Інновації в дошкільної освіті

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Апреля 2013 в 16:03, творческая работа

Описание работы

Інновації - це зміни всередині системи. У педагогічній інтерпретації і в
найзагальнішому сенсі інновації означають нововведення в педагогічній
системі, що поліпшують розвиток (перебіг) і результати освітнього процесу.
Проте нововведення можуть і погіршити систему. Отож суть не в самих
нововведеннях, а втім, що вони дають. Так, науковці (І.Підласий, А.Підласий)
доводять, що запозичивши термін, ми не спромоглися збагнути його істинний
сенс. Справа не в тім, що для позначення новацій, заміни чого-небудь
новим існує нормативне англійське слово “novation“.
Інновація ж означає таке нововведення, що здійснюється в системі за рахунок
її власних (in - всередині) ресурсів (резервів).

Файлы: 1 файл

Захист педагогічних освітніх інновації ДНЗ с.Южне.doc

— 133.50 Кб (Скачать файл)
  • Чим може бути олівець, грибок, склянка, листок?
  • Ігри на системний аналіз « Чим пов’язані?», «Чим схожі?», «Що спільного?».

Ігрові тренінги з розвитку творчого мислення, уяви.

для дітей старшого дошкільного  віку.

 

   Одним з ефективних способів навчання прийомів створення образів уяви є спеціально організований тренінг. Діти під керівництвом вихователя виконують серію завдань, спрямованих на розвиток і вдосконалення різних прийомів уяви. Обов’язковими умовами успішності тренінгу є неформальна ігрова обстановка, можливість постійного спілкування з ровесниками, доброзичлива емоційна атмосфера.

 

1.Перелік можливих помилок у сприйнятті предмета.

   Називається будь-який предмет наприклад: «На столі лежить хутряна шапка». Потрібно назвати якомога більше предметів, за які може бути прийнятий заданий предмет в умовах поганого бачення, наприклад: кішка; напівопущений м’яч; чиясь маківка, що висувається з-за столу тощо.

   Ця гра формує здатність бачити в одному предметі ознаки інших, іноді дуже далеких від нього за змістом, але схожих за деякими характерними зовнішніми обрисами, і на цій основі створити образні узагальнення.

 

2. Перелік можливих використань предмета в дитячий грі.

   Називається будь-який  предмет, наприклад «пучок трави». Потрібно уявити собі гру і  назвати якомога більше інших предметів, як замінники може бути використаний цей предмет. У цій грі вдосконалюється здатність бачити в одному предметі ознаки інших, іноді зовсім несподіваних.

 

3. Закінчення речень  або стислих розповідей.

Зачитується початок  речення або перші дві-три фрази розповіді. Завдання гравців – скласти якомога більше варіантів його закінчення. Варіанти мають містити описи незвичайних, іноді фантастичних подій. Ця гра розвиває здатність швидко і легко породжувати найнесподіваніші образи фантазій і сміливо поєднувати їх з повсякденними подіями.

 

4. Назви предмети до  кожної ознаки.

Завдання: вчити дітей  знаходити за кількома спільними  ознаками різні предмети, використовувати  ознаки як у прямому, так і в переносному значенні

Приклад:  пухнастий - зелений:     ялинка, мох.

                  Сильний -  добрий :       людина, слон, чарівник.

 

5. «Незакінчений малюнок»

Завдання: вчити дітей бачити різні  предмети в одній і тій самій  геометричній фігурі; розвивати образне  мислення, фантазію дітей .


 

 

 

 

Розвиток творчих здібностей дітей

через образотворчу діяльність.

   Також  в своїй роботі я використовую сучасні   освітні  технології для

розвитку творчих здібностей дітей на заняттях з образотворчої діяльності.   Цікавими є дослідження американських педагогів та психологів, зокрема Торренса, автора системи вимірювання творчих здібностей. Він повідомляє, що спадковість не є найважливішим показником творчої продуктивності. На основі своїх досліджень він стверджує, що формування творчого характеру залежить більше від сім’ї, яка здатна розвинути, або знищити творчий потенціал дитини ще у дошкільному віці. Тому великого значення набуває система виховання творчих здібностей як у сім’ї, так і у дошкільних та шкільних закладах освіти.

   Однією із сфер, де на ранніх стадіях життя проявляється творча активність дітей, є образотворче мистецтво. Як відомо всі діти малюють. Малювання є основним засобом вираження себе на самих ранніх стадіях життя. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень ( знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі) і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони.

   Саме завдяки малюнку отримуємо можливість заглянути у внутрішній світ маленької людини, осягнути логіку дитячої творчості, бо малювати й думати для неї одне і те ж. В малюнках діти не зображають реальний світ, вони відтворюють свій особистий світ на папері. Характерною особливістю дитячих малюнків є лаконічність, зосередженість і концентрація думки. Образотворчі засоби спроможні передавати думки і почуття. Вони також мають невичерпний потенціал розвитку емоційної сфери дитини. Без розвитку почуттів, без розвитку уяви, без пристрасті до творчості людина не зможе сьогодні добитися успіху в області самих вузьких і суто технічних знань. Творча уява сьогодні все більше ціниться у всіх галузях життя.

  Заняття малюванням розвивають людину в цілому, прилучають її до самого головного —  процесу творчості. Художня творчість приносить дитині духовну рівновагу, розкриває здібність дитини до навчання, до уміння думати, аналізувати, шукати й знаходити оптимальні рішення у всіх випадках життя.

   Мобілізуючи великі затрати розумової діяльності, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії.

   В навчанні необхідно розвивати не тільки розумову, а й емоційну сфери. Істинно художня освіта допомагає розвинути вміння долати слабість і страх, розвинути ініціативність, здібність мислити та діяти самобутньо й природно, без примусу. А в результаті — глибоке розуміння життєвих процесів. Здібність бачити, відкривати й створювати нове.

   Досвід образотворчої діяльності, через який людина проходить у дитинстві, позначається на формуванні її особистості. Можна з переконаністю сказати, що із творчо розвинутих дітей виростуть творчі люди, незалежно від того, якій саме професії вони присвятять своє подальше життя.

  У ході ознайомлення дітей з особливостями творчого пошуку і втілення задуму використовуються такі методи: дослідницький, що спрямований на формування в дитини здібностей до образотворчої діяльності; метод засвоєння слів-понять, що означають еталонні ознаки як предметів та явищ, так і деякі зрозумілі дітям засоби дій, пов’язані з образотворчою діяльністю; демонстрація раціональних прийомів виконання поставленого образотворчого завдання; усна інструкція; бесіда; розповідь, яка супроводжується відповідним ілюстративним матеріалом. На відміну від навчального малювання, зазначені методи передбачають ознайомлення дітей із способами розв’язання суто творчих завдань.

   Серед прийомів навчання, спрямованих на створення емоційного комфорту, активізацію уваги тощо, важливе місце займає порада вихователя, що поєднує в собі як стимулюючий уплив на дитину, так і певні пропозиції щодо можливостей знаходження раціональних способів виконання того чи іншого творчого завдання. Особливість використання поради полягає в тому, що вона висловлюється в доброзичливій і ненав’язливій формі.

   Найбільш сприятливий вік для початку систематичного та послідовного ознайомлення дітей з особливостями творчого пошуку є 5-й рік життя. Це зумовлено тим, що на зазначеному етапі розвитку дитини основні психічні процеси й утворення набувають довільного характеру. Крім того, оволодіння різноманітними видами малювання служить підставою для вирішення нескладних творчих задач.

   Для цього в процесі малювання використовую нетрадиційні техніки малювання. Нетрадиційні – це нові техніки, досить відомі, але які ще не знайшли широкого застосування, хоч вони можуть бути досить ефективними для зображення певних тем, для розвитку дитячої творчості. На противагу традиційності, не традиційність дає можливість відійти від стереотипів, надати дитині максимальну свободу в образотворенні. Нетрадиційні техніки досить прості в технічному плані, діти легко їх засвоюють і отримують задоволення від результатів. Вони також дають дітям унікальні можливості для експериментування, пошуків образів, сміливих втілень на папері незвичайних фантазій, вражень,  думок. Якщо на перших заняттях у дітей спостерігалась розгубленість в діяльності, то в подальшому вони були вже більш самостійні, впевнені. Вони щиро раділи з приводу своїх знахідок і відкриттів, розповідали про них один одному і вихователю.

 

   Наведу приклади нетрадиційних технік роботи в образотворчої діяльності.

Вмазування

Малювання пластиліном  виробляє посидючість, акуратність, зосередженість, розвиває дрібну моторику рук.

Матеріал: пластилін, картон, начерки контурних малюнків, шаблони.

Дітям пропонуються аркуші картону з готовим контурним  малюнком або ж картон із шаблоном. Пластилін розм’якшують в руках, потім починають вмазувати від контуру до середини колоподібними рухами. Займаються такими роботами діти з середньої групи, починаючи малювати овочі, фрукти.

 Графічна аналогія

Так само, як і в математиці, спочатку дітям пропонують геометричні форми й пропонують викласти з них яку-небудь іграшку. Після того як діти навчаться дуже швидко  викладати різних тварин, їм пропонують, обводячи геометричні форми малювати тварин. У цьому дуже допомагають такі ігри, як «Що сховала фігура?», «На що схоже?». Що може вийти з одного великого кола, двох маленьких, великого трикутника й одного овалу.

Цей вид малювання  доступний дітям 3-4  років.

Друкування  (малювання руками)

Матеріал: фарба(гуаш), папір.

Намалювати можна різних птахів, дерева, сонце (намалювати можна, віддрукувавши долоньки всіх дітей).

Доступно дітям з 2-й  молодшої групи.

Кляксографія 

Малювання ляпками. Розвиває творчість, уяву, фантазію.

Матеріал: папір, туш або  брудна вода.

На аркуш паперу наносять ляпки, поверх накладається чистий аркуш паперу. Ляпки переходять із одного аркуша на іншій. Діти розглядають отримані ляпки, домальовують деталі або просто називають те, що вони побачили.

Колаж

Розвиває дрібну моторику пальців. Колаж – сполучення аплікації, що переходить в конструювання.

Матеріал: клей ПВА, акварельні фарби, шаблони або готові контурні малюнки., крупа (сіль, пісок) папір, тканина, різний непридатний матеріал, яєчна  шкарлупа.

Діти обводять по контуру  трафаретний малюнок, потім заповнюють його клеєм, засипають крупою або іншим матеріалом залежно від задуманого. Після висихання зайву крупу струшують і розфарбовують, якщо в цьому є необхідність, фарбами. Цей вид малювання доступне старшим дітям. 

Монотипія

Розвиває творчість, фантазію.

Матеріал: целофан або скло, фарби, вода, папір.

Фарба плямами наноситься на скло водою й пензликом, розприскується по склу. Потім прикладається аркуш  чистого паперу й притискається  пальцями. Залежно від плям, від  напрямку розтирання – виходять різні  зображення. Не можна два рази одержати те саме зображення. Цей спосіб можна використати при тонуванні паперу для малювання лугів, пейзажів, фон можна одержати одноколірний і різнобарвний.

Малювання ниткою

Розвиває уяву, фантазію.

Матеріал: папір, ворсиста нитка, фарби туш.

Лист паперу складається вдвічі й розвертається, на одну зі сторін довільно укладається нитка, наполовину змочена в фарбі. Чистий її кінець виводиться за межі листа. Змочена частина нитки придавлюється іншою частиною листа, і в такім положенні нитка потихеньку витягується.  Відкрити лист – виявляємо зображення, залишеною ниткою. Малювати ниткою можуть як старші, так і молодші діти.

Малювання пальчиком

Матеріал: розетки з  гуашшю, папір, мокра ганчірка.

Варіант № 1

Дитина вмочає палець у фарбу й друкує його на папері, то що необхідно для того малюнка, який він зображує. Потім фарба витирається ганчіркою ( у цьому випадку не потрібно занадто часто мити руки). Малювати пальчиками можуть діти з другої молодшої групи.

Варіант №2

Малюємо пальчиком. Вмочуємо пальчик у фарбу й залишаємо відбиток на папері. Для кожного кольору використовується різний палець.

Малювання по м’ятому паперу

Ця техніка цікава тим, що в місцях згинів паперу ( там, де порушується її структура) фарба  при зафарбовуванні робиться більш  інтенсивною, темною – це називається ефектом мозаїки. Малювати по м’ятому паперу дуже просто, і починати це можна в будь-якому віці. У старших групах діти самі зможуть підготувати «полотно»,  акуратно зім’явши лист.

Малювання долоньками

Вмочимо всю долоню або  її частину у фарбу й залишимо на папері відбиток. А можна розфарбувати долоню в різні кольори.

Відбиток від однієї долоні ( без пальців) схожий на чиєсь обличчя. Залишилося взяти пензлі і додати необхідні деталі. Відбиток руки може перетворитися на качку півня, чарівну жар-птицю.

Використання нетрадиційних технік на заняттях допомагає вихователю  підходить до освітньої роботи творчо, зацікавлено.

Список використаної літератури:

    1. Г.В.Сухорукова «Іноваційно-освітня діяльність педагога в галузі організації образотворчої діяльності». Бердянський університет;
    2. Т.Руденко «Розвиток творчих здібностей дітей»;
    3. В.Л Захарова «Педагогічні умови формування творчості в образотворчої діяльності»;
    4. «Нетрадиційні техніки малювання» по матеріалам сайта www. doshkolnik.org;
    5. газета «Дитячий садок» №309-313, 2005рік.
    6. газета «Бібліотечка вихователя дитячого садка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            Конспект заняття з використанням елементів ТРВЗ

 

 

 

 

Вихователь Бородій  О.В.

 

 

Конспект заняття

 

Мета: вчити дітей використовувати  раніше набуті знання, дати уявлення про зміну дня і ночі за допомогою досліду; вчити вірші напам’ять; активізувати словник дітей словами «планета», «ракета», «космос»; розвивати увагу, пам'ять, творчу уяву, мислення, мовлення; виховувати любов до нашої планети Земля.

 

Обладнання: Стріч (іграшка  –інопланетянин), різнокольорові сніжинки, олівці, дидактична гра «Шлях на Землю», дидактична гра «Хто де живе?», вірш, вода для дослідів; матеріал для досліду – свічка, яблуко, в’язальна спиця, білий та синій паперові прапорці.

Хід заняття.

(Діти заходять, вітаються з гостями).

- У нас сьогодні  багато гостей, ви з ними уже  привіталися, а тепер сідайте  зручно, я вам розповім щось  цікаве.

Раптом звучить  музика.

- Що це таке, яка  дивна музика. Я такої не чула, а ви, діти? Мені здається, що крім нас тут є хтось ще .

Вихователь  знаходить дивного звіра з  торбинкою.

- Це Стріч, він живе  далеко, на іншій планеті. Дуже  любить подорожувати, і ось, потрапив  до нас. Стріч знайшов в космосі  щось незвичайне, гарне, різнокольорове. Діти, що це? ( сніжинки).

- Діти,  подивіться, що  сталося зі сніжинками? (вони розламалися на половинки)

- Чому таке сталося? (відповіді дітей)

- Давайте допоможемо  нашому другові скласти сніжинки, щоб він побачив які вони  насправді гарні. А він зробить  подарунок своїм друзям.

Дидактична  гра «Склади сніжинку»

Завдання: вміти складати ціле з окремих частин, відшукати потрібну половинку сніжинки та скласти одне ціле.

- Якого кольору сніжинки?

- Чому вони різнокольорові?

- Від чого залежить  колір снігу? ( від сонця)

- Діти, щоб друзям Стріча було цікавіше, ми оживимо сніжинки. А самі ви хочете побути сніжинками? Давайте уявимо, що ми з вами сніжинки  і вони оживуть.

Метод емпатії.

Діти уявляють себе сніжинками.

- Де ти живеш,  сніжинка?

- Що ти любиш  робити?

- Кого ти  боїшся?

- З ким ти  дружиш?

 

- Але на планеті  Стріча чомусь завжди ніч, мабуть  його планета не вміє крутитися.  Тоді його друзі не зможуть  роздивитися подарунки. Давайте  навчимо їхню планету крутитися,  щоб у них день змінював  ніч.

- Спочатку поміркуємо, чому на Землі буває день і ніч? Від чого це залежить? (міркування дітей) .

Дослід: щоб краще зрозуміти, як день і ніч змінюють одне одного, зробимо дослід. Нам знадобиться свічка, яблуко і два прапорці – білий та синій. Запалюємо свічку – це буде наше сонце, яблуко – Земля, а прапорці, які ми закріпили на протилежних боках яблука, - то будиночки. Яблуко я настромлюю на спицю так, щоб воно опинилося посередині, і буду тримати зав кінчики спиці. Дивіться: половина яблука освітлена, половина темна. В білому будиночку зараз день, - там гуляють, у синьому будиночку – ніч, там сплять. Провернемо яблуко так, щоб білий будиночок відійшов в тінь, а для синього настав світанок. Так змінюється день і ніч.

Рухлива гра  «День і ніч на планеті Земля»

Діти стають навколо вихователя. Вихователь - Сонце промовляє:

                                 Я на небі сяю, і про всіх  дбаю:

                                Рано-вранці піднімаю,

                               День мине – я спати вкладаю.

Діти повільно кружляють. На сигнал «день» - повертаються до вихователя обличчям і зупиняються,  а на сигнал «ніч» - повертаються спиною. Сигнали варто варіювати.

- Діти, ми з вами  так закрутились, як опинились  в Космосі. До речі, як можна  потрапити в Космос, на іншу  планету? ( Метод спроб і помилок. Спонукати дітей придумати найрізноманітніші (фантастичні) варіанти відповідей).

- Подивіться, на цій  планеті все чорне: чорний будинок,  чорні дерева, чорні квіти. Спробуємо  роз чаклувати планету: давайте  розмалюємо будинок, але не  фарбами, а словами. ( Діти добирають означення до заданих слів: дерево – зелене, високе; будинок – казковий, гарний… Після цього вихователь повертає будинок, дерево іншим боком, різнокольоровим.)

- Але тепер нам треба  повернутися на Землю, на нашу  рідну планету. Як це можна зробити? ( варіанти відповідей дітей; можна промовити чарівні слова полетіти ,на килим, великий птах віднесе та інші).

- Я вам пропоную  дістатися до Землі за допомогою  гри.

Дидактична  гра «Шлях на Землю»

Завдання: на індивідуальних картках провести шлях від ракети до Землі, не наштовхуючись на планети та зірки.

- Отже, ми повернулися  на Землю. Подивіться, яка вона гарна. ( вихователь показує дітям глобус, питає у дітей, що це таке).

- Зверніть увагу, що  глобус різнокольоровий. Подивіться, є блакитні плями – це вода, а є різнокольорові – це суша. «Суша» від слова «сухо», там, де немає води: поля, ліси, гори, міста. Вода: океани, річки, моря, озера.

Дидактична  гра «Хто де живе?»

Завдання: закріпити  знання дітей про місце проживання тварин( вода, суша).

- Щоб ви краще зрозуміли, я дам вам дві смужки: коричневу та блакитну. Як ви думаєте, що вони будуть позначати? ( Сушу і воду). Я буду показувати зображення  істоти, а ви будете називати її і показувати смужку відповідного кольору, де вона живе. В воді чи на суші.

- Ви гарно знаєте, хто  живе в воді, а хто на суші. А чи знаєте ви, що вміє робити  вода? Зараз ми перевіримо це.

Досліди з  водою.

Завдання: діти називають слова дії, а потім виконують ці дії з водою - пити, лити, переливати, булькати, бризкати, вилити, мити.

- Ми з вами не завжди ставимося до природи так, як потрібно. А щоб наша Земля була завжди гарна, треба берегти воду, і сушу, і всіх, хто живе на нашій планеті.

Вихователь  читає уривок вірша  Т.Дроздик «Принц і троянда»

                              В нас велика планета. Гарні луки й сади.

                               Ми повинні всі разом вроду  цю зберегти.

                               Прокидайся раненько, умивайся, маля,

                               І вітайся раденько: «Добрий  ранок, Земля!»

В кінці заняття  вивчається куплет з цього вірша.

 

 


   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект заняття 

з використанням 

 нетрадиційної  техніки (колаж)

 в образотворчої  діяльності

 

                             

 

 

січень 2008 рік

 

Конспект заняття

з використанням  нетрадиційної  техніки – колаж.

 

   Тема: Зимова казка

   Мета: закріпити  знання дітей про зиму, властивості  снігу, познайомити з технікою  малювання -  колажем (манна  крупа) , розвивати дрібну моторику  рук, творчі здібності та уяву, розвивати естетичне сприймання дітьми навколишньої дійсності, виховувати акуратність і самостійність, любов до образотворчого мистецтва.

 

   Матеріал: синій  картон, клей, фарби з пензликом,  манна крупи, простий олівець.

 

Хід заняття.

 

- Діти, сьогодні я прийшла в дитячий садок, а біля дверей лежав оцей лист. Я принесла його  сюди. Давайте подивимося разом.

(В листі  знаходиться сніжинка)

- Погляньте, на ній  щось написано, зараз я вам  прочитаю.(Загадка)

                        

                         Стало біло навкруги, я розтрушую сніги,

                         Наганяю холоди, воду сковую в  льоди.

                         В дружбі з дітьми я всіма.

                         Здогадались? Я - … (зима).

- Так значить, це  Зима  прислала нам листа. А  чому Зима прислала сніжинку а не квіти, як ви гадаєте? (тому що зима, діти люблять сніжок…)

- Подивіться, наша сніжинка  усміхається. Як ви гадаєте,  чому їй весело?

(навкруги  все гарно, діти гуляють в  сніжки, всі радіють зимі..).

- Діти, а яка буває  зима? ( холодна, сніжна, красива…)

- А якій сніг? (блискучий, мокрий, білий..).

- Давайте пригадаємо  приказки та прислів’я  , які  ми знаємо про зиму.

  • Мороз не велик, та стоять не велить;
  • Узимку сонце світить, та не гріє;
  • Зима білим килимом все поле вкрила.

- Вірно, діти, зима чарівна і казкова пора.

Информация о работе Інновації в дошкільної освіті