиту, то менший коефіцієнт еластичності і навпаки.

Еластичність буває дуговою і точковою. Нехай маємо яку-небудь функцію попиту:

 

Розрізняють декілька видів еластичності попиту за ціною. Розглянемо їх поряд із зміною виручки (TR)

Еластичний попит (Ed>1).

 Якщо попит еластичний, зменшення ціни призведе до  збільшення загального виторгу. Тому що навіть при меншій  ціні, що сплачується за одиницю  продукції, приріст продажів буде  достатнім для компенсації втрат  від зниження ціни. Вірно й  обернене: при еластичному попиті  збільшення ціни призведе до  зменшення загального виторгу.Якщо  попит еластичний, то зміна ціни  викликає зміну загального виторгу  в протилежному напрямку.

Якщо невеликі зміни в ціні призводять до значних змін у кількості продукції що купується, то такий попит називають відносно еластичним або просто еластичним.

 

 

 

 

 

Нееластичний попит (Ed<1).

Якщо попит нееластичний, зменшення ціни призведе до зменшення загального виторгу. Розширення продажів є недостатнім для компенсації зниження виторгу з одиниці продукції і в результаті загальний виторг зменшується. Обернене твердження теж вірно: якщо попит нееластичний, збільшення ціни викликає зміну загального виторгу в тому ж напрямку.Якщо попит нееластичний, то зміна ціни змінює загальний виторг в томуж напрямку.

Якщо істотна зміна в ціні веде до невеликої зміни в кількості покупок, то такий попит відносно нееластичний або просто нееластичний.

 

 

 

 

 

 

Одинична еластичність (Ed=1).