Недержавні інститути в макрополітичній структурі

 

ТИПОЛОГІЯ ПАРТІЙНИХ  СИСТЕМ ЗА ДЖ. САРТОРІ

Обмеженого  плюралізму	Декілька потужних партій, між якими відсутні гострі політичні суперечності Домінуючі партії формують урядові коаліції, які часто є нестабільними Позасистемна опозиція відсутня	Демократичний	ФРН; Франція; Австралія; Бельгія
Поляризованого плюралізму	Багато партій, серед яких потужними є крайні праві і крайні ліві Уряд формують центристські партії Гостре ідеологічне протистояння між центром і правою-лівою опозицією	Демократичний	Італія; Нідерланди; Фінляндія; Україна
Атомізована	Багато невпливових партій Уряд формується або на позапартійній основі, або на засадах широкої коаліції	Авторитарний або демократичний	Уругвай, Парагвай; Казахстан, Узбекистан; Україна на поч. 90-х рр.

 

 

 

 

 

 

Лобізм виник як специфічний  інститут політичної системи США  саме для впливу приватних та громадських  організацій (груп тиску) на процес ухвали рішень органами державної влади  з питань внутрішньої і зовнішньої політики.

 

Лобізм ( від англ. lobby - кулуари) – діяльність соціальних груп, які відстоюють свої особливі політичні інтереси.

Основні групи інтересів, які вивчає політологія – це інтереси:

• на підтримку (збереження) існуючої влади;
• на усунення (революційне) повалення влади;
• на реформування влади в цілому або деяких її елементів;
• на створення альтернативних політичних устроїв шляхом відходу від контактів з існуючим політичним режимом і створення утопічних, кращих, на їх погляд політичних общин тільки для членів своєї групи.

 

По-друге, політична наука  вивчає групи інтересів, які при  розв'язанні неполітичних проблем (економічних, соціальних, релігійних) зосередили в  своїх руках величезну могутність, здатну певним чином вплинути на політичні  процеси.

 

Функції груп інтересів

 

• Артикуляція і агрегування інтересів
• Інформативна функція
• Формування політичної еліти
• Представництво вимог групи перед владою
• Підтримка і захист індивідуальних чи групових інтересів
• Тиск на владні структури

Типологія груп інтересів

 

Алмонд і Пауелл виділяють економічні та інституціональні групи інтересів.

 

На основі внутрішньогрупових зв'язків групи інтересів поділяються  на асоціативні і неасоціативні. Асоціативні – добровільні об'єднання, які мають специфічні інтереси (організації підприємців, профспілки, творчі союзи). Неасоціативні носять недобровільний характер (трудові колективи, етнічні спільності, клани), їх діяльність менш постійна, ніж асоціативних.

Ж. Блондель виділяє 4 типи груп інтересів:

 

1. групи, що виникають на основі подібних, кастових, кланових спільностей;
2. інституціональні групи, які основуються на формальних організаціях всередині державного апарату (лобістські групи в парламенті і уряді);
3. групи захисту (асоціації виробників, банківські союзи, профспілки);
4. групи, орієнтовані на строго обмежені цілі (екологічні, антивоєнні).

 

Риси лобістських  груп:

 

 

•  доступ до людей, що при владі;
• їх метою є нав'язування егоїстичних інтересів меншістю більшості суспільства за допомогою державних важелів;
• прагнуть працювати “в тіні” державно-управлінських структур.