Финансовый анализ

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

ІППК

Друга вища освіта

Факультет економіки  транспорту

 

Кафедра менеджменту  на транспорті

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни:

“Фінансовий аналіз ЗЕД”

 

 

 

 

 

 

Роботу виконав:

слухач групи _______

____________________

 

Керівник роботи:

старший викладач

Крихтіна Ю.О.

 

 

 

 

 

 

 

Харків – 2008

 

 

 

 

 

 

 

Завдання на виконання  курсової роботи з дисципліни

“Фінансовий аналіз ЗЕД”

 

 

Видано слухачу групи ___________

 

_______________________________________________________________

 

 

 

1. Номери теоретичних запитань:
2. Номери індивідуальних завдань: 38,61,54,79
3. Номер варіанту комплексного завдання 23

 

 

 

 

 

Завдання отримано   __________ ______________

^{(дата)                         (підпис студента)}

 

 

 

    Завдання виконано__________ ______________

^{(дата)                         (підпис студента)}

 

Зміст

 

 

 

 

Вступ

В умовах ринкової економіки будь-яке управлінське рішення повинне ґрунтуватися на задачах оцінці фінансового стану, аналізі ризику фінансових вкладень, а також діагностиці фінансового потенціалу підприємств.

Оцінювання  фінансового стану підприємства становить інтерес для широкого кола суб’єктів ринку:

• підприємства, яке хоче знати неупереджену думку про свою діяльність і розробити заходи щодо її поліпшення;
• інвесторів, заінтересованих в ефективності та прийнятній ризиковості інвестування своїх коштів;
• кредиторів і постачальників, які бажають впевнитись у платоспроможності підприємства;
• партнерів по бізнесу, які прагнуть встановити з підприємством стабільні й надійні ділові відносини (постачальники, споживачі, транспортувальники, страхові компанії та ін.);
• сторонніх щодо підприємства структур (так, Державна податкова адміністрація бажає впевнитись у спроможності підприємства сплачувати податки, профспілки – у стабільності зайнятості працівників і здатності своєчасно виплачувати заробітну плату та ін).    

Становлення ринкової економіки в Україні, поява фінансових ринків, пріоритет фінансових ресурсів об’єктивно сприяли розвитку такого важливого напрямку аналітичної роботи, як фінансовий аналіз. 

Важлива роль у  реалізації вище вказаних  задач  приділяється фінансовому аналізу. При цьому в економічній практиці фінансовий аналіз використовується для  одержання достатнього числа  найбільш інформативних параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його фінансового результату, змін у структурі активів і пасивів і т.д., щоб вчасно виявити й усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану, його платоспроможності.

Фінансовий  аналіз являє собою спосіб нагромадження, трансформації і використання інформації фінансового характеру, що необхідний для того щоб:

• оцінити поточний та перспективний фінансовий стан підприємства;
• оцінити можливі і доцільні темпи розвитку підприємства з позиції фінансового їхнього забезпечення;
• виявити доступні джерела засобів і оцінити можливість і доцільність їхньої мобілізації;
• спрогнозувати положення підприємства на ринку капіталів.

У традиційному розумінні фінансовий аналіз - це метод оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.

 

Теоретична частина

1.  Характеристика  основних факторів, що впливають  на фінансову стійкість підприємства

 

Крім цього  істотний вплив на фінансову стійкість робить фаза економічного циклу, у якій знаходиться економіка країни. У період кризи відбувається відставання темпів реалізації товарів від темпів їхнього виробництва. Зменшуються інвестиції в товарні запаси, що ще більше скорочує збут. Знижуються в цілому доходи суб'єктів економічної діяльності, скорочуються відносно і навіть абсолютно масштаби прибутку. Усе це веде до зниження ліквідності підприємств і їхньої платоспроможності. У період кризи підсилюється серія банкрутств.

Падіння платоспроможного попиту приводить не тільки до росту неплатежів, але і до загострення конкурентної боротьби. Гострота конкурентної боротьби являє собою немаловажний зовнішній фактор фінансової стійкості підприємства.

Серед важливих макроекономічних факторів фінансової стійкості варто виділити податкову і кредитну політику, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи і зовнішньоекономічних зв'язків; істотно впливає на неї курс валюти, позиція і сила профспілок.

Велике значення для фінансового стану підприємства має вага податкового тягаря. Діюча в даний час податкова система не тільки дуже складна, але і не дає підприємствам чіткої орієнтації на ті напрямки діяльності, що могли б послабити податковий тягар. Серед істотних недоліків  оподатковування  в Україні можна відзначити наступні:

1) нестабільність  механізму оподатковування, постійне  внесення змін у діючий порядок,  причому в ряді випадків ці  зміни носять спрямованість, діаметрально  протилежну попередньому змісту;

2) відсутність  системності податкових пільг:  одні податки спрямовані на стимулювання одних видів діяльності, інші - на стимулювання зовсім інших;

3) відсутність  єдності джерела податкових платежів: податки сплачуються або за  рахунок собівартості, або - за  рахунок фінансових результатів,  або - за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Усі ці аспекти  можуть або негативно відбитися  на фінансовому стані підприємства, або не нести стимулюючого навантаження і впливати на фінансовий стан не цілеспрямовано, а випадково (санкції за порушення  податкового законодавства), тим самим приводячи до непередбачених фінансових наслідків для підприємства.

Найважливіші  внутрішні фактори, що впливають  на фінансовий стан - це обсяг реалізації і прибуток. Від обсягу реалізації залежить більшість фінансових показників: прибуток, платежі в бюджет і позабюджетні фонди, відрахування в резервний фонд і інші фонди підприємства, розміри дивідендів і відсотки по цінних паперах і ін.

Необхідно знати  чи потрібно підприємству зростання  або  зниження обсягу реалізації для  поліпшення фінансового стану. Якщо є можливість збільшити обсяг реалізації, то найбільший приріст прибутку забезпечить приріст обсягу реалізації за рахунок росту цін. Для стійкого фінансового стану доцільно щоб прибуток в основній своїй частині формувався за рахунок прибутку від реалізації, а не носив випадковий характер операційних і позареалізаційних  доходах і витратах. Прибуток забезпечує підприємству можливість самофінансування, задоволення матеріальних і соціальних потреб  власного капіталу і працівників підприємства. Вона є важливим джерелом покриття витрат, що передбачаються, і платежів у бюджет.

Важливим фактором, що визначає фінансове положення  підприємства, є стан його оборотних  коштів. Це грошові ресурси, необхідні  для створення товарних запасів, авансування витрат для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції. Величина власних оборотних коштів тісно зв'язана з результатами фінансово-господарської діяльності.

Велике значення має стан запасів підприємства. Наднормативні  запаси, які виникають у результаті неритмічності, недоліків у матеріально-технічному постачанні тощо, означають іммобілізацію, омертвляння засобів підприємства, приводять до напруженості його фінансового положення. Іммобілізацією вважаються зайві запаси або надлишки вкладення засобів над призначеними для цієї мети. На фінансовому стані підприємства відбиваються не тільки наднормативні запаси, але і перевищення нормативу засобів, вкладених у запаси інших оборотних активів (особливо тари, матеріалів, інвентарю). Це пояснюється тим, що оборотні кошти відволікаються в інші активи повільної оборотності. Невиправдане омертвляння засобів у неходових товарах, дебіторській заборгованості можуть уплинути на своєчасність поточних платежів, а невиправданий ріст позикових засобів привести до необхідності зменшити майно підприємства для розрахунків із кредиторами.

Для фінансового  стану також несприятливе надання  відстрочок платежу клієнтам. Велика дебіторська заборгованість відволікає оборотні кошти від прямого їхнього  використання і гальмує швидкість оборотності засобів.

На фінансовому  стані підприємства відбиваються фактори, зв'язані з порушенням державної  фінансової дисципліни. Вони спричиняють  застосування системи штрафних санкцій, що негативно позначається на фінансових результатах і положенні підприємства. Таким чином, найважливішими факторами, що впливають на фінансовий стан підприємств торгівлі є зовнішні фактори. Крім перерахованих вище, слід зазначити такий фактор як наявність і гострота конкурентної боротьби, ступінь розвитку фінансового ринку, фаза економічного циклу економіки держави.

Економічна  і фінансова стабільність будь-яких підприємств залежить від загальнополітичної стабільності. Значення цього фактора  особливо велике для суб'єктів, що займаються підприємницькою діяльністю.

Нарешті, одним  з найбільш масштабних несприятливих  зовнішніх факторів, що дестабілізують фінансове положення підприємств, а отже і їхню стійкість, є інфляція.

2. Загальна характеристика звіту про фінансові результати

 

Метою складання  звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, доход у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).

За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Якщо актив  забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати  відображаються у Звіті про фінансові  результати на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Витрати слід негайно  відображати у звіті про фінансові  результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати  такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства.

Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Доходи і  витрати, які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять у звіті  про фінансові результати з метою  визначення чистого прибутку або  збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила).

У статті «Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається загальний доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

У статті «Податок на додану вартість» відображається сума податку на додану вартість, яка  включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

У статті «Акцизний  збір» підприємства – платники акцизного  збору відображають суму, яка врахована  у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Підприємства, які сплачують інші збори або  податки з обороту, показують  їх суму у вільному рядку звіту  про фінансові результати.

У статті «Інші  вирахування з доходу» відображаються надані знижки, повернення товарів  та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

У статті «Собівартість  реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показується виробнича  собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».