Поняття теорії держави і права

Проте, виходячи з предмета загальної теорії права, розглянемо лише основні загальноправові (власне юридичні) функції.

До певної міри можна виділити дві групи критеріїв, які лежать в основі диференціації загальноправових функцій: внутрішні (знаходяться в рамках самого права) і зовнішні (знаходяться за його межами).

Внутрішні критерії (підстави) класифікацій функцій права витікають з системи права, способів його впливу на поведінку людей, особливостей форм реалізації.

Нерозривний зв'язок функцій  права з власне правовою матерією обумовлює існування основних власне юридичних функцій: регулятивної і  охоронної.

Регулятивна і охоронна функції - це іманентні праву функції. Це ті функції, які якраз і характеризують право як специфічне якісно самостійне утворення. Більше того, можна сказати, що необхідність існування права  як соціального явища полягає в необхідності здійснення ним цих функцій.

21Зовнішнім об'єктивним критерієм класифікації функцій права є різні соціальні чинники, обумовлені призначення права.

Суспільство як складне і  навіть надскладне ціле поділяється  на певні сфери суспільних відносин. Абстрагуючись від більш дрібної деталізації, можна виділити три основні сфери, або системи, - економічну, політичну і виховну. Ці функції права називають соціальними.

В загальному вигляді соціальні  функції права можна визначити  як напрями зворотної правової дії  на відповідні сфери суспільного  життя. Так, економічна функція представляє собою правову дію на економічну сферу; політична - на політичну; виховна - на духовну.

Закінчуючи розгляд системи  функцій права, звернемо увагу на те, що її не слід розглядати як назавжди дане, незмінне утворення. Дане положення  застосовне, передусім, до міжгалузевих і соціальних функцій. Так, суто споживацьке відношення суспільства до природи в даний час привело до крайнього загострення екологічних проблем і, фактично, поставило під загрозу існування цивілізації [11, c. 234]. В цих умовах надзвичайне важливе і відносне самостійне місце в системі суспільних відносин зайняла екологія, що дозволило окремим вченим виступити з обгрунтовуванням існування екологічної функції права.

Загальне правило тут  таке: як тільки та або інша сфера  суспільного життя стає істотно  значущою, починає активно регулюватися нормами всіх (або майже всіх) галузей права - правомірно ставити  питання про існування відповідної  його функції.

 

223.1. Поняття функцій держави

Характеристика будь-якої держави обов’язково має на меті розгляд її основних функцій, в яких безпосередньо виявляється сутність та соціальне призначення держави. Функції держави тісно пов’язані з її завданнями і цілями, але не зводяться до них. Аналіз функцій держави повинен з’ясувати таке питання: що повинна робити держава на певному етапі свого розвитку і як; на чому повинні бути сконцентровані зусилля її органів і відомств?

Отже, функції держави – це можливі  і реальні напрямки діяльності держави  та її органів по забезпеченню потреб та інтересів суспільства, які виражають  сутність і соціальне призначення  державного управління суспільством. В функціях держави знаходять свій вираз її завдання й цілі, тобто це є певна робота, коло діяльності держави, за допомогою яких вона може повноцінно діяти як найважливіша складова частина політичної системи суспільства. Також, для пояснення поняття функції держави, можна використовувати таке визначення: функція держави – це саме те, що і як держава “робить” [4, 27c.].

Головні завдання і цілі держави на тій чи іншій стадії її розвитку обумовлюються економічними, політичними, соціальними та іншими умовами її існування. Тому, основні напрями її діяльності мають об’єктивний характер, обумовлений потребами життя суспільства. Здійснення функції держави має постійний, систематичний характер і відбувається протягом всього часу існування об’єктивно обумовлених завдань, що належить виконувати державі в конкретних історичних умовах. Функції держави взаємопов’язані з тими суспільними відносинами, на які держава намагається активно впливати відповідно до своїх потреб всією своєю політикою.

Функція, як і багато інших  понять у супільствознавстві, не є власно юридичним і політичним поняттям. Воно було запозичено із зовсім інших наук. Наприклад, у фізиці, математиці поняття функції виражає залежність однієї величини від іншої, а у теорії держави і права цей термін набуває іншого змісту. Особливістю юридичної термінології є запозичення чужих 23понять та наповнення їх своїм спеціальним, особливим змістом, при цьому це поняття може повністю втратити зв’язок з початковим змістом.

Так само відбувається й  з поняттям “Функція”, коли воно потрапляє  в юридичну термінологію. “Функція”  в теорії держави і права означає  напрямок, предмет діяльності того чи іншого політико-правового інституту, зміст цієї діяльності, її забезпечення. Саме цього змісту набуває поняття “функція”, коли говориться про функцію держави, уряду, міністрерств, інших державних органів.

Але слід відрізняти функції  держави від функцій окремих  її органів.

Поряд з функціями держави  існують і функції державних  організацій та їхніх посадових  осіб. Розрізняють функції законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів держави.

Реалізуючи державні функції, державні організації повинні:

зважаючи на об’єктивні закони розвитку суспільства й керуватися цими законами у повсякденній діяльності;

стимулювати соціальну активність людини і громадянина, звертати увагу  на виробничо-економічне і соціально-культурне  самовизначення особистості;

брати до уваги інтереси й потреби  різних соціальних спільнот, груп та об’єднань  людей, конкретних особистостей, визнавати  їхню реальність і сприяти здійсненню; [7,31c.]

підпорядковувати всю свою діяльність служінню громадянському суспільству, не втручатися у приватні справи людини і суспільства, якщо це не виходить за межі конституційного регулювання  суспільних відносин.

Вище сказане закріплено в Конституції України (ст.23).

Отже, у здійсненні функцій держави так чи інакше беруть участь всі її органи, весь державний апарат. Функцію ж певного органу не може замінити чи підмінити ніякий інший. Але всі складові частини органу повинні через свої безпосередні обов’язки забезпечувати загальні функціональні завдання цього органу.

 

243.2 Форми та методи здійснення функцій держави

Фукнкції держави розрізняють  за формами і методами їх здійснення. Державні функції та функціїї державних органів слід відрізняти від форм і методів їх здійснення. Такими формами є законодавство, управляння правосуддя, контроль і нагляд, правоохоронна та правореалізаційна діяльність. До методів здійснення державних функцій у найзагальнішому вигляді відносять пеерконання, заохочення і примус. Кожна державна функція та функція державних органів може здійснюватися у різних формах і різними методами. Державні функції та функції державних органів слід відрізняти від форм і методів їх здійснення. Такими формами є законодавство, управління правосуддя, контроль і нагляд, правоохоронна та правореалізаційна діяльність. До методів здійснення державних функцій у найзагальнішому вигляді відносять переконання, заохочення і примус. Кожна державна функція та функція державних органів може здійснюватися у різних формах і різними методами. Форми здійснення функцій держави – це спеціальні сторони її діяльності, за допомогою яких реалізують державні функції. За правовими наслідками названі форми поділяються на правові і неправові (організаціні).

Правові форми – це такі види здійснення функцій держави, які  тягнуть за собою правові наслідки.

Види правових форм здійснення функцій держави:

правотворча;

виконавчо-розпорядча;

правоохоронна;

правозастосовна та ін.

Організаційні форми –  специфічні види фактичної діяльності, які не тягнуть за собою правових наслідків.

Види організаційних форм:

організаційно-регламентуюча;

організаційно-економічна;

25організаційно-контролююча;

організаційно-виховна та ін.

Але основними формами  здійснення функцій держави є  правотворчість, безпосередня організаторська  діяльність та забезпечення здійснення правових настанов методами переконання, заохочення і примусу.

Форми здійснення функцій  характеризують зв’язок держави  з правом як одним з основних засобів  здійснення влади. Через право держава  впроваждує в життя свої функції, свої економічні, політичні, ідеологічні  завдання. В одних випадках держава  видає юридичні норми, в других –  організовує їх виконання, у третіх – забезпечує та охороняє їх. В залежності від цього й розрізняють три основні форми здійснення функцій:

Правотворча – державна діяльність, що знаходить свій вираз  у розробці та прийнятті юридичних  норм, в яких закріплюються програми діяльності людей. Вона полягає у  виданні нормативних актів, тобто  актів, які встановлюють нові норми, змінюють або відміняють старі.

Правовиконавча – державна діяльність, що виражається у прийнятті  заходів щодо виконання норм права, Вона полягає головним чином у  виданні індивідуальних актів, тобто  актів, які розраховані тільки на даний, конкретний випадок (наприклад, видання одноразового планового  акту на будівництво, призначення особи  на посаду тощо).

Правозабезпечуюча (правоохоронна) – державна діяльність, яка має  на меті контроль та нагляд за дотриманням і виконанням норм, а також застосовує примусові заходи до порушників встановлених норм. В процесі здійснення цієї функції вирішуються юридичні справи, пов’язані із застосуванням санкцій, спорами між окремими особами тощо.

Кожна окрема взята функція  держави поєднує в собі ці форми, а також методи їх здійснення. Але  кожна функція має свої певні  особливості, які характерні для  виконання тієї чи іншої функції  держави. Для прикладу можна взяти охоронну функцію. Для виконання завдань цієї функції застосовуються такі форми:

26правотворчість – виражається у правовому регулюванні шляхом видання відповідними державними органами нормативних актів щодо застосування норм права, спрямованих на забезпечення здійснення прав та свобод громадян;

безпосередня організаторська  діяльність (правовиконавча форма) –  виражається у проведенні конкретних заходів, що стосуються зазначених питань: розподіл кадрів, їх навчання, забезпечення технічними засобами, організація цієї роботи;

правозабезпечення – виражається  у здійснення нагляду за неухильним виконанням положень нормативних актів, контролі за виконанням норм права, у  забезпеченні правопорядку, безпосередній  охороні життя громадян, запобіганні  порушенням шляхом застосування різних санкцій.

Методи здійснення функцій  держави – це засоби, способи  та прийоми, за допомогою яких здійснюються спеціальні види діяльності держави  з реалізації її функцій.

Види методів здійснення функцій держави:

правотворчої;

виконавчо-розпорядчої;

правоохоронної;

організаційної діяльності держави із здійснення функцій.

Методи:

Правотворчої діяльності держави – це засоби, прийоми  і способи підготовки, приняття і  оприлюднення законів та інших нормативно-правових актів, що забезпечують здійснення державних  функцій.

Виконавчо-розпорядчої –  це засоби, прийоми і способи здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності у сфері реалізації функцій держави.

Правоохоронної – засоби, прийоми і способи правоохоронної діяльності відповідних державних  органів.

Організаційної – засоби, прийоми і способи здійснення організаційного виду діяльності із забезпечення реалізації державних  27функцій. До них відносять: програмування, прогнозування, дослідження, здійснення оперативного аналізу та ін.

Наприклад, методи при здійсненні охоронної функції мають дещо особливий характер, як то переконання  шляхом правового виховання населення, проведення різних попереджувальних заходів, агітації; заохочення шляхом пропаганди досвіду й надання різних пільг  та нагород особам, колективам, які  самі не допускають правопорушень і  беруть активну участь у боротьбі з ними; метод примусу має на увазі застосування до суб’єктів, що скоїли правопорушення заходів покарання, перевиховання тощо.

Отже, здійснення відповідного напряму державної діяльності вимагає  поєднання форми та методу функції  держави.

Таким чином, функції держави  та методи їх здійснення характеризують сутність, соціальне призначення і роль держави в суспільстві. У соціальних демократичних і правових державах вони уособлюють загальнолюдські та гуманістичні форми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Головне призначення теорії держави і права полягає у  пізнанні державноправової дійсності  та відповідних процесів, що відбуваються у суспільстві. Саме функції, які вона здійснює, визначають її роль і можливості при вивченні правового життя суспільства та кожного його члена, дослідженні основних напрямків розвитку і впливу юридичної науки на державноправову дійсність. Як найбільш абстрактна наука, теорія держави і права виконує особливі функції.