Аналіз збалансованості вхідного і вихідного грошового потоку

 

 

 

Результативний показник – чистий грошовий потік.

Ставиться мета дослідити зміну цього показника під впливом відхилень від базового рівня ряду факторів: чистий грошовий потік від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Вихідна трифакторна мультиплікативна модель:

ЧГП= ЧГПод*ЧГПід*ЧГПфд

 

1)Спосіб ланцюгових  підстановок

I. = (-88)*50*50= -220000

=1347*(-3200)*1852= -7982860800

II. Розрахунок умовних  результативних показників:

= 1347*50*50=3367500

= 1347*(-3200)*50= -215520000

III. Розрахунок впливу зміни факторних показників:

= 3367500-(-220000)= 3587500

= -215520000-3367500= -218887500

= -7982860800-(-215520000)= -7767340800

IV. Баланс відхилень:

: 
-7982860800-(-220000)= 3587500+(-218887500)+(-7767340800)

-7982640800= -7982640800

 

2)Спосіб абсолютних різниць

I. = (-88)*50*50= -220000

=1347*(-3200)*1852= -7982860800

II. Розрахунок абсолютного відхилення за кожним факторним показником:

= 1347-(-88)= 1435

= -3200-50= -3250

= 1852-50= 1802

III. Розрахунок впливу зміни факторних показників:

= 1435*50*50= 3587500

= 1347*(-3250)*50= 218887500

=1347*(-3200)*1802= -7767340800

IV. Баланс відхилень:

: 
-7982860800-(-220000)= 3587500+(-218887500)+(-7767340800)

-7982640800= -7982640800

 

3)Спосіб відносних різниць

I. = (-88)*50*50= -220000

=1347*(-3200)*1852= -7982860800

II. Розрахунок відносного відхилення за кожним факторним показником:

%=

%=

%=

III. Розрахунок впливу зміни факторних показників:

=

=

=

IV. Баланс відхилень:

: 
-7982860800-(-220000)= 3587500+(-218887500)+(-7767340800)

-7982640800= -7982640800

 

4) Індексний спосіб

I. = (-88)*50*50= -220000

=1347*(-3200)*1852= -7982860800

II. Розрахунок впливу зміни факторних показників:

=

=

=

= (-15)*(-64)*37= 35520 

Охарактеризуємо отримані результати. При використанні даних методів обрахунки і підстановки виконано правильно, так як зміна  в вихідних даних так і в обрахунку методами..

Змінивши перший фактор, а саме ЧГПод  з -88 тисяч за плановий рік на 1347 тисяч гривень за поточний рік. Зміна цього фактора призводить до зміни в результуючому показнику, а саме в ЧГП підприємства, і становить 3587500 тис. грн.

Залишивши незмінним після заміни перший фактор і змінивши другий  результуючий фактор отримаємо що даний фактор, а саме ЧГПід, призведе до зміни ЧГП  на -218887500  тис. грн. Роблячи висновки по зміні даного фактору, можна сказати що утворюється резерви в вищеназваному розмірі, який потрібно зменшити до додатної або нульової  величини.

При  ЧГПод , ЧГПід, за поточний період і зміні ЧГПфд  із планового на поточний рік, випливає, що даний фактор збільшує ЧГП. Даний показник найбільше впливає на ЧГП ТОВ «Фінансова компанія «Юг Капітал».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.

 ВИСНОВКИ

 

Управління грошовими потоками неможливе без урахування процесів виробництва, тому удосконалення управління грошовими потоками розпочинається з розробки базової стратегії управління фінансово-господарською діяльністю. На ТОВ «Фінансова компанія «Юг Капітал» за базову стратегію прийнято збільшення масштабів діяльності. На її основі з урахуванням фінансово-господарського стану підприємства розроблено стратегію управлянні грошовими потоками, основною задачею якої стало підвищення фінансової стійкості. Досягнення поставленої задачі здійснюється шляхом вирішення комплексу задач з оптимізації грошових потоків.

Підвищення фінансової стійкості повинне відбуватися одночасно з поліпшенням інших показників фінансово-господарської діяльності підприємства. Зокрема, у стані грошових потоків необхідно перш за все відновити рівень якості чистого грошового потоку.

Тому постає необхідність більш детального вивчення об’єктивних та суб’єктивних факторів, що прямо чи опосередковано впливають на обсяг грошових потоків та на ефективність використання їх в цілому. Це стає можливим у результаті застосування факторного аналіз грошових потоків підприємства, основною задачею якого є моделювання взаємозв’язку між результатом та факторами.

У процесі оптимізації грошових потоків підприємство повинне домагатися збалансованості вхідного і вихідного грошових потоків. Перевищення вхідного чи вихідного грошових потоків є недоліком у діяльності фінансових менеджерів і тому такий дисбаланс стає об'єктом оптимізації.

Основними цілями оптимізації грошових потоків організації є:

• забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків;

• забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;

• забезпечення росту чистого грошового потоку організації.

 Об’єктами оптимізації  в цьому випадку будуть:

• позитивний грошовий потік;

• негативний грошовий потік;

• залишок грошових активів.

Методи оптимізації дисбалансу, що виник при перевищенні вихідного грошового потоку. Вибір методів залежить від тривалості цього дисбалансу, тобто короткострокового чи довгострокового. Якщо дисбаланс виник у короткостроковому періоді, то найчастіше застосовується метод, який одержав назву «Системи прискорення-уповільнення платіжного обороту» (або «Системи лідс енд легс»). Суть цієї системи полягає в розробці відповідних заходів щодо додаткового одержання коштів, тобто збільшення вхідного грошового потоку й уповільнення виплат підприємства чи скорочення вихідного грошового потоку.

У довгостроковому періоді збільшення вхідного грошового потоку може бути досягнуте за рахунок таких заходів:

1. збільшення розмірів власного капіталу за рахунок випуску нових акцій, додаткових установчих внесків, одержання бюджетного цільового фінансування, капіталізації більшої суми чистого прибутку підприємства;

2. залучення додаткових фінансових кредитів і позик у формі випуску корпоративних облігацій чи довгострокового банківського кредиту;

3. продажу частини або всього пакета цінних паперів для збільшення обсягу коштів в обороті;

4. ліквідація і продаж частини майна, насамперед основних фондів, або здачі їх в оренду у випадку їх недостатньо ефективного використання;

5. збільшення обсягу продажів за рахунок зростання виробництва продукції, удосконалювання технології, випуск нових видів продукції чи надання нових видів послуг;

6. диверсифікованість діяльності шляхом проникнення на нові ринки збуту і ринки ресурсів;

7. підвищення продуктивності праці, розвиток рекламної діяльності, впровадження нових нетрадиційних підходів роботи з покупцями;

8. активного використання оренди, у т.ч. фінансового лізингу;

9. одержання безоплатної фінансової підтримки від вищестоящих господарських структур.

Зниження обсягів вихідного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок таких заходів:

1. зменшення обсягів придбання основних коштів, які не забезпечують істотного збільшення в довгостроковому періоді вхідного грошового потоку;

2. зменшення вкладення коштів у фінансові інструменти інвестування;

3. зниження витрат на придбання матеріальних оборотних активів за рахунок вибору дешевшої і якісної сировини та матеріалів;

4. вибір більш придатних за витратами постачальників сировини, матеріалів, комплектуючих виробів;

5. зменшення транспортних і складських витрат за рахунок оптимізації розмірів постачань матеріальних оборотних активів, скорочення періоду збереження товарно-матеріальних цінностей;

6. істотне підвищення продуктивності праці, яке дозволяє знизити витрати на оплату праці і позабюджетні платежі;

7. мінімізація загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції і послуг.

Методи оптимізації дисбалансу, який виник при перевищенні вхідного грошового потоку підприємства. Зокрема, можуть бути рекомендовані такі заходи:

1. збільшення масштабів і темпів здійснення реальних інвестицій, у т.ч. придбання нового обладнання, будівництво нових будівель або розширення діючих об'єктів; модернізація діючих виробничих потужностей; придбання нових технологій тощо;

2. активне формування портфеля фінансових інвестицій;

3. здійснення галузевої, регіональної і продуктової диверсифікованості діяльності;

4. дострокове погашення довгострокових і короткострокових та фінансових зобов'язань;

5. відмова від додаткового залучення позик і кредитів;

6. підвищення заробітної плати персоналу і виплати дивідендів власникам.

У процесі оптимізації грошових потоків підприємства дуже важливо забезпечити їх збалансованість у часі. Для цього використовують два основних методи – вирівнювання і синхронізацію.

Вирівнювання грошових потоків спрямовано на зрівняння їхніх обсягів у розрізі окремих періодів, що дозволяє усунути сезонні і циклічні розбіжності у формуванні вхідного та вихідного грошових потоків. Звичайно, абсолютного зрівняння вхідного і вихідного грошових потоків досягти ніколи не вдасться, але істотно зменшити періоди між максимальною величиною вихідного і вхідного грошового потоку усе-таки можна, і це становить найважливішу частину процесу вирівнювання грошових потоків. Зближення періоду надходження і вибуття коштів, накладення періоду здійснення виплат і надходжень ніби вирівнює сукупний грошовий потік підприємства.

Синхронізація грошових потоків підприємства спрямована на забезпечення чіткої залежності між вхідним і вихідним грошовими потоками. При цьому основним методом оцінки такої синхронізації є підвищення коефіцієнта кореляції, який повинен прямувати до «+1».

У результаті оптимізації грошових потоків підприємства повинні формуватися кращі умови для максимізації чистого грошового потоку. При цьому підвищення величини чистого грошового потоку може бути забезпечене за рахунок здійснення таких заходів:

1. формування ефективної фінансової політики підприємства, у т.ч. пов'язаної з оподатковуванням, спрямованої на зменшення податкових платежів, зменшенням зайвих кредитів і позик;

2. здійснення ефективної цінової політики, спрямованої на підвищення обсягу чистого операційного прибутку підприємства;

3. зниженням сум постійних і змінних витрат з операційної діяльності;

4. застосування ефективніших методів амортизації основних активів;

5. скорочення термінів зберігання матеріальних оборотних активів;

6. підвищення продуктивності праці, поліпшення якості всієї роботи підприємства.

На основі проведеної оптимізації грошових потоків підприємства формується система оптимальних планів формування і використання коштів підприємства.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” Закон України від 16.07 1999 р. №996-XIV // Галицькі контракти. - 1999.  
2.  Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємств: Підручник - К.: Либідь, 1998.   
3.  Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбатюк М.І. Економічний аналіз:Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2003.   
4.  8.  Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посібник. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. - Тернопіль. Економічна думка - 2007 - 400с.  
5.  Економічний аналіз: Навч. посібник / М.Я.Болюх; За ред. акад. НАНУ проф. М.Г.Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2007   
6.  Іващенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності.- К.:”НІЧЛАВА”, 1999.  
7.  Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник - К.: Товариство “Знання” КОО, 2000.  
8.  Кручок С.І. Оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. - 2007.  
9.  Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник - К.: КНЕУ, 1999  
10.  Петрович Й.М., Будіщева І.В., Устінова І.Г. Економіка виробничого підприємства: Навч. Посібник. - К.:Т-во “Знання”, КОО, 2007. - 405с.  
11.  Поліщук Н.В. Методи аналізу діяльності підприємства // Фінанси України. - 2003.