Шляхи та напрями удосконалення управління інноваціями

Таблиця 2.8      

Показники інноваційної діяльності ЗАТ «Оболонь»

Показник	Формула обчислення	2007	2008	Абсолютне відхилення	Зміна,%	Рекомен-довано
1.Рентабельність інноваційної діяльності	ІП/ІВ	0,84	0,95	0,11	13%	Збільшення
2. Частка прибутку від інноваційної діяльності	ІП/П	0,14	0,17	0,03	21%	збільшення
3. Частка витрат на інноваційну діяльність	ІВ/В	0,1	0,08	-0,02	-20%	збільшення
4.Інноваційний прибуток на одного працівника	ІП/Чп.ін.	1331	1684	353	26%	збільшення
5. Частка витрат на персонал, що займається інноваційною діяльністю	ФзпІ/Фзп	0,03	0,025	-0,005	-17%	збільшення
6. Питома вага в структурі основних засобів дослідно-конструкторського, експериментального та лабораторного обладнання	ДКЕЛО/ОЗ	0,03	0,01	-0,02	-67%	збільшення
7. Коефіцієнт персоналу зайнятого в НДДКР	Ч1/Чп	0,015	0,013	-0,002	-13%	збільшення
8. Коефіцієнт оновлення продукції	Внп/Впз	0,07	0,09	0,02	28%	збільшення
9. Коефіцієнт освоєння нової продукції	Врі/ВР	0,13	0,14	0,01	7%	збільшення
10. Коефіцієнт освоєння нової техніки	Озн/ОЗ	0,02	0,03	0,01	50%	збільшення
12. Коефіцієнт оновлення технології	Квпр/Кзаг	0,2	-	-0,2	-100%	збільшення

 

Отже, позитивною тенденцією є збільшення частки витрат на інновації  по всім статтям, адже це означає, що підприємство збільшує свою інноваційну активність.

Рентабельність інновацій  «Оболонь» складає 0,95, а це означає, що підприємство з кожної 1 гривні вкладеної  у інноваційну діяльність отримує 95 копійок прибутку. Цей показник збільшився на 13% порівняно з 2007 роком.

Частка прибутку від  інноваційної діяльності свідчить про те, яку частку прибуток від інновацій займає у загальному прибутку. Цей показник у 2008 році становить 0,17, що на 21% більше, ніж у 2007 році.

Частка витрат на інновації  у загальних витратах показує  скільки підприємство витрачає на інноваційну діяльність порівнянно з загальними витратами. Цей показник має збільшуватись, адже чим більше грошей підприємство вкладає у інновації, тим більше можливості у нього для подальшого розвитку, освоєння нових ринків, удосконалення продукції, а отже і збільшення прибутку. В даному випадку частка витрат становить 0,08, що є на 20% менше порівнянно з 2007 роком.

Інноваційний прибуток на 1 працівника становить 1684, він збільшився на 26%, що є позитивним.

Коефіцієнт  персоналу зайнятого в НДДКР показує скільки людей з загальної чисельності персоналу займаються інноваційною діяльністю. Цей показник має збільшуватись, адже якщо більше кваліфікаційних робітників буде займатися розробленням та впровадженням інновацій, тим ефективніше буде результат, а отже і збільшиться прибуток. На ЗАТ «Оболонь» цей показник зменшився на 12%.

Коефіцієнт оновлення  продукції показує скільки нової продукції у загальному обсязі продукції. Збільшення цього показника є позитивним, адже нова продукція конкурентоспроможна при правильній роботі маркетингової служби, а отже має великий потенціал для збільшення прибутку. ЗАТ «Оболонь» збільшила цей показник на 28%.

Коефіцієнт освоєння нової продукції дає нам можливість оцінити здатність ЗАТ «Оболонь» впроваджувати нову технологію. Цей показник зріс вполовину, тому можна зробити висновок, що підприємство активно розвиває свою здатність до впровадження інновацій.

 

 

         Висновок до розділу ІІ:

 

ЗАТ "Оболонь" - передове, технологічно досконале підприємство, яке входить у трійку найбільших пивоварних заводів Європи та є найсучаснішим з них. За підсумками 2007 року об'єм вітчизняного ринку пива збільшився на 12,3%; зростання об'єму продаж склало 11,5%. Компанія «Оболонь» збільшила реалізацію пива на внутрішньому ринку на 26,6%. В 2006 році доля ЗАТ «Оболонь» в загальному об'ємі випуску становить 35,0%, приріст 2,7%. Частка компанії на внутрішньому ринку зросла на 3,5% і склала 29,6%. За підсумками 2006 року «Оболонь» збільшила зовнішні поставки пива майже на 10%. Доля компанії в загальному об'ємі експорту українського хмільного напою становить 81,7%.

З огляду на техніко-економічні показники,  підприємство має проблеми із показниками оборотності оборотних  активів, тому необхідно прискорення  їх обігу, адже це дасть змогу скоротити  потребу в матеріальних та фінансових ресурсах і вивільнить додаткові кошти на розширення і розвиток виробництва. Також існує негативна тенденція зменшення показників  рентабельності, що означає зменшення ефективності використання активів та вкладеного капіталу.

Показники використання основних засобів мають в свою чергу дуже позитивну тенденцію. Наприклад, фондомісткість зменшилася на 22%, а фондоозброєність збільшилася на 57%. Це є позитивним для діяльностості підприємства.

Щодо показників інноваційної діяльності ЗАТ «Оболонь», то можна зробити такі висновки. Загалом прослідковується позитивна тенденція, а саме: збільшилася рентабельність інноваційної діяльності, збільшились частки прибутку і витрат інноваційної діяльності, зросли коефіцієнти оновлення та освоєння нової продукції. Тому можна сказати, що підприємство збільшує інноваційну активність та розвиває свій інноваційний потенціал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ

ШЛЯХИ ТА НАПРЯМИ  УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ

3.1. Управління  формуванням стратегії інноваційного розвитку.

 ЗАТ « Оболонь» є найбільшим національним виробником пива в Україні. Підприємство демонструє незмінну динаміку збільшення виробничих можливостей, а зростання продажу продукції стало невід’ємною характеристикою “Оболоні”. Акціонери та трудовий колектив ЗАТ “Оболонь” переконані – збереження провідного національного бренду відповідає інтересам як споживачів, так і держави в цілому. На сьогоднішній день “Оболонь” визначає обличчя українського пивоваріння за кордоном, забезпечуючи близько 90% українського експорту пива. [49]

Компанія використовує стратегію стабільності. Це є доцільним, тому що підприємство має стабільний попит на ринку та має підтримувати досягнутих результатів. Компанія головним чином здійснює інновації шляхом придбання ліцензій. Тобто для досягнення загальної стратегії стабільності, використовується імітаційна стратегія. Це звичайно ж знижує ризиковість виробництва, тому що інновації є вже перевіреними.  

Компанія намагається  завоювати також і іноземні ринки, це проявляється не тільки в експорті продукції, але й у планах «Оболоні» на розміщення дочірніх підприємств в інших країнах. З огляду на це, я вважаю, що компанії слід дотримуватись стратегії наступу. Адже «Оболонь» є потужним підприємством і може собі дозволити інноваційний відділ, який би займався дослідженням та розробкою інновацій. Продукція може бути перевірена на українському ринку або ж одразу орієнтована на іноземний. Ця стратегія є більш ризиковою, але й при успішному впровадженні принесе більший прибуток.  Адже продукція без змін наврядчи зможе конкурувати на іноземному ринку, якою б якісною вона не була. Іноземних споживачів можна привернути лише чимось насправді новим, що відрізняється від того, що їм пропонують на даний момент. До того ж, підприємство може отримати дохід продаючи нові технології шляхом передання прав на патенти та ліцензії на використання об`єктів промислової власності. Стратегія наступу має бути наступального типу. Її головні завдання :

• моніторинг споживчого ринку з метою виявлення нових запитів споживачів на нових ринкових сегментах
• моніторинг ринку інновацій для операційного залучення тих із них, які можуть бути вигідними для підприємства в майбутньому
• підтримка науково-дослідних підрозділів
• внесення змін у внутрішнє середовище необхідних для швидкого впровадження інновацій [26]

       Всі ці пункти мають важливе значення у виході на нові ринки, тому я вважаю, що з огляду на плани «Оболоні», ця стратегія є більш обгрунтованою.

 

 

3.2. Управління  ризиками інноваційної діяльності як засіб попередження втрати фінансових ресурсів.

Інновації та інноваційна  діяльність пов’язані зі значним  ризиком, оскільки зміст інновацій складають зміни, які розглядаються як джерело доходу, а процеси і результати змін містять істотну частку елементів невизначеності і спричиненого нею ризику. При цьому раціональна поведінка полягає в тому, щоб не ігнорувати ризик, а належним чином враховувати для обґрунтування заходів, спрямованих на його попередження, зниження чи компенсацію.[16]

Ризик інноваційного  проекту – це міра непевності в одержанні очікуваного рівня прибутковості при реалізації інноваційного проекту в реальних умовах господарювання. Оскільки альтернативи інноваційному шляху розвитку немає, то виникає об’єктивна необхідність розробити способи запобігання, зниження чи компенсації можливих негативних наслідків ризику. Попереднім етапом такої роботи є оцінка ризикованості проекту та величини ймовірних витрат при настанні ризикової події.[33]

До ризиків  впровадження інноваційних проектів можна  віднести:

Науково-технічні ризики:

• негативні результати НДР,
• відхилення параметрів ОКР,
• невідповідність технічного рівня виробництва технічному рівню інновації,
• невідповідність кадрів професійним вимогам проекту,
• відхилення в строках реалізації етапів проектування,
• виникнення непередбачених науково-технічних проблем.

Ризики правового  забезпечення проекту:

• помилковий вибір територіальних ринків патентного захисту,
• недостатньо щільні патентні захисти,
• неотримання або запізнювання патентного захисту,
• обмеження в строках патентного захисту,
• відсутність прострочених ліцензій на окремі види діяльності,
• «витік» окремих технічних рішень,
• поява захищених патентами конкурентів.

Ризики комерційної  пропозиції:

• невідповідність ринкової стратегії фірми,
• відсутність постачальників нео<span class="dash041e_0441_043d_