Аналіз діяльності комерційного банку на ринку пластикових карток

В результаті розрахунків  вертикального та горизонтального  аналізу діяльності банку можна  сказати, що що відбулося загальне зниження валюти балансу, проте з 2009 року по 2010 рік простежується збільшення її значення  на суму 1053417 тис. грн., а з 2010 р. до 201 р. відбулося зниження загальної суми валюти  на 3754134 тис. грн.. Звичайно ж, зменшення суми активів у 2011 р. є негативною тенденцією в діяльності банку, оскільки це  свідчить про обмеження платоспроможності та ліквідності банку, можливість вчасного розрахуватись по власним зобов`язанням. Збільшення ж позитивно відображається на діяльності банку.

В структурі активів, найбільший вплив на зменшення у 2009 р. валюти балансу був спричинений в  першу чергу збільшенням кредитів за заборгованістю клієнтів на суму 1418244 тис. грн. Позитивні значення на протязі аналізованого періоду мали збільшення грошових коштів та їх еквівалентів, що безумовно є позитивною тенденцією в діяльності банку, адже це свідчить про формування найліквіднішої структури активів банку.

Найбільшу частку в питомій  вазі активів банку на протязі  трьох аналізованих років займають кредити та заборгованість клієнтів.

В структурі пасивів можемо відзначити переважання частки зобов`язань  банку у загальній частці пасивів, що і є характерним для діяльності комерційних банків внаслідок значного обсягу грошових потоків.

Узагальнюючий показник звіту  про фінансові результати - чистий прибуток, є досить не стабільним протягом трьох років, у 2009 р. банк не має прибутку, а простежується збиткова діяльність в розмірі -2018948тис. грн., це є надзвичайно негативним, оскільки свідчить про неефективну діяльність банку, проте у 2010 р. ми бачимо збільшення чистого прибутку на 2019693 тис. грн., і він становить 745 тис. грн., ця тенденція є позитивною. У 2011 продовжується збільшення прибутку на 29910 тис.грн. і на кінець року він становив 30655 тис.грн.

За результатами розрахунків  економічних нормативів діяльності банку виявлено загальну позитивну  ознаку в дотриманні норм встановлених Національним Банком України. Так, за нормативом мінімального розміру регулятивного капіталу, банк дотримується норми так, як величина регулятивного капіталу по кожному з трьох років перевищує 120 млн. грн.. Таким чином, високий розмір регулятивного капіталу має значний позитивний вплив на рівень інших економічних нормативів діяльності банку. Так, АТ «Райффайзен Банк Аваль» дотримується нормативу адекватності регулятивного капіталу, оскільки за 3 роки діяльності банку розміри нормативів перевищують встановлену норму в обсязі 10%. По розрахунках нормативу миттєвої ліквідності спостерігаємо, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» в достатній мірі вистачає високоліквідних активів для забезпечення виконання поточних зобов’язань, оскільки значення нормативу значно перевищують встановлену норму. За результатами проведеного розрахунку нормативу поточної ліквідності бачимо, що банк  в повній мірі дотримується нормативу, так як, його значення перевищують встановлену норму в обсязі 40%. Банк в достатній мірі дотримується нормативу короткострокової ліквідності, оскільки значення нормативів значно перевищують встановлену норму, отже зростає можливість банку розрахуватися по власним зобов`язанням за рахунок ліквідних активів протягом одного року. За нормативом загальної суми інвестування банк дотримується рівня даного нормативу, тобто в обсязі не більше 60 %, але його значення є надзвичайно низькими зокрема 3,78 – 2009 р., 3,17 – 2010 р. та 1,09% у 2011р., а отже АТ «Райффайзен Банк Аваль» не в змозі купувати акції для юридичних осіб.

Загальна сума доходів  у 2010 р. проти 2009 р. зменшилася на суму 1187722 тис. грн., що є негативною тенденцією діяльності банку, в 2011 р. відбулося зменшення доходів банку на суму 644270 тис. грн., що є негативною тенденцією оскільки зменшується обсяг грошових надходжень до банку. В структурі доходів найбільшу частку займають процентні доходи. 

Проаналізувавши структуру  та динаміку витрат АТ «Райффайзен Банк Аваль», до яких включаються і резерви,  можна сказати, що з 2009 р. по 20010 р. відбулося зменшення загального обсягу витрат на суму 411662 тис. грн., що є позитивною тенденцією діяльності банку, у 2011 р. витрати банку зменшилися на 361131 тис. грн. і це свідчить про ефективну діяльність банку. Найбільшу часту у структурі витрат припадає на процентні витрати.

Коефіцієнт режиму економії   відповідає нормі лише у 2010 році він  становить 0,99 грн/грн., це свідчить, що даний банк дотримується економії, а отже це є  позитивним для банку.

За результатами розрахунків  показників рентабельності банку можна  сказати, що зміна рівня показників рентабельності за 3 роки діяльності, в  першу чергу, залежить від зміни  чистого прибутку банку. Таким чином,  при збитковій діяльності банку  в 2009 році, зрозуміло, що показники рентабельності будуть від`ємними,а прибуткова діяльність банку в 2010 році та в 2011 році призводять до виходу показників рентабельності на додатній рівень. Проте показники рентабельності є наднизькими.

Розділ ІІІ.

3.1. Міжнародний  досвід та перспективи розвитку  і застосування банківських пластикових  карток, як сучасного інструменту  безготівкового обігу.

Активізація міжнародного співробітництва  та виникнення нових держав потребують тіснішої взаємодії між різними  країнами. Це стосується як питань постачання товарів та послуг, як і переказу коштів. Основна мета системи розрахунків  в транскордонному контексті  полягає у спрощенні їх проведення між економічними агентами та сприянні ефективному перерозподілу фінансових ресурсів. Ефективне функціонування безпечної та надійної платіжної інфраструктури знижує витрати на обмін товарами та послугами, сприяє підвищенню стабільності фінансового сектора та розширенню доступу до фінансових послуг. Зважаючи на надзвичайну важливість платіжних систем, вони підлягають регулюванню не тільки з боку центральних банків, але й також спеціалізованих міжнародних організацій, як-то Комітету по платіжним та розрахунковим системам, підрозділу Банку міжнародних розрахунків, МВФ, Світового банку, тощо. Важливість ринкової інфраструктури збільшилась протягом останніх років на фоні стрімкого зростання кількості та обсягу фінансових розрахунків. Більш того, рівень фінансових інновацій та досягнення в сфері інформаційних та комунікаційних технологій сприяли реорганізації національних та міжнародних платіжний систем. Глобалізація та науково-технічний прогрес призвели до значних змін в цій сфері та нових викликів. Тому дуже важливо приділити значну увагу новим рисам платіжних систем.

Перш за все, слід відзначити зростання масштабів внутрішніх та міжнародних фінансових операцій. Зростання чисельності населення, соціально-економічний розвиток, підвищення мобільності людських та грошових ресурсів між різними країнами призводять до збільшення обсягів та інтенсивності  здійснення фінансових операцій.

Протягом останніх десятиліть особливо активно відбуваються процеси  економічної та фінансової інтеграції, зростає взаємодія та взаємозалежність різних країн світу. Відповідно, мережа національних і транскордонних систем, складових глобальної платіжної  інфраструктури зазнає суттєвих змін. Адже ці системи, як і фінансові ринки, які вони обслуговують, тісно пов'язані  через широке коло складних взаємозв'язків . Посиленню  взаємозалежності  сприяють  глобалізація,   регіональна   інтеграція  та співробітництво  у фінансовому секторі, консолідація фінансових інститутів, необхідність обслуговувати міжнародні інтереси приватного і державного секторів, а також досягнення в галузі комп'ютерних  та комунікаційних технологій.

За останні кілька років  банківські та небанківські кредитно-фінансові  установи значно розширили операції за межами базової країни. Процеси  глобалізації та вихід на міжнародні ринки змусило банки переходити до керування ліквідністю в багатьох валютах. Водночас дедалі більше уваги починають приділяти управлінню ризиками, зокрема, при проведенні великих розрахунків за цінні папери. Це зумовлює збільшення ролі валових розрахунків у великих обсягів в реальному часі і поставок проти платежу при операціях з цінними паперами, що, як правило, асоціюється з вищою потребою в ліквідності . Чим більшими за обсягами стають операції та складнішими фінансові продукти, тим частіше банки стикаються з проблемою управління ліквідністю. Крім того, найбільша потреба в ліквідності виникає в дні та години з піковими платежами і стає дедалі більш залежною від часу. В результаті, банки стикаються з більш комплексними вимогами до управління ліквідністю при використанні платіжної інфраструктури та збільшенні важливості питань безпеки, як методу зниження ризику. Необхідність надати забезпечення для отримання рефінансування центрального банку та кредитів від інших учасників оптового ринку в окремих випадках призводить до більшого навантаження на високоякісні цінні папери, що можуть використовуватись як застава.

Важливо підкреслити, що вплив  глобалізації на розвиток платіжних  систем не є одностороннім. Як фінансова  глобалізація стимулює розвиток платіжних  систем, так і сам розвиток платіжних  систем виступає однією з рушійних сил глобалізації.

Іншим важливим аспектом розвитку платіжних інструментів у сучасних умовах є вплив технічного прогресу на форми і способи здійснення платежів. Збільшення обсягів безготівкових  платежів з використанням різних технологій демонструє широкі можливості науково-технічного прогресу в цій  сфері. Тому, незважаючи на свою коротку  історію, такі платіжні інструменти, як платіжні картки, смарт-картки та електронні гроші, на сьогодні вже займають значний  сегмент ринку.

З моменту свого запровадження  півстоліття тому, платіжні картки змінили методи і умови оплати покупцями товарів та послуг. Проведене  рейтинговим агентством Moody's дослідження  щодо наслідків переходу від паперової до електронної форми оплати виявило, що використання кредитних і дебетових карток стимулює економічне зростання. Відповідно до розрахунків, у 51 країні з вибірці, на які припадає 93% світового ВВП, використання електронних карток у 2003-2008 роках сприяло збільшенню приватного споживання та ВВП на 1,1 трильйона дол. США . Іншими словами, реальний світовий ВВП зріс в середньому на додаткові 0,2% на рік понад зростання, що мало б місце без використання платіжних карток. Якби не використання карток, світовий ВВП зростав би в середньому не на фактичні 3,2%, а на 3% на рік.

Наступним етапом розвитку безготівкових інструментів стала  поява смарт-карток. Переваги смарт-картки полягають у значному обсязі запрограмованої  інформації та широкому застосуванні таких карток. Одноконтактні та безконтактні смарт-картки можуть зокрема містити  інформацію про банківські реквізити, історію здоров'я, посвідчення водія  або права керування державним  транспортом, програми знижок та участі в різних клубах. При цьому багатофакторну та апаратну аутентикацію (authentication) було вбудовано в смарт-картки для  підвищення безпечності всіх послуг по картці. Іншим видом платіжних  інструментів, що було створено досить нещодавно, є електронні гроші. Як правило, електронні гроші пов'язані з  використанням комп'ютерних мереж, Інтернету та цифрових систем зберігання даних. Системи електронних грошей забезпечують проведення безконтактних  трансфертних платежів швидко, надійно  та зручно, оскільки не дозволяють перевищити ліміт електронного гаманця під  час платежу.

Розвиток електронних  та мобільних платежів відрізняється  між різними ринками, оскільки законодавчі, економічні, технологічні та соціальні  особливості країни впливають на рівень інновацій в цій сфері, а також готовність і здатність  користувачів застосовувати такі методи оплати. Тим не менш, вже сьогодні стає зрозуміло, що ці види платежів сприятимуть  поширенню безготівкових розрахунків  в усьому світі.

Інновації надалі залишатимуться вирішальним чинником успішності банків та інших постачальників платіжних  послуг та визначатимуть асортимент їх послуг та продуктів як у найближчій, так і середньо- та довгостроковій перспективі. Інноваційні зміни, що відіграють визначальну роль у трансформації платіжної інфраструктури, зумовлені такими чинниками, як: підвищення конкуренції на фінансовому ринку; зміни у фінансовому та нефінансовому секторах, що призводять до нових вимог та можливостей для платіжних інструментів та послуг; політико-економічні події, такі як створення економічних і валютних союзів та виникнення урядових ініціатив (електронне урядування та Цифровий порядок денний в ЄС); постійний технологічний прогрес, який створює нові швидші способи комунікації; а також потреби споживачів у підвищенні безпеки платіжних операцій, зниженні витрат на проведення угод та впровадженні передових і ефективних рішень.

Інноваційний характер платіжної  інфраструктури забезпечує постійне поліпшення безпеки і ефективності системи.

Рис.3.1. Напрями поліпшення платіжної інфраструктури.

Інновації є ключовим фактором, пов'язаним із фінансовими витратами, ризиками та перевагами від впровадження ініціатив в сфері розвитку майбутніх  платіжних послуг для постачальників та користувачів. Нововведення, що вдосконалюють  платіжний механізм, знижують витрати  користувачів на оплату комерційних  ї фінансових операцій та розширюють можливості для здійснення платіжних операцій, можуть сприяти розвитку як попиту, так і пропозиції нових платіжних інструментів і послуг.

Рис.3.2.Рушійні сили впровадження інновацій у платіжній інфраструктурі

Використання платіжних  карток зростає по всьому світу, незважаючи на економічну кризу. Платіжні картки залишаються основним безготівковим  платіжним інструментом у світі. Ринки платіжних карток є зрілими  у США, Великобританії та Скандинавських країн. У світі картки займають понад 40% всіх безготівкових розрахунків  на більшості ринків. Найбільшим виключенням  із загального зростання використання платіжних карток були країни, що сильно постраждали від кризи та скоротили  своє споживання (Іспанія, Ірландія та Греція).

Зростаючу роль платіжних  карток відображають показники, що характеризують динамічні зміни відношення обсягів  розрахунків платіжними картками до ВВП в окремих країнах світу (таблиця ).

Таблиця 3.1

Використання платіжних  карток: загальний обсяг операцій (млрд дол. США) та відношення до ВВП (%)