Аналіз продуктивності і оплати праці в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Надія» Єланецького району

Система плаваючих окладів  передбачає, що в кінці кожного  місяця при завершенні роботи та оплати праці кожного працівника формуються нові посадові оклади на наступний  місяць. Розмір окладу підвищується (або  знижується) за кожен відсоток зростання (або зниження) продуктивності праці на обслуговуваній даними фахівцем ділянці роботи за умови виконання завдання щодо випуску продукції. Така система оплати покликана стимулювати щомісячне підвищення продуктивності праці і хороший його якість, тому що при погіршенні цих показників буде знижений оклад на наступний місяць.

При оплаті праці на комісійній основі розмір заробітної плати встановлюється у відсотках від виручки, яку  отримує організація в результаті діяльності працівника. Ця система встановлюється працівникам, зайнятим у процесі продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Відсоток від виручки, який виплачується працівникові, визначає керівник організації відповідно до Положення про оплату праці і затверджує своїм наказом. Вартість проданої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається без урахування ПДВ.  
Працівникові може бути встановлений фіксований розмір оплати праці, який виплачується в тому разі, якщо розмір заробітної плати, розрахований у відсотках від виручки, виявиться нижче даної величини. Розмір мінімального заробітку має бути зафіксований у трудовому договорі.

 

1.3 Методика  дослідження

Вивчення продуктивності праці в галузях сільського господарства є складним завданням. Складність питання обумовлена ​​характером досліджуваного явища, що має багато сторін і взаємозв'язків .

Необхідно показати зміну  ефективності живої праці , що грає особливу роль в процесі відтворення , з іншого - слід мати на увазі , що підвищення ефективності живої праці є наслідком  підвищення його озброєності технічними засобами , що втілюють минулий працю робітників промисловості . Отже, виникає необхідність визначення ефективності сукупного живої і минулої праці або , якщо використовувати зворотний показник , сукупної або повної трудомісткості.

Істотна особливість аналізу продуктивності праці пов'язана з тим , що її рівень визначається безпосередньо двома складовими витратами праці на 1 га і виходом продукції з 1 га . Але рівень останнього , у свою чергу , залежить від цілого ряду частково загальних , частково специфічних факторів . Тому продуктивність праці може підвищуватися при різних поєднаннях врожайності , продуктивності та витрат праці на 1 га і 1 голову худоби. Отже, необхідно розглядати динаміку кожного з цих показників і факторів , які впливають на їх зміну.

Система показників продуктивності праці являє собою об'єктивне  єдність закономірно пов'язаних один з одним і доповнюють один одного показників, що характеризують різні сторони цього складного  економічного явища .

Класифікація показників продуктивності праці .

1. За способом розрахунку розрізняють прямі і зворотні показники.

• Прямі показують обсяг продукції або робіт за одиницю часу. Збільшення цього показника свідчить про зростання продуктивності праці .
• Зворотні показники безпосередньо характеризують трудомісткість одиниці продукції або робіт.

2. За формою вираження виділяють натуральні та умовно- натуральні показники .

• Натуральні показники , якщо продукція одного виду у фізичному вираженні , мають велике значення. Вони характеризують виробництво конкретних видів продукції в розрахунку на одиницю витрат праці або їм зворотні показники трудомісткості .
• Для отримання узагальнюючої характеристики рівня і динаміки продуктивності праці за продукції, що володіє певною спільністю споживчих вартостей , використовують умовно - натуральні показники , засновані на приведенні різних видів продукції до єдиного вимірника , наприклад корми - в кормових одиницях. Даний метод визначення має суттєві недоліки , оскільки не враховує ряд специфічних споживчих якостей різних продуктів і відмінностей в їх трудомісткості і матеріаломісткості.

3. Залежно від ступеня охоплення витрат живої праці продуктивність може бути розрахована за прямими витратами праці , пов'язаним з виконанням всіх технологічних робіт і прийомів , а також з загальних витрат, що включаються також витрати на управління та обслуговування технологічного процесу .

4. За ступенем завершеності виробничого процесу можуть бути повні і непрямі показники . У сільському господарстві певне значення мають також непрямі показники продуктивності праці , що представляють зазвичай співвідношення двох факторів , одним з яких є чисельність працівників , потенційно виражає певну масу праці , а іншим - посівна площа , поголів'я худоби , і т. д., тобто фактор, що визначає масу продукту . Повні характеризують ефективність усього труда , який створив закінчений продуктів.

Більш повне уявлення про рівень продуктивності праці  дають ціннісні показники .

Перший показник відображає співвідношення вартості валової продукції  і кількості середньорічних працівників . Обсяг продукції визначається підсумовуванням всіх її видів , оцінених в єдиних порівнянних цінах. Частка від ділення обчисленої вартості валової продукції на сумарну кількість середньорічних працівників є показником рівня продуктивності праці , що виражає кількість виробленої продукції в розрахунку на 1 середньорічного працівника (модель : ПТ = ВП / ЧР , тис.грн. / чол )

Це показник допускає похибка в розрахунку і за обсягом  виробленої продукції і по обліку відпрацьованого часу , т. к. чисельність  середньорічних працівників не висловлює справжніх витрат праці , тому що кожен працівник відпрацьовував неоднакова кількість часу. Тут можливі відхилення і в бік завищення , і у бік заниження врахованого в людино - годинах робочого часу.

Другий показник характеризується виробництвом валової продукції в розрахунку на 1 людино - годину . Він повніше відображає досягнутий рівень продуктивності праці , т. к. тут витрати праці враховані повністю і відповідають даним бухгалтерського обліку  (Модель: ПТ=ВП/ЗП ч.-ч.)

Третій показник ( трудомісткість ) показує прямі витрати праці  в людино -годинах на одиницю продукції. Йому притаманний суттєвий недолік. При його обчисленні враховуються тільки прямі витрати і не приймаються  до уваги 40-50 % непрямих витрат , які  хоч і опосередковано , але беруть участь у виробництві продукції . Облік непрямих витрат праці при визначенні трудомісткості продукції дозволяє з усією повнотою відображати рівень продуктивності праці при виробництві однорідної продукції (Модель: Ті = ЗТ / ВП , ч.-ч. ) , ( Модель: Ті = 1 / ПТ , ч.-ч. )

Узагальнюючими показниками  є:

- Виробництво валової  продукції сільськогосподарського  призначення на середньорічного  працівника , зайнятого в сільськогосподарському  виробництві (з урахуванням обслуговуючого  і управлінського персоналу); (модель : ПТ = ВП / ЧР , тис.грн. / чол. )

- Виробництво валової продукції на 1 людино -день ;

- Виробництво продукції  на 1 людино- годину , витрачена на  виробництво сільськогосподарської  продукції. (Модель : ПТ = ВП / ЗТ , ч.-ч.)

Приватні показники рівня продуктивності праці - це дані про прямих витратах праці на виробництво одиниці продукції (зерна , картоплі , м'яса , молока і т.д.) або кількість отриманої продукції за одиницю робочого часу. Перші визначаються діленням прямих затрат праці ( в людино -годинах ) на обсяг виробництва продукції , другі - діленням обсягу виробництва продукції на прямі витрати праці .

Основні прийоми і  методи , на яких буде побудований аналіз продуктивності праці:

1.Факторний аналіз - дозволить  визначити вплив окремих факторів на зміни результативного показника - продуктивність праці.

1.1 . Метод ланцюгової підстановки .

1.2 . Індексний метод ,

2 . Аналіз продуктивності  праці за допомогою рядів динаміки.

Завдяки цим методам , можна виявити резерви продуктивності праці та вжити заходів щодо поліпшення умов для зростання продуктивності праці .

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ В                 СТОВ «НАДІЯ»

 

2.1 Аналіз розвитку  і спеціалізації в СТОВ «Надія»

СТОВ «Надія» знаходиться  в південній частині Єланецького району Миколаївської області.

СТОВ «Надія» утворилося в січні 2000 року. В оренду було взято 896 га землі та майна на 998 тис. грн. шляхом укладання договорів на 5 років з жителями Єланецького району, яка становить 157 осіб - власниками майнових та земельних сертифікатів.

Головним засобом виробництва  в аналізованому господарстві є  земля. Землекористувачі, які взяли  в оренду землі пайовиків, зобов'язані  дбайливо ставитися до земельних  ресурсів, раціонально використовувати  орендовані угіддя.

Село Нововолодимерівка розташоване в Єланецькому районі на південному сході Миколаївської області, на відстані 100 км від Миколаєва.

Поверхня району являє собою  рівнину, нахилену в південному напрямку. Південна частина району має більш рівний рельєф. Тут на широких вододілах зустрічаються лише неглибокі замкнені низини, що заповнюються навесні талими водами. Менша, північна частина району, сильно розрізана ярами, балками і долинами річок.

Місцеві водні ресурси області  дуже обмежені, забезпечення водою здійснюється, в основному, за рахунок артезіанських скважин.

Клімат помірно-континентальний. Літо спекотне, з частими суховіями; середня температура липня +24°C. Зима малосніжна, порівняно тепла. Середня температура січня -7°C. Висота снігового покрову 11-15 см. Річна кількість опадів коливається від 275 мм на півдні до 380 мм на півночі району. Максимум опадів випадає влітку, переважно у вигляді злив.

Ґрунтовий покрив у південній частині району представлений переважно чорноземами глибокими, далі на північ — чорноземами звичайними та південними.

Чорноземи звичайні мало- та середньогумусні. Чорноземи північні бідніші на гумус і поживні речовини, ніж чорноземи звичайні. Вони в більшій мірі піддаються дії вітрової ерозії, ніж чорноземи звичайні.

Всі землі потребують захисту та охорони від негативних процесів, забруднення й погіршення екологічного стану. Загальний рівень забруднення земель району можна  оцінити як слабо- та середньозабруднений.

Площа сільськогосподарських  угідь СТОВ «Надія» не перевищує    1396 га.

Основними культурами рослинництва в районі є зернові (озима пшениця, ярий ячмінь, озимий ячмінь), технічні культури — соняшник і озимий ячмінь.

Розмір сільськогоподарських підприємств визначається багатьма показниками, зокрема: обсягом виробництва валової і товарної продукції в натуральному і грошовому вираженнях, земельною площею (сільськогосподарські угіддя, рілля, багаторічні плодово-ягідні насадження, культиваційні споруди), основними виробничими фондами, енергетичними потужностями, наявністю техніки, поголів’ям худоби і птиці, кількістю середньорічних працівників та ін.

Основним показником розміру сільськогосподарських  підприємств та їх виробничих підрозділів  є вартість валової продукції, оскільки вона визначає кінцевий результат виробництва. При порівнянні розмірів різних господарств за ряд років для оцінки валової продукції використовують постійні  ціни на продукцію.

Найбільше впливають  на розміри сільськогосподарських  підприємств такі фактори:

• природні умови (рельєф території, конфігурація земельних ділянок, водозабезпеченість та ін.).
• спеціалізація сільськогосподарських підприємств.
• підвищення рівня механізації виробництва, зокрема, запровадження комплексної механізації. Пояснюється це тим, що на великих земельних масивах значно краще використовується сільськогосподарська техніка, скорочуються строки її окупності;
• транспортні витрати, які обмежують збільшення розміру підприємств;
• витрати на амортизацію, організацію і управління виробництвом. Із збільшенням розмірів виробництва ці витрати за інших рівних умов зменшуються з розрахунку на одиницю площі, продукції, що дає змогу збільшити розміри підприємства;
• управління підприємством. Зі збільшенням розмірів підприємства та його підрозділів ускладнюється управління, що негативно позначається на виробничій діяльності. Відтак, розміри підприємства мають забезпечувати належні умови для зручного управління ним.

Для повної характеристики підприємства необхідним є проведення аналізу розмірів виробництва. Доцільні розміри сільськогосподарських  підприємств визначають по відношенню до досягнутого рівня розвитку виробничих сил. Отже, проведемо аналіз розмірів виробництва в СТОВ «Надія», використовуючи форму № 50 с.-г.