Управління ризиками в інвестиційній діяльності

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

 

Розділ і. Управління ризиками в інвестиційній діяльності

1. Поняття ризиків в інвестиційній діяльності. Їх вплив на результативність інвестицій…………………………………………….……7
2. Економічні механізми управління ризиками в інвестиційній діяльності…………………………………………………………….…...…..11
3. інформаційне зебезпечення системи управління ризиками……….…16

 

Розділ іі. Методи оцінки впливу ризиків на інвестиційні проекти

    2.1 Загальна характеристика  методів управління ризиками…………….....19

    2.2 Основні методи кількісного аналізу……………………………………..27

 

Розділ ііі. Сучасні тенденціЇ в управлінні ризиками

    3.1 Зарубіжний досвід в управлінні ризиками………………………………42

    3.2 Економічні тенденціЇ впливу на методи управління ризиками………..47

 

Висновок………………………………………………………………………….49

 

Список використаноЇ літератури……………………………………………….51

 

 

Вступ

Актуальність теми. В умовах ринкових відносин проблема оцінки й  обліку ризику набуває самостійного теоретичного і практичного значення як важлива складова теорії і практики управління. Ризик – один з ключових елементів підприємницької діяльності. У багатьох випадках ухилитися від  ризикованих дій, обійтися без них  просто неможливо.

Сучасний період в Україні  характеризується нестабільністю, труднощами у перебігу інвестиційного процесу. Наслідком нестабільності є високий  ступінь невизначеності, який ускладнює  відносини між учасниками інвестиційного процесу. В економіці під невизначеністю розуміють ситуацію, коли цілком чи частково відсутня інформація про можливий однозначний стан системи, зокрема  про умови реалізації інвестиційного проекту, про пов'язані з ними витрати та очікувані результати. Відомо, що планові оцінки вартості і термінів реалізації проектів, визначені  на ранніх стадіях проектування, значно відрізняються від фактичних, як правило, у бік заниження. Тому дуже важливо мати інструментарій, який дозволяв би знижувати, зводити до мінімуму розрив між плановими і фактичними показниками інвестиційного проекту  і таким чином знижувати ступінь  невизначеності і підвищити ефективність прийняття управлінських рішень щодо реалізації інвестиційних проектів.

Іншим аспектом проблеми, який визначає актуальність теми, є недостатність  наукових розробок у сфері прогнозування, аналізу й оцінки ступеня ризиків  інвестиційних проектів у вітчизняній  економічній науці. Саме недостатність  наукових розробок у цій сфері  змушує вітчизняні підприємства шукати власні шляхи, а також стримує  зарубіжних інвесторів вкладати в українську економіку інвестиції, тому що існує  високий рівень ризику таких капіталовкладень.

Проблемі оцінки ризиків  інвестиційних проектів присвячено роботи вітчизняних та зарубіжних вчених: І.В. Багрової, В. Беренса, Г. Бірмана, І. А. Бланка, С.Д. Бушуєва, В.В. Вітлінського, П.Г. Грабового, О.О. Гусакова, М.Г. Лапусти, І.Г. Лукманової, С.І. Наконечного, С.І. Полтавцева, Т. Райса, К.Г. Романової, В.А. Ткаченка, Р.Б. Тяна, В.І. Успаленка, С.А. Ущацького, Б.І. Холода, С. Хьюса, Т.М. Цая, Л.Г. Шаршукової та інших.

Зміни, які відбуваються в Україні, обумовлюють відчутну потребу в розвитку і застосуванні методів управління інвестиційними проектами. Найважливішими з них є механізми оцінки економічного ризику, бо саме ця категорія значною мірою буде впливати в майбутньому на реалізацію інвестиційного проекту.

Однією з найважливіших  умов початку виходу з кризи є  пожвавлення інвестиційної активності підприємств усіх сфер діяльності. Рішення, які приймаються за інвестиційними проектами, у сучасних умовах стають ключовою проблемою управління, тому що саме вони визначають напрямок і  ефективність використання фінансових ресурсів підприємств на тривалий період. Інвестиційні проекти за визначенням  належать до майбутнього, яке аналітик не може прогнозувати з упевненістю. Будь-який вид аналізу й оцінки має проводитися з урахуванням  ризику і невизначеності. Тому виникає  необхідність у використанні системи  управління ризиками при прийнятті  рішень і реалізації інвестиційних  проектів.

Вищевикладені проблеми і  визначили вибір мети курсової роботи, яка полягає у підвищенні достовірності економічної оцінки ступеня ризику на базі розробки наукових положень аналізу ризику учасників інвестиційного проекту й удосконалення методик оцінок ризику, що дозволять приймати ефективні рішення при укладанні контрактів і реалізації інвестиційних проектів.

Досягнення поставленої  мети обумовлює необхідність вирішення  таких задач:

– проаналізувати принципи та механізми управління ризиками при  реалізації інвестиційних проектів;

– встановити причини виникнення ризикових ситуацій та розробити  модель ідентифікації факторів ризику, які впливають на успішну реалізацію інвестиційного проекту;

– розробити теоретичні положення механізму управління ризиками інвестиційних проектів;

– розробити критерії оцінки ступеня ризику основних учасників  інвестиційного проекту для визначення договірної ціни та умов контракту;

– розробити практичні  рекомендації щодо зниження ступеня  ризику інвестиційного проекту і  на основі кількісної його оцінки визначити  умови контракту між учасниками інвестиційного процесу.

Об'єктом дослідження  є процес реалізації інвестиційного проекту на підприємствах в умовах нестабільної економічної системи.

Предметом дослідження є  механізм оцінки ризику та невизначеності основними учасниками інвестиційного проекту.

Методи дослідження. Методологічну  і теоретичну основу досліджень склали наукові праці і методичні  розробки провідних вітчизняних  і зарубіжних фахівців у галузі теорії управління, оцінки факторів ризику в  інвестуванні, а також законодавчі  і нормативні акти України, що регламентують  інвестиційну діяльність підприємств.

Практичне значення одержаних  результатів полягає у:

– розробці організаційно-економічного механізму управління ризиками інвестиційного проекту на підприємствах, що дозволяє: оцінити вартість проекту, більш  точніше, ніж традиційно; визначити  тривалість робіт з урахуванням  факторів ризику і невизначеності; визначити ступінь ризику реалізації проекту, тобто оцінити ризик  виконання договірних (контрактних) зобов'язань основних учасників  проекту; на підставі отриманих результатів  вибрати певні умови контракту, що регулюють взаємодії між учасниками інвестиційного проекту в умовах ризику і невизначеності;

– підвищенні надійності організаційно-економічних  рішень щодо забезпечення значень параметрів проекту в заданих обмеженнях, вірогідності оцінки ступеня ризику проекту і тим самим підвищення ефективності управління інвестиційним  процесом;

– можливості використання результатів роботи всіма учасниками інвестиційного проекту, у тому числі  при розробці кошторисної документації в складі проектної продукції, при  формуванні договірної ціни на підрядні роботи, при визначенні умов контракту  між учасниками проекту і розробці рекомендацій щодо прийняття ефективних рішень для обґрунтування і реалізації інвестиційних проектів на підприємствах  в умовах ризику і невизначеності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ і. Управління ризиками в інвестиційній діяльності

1.1. Поняття ризиків  в інвестиційній діяльності. Їх  вплив на результативність інвестицій.

Ризик визначається як відхилення сподіваних результатів від середньої  або сподіваної величини. Його також  можна розглядати як шанс мати збитки або одержати дохід від інвестування у певний проект.

 Найпростіше аналізувати  ризик, якщо поділити його на  дві категорії: рівень ризику  та ризик часу.

 Рівень ризику можна  визначити шляхом порівняння  ризикованості тих чи інших  вкладів. Наприклад, ризик мати  справу з корпорацією «ІВМ»  значно менший, ніж з невеликою  компанією, що виробляє комп’ютери. Таким чином, є фірми більш  та менш ризиковані. Це важливо,  бо менш ризиковані компанії  можуть позичати гроші під  нижчий відсоток, ніж високоризиковані. Для них ставка дисконту нижча,  отже доходи, які одержує менш  ризикована фірма, ціняться більше, ніж такі ж доходи високоризикованої  компанії.

 З фінансової точки  зору ризик називають зростаючою  функцією часу. Тобто, чим довший  термін вкладу, тим більший ризик.  Інвестиції, які гарантовано не  принесуть збитків і вкладаються  на дуже короткий період, є  безпечними інвестиціями. Якщо гроші  вкладаються на довший період, кредитор повинен одержати винагороду  за те, що взяв на себе ризик  часу. Отже, ризик поділяється на  безпечну ставку та премію  за ризик, пов’язаний з елементом  часу.

Проектний ризик — це сукупність ризиків, які передбачають загрозу економічній ефективності проекту, що виражається в негативному  впливі на потоки грошових коштів. Комерційні банки, які кредитують інвестиційні проекти, повинні бути зацікавленими  в тому, щоб виключити можливість провалу проекту і таким чином  уникнути збитків для себе. Сьогодні в Україні в умовах нестабільної політичної та економічної ситуації банкам необхідно врахувати ймовірність  раптового впливу на інвестиційний  проект певних факторів, під впливом  яких може виникнути відхилення результату від запланованої величини.

 Процедура визначення  та оцінки проектних ризиків  має включати в себе: визначення  проектних ризиків; формалізований  опис невизначеності проектного  інвестування; розрахунок показників  ризику вкладення інвестицій; оцінку  проектів за допомогою методів  аналізу ризику інвестицій. Далі  більш детально зупинимося на  кожному з положень.

Визначення ризиків. При  прийнятті банком рішення про  доцільність кредитування інвестиційного проекту необхідно визначити  фактори ризику, етапи та конкретні  роботи, при виконанні яких виникає  ризик, тобто встановити потенційні сфери ризику, а потім їх ідентифікувати. Для цього найчастіше використовується система класифікації проектних  ризиків та основні методи їх пониження.

Формалізований опис невизначеності проектного інвестування. Для більш  повного аналізу «великих» проектів банку пропонується проводити формалізований опис невизначеності фінансування. Це пов’язано з тим, що умов реалізації проекту може бути багато, і для  кожної з них необхідно скласти  відповідний сценарій або визначити  обмеження значень основних технологічних, економічних і т. п. параметрів проекту. Крім того, окремо повинні бути вказані  витрати, які відповідають різним умовам реалізації проекту (включаючи можливі  санкції та витрати, пов’язані зі страхуванням та резервуванням).

Поняття "ризик в банківській  інвестиційній діяльності" пов'язане  передусім з умовами ухвалення  рішень щодо інвестиційних проектів і прогнозуванням результатів за ними. Розмір втрат як результат  діяльності за умов невизначеності –  це "ціна ризику", а розмір вигоди – "плата за ризик".

Для того, щоб мати можливість оцінити інвестиційні ризики проекту  та з'ясувати, які важелі впливу застосовувати  для їх мінімізації, банки здійснюють класифікацію інвестиційних ризиків. До основних ризиків, з якими стикаються сучасні банківські установи у процесі  своєї діяльності, слід віднести [2, с. 108-109 ]:

● кредитні ризики;

● ризики І стадії інвестиційного циклу (технічні, будівельно-монтажні тощо);

● підприємницькі ризики (фінансові, валютні, портфельні, процентні комерційні та ін.);

● ризики країни (соціально-політичні  та економічні ризики).

Ця класифікація не є вичерпною, однак вона вкрай вдало відображає структуру інвестиційних ризиків. Використовуючи описані підходи, пропонуємо класифікацію інвестиційних ризиків  щодо реалізації інвестиційних проектів та шляхи їх зниження (табл1.) [1, с. 373].

Табл1. Класифікація ризиків  та шляхи їх зниження під час реалізації

інвестиційних проектів

 

Зазвичай кожен банк формує і реалізує власну політику управління інвестиційними ризиками, яка передбачає такі заходи:

• оцінювання повноти та достовірності інформації, необхідної для визначення рівня ризику;
• вибір і використання відповідних методів оцінки вірогідності виникнення тої чи іншої ризикової ситуації;
• визначення розміру можливих втрат від настання ризикової ситуації;
• аналіз чинників, що впливають на інвестиційний ризик;
• вибір засобів усунення негативних наслідків можливих втрат.