Фин менеджмент

  
Рис. 5. Графік формування точки планового валового операційного прибутку підприємства 
З приведеного графіку видно, що при запланованому обсязі реалізації продукції (Р-тпп) підприємство може одержати певну суму валового операційного прибутку (ВОПп), на розмір якого сума чистого операційного прибутку буде перевищувати суму операційних витрат – як постійних, так і перемінних. Графік може бути інтерпретований і у зворотному варіанті: при запланованій сумі валового прибутку (ВОПп) плановий обсяг реалізації продукції підприємства повинен знаходитися в точці Р-тпп.

4. Визначення суми "межі  безпеки " (або "запасу міцності") підприємства, тобто розміру можливого  зниження обсягу реалізації продукції  у вартісному виразі при несприятливій  кон’юнктурі товарного ринку,  який дозволяє йому здійснювати  прибуткову операційну діяльність. "Межа безпеки" ("запас міцності") визначає можливі межі маневру підприємства як у ціновій політиці, так і в зниженні натурального обсягу виробництва та реалізації продукції в процесі здійснення операційної діяльності в несприятливих ринкових умовах (зниження попиту, посилення конкуренції тощо). Графічно формування "межі безпеки" підприємства відображено на рис.6. 
Сума чистого доходу, витрат і прибутку 

 
Рис. 6. Графік формування „межі безпеки” (“запасу міцності”) підприємства у процесі здійснення операційної діяльності 
З приведеного графіку видно, що "межа безпеки" підприємства характеризує той обсяг реалізації продукції, що знаходиться в межах між точкою забезпечення запланованої (фактично досягнутої) суми валового операційного прибутку підприємства (ТВОПц) і точкою беззбитковості його операційної діяльності (ТБ).

5. Визначення необхідного  обсягу реалізації продукції,  що забезпечує досягнення запланованої (цільовий) суми маржинального операційного  прибутку підприємства. Графічно взаємозв’язок між плановими значеннями обсягу реалізації продукції і сумою маржинального операційного прибутку відображено на рис.7. 
Обсяг реалізації продукції 
Сума чистого прибутку, витрат і прибутку реалізації продукції 

Рис. 7. Графік формування точки планового маржинального операційного прибутку підприємства 
З графіку видно, що при запланованому обсязі реалізації продукції (Ртмп) підприємство може одержати певну суму маржинального операційного прибутку (МОПп), на розмір якої сума чистого операційного прибутку (ЧДо) буде перевищувати суму постійних операційних витрат (Впост.). Графік може бути інтерпретований і в оберненому варіанті: при запланованій сумі маржинального операційного прибутку (МОПп) плановий обсяг реалізації продукції підприємства повинен знаходитися в точці Ртмп.  
6. Визначення необхідного обсягу реалізації продукції, що забезпечує досягнення запланованої цільової суми чистого операційного прибутку. Графічно взаємозв’язок між плановими значеннями обсягу реалізації продукції і суми чистого операційного прибутку відображено на рис. 8:    
Рис. 8. Графік формування точки планового чистого операційного прибутку підприємства 
З приведеного графіку видно, що при запланованому обсязі реалізації продукції (Ртчп) підприємство може одержати визначену суму чистого операційного прибутку (ЧОПп), на розмір якої сума чистого операційного прибутку (ЧДо) буде перевищувати суму сукупних операційних витрат – як постійних, так і перемінних, а також суму податкових платежів, здійснюваних за рахунок прибутку. Графік може бути інтерпретований і в оберненому варіанті: при запланованій сумі чистого операційного прибутку (ЧОПп) плановий обсяг реалізації продукції підприємства повинен знаходитися в точці Ртчп.  
Отже, при управлінні постійними витратами необхідно мати на увазі, що високий їх рівень значною мірою визначається галузевими особливостями здійснення операційної діяльності, що визначають різноманітний рівень фондоємності виробленої продукції, диференціацію рівня механізації й автоматизації праці. Крім того, слід зазначити, що постійні витрати в меншому ступені піддаються швидкій зміні, тому підприємства, що мають високий коефіцієнт операційного левериджу, втрачають гнучкість в управлінні своїми витратами. 
Проте, незважаючи на ці об’єктивні обмеження, на кожному підприємстві є достатньо можливостей зниження при необхідності суми і питомої ваги постійних операційних витрат. До числа таких резервів належить суттєве скорочення накладних витрат (витрат щодо управління) при несприятливій кон’юнктурі товарного ринку; продаж устаткування і нематеріальних активів, що не використовується з метою зниження потоку амортизаційних відрахувань; широке використання короткострокових форм лізингу машин і устаткування замість їх придбання у власність; скорочення обсягу споживаних комунальних послуг тощо. 
При управлінні перемінними витратами основним орієнтиром повинно бути забезпечення постійної їх економії, бо між сумою цих витрат й обсягом виробництва і реалізації продукції існує пряма залежність. Забезпечення цієї економії до подолання підприємством точки беззбитковості веде до росту суми маржинального прибутку, що дозволяє швидше перебороти дану точку. Після подолання точки беззбитковості сума економії перемінних витрат буде забезпечувати прямий приріст валового операційного прибутку. До числа основних резервів економії перемінних витрат належить зниження чисельності робітників основного і допоміжних виробництв за рахунок забезпечення росту продуктивності їх праці; скорочення розміру запасів сировини, матеріалів готової продукції в періоди несприятливої кон’юнктури товарного ринку; забезпечення вигідних для підприємства умов постачання сировини і матеріалів тощо. 
Цілеспрямоване управління постійними і перемінними витратами, оперативна зміна їх співвідношення при мінливих умовах господарювання дозволяють збільшити потенціал формування операційного прибутку підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз власного капіталу підприємства.

 

Економічний аналіз діяльності підприємства.

Аналіз рентабельності. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність (недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства. При визначенні показника рентабельності прибуток (у чисельнику) співвідноситься з чинниками, які мають найзначніший вплив на його отримання. Безумовно, одним з таких чинників є витрати. Адже від того, що і скільки ми вкладаємо, залежить величина прибутку, який нам надходить у ціні реалізації разом з компенсацією понесених витрат. Однак, необхідно знати, що витрачатися на виробництво (торгівлю чи інший вид статутної діяльності) можна лише за наявності коштів для здійснення цих витрат. Ці кошти, вкладені в бізнес називаються інвестиціями.[7]

Розмір оборотного (робочого) капіталу не повинен бути ні великим ні малим. Він повинен бути оптимальним.

Таблиця 1. Показники рентабельності ДП "Дослідний хлібозавод" АТ "Київхліб"

Показник	Нормативні значення	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Коефіцієнт рентабельності продаж по балансовому прибутку	Кр (б) > 11%	25,21	19,19	18,46	15,09	13,04	13,97
Коефіцієнт рентабельності інвестицій	Кр.ін. > 10%	70,86	50,52	18,46	17,40	10,07	15,22
Показник рентабельності власного капіталу	Кр.кап > 12%	153,58	77,26	21,12	21,17	12,52	17,91

 

Аналізуючи вищенаведену таблицю можна зробити висновок, що усі показники рентабельності у 2011 році знаходяться у межах, вищих за нормативне значення, що свідчить про ефективне управління підприємством та розпорядження власними ресурсами.

Аналізуючи показники рентабельності, можна зробити висновок, що рентабельність продажу ДП "Дослідний хлібозавод" АТ "Київхліб" дуже добра. Початок зростання коефіцієнту рентабельності інвестицій у 2011 році при позитивних показниках рентабельності власного капіталу свідчить про підвищення ефективності використання залучених коштів у 2011 році.

Діаграма 1. Показники рентабельності підприємства.

І взагалі, можна зробити висновок, що після критичного для підприємства 2010 року показники рентабельності стабілізувались і продовжують утримуватись на достатньо високому для підприємства рівні. Це вказує на ефективну та виважену політику управління підприємством.

      Аналіз платоспроможності та фінансової незалежності підприємства. Показники платоспроможності та фінансової незалежності характеризують фінансову стабільність підприємства та наявність фінансових джерел, достатніх для покриття необхідних запасів і витрат. [2]

Таблиця 2.Аналіз платоспроможності підприємства

Показник	Нормативні значення	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Узагальнюючий показник платоспроможності	УПП > 0	-756,47	-3416,72	-2662	-1720	-8360,5	-1538,5
Коефіцієнт автономності	Ка < 1-добре  Ка = 1 -задовільно  Ка >1- погано	1,17	0,53	0,14	0,22	0,24	0,18
Коефіцієнт маневровості	Км > 0,5-добре  Км = 0,5- задовільно  Км < 0,5 - погано	0,38	0,20	0,10	0,09	0,06	0,12
Коефіцієнт покриття запасів і  затрат власними коштами	Кп > 0,8 - дуже добре  0,6<Кп<0,8-добре  Кп=0,6 - погано   Кп<0,6 -дуже погано	0,39	0,38	0,71	0,69	0,39	0,90
Коефіцієнт фінансової незалежності	Кн: 0,5-0,8	0,46	0,65	0,87	0,82	0,80	0,85
Коефіцієнт співвідношення суми зобов"язань  до суми активів	Кз/а: 0,2-0,5	0,54	0,35	0,13	0,18	0,20	0,15

 

Аналізуючи узагальнюючий показник платоспроможності, можна зробити висновок, що підприємству на протязі 2006-2011 років не вистачало фінансових джерел для покриття запасів та затрат. У 2011 році узагальнюючий показник платоспроможності значно покращився.

Діаграма 2. Динаміка платоспроможності підприємства

         Коефіцієнт автономності (Ка), який характеризує фінансову незалежність підприємства, в інтервалі 2007 - 2010-х років знаходився в доброму стані. У 2011 році цей показник зменшився на 0,06, що вказує на позитивну тенденцію зниження в структурі капіталу частки залучених коштів.

Діаграма 3.Динаміка автономності підприємства.

Коефіцієнти співвідношення суми зобов`язань до суми активів та фінансової незалежності (Кн) мали у 2011 році відхилення від нормативного показника, але незначне. На даний час можна сказати, що ці коефіцієнти знаходяться у нормативному інтервалі значень.

Досить істотно покращились  у 2011 році коефіцієнти маневровості власних коштів (Км) та покриття запасів і затрат власними коштами (Кп), що свідчить про значне збільшення частки власних коштів в структурі капіталу у порівнянні з 2010 та 2011 роками.

Діаграма 4. Динаміка показників структури капіталу.

Аналіз ліквідності підприємства. Забезпечення фінансової стійкості  та платоспроможності є однією з найголовніших задач підприємства, метою якого є успішна (тобто з отриманням прибутку) діяльність в сучасних економічних умовах. Відношення вартості оборотних матеріальних засобів, а також власних та позичених джерел їх формування визначає стійкість фінансового стану підприємства.

Таблиця 3. Аналіз ліквідності підприємства.

Показник	Нормативне значення	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Коефіцієнт загальної ліквідності	не менше 2- 2,5	1,32	1,36	1,68	1,43	1,23	1,22
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	не менше 0,2- 0,25	0,04	0,02	0,00	0,01	0,04	0,04
Чистий оборотний капітал (тис.грн.)	Чок > 0	489,68	2131,95	6449	8235	8055,6	7545,6

 

Коефіцієнт загальної ліквідності показує, наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками можна погасити за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів. З таблиці видно, що загальна ліквідність у 2006-2011 роках була незадовільною

Коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності свідчить про те, що короткострокові зобов’язання не можуть бути погашені негайно швидко ліквідними грошовими коштами та цінними паперами.

Діаграма 5. Динаміка показників ліквідності

Показник чистого оборотного капіталу, якщо він є від’ємною величиною, свідчить про те, що підприємство не зможе своєчасно погасити короткострокові зобов’язання і не має власних резервів для розширення діяльності, але в даному випадку у ВАТ ДП "Дослідний хлібозавод" АТ "Київхліб" зазначений коефіцієнт має добре значення. В той же час слід звернути увагу на те, що у 2011 році цей показник хоч і знаходився у межах норми, але зменшився в порівнянні з минулим роком.

 

Діаграма 6. Динаміка чистого оборотного капіталу підприємства.

 

Висновки. Підводячи загальний  підсумок вищевказаному, вважаємо, що за минулий 2011 рік ДП "Дослідний хлібозавод" АТ "Київхліб" суттєво покращив власне фінансове становище.

Але, в той же час підприємство продовжує політику використання короткострокових внутрішніх кредитів (заборгованість за якими на початок 2011 року складала 2010 тис. грн., і зросла наприкінці 2011 року до 8850,1 тис. грн.) І якщо можна зрозуміти необхідність залучення деяких кредитних ресурсів на протязі року в зв`язку з тим, що дефіцит власного оборотного капіталу не дає змоги підприємству розширювати діяльність за рахунок своїх резервів, то ті умови, на яких ці ресурси залучаються, а саме - непомірно високі відсоткові ставки обслуговування можуть поставити підприємство у досить скрутне становище. Така політика управління приносить деякий тимчасовий ефект поліпшення фінансового стану підприємства, але в результаті призводить його до фінансової нестабільності. [10]

 

З погляду  інвесторів структура  джерел капіталу не має великого значення, але для внутрішніх управлінських  цілей при оцінці діяльності підприємства цей показник дуже важливий.

 

Таблиця 4.Аналіз власного капіталу ДП "Дослідний хлібозавод" АТ "Київхліб".

 

Джерела капіталу	Сума  в тис.грн		Питома  вага в % до підсумку		Відхилення		Середня величина за період у тис. грн.
	на  початок 2012р.	На кінець 2012р.	на  початок 2012р.	на  кінець 2012р.	у тис. грн.	у %
1.Власні	44969	41597	46.0	46.203	- 3372	+ 0.203	43283
2.Залучені
-довгострокові	19562	350	20.0	0.004	- 19212	- 19.996	9956
-короткострокові	33213	48034	34.0	53.793	+ 14821	+ 19.793	40623.5
РАЗОМ	97744	89981	100.0	100.0	- 7763	- 8.6	93862.5