Аналіз продуктивності праці та її стимулювання у ЗАСТ «Зоря Інгулу» Баштанського району Миколаївської області

Перевірка:

- рівняння параболи 2-го  порядку: 

 

 

1. Підставимо дані табл.3.13, отримаємо систему рівнянь:

 

2) Розділимо кожне  рівняння на коефіцієнт при  а0 і отримаємо:

 

 

3) Від першого рівняння віднімаємо  друге і друге:

 

 

4) Розділимо кожне  рівняння при коефіцієнті а1 і отримаємо:

 

5) Від другого першого  віднімаємо друге і знаходимо  :

 

 

6) Підставляємо значення  параметра  , в одне з попередніх рівнянь, щоб визначити :

 

 

7) Підставляємо значення  та , в одне з попередніх рівнянь для знаходження :

 

 

Необхідні розрахунки показників зведені до таблиці 3.2:

 

 

Таблиця 3.2

Вихідні та розрахункові показники для розв’язання рівняння прямої та параболи 2-го порядку

Роки	Вихід валової продукції  с.г. на 1 прац., тис.грн.	t
2006	24,3	1	1	1	1	24,31	24,31
2007	65,0	2	4	8	16	129,97	259,94
2008	68,9	3	9	27	81	206,72	620,15
2009	57,6	4	16	64	256	230,37	921,47
2010	2,4	5	25	125	625	11,76	58,81
2011	14,0	6	36	216	1296	83,90	503,43
итого	232,1	21	91	441	2275	687,03	2388,11

 

На основі одержаних  параметрів рівняння необхідно знайти для кожного року та суму квадратних відхилень:

 

Таблиця 3.3

Годы	Вихід валової продукції на 1 працюючого, тис.грн.
		по прямой	по параболе 2-го пор.	по прямой	по параболе 2-го пор.
2006	24,3	56,61	33,46	1042,94	83,60
2007	65,0	49,44	54,07	241,68	119,15
2008	68,9	42,27	60,79	709,33	65,81
2009	57,6	35,10	53,63	505,67	15,73
2010	2,4	27,94	32,57	654,61	912,97
2011	14,0	20,77	-2,38	46,06	267,79
итого	232,1	232,13	232,13	3200,28	1465,07

 

Для наочності фактичні та вирівняні рівні динамічного  ряду покажемо графічно (рис.3.1):

 

 

Рис.3.1. Динаміка валової продукції сільського господарства на 1 працюючого у ЗАСТ «Зоря Інгулу»

 

Провівши відповідні розрахунки, можна зробити висновок, що найбільш точними розрахунками виходу валової продукції на 1 працюючого у ЗАСТ «Зоря Інгулу» будуть показники за параболою другого порядку, тому що саме за нею відхилення від фактичних даних є незначними. Чого не можна сказати про відхилення за прямою.

 

3.2 Кореляційний  аналіз залежності продуктивності праці від енергоозброєності та фондоозброєності

 

Кореляційний аналіз – це метод визначення кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками. Усі явища, що існують у природі й суспільстві, перебувають у взаємозалежності і взаємообумовленості. За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють 2 види зв’язку: функціональний (повний) і кореляційний (неповний або частковий). При дослідженні взаємозалежності масових соціально-економічних явищ, які формуються під впливом різноманітних факторів, використовують кореляційні зв’язки, які носять імовірнісний характер. При кореляційному зв’язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню факторної ознаки відповідає кілька різних значень результативної ознаки.

На відміну від функціонального  зв’язку кореляційний зв’язок виявляється не в кожному окремому випадку, а при великій кількості спостережень під час порівняння середніх значень взаємозалежних ознак. Він ґрунтується на законі великих чисел. За напрямком зв’язок між кореляційними величинами може бути прямий і обернений. За формулою зв’язки розрізняють прямолінійні і криволінійні. Залежно від кількості досліджуваних ознак розрізняють парну(просту) і множинну кореляцію. При парній кореляції аналізують зв’язок між факторною і результативною ознакою, при множинній – залежність результативної ознаки від двох і більше факторних ознак.

За допомогою множинної  кореляції виявимо вплив енергозабезпеченості і фондозабезпеченості на вихід валової продукції зі 100 га сільськогосподарських угідь ЗАСТ «Зоря Інгулу». Для цього використаємо рівняння:

 

 

 

- вихід валової продукції  сільського господарства на 100 га  сільськогосподарських культур, тис.грн.

 - енергозабезпеченість, к.с. (відношення сумарної потужності енергоресурсів до площі сільськогосподарських угідь).

 - фондозабезпеченість, тис.грн. (відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь).

Для визначення параметрів рівняння множинної кореляції необхідні розрахунки виконуються в таблиці 3.4:

Роки
2006	174,78	153,98	24,3	4249,19	3743,50	26912,78	30548,29	23709,92
2007	122,14	105,07	65,0	7937,31	6827,69	12832,80	14918,34	11038,81
2008	104,86	82,04	68,9	7225,54	5653,12	8603,10	10996,04	6730,90
2009	89,64	68,99	57,6	5162,64	3973,53	6184,78	8035,62	4760,24
2010	244,87	244,67	2,4	576,07	575,59	59913,75	59963,35	59864,18
2011	502,06	359,63	14,0	7020,83	5029,06	180552,50	252060,30	129330,98
всего	1238,36	1014,38	232,13	32171,57	25802,50	294999,70	376521,95	235435,03

 

Для знаходження параметрів рівняння розв’язується система нормативних рівнянь:

 

 

1) Підставимо дані  табл.3.4 і отримаємо систему рівнянь:

 

 

2) Розділимо кожне  рівняння на коефіцієнт при :

 

 

3) Від третьего рівняння віднімемо перше і друге:

 

 

4) Від другого рівняння віднімемо  перше і знайдемо  :

 

 

5) Підставимо значення  параметра  , в одне з попередніх рівнянь, щоб визначити :

 

 

6) Для визначення параметра  , підставимо значення параметрів і в одне з попередніх рівнянь:

 

 

При першому факторі  коефіцієнт регресії дорівнює 0,17. Цей показник показує, що зі збільшенням енергозабезпеченості на 1 к.с. при виключенні впливу другого фактору, збільшиться вихід валової продукції на 0,17 тис.грн. Коефіцієнт регресії при другому факторі дорівнює -0,43. Цей показник показує, що зі збільшенням фондозабезпеченості на 1 тис.грн. - вихід валової продукції на 1 працюючого зменшиться на 0,43 тис грн..

Для визначення параметрів рівняння множинної кореляції необхідні  розрахунки виконуються в таблиці 3.5:

 

 

Таблиця 3.5

Показники для розрахунку коефіцієнтів кореляції

Роки	Ланцюгові абсолютні прирости			Квадрати приростів			Добуток приростів
2006	…	…	…	…	…	…	…	…	…
2007	40,67	-52,64	-48,91	1654,33	2770,97	2392,63	-2141,05	-1989,52	2574,86
2008	3,92	-17,28	-23,02	15,37	298,55	530,09	-67,74	-90,26	397,82
2009	-11,31	-15,22	-13,05	127,99	231,66	170,24	172,19	147,61	198,59
2010	-55,24	155,23	175,68	3051,40	24097,14	30862,44	-8574,96	-9704,31	27270,80
2011	11,63	257,18	114,95	135,29	66142,54	13214,56	2991,44	1337,11	29564,24
всего	-10,33	327,28	205,65	4984,38	93540,87	47169,95	-7620,11	-10299,37	60006,31

 

Для визначення множинного коефіцієнта кореляції необхідно  виконати розрахунки парних коефіцієнтів кореляції:

1) між виходом валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь та енергозабезпеченістю:

 

 

Даний коефіцієнт свідчить про дуже слабкий, майже відсутній зв’язок між енергозабезпеченістю та продуктивності праці по ЗАСТ «Зоря Інгулу».

2) між продуктивністю праці та фондозабезпеченістю:

 

 

Даний парний коефіцієнт свідчить про  середній обернений зв’язок між продуктивністю праці та фондозабезпеченістю.

3) між енергозабезпеченістю  та фондозабезпеченістю:

 

 

Парний коефіцієнт кореляції  між фондозабезпеченістю та енергозабезпеченістю свідчить про відсутність зв’язку між цими факторами.

4) визначимо множники, коефіцієнт кореляції та коефіцієнт детермінації:

 

 

Обчислений множинний  коефіцієнт кореляції показує, що зв’язок  між енергозабезпеченістю і фондозабезпеченістю та виходом валової продукції на одного працюючого є середнім.

А коефіцієнт детермінації свідчить, про те що вихід валової  продукції залежить на 80,16% від енергозабезпеченості та фондозабезпеченості, а на 19,84% від інших не врахованих факторах.

 

 

РОЗДІЛ 4

Шляхи підвищення продуктивності праці в сільськогосподарському підприємстві

 

Трудові ресурси в  сільському господарстві досить обмежені, що ж стосується продуктивності праці, то можливості її росту, по суті, безмежні. Для успішного рішення різноманітних  економічних і соціальних завдань, що стоять перед країною, немає іншого шляху, крім прискореного росту продуктивності праці, різкого підвищення ефективності всього суспільного виробництва. Особливо важливе значення таке положення має для сільського господарства, де весь приріст продукції забезпечується за рахунок підвищення продуктивності праці. Це ключове питання розвитку економіки сільського господарства.

Підвищення продуктивності праці прямо й безпосередньо  пов'язане з досягненнями науково-технічного прогресу, зі здійсненням всебічної  інтенсифікації виробництва.

Інтенсифікація, а отже, і підвищення фондо- і енергооснащеності  праці дозволяють у першу чергу  заощаджувати живу працю, знижувати  його витрати. На практиці це виражається  в зростанні оброблюваних площ і  поголів'я тварин на працівника, у  зниженні витрата праці на одиницю земельної площі й на голову худоби й т.д.

Підвищення рівня технічної  оснащеності сільського господарства завдяки поліпшенню якості проведення робіт дотриманню оптимальних строків  їхнього виконання сприяє не тільки скороченню потреби в праці, але й росту врожайності культур, продуктивності тварин.

При насиченні сільського господарства технічними засобами, на жаль, не враховується специфіка сільськогосподарського виробництва: сезонність використання багатьох видів техніки, мобільність  робочих процесів, переміщення техніки й вантажів усередині господарства, велика розмаїтість машин, знарядь для виробництва зерна, картоплі, інших культур і т.д. Практика передових господарств і закордонний досвід свідчать, що фондоозброєності праці в сільському господарстві повинна бути не нижче, а приблизно в 2 рази вище в порівнянні із промисловістю.