Аналіз діяльності комерційного банку на ринку пластикових карток

Найбільшу частку в питомій  вазі активів банку на протязі  трьох аналізованих років займають кредити та заборгованість клієнтів домінуюча частка у 2009 р. становить 72,39 %, у 2010 р. – 57,81 %, а у 2011 р. – 59,28 %, значення яких є досить стабільним, що свідчить про нормальну діяльність банку, і  в 2011 році відбувається тенденція  щодо зростання темпів інших часток активів при відносно незмінній  величині кредитів за заборгованістю, що  є свідченням розширення інших  напрямів діяльності банку.

Також, значну частку активів  банку займають грошові кошти  та їх еквіваленти, їх частка потягом  аналізованого періоду зросла і  у 2010 р. становить 13,79 %, проти 12,01 % у 2009 р., а у 2011 р. становила 13,95%., отже збільшення грошових коштів та їх еквівалентів, як уже зазначалося, є позитивною тенденцією діяльності банку.

 

 

 

 

 

 

2.3. Аналіз пасивів  АТ «Райффайзен банк Аваль»

 

Проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз пасивів (Додаток Б).

Зобов'язання (залучений  капітал) - це кредиторська заборгованість банку, що виникла в результаті попередніх операцій і яка має бути погашена у визначений термін. Зобов'язання банку  передбачають зменшення доходів, які  пов'язані з придбанням активів  або отриманням послуг від інших  осіб внаслідок раніше проведених операцій.

Власний капітал - це різниця  між активами та зобов'язаннями, тобто  частина активів, яка сформована за рахунок власних джерел банку. Вона показує частку власника в активах  банку.

Головною метою аналізу пасивних операцій комерційного банку є визначення ефективності формування ресурсної бази банку за зниження її вартості та підвищення фінансової стабільності.

Для досягнення цієї мети перед  аналітиком постають такі завдання:

- аналіз структури пасивів за джерелами формування ресурсів (співвідношення власного капіталу та зобов’язань);

- визначення розміру власного капіталу, його структури та достатності;

- аналіз дотримання основних нормативів достатності капіталу;

- аналіз зміни статутного капіталу банку.

- дослідження та оцінка обґрунтованості розподілу прибутку;

- аналіз структури зобов’язань з позиції витратності та стабіль¬ності ресурсної бази;

- розроблення стратегії розширення клієнтської бази з метою здешевлення ресурсів;

- оцінка ділової активності банку щодо залучення ресурсів;

- розроблення прогнозу конкурентоспроможності та фінансового потенціалу банку.

 

 

 

Проаналізувавши пасив АТ «Райффайзен банк Аваль» бачимо, що відповідно  до активів,  відбулося загальне зниження і величини пасивів, проте  так, як у 2010 р., відбулося зростання загальної суми активів на 1053417 тис. грн., проти 2009 р.,  то це є позитивним явищем, але у 2011 р. загальна сума пасивів зменшилась на 3754134 тис.грн. Зміну суми пасивів протягом аналізованого періоду представлено на рисунку 2.9.

тис.грн.

Роки

Сума пасивів АТ "Райффайзен Банк Аваль"

Рис.2.9. Динаміка суми активів АТ «Райффайзен банк Аваль» за 2009-2011рр.

Збільшення валюти балансу  у 2010 році проти 2009 р. в першу чергу  зумовлене подоланням фінансової кризи, яка у почала ліквідовуватися.

Кошти клієнтів з кожного року протягом аналізованого  періоду знаходяться приблизно  на одному рівні лише з незначними відхиленнями, так у 2010 р. відбулося  зростання на 674052 тис. грн. і становлять 28341725 тис. грн., проти 27667673 тис. грн.. у 2009 р., це є позитивною ознакою діяльності банку. У 2011 р. це значення зменшилося на 706411 тис. грн. і становило 27635314 тис. грн.. В питомій вазі вони займають найбільшу частку, відповідно 56,77 % у 2009 р., 58,24 % у 2010 р. та 61,58 % у 2011 р.. Питома вага коштів банків у 2009 р. вона становила 33,51 %, у 2010 р. – 34,4% а у 2011 р. -  30,45%,. Відбулося незначне зростання у 2010 р. проти 2009 р., проте в 2011 р. кошти банків зменшилися на 3073996 тис. грн., це свідчить, що банк почав в меншій мірі формувати ресурси за рахунок коштів інших банків.

Співвідношення структури пасивів АТ "Райффайзен Банк Аваль"

Рис.2.10. Співвідношення структури пасивів за 2009-2011рр.

Щодо власного капіталу, то в загальній структурі відбулося  його збільшення на протязі всього аналізованого періоду у 2010 р. проти 2009 р. спостерігається зростання  власного капіталу на суму 1128219 тис. грн.,а  у 2011 р. на 30585 тис. грн.. що є позитивним для діяльності банку, адже це свідчить, що Райффайзен банк Аваль в повній мірі забезпечений власними ресурсами.

Домінуючою часткою в  структурі власного капіталу є статутний  капітал, який у 2009 р. складає 96,06 %, у 2010 р. 93,71 % і  93,24% у 2011 р..

Серед негативних значень  у структурі власного капіталу є  наявність частки непокритого збитку у 2009 р. в обсязі 1985175 тис. грн., у 2010 р. – 974795 тис. грн. та 1027403 тис.грн. у 2011 році.

Роки

Рис.2.11. Динаміка зміни власного капіталу АТ «Райффайзен Банк Аваль»

Таким чином наявність  «хворої» статті балансу негативно  позначається на діяльності банку оскільки підриває цілеспрямованість грошових потоків банку, а отже і відволікання коштів з операційної діяльності.

Значна частка у власному капіталі припадає на резервні та інші фонди банку в 2009 р. вона становить 41,31 %, у 2010 р. – 21,42 %, у 20101– 22,63 %.

 

 

2.4. Аналіз фінансових  результатів АТ«Райффайзен Банк  Аваль».

Результати діяльності банку  за визначений період найкраще відображаються у Формі №2 «Звіт про фінансові  результати». Тому далі  проведемо  горизонтальний та вертикальний аналіз звіту, представлений в додатку В.

Провівши вертикальний та горизонтальний аналіз на основі звіту про фінансові результати АТ«Райффайзен Банк Аваль» за 2009-2011 роки, при цьому звівши окремі показники діяльності в 3 комплексних показника: валові доходи, валові витрати та сформовані резерви, можна зробити наступні висновки:

Узагальнюючий показник даної  таблиці - чистий прибуток, є досить не стабільним протягом трьох років, у 2009 р. банк не має прибутку, а простежується  збиткова діяльність в розмірі – 2018948 тис.грн., це є надзвичайно негативним, оскільки свідчить про неефективну діяльність банку, адже він працює в збиток, проте у 2010 р. ми бачимо збільшення чистого прибутку на 2019693 тис. грн., і він становить 745 тис. грн., і 30655 тис.грн. у 2011 році, що є позитивною тенденцією і свідчить про стабілізацію роботи банку.

Рис.2.12.Динаміка чистого прибутку АТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2009-2011 роки.

За результатами розрахунків  валових доходів банку можна  сказати, що найбільша частка у структурі  доходів припадає на процентні доходи, які становлять у 2009 р. – 77,54 %, у 2010 р. – 81,49%, у 2011 р. – 81,64 %,  таким чином  спостерігається тенденція до зростання  з кожним роком, що є позитивною ознакою  діяльності банку. В структурі доходів  також висока частка належить комісійним доходам, значення яких має мінливу  тенденцію у 2010 р. порівняно з 2009 р. зменшується на 18995 тис. грн., хоча у питомій вазі даний показник зростає на 1,56%, з 13,38% до 14,94 %, а у 2011 р. проти 2010 р. спостерігається зростання до 17,42%,що еквівалентно 109762 тис.грн. Також слід відмітити, що зменшуються комісійні витрати, а це є позитивною тенденцією, так як при переважанні зменшення витрат буде збільшуватись чистий комісійний дохід.

Щодо валових витрат, то загальна їх частка у 2010 р. проти 2009 р. зменшилася на 411662 тис. грн., що є позитивною тенденцією банку і свідчить про ефективну  його діяльність, у 2011 р. простежується  подальше зменшення витрат на 361131 тис. грн.. Домінуючою часткою в структурі  валових витрат є процентні витрати  у розмірі 53,87 % у 2009 р., 49,66% у 2010 р. та 38,23 % у 2010 р., так як на кінець аналізованого  періоду процентні витрати зменшуються, то це є позитивною ознакою, оскільки  збільшує кількість джерел фінансування. Також вагому частку складають адміністративні  та інші операційні витрати, які становлять у питомій вазі в 2009 р. 39,8 %, у 2010 р. – 45,43 %, у 2011 р. – 55,77 %, це є негативною тенденцією, адже витрати на утримання  персоналу зростають, аудит є  досить великим.

Рис.2.13.Динаміка співвідношення валових доходів до валових витрат АТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2009-2011 роки.

З метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання  ними зобов`язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному  розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській  діяльності Національний Банк України  закріпив інструкцію про порядок  регулювання діяльності банків в  Україні. Цією інструкцією встановлюється порядок розрахунку нормативів діяльності банку, котрі мають дотримуватися  в обов`язковому порядку банками, згідно правил НБУ. Тому в даній частині  розділу курсової роботи проведемо  розрахунок даних нормативів.

1.Норматив мінімального  розміру регулятивного капіталу (Н1).

Регулятивний капітал  є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків  різноманітних ризиків, які банки  беруть на себе в процесі своєї  діяльності,  та забезпечення захисту  вкладів, фінансової стійкості й  стабільної діяльності банків. Регулятивний капітал банку складається з  основного (1-го рівня) капіталу (ОК) та додаткового (2-го рівня) капіталу (ДК) із додатковим зменшенням на балансову  вартість окремих активів (В).

                                                   Н1= РК=ОК+ДК-В,                                        (2.1)                          

де  ОК = (Статутний капітал + Розкриті резерви (емісійні різниці + дивіденди направлені на збільшення статутного капіталу + резервні фонди + загальні резерви)) – (Нематеріальні активи + Капітальні вкладення у нематеріальні активи + Збитки минулих років + Збитки поточного року);

ДК = (Резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями за кредитними операціями + Результати поточного року + Субординований борг);

В = (Балансова вартість акцій  та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком в торговому портфелі, в портфелі банку на продаж + Балансова  вартість інвестицій в асоційовані  компанії + Балансова вартість акцій  власної емісії, що прийняті в забезпечення + Балансова вартість цінних паперів  у портфелі банку до погашення).

Мінімальний розмір регулятивного  капіталу банку (Н1) має становити 120 млн. грн. Розмір регулятивного капіталу банку не може бути меншим, ніж його статутний капітал.

ОК=5103537+2194695-145599=7152633

ДК=2374696

В=6556+45023+190100+1855488=2097167

=РК=7152633+2374696+2097167=11624496 тис. грн.

ОК=6036081+1379990-209459=7206612

ДК=2372344

В=6362+54771+10865+4193369=4265367

=РК=7206612+2372344+4265367=13844323 тис. грн..

ОК = 6034453+1464812-501186 = 8000451

ДК = 2383332

В = 6308+174925+224+2299903 = 2481360

=РК=8000451+2383332+2481360=12865143 тис. грн.

Отже, розрахувавши даний  норматив, можна сказати, що банк дотримується нормативу мінімального розміру  регулятивного капіталу так, як величина регулятивного капіталу по кожному  з трьох років перевищує 120 млн. грн.. Також простежується позитивна тенденція до зростання рівня даного нормативу, що є позитивним оскільки забезпечує фінансову стійкість банку.

2. Норматив адекватності  регулятивного капіталу платоспроможності  (Н2).

Норматив адекватності регулятивного  капіталу (норматив платоспроможності)   відображає здатність банку своєчасно  і в повному обсязі розрахуватися  за своїми   зобов`язаннями,  що випливають із торговельних, кредитних  або інших операцій грошового  характеру. Чим вище значення показника  адекватності регулятивного капіталу,  тим  більша  частка  ризику,  що  її  приймають на себе власники банку;  і навпаки: чим нижче  значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники  банку.

Норматив адекватності регулятивного  капіталу/платоспроможності визначається як співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зменшених на суму створених  відповідних резервів за активними  операціями та на суму забезпечення кредиту (вкладень у боргові цінні папери) безумовним зобов`язанням або грошовим покриттям у   вигляді застави  майнових прав зважених за ступенем кредитного ризику.

Н2 = ,                                                 (2.2)

де  СА – сумарні активи зважені за ступенем ризику = І група + ІІ група + ІІІ група + VI група + V група.

а) І група активів зі ступенем ризику 0 відсотків = (Готівкові  кошти + Банківські метали + Кошти в  НБУ + Боргові цінні папери органів  державної влади та боргові цінні  папери, емітовані НБУ в торговому  портфелі банку, у портфелі банку  на продаж та в портфелі банку до погашення) * 0%;

б) ІІ група активів зі ступенем ризику 10 відсотків = (Короткострокові  та довгострокові кредити, що надані органам державної влади + нараховані доходи за кредитами, що надані органам  державної влади) * 10%;

в) ІІІ група активів  зі ступенем активів ризику 20 відсотків = ((боргові  цінні  папери органів  місцевого самоврядування, що рефінансуються Національним банком, у торговому  портфелі банку, у портфелі банку  на продаж та в портфелі банку до погашення + Боргові  цінні  папери органів місцевого самоврядування в торговому портфелі банку, у  портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення) + Кошти до запитання, що розміщені в банку, який має  офіційний кредитний рейтинг  не нижчий, ніж інвестиційний клас + Депозити овернайт,  щорозміщені  в банку, який має офіційний кредитний  рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний  клас + Інші короткострокові депозити + Кредити овердрафт,  овернайт та інші короткострокові кредити, що  розміщені  в  банку,  який  має  офіційний кредитний рейтинг  не нижчий, ніж інвестиційний клас) * 20%;