Аналіз продуктивності і оплати праці в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Надія» Єланецького району

Джерело: побудовано та розраховано  за даними статистичної звітності СТОВ «Надія».

 

Аналізуючи показники ефективності використання трудових ресурсів у СТОВ «Надія» Єланецького району, можна зробити висновок, що вартість валової продукції, котра отримана в розрахунку на одного працівника у 2012 році, порівняно з 2010 роком зменшилася  в 2,74 рази, а у порівнянні з 2011 роком – в 1,25 раз. Також, можна відмітити, що валовий дохід від с/г та прибуток від реалізації с/г продукції також значно збільшувались.

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Аналіз фінансового  стану в СТОВ «Надія»

Для виживання підприємства в умовах постійного загострення  конкурентної боротьби необхідно вміти  реально оцінити фінансовий стан як свого підприємства, так й існуючих потенційних конкурентів.

Фінансовий стан підприємства – це сукупність економічних параметрів, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства характеризує забезпеченість власними оборотними коштами, оптимальне співвідношення запасів товарно-матеріальних цінностей з потребами виробництва, своєчасне проведення розрахункових операцій, платоспроможність.

Слід розрізняти поняття "фінансовий аналіз" і "аналіз фінансового стану".

Фінансовий аналіз більш  широке поняття, оскільки воно включає нарівні з аналізом фінансового стану ще і аналіз формування і розподілу прибутку, окремі елементи аналізу собівартості продукції, аналіз грошових потоків тощо.

Як у міжнародній, так  і у вітчизняній практиці для  аналізу фінансового стану застосовується система абсолютних і відносних показників (абсолютне і відносне відхилення), а також пов'язаних з ними низки фінансових коефіцієнтів, які відображають цілі та інтереси різних користувачів: управлінський персонал підприємства (внутрішній аналіз) та інтереси зовнішніх користувачів — податківців, банки, інвестори, постачальники, аудитори тощо (зовнішній аналіз).

Для оцінки фінансового  стану підприємства найважливішими вважаються показники:

— платоспроможності  і ліквідності - характеризують фінансові можливості підприємства щодо погашення заборгованості, покриття підприємством позичкових коштів;

— прибутковості —  дають можливість порівняти отриманий  прибуток з вкладеним капіталом, тобто міру ефективності авансованого у виробництво і реалізацію капіталу;

— ділової активності — характеризує кругообіг засобів  підприємства;

— фінансової стійкості  — характеризує співвідношення власних  і залучених коштів.

Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким, кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про стійкий фінансовий стан. Стійкий фінансовий стан підприємства залежить від результатів виробничої, комерційної і фінансової діяльності.

Сучасні управлінці повинні  знати зміст таких понять ринкової економіки, як платоспроможність, ліквідність, кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості, ефект цінового важеля, леверидж, ступінь фінансового ризику, небезпека банкрутства та і н., а також методику розрахунку показників, що їх характеризують, та їх аналіз.

Відносні показники  оцінки фінансового стану підприємства необхідно порівнювати з:

— аналогічними даними за попередній період;

— аналогічними даними інших  підприємств;

— загальновизнаними нормами;

— кращими зразками.

Першочергові завдання аналізу фінансового стану:

— виявлення забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами  і перевірка їх цільового використання;

— оцінка ступеня виконання  планових фінансових заходів, програм, плану фінансових показників;

— визначення платоспроможності  підприємства і ліквідності балансу;

— оцінка дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни;

— оцінка ефективності використання капіталу;

— оцінка оборотності  капіталу;

— оцінка ділової активності підприємства;

— своєчасне виявлення  і усунення недоліків у фінансовій діяльності, пошук резервів і можливостей  економного, раціонального використання фінансових ресурсів та розробка конкретних заходів щодо втілення їх у виробничий процес.

Крім фінансової звітності використовується інша інформація, яка доступна тільки персоналу підприємства, зокрема, планово-нормативна (фінансовий план, нормативи), конструкторсько-технологічна інформація, позаоблікова інформація (маркетингові дослідження, закони, інструкції, експертна інформація та ін.) тощо.

 

Таблиця 2.7

Динаміка показників фінансових результатів у СТОВ «Надія»  Єланецького району

Показники	Роки			2012 р у % до
	2010	2011	2012	2010	2011
Прибуток (+), збиток (-) від реалізації, тис.грн	2072,0	4538,0	12456,0	601,2	274,5
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн	1896,0	10452,0	18102,0	954,7	173,2
Чистий прибуток (+), збиток (-) тис.грн	2167,0	4134,0	12005,0	554,0	290,4
Середньорічна сума активів, тис.грн	3919,0	8133,0	14466,0	369,1	177,9
Середньорічна сума власного капіталу, тис.грн	3089,0	5296,0	9430,0	305,3	178,1
Рівень рентабельності продукції, %	109,3	43,4	68,8	62,2	158,5
Рівень рентабельності активів, %	55,3	50,8	83,0	150,1	163,4
Рівень рентабельності власного капіталу, %	70,2	78,1	127,3	181,1	163,0

Джерело: побудовано та розраховано  за даними статистичної звітності СТОВ «Надія».

 

Аналізуючи дані динаміки показників фінансових результатів у СТОВ «Надія» Єланецького району, можна зробити висновок, що у 2012 році, порівняно з 2010 і 2011 рр. досліджуване підприємство було прибутковим, собівартість реалізованої продукції у 2012 році, порівняно з 2010 роком зросла в 8,55, а у порівнянні з 2011 роком на – 73,2 %, це є досить негативним для підприємства. Щодо інших показників, то зокрема середньорічна сума активів у 2012 році порівняно з 2010 роком збільшилась в 2,69 рази, а порівняно з 2011 роком на 77,9 %. Показники середньорічної суми власного капіталу також збільшувались. Ці збільшення відбулися за рахунок збільшення посівних площ, що призвело до збільшення виробленої продукції.

Таблиця 2.8

Динаміка показників фінансової незалежності у СТОВ «Надія»  Єланецького району

Коефіцієнти	Норматив	На кінець 2010 року	На кінець 2011 року	На кінець 2012 року	2012 р. до ("+", "-")
					2 010р.	2 011р.
Фінансування	< 1,0	0,50	0,52	0,80	0,30	0,28
Автономії (незалежності)	> 0,5	0,70	0,65	0,40	-0,30	-0,25
Стійкості (стабільності)	> 1,0	1,90	1,91	0,60	-1,30	-1,31

Джерело: побудовано та розраховано за даними фінансовоїї звітності СТОВ «Надія»

 

Аналізуючи дані таблиці щодо динаміки показників фінансової незалежності, можема зробити висновок, що коефіцієнт фінансування протягом досліжуваних періодів змінюється і становив в 2012 р. 0,8 то це свідчити про небезпеку неплатоспроможності і утруднити можливість одержання кредиту.. Щодо коефіцієнту автономії (незалежності), то тут відбулися невеликі зміни, цей коефіцієнт був меншим у 2012 році, порівняно з 2011 роком на 0,25, який показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Тенденція до зменшення спостерігається також щодо показника стійкості (стабільності), можемо дослідити його зменшення у 2012 році, порівняно з 2011 роком на 1,31. Цей коефіцієнт характеризує стабільність одержання прибутку, який залишається на підприємстві для його розвитку та створення резерву. Аналізуючи дану таблицю, можемо сказати, що всі показники відповідали нормативам у досліджуваному періоді, а це є досить позитивним явищем щодо діяльності досліджуваного підприємства.

Таблиця 2.9

Динаміка показників ліквідності у СТОВ «Надія» Єланецького району

Коефіцієнти	Норматив	На кінець 2010 р	На кінець 2011 р	На кінець 2012 р	2012 р. до ("+", "-")
					2 010р.	2 011р.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2 - 0,3	0,20	0,26	0,30	0,10	0,04
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,7 - 1	2,30	2,58	1,50	-0,80	-1,08
Коефіцієнт покриття	> 1	2,70	2,90	1,60	-1,10	-1,30

Джерело: побудовано та розраховано за даними фінансової звітності СТОВ «Надія».

 

Аналізуючи дані таблиці, щодо динаміки показників ліквідності, можна зробити висновок, що коефіцієнт абсолютної ліквідності у звітному році, порівняно з базисним зменшився на 0,04, тобто підприємство повинно негайно погасити свою короткотермінову кредиторську заборгованість. Щодо коефіцієнтів швидкої ліквідності та коефіцієнта покриття, то можемо сказати, що тут також спостерігається тенденція до зменшення, зокрема на 1,08 та 1,30. Аналізуючи таблицю, можна побачити, підприємству неохідно погасити кредиторську заборгованість.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ І ОПЛАТИ ПРАЦІ В  СТОВ «НАДІЯ»

 

3.1 Аналіз продуктивності праці

Продуктивність праці  найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів  виробництва продукції.

Як економічна категорія  продуктивність праці характеризує ефективність використання робочої сили і в загальному випадку відображає кількість споживчої вартості, створеної за одиницю часу (виробіток) або витрати робочого часу на виробництво одиниці споживчої вартості (трудомісткість). Зазвичай, продуктивність праці визначається як виробництво продукції в розрахунку на одного працівника основної діяльності.

Під час аналізу обчислюють годинну, денну і місячну продуктивність праці одного працюючого або одного робітника. Перші два показники  визначаються як відношення обсягу товарної продукції до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками людино - годин і людино - днів, а інші - як відношення того самого обсягу до середньоспискової чисельності робітників або всіх працівників.

Зростання продуктивності праці, за інших рівних умов, сприяє покращенню всіх техніко-економічних і фінансових показників діяльності підприємства.

Продуктивність праці  вимірюється у:

— натуральних вимірниках — використовується для підприємств  з однорідною продукцією, тобто там, де виробляється один вид продукції або близьких за споживчою вартістю різнойменних видів продукції;

— трудових вимірниках —  використовується для оцінки трудомісткості окремих видів продукції;

— вартісних — найпоширеніші, придатні для оцінки продуктивності праці на будь-якому підприємстві.

Одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці, є використання робочого часу. Зменшення  втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.

Основним джерелом даних  для аналізу використання фонду  робочого часу є форма 3-ПВ "Звіт про  використання робочого часу".

Використання робочого часу аналізується за допомогою таких  показників:

- середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період;

- середня тривалість робочого дня.

Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період, характеризує тривалість робочого періоду в днях. На цей  показник впливають такі фактори: втрати робочого часу і в тому числі прогули; невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації; масові невиходи на роботу; кількість днів чергової відпустки; кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової непрацездатності, відпустки у зв'язку з навчанням.

Тривалість робочого дня робітника залежить від таких факторів: величини нормативно встановленого робочого тижня; часу простого тижня; часу надурочної роботи; часу простою протягом робочої зміни; неповного робочого часу; часу інших скорочень робочого дня; передбачених зако6нодавством.

Повному використанню трудових ресурсів можна оцінити за кількістю  відпрацьованих за звітний період днів і годин одним працюючим і  одним робітником, а також за інтенсивністю  використання робочого часу. Під час  аналізу необхідно визначити відхилення фактичних показників від планових або від аналогічних показників минулих періодів і встановити конкретні причини можливих відхилень. Такий аналіз потрібно проводити, щодо кожної категорії працівників, кожного підрозділу і щодо підприємства в цілому за звітний період і в динаміці.

Використання вартісних  вимірників продуктивності праці передбачає оцінку обсягу продукції за різні  періоди у порівнянних цінах.