Поняття теорії держави і права

1. Поняття теорії держави і права

Для початку, щоб дати визначення поняттю теорії держави і права, згадаємо, що таке сама держава, її поняття, що таке право, їх взаємне поєднання.

Так, для держави характерні єдина всеохоплююча політико-територіальна  організація політичної влади у  масштабі всієї країни, зовнішній  та внутрішній суверенітет, наявність  системи права, публічної влади, податкової системи, поділ людей  за територіальною приналежністю (підданство, громадянство), наявність власної символіки та атрибутів.

Держава, – за словами  О.Р.Михайленка, - це “специфічна політико-територіальна  організація, основний засіб політичної влади народу, воля якої є обов’язковою до всього населення країни”; організація  політичної влади домінуючої частини  населення у соціально неоднорідному  суспільстві, яка забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в  інтересах цієї частини, а також  управління загальносуспільними справами [5, 27c.]. Право ж визначимо як основний регулятор суспільних відносин у державі, спосіб надання державній волі обов’язкового характеру.

Право (соціальне право) –  це певні можливості суб’єктів суспільного  життя, які об’єктивно зумовлюються рівнем розвитку суспільства і мають  бути загальними та рівними для всіх однойменних суб’єктів.

Право, із практичної сторони, виражається у законах та інших нормативних актах.

Теорію держави і права  можна розглядати як логічне узагальнення державно-правової практики, що відбиває закономірності розвитку держави і  права, сукупність положень узагальнюючого характеру, що становлять самостійну юридичну науку. Теорію держави і права можна визначити як систему узагальнених знань про основні і загальні закономірності розвитку держави і права, про їх сутність, призначення, функціонування й розвиток.

4

Теорія держави і права  формулює поняття і визначення державно-правових явищ, виробляє наукові рекомендації й висновки, генерує нові ідеї, які  дозволяють не тільки зрозуміти сутність, зміст і форми держави і  права, але й уміло використовувати  їх у цілях прогресивного розвитку суспільства. 5

1.2. Функції теорії  права і держави

Кожна наука, виконуючи завдання, що стоять перед нею, досліджує в  рамках свого предмета ті або інші явища з метою отримання наукових знань про них, узагальнення теоретичної  інформації і результатів практичної діяльності.

Функції науки вказують, для чого призначена дана наука, які  вона покликана виконувати завдання і яку мету ставить перед собою. Теорія права і держави  виконує  такі функції:

Пізнавальну, або  онтологічну функцію. Вона виражається в тому, що теорія права і держави в рамках свого предмета вивчає наявні державно-правові явища: процеси їх виникнення, розвитку і їх справжній стан, становище.

Евристичну, евристика. Теорія права  і держави, пізнаючи державно-правові явища, покликана виявляти нові закономірності в їх розвитку, появу, зародження і розвиток нових особливостей державно-правового життя. Надто важлива ця якість науки в переломні моменти історії. Наприклад, під час зміни однієї соціально-економічної формації на іншу, що відбувається в даний момент в Україні. Ця обставина допомагає вчасно виявити юридичний мотив у правотворенні, удосконалити механізм держави, адаптувати його до виконання нових завдань  і напрямів діяльності.

Прогностичну. Ця функція полягає в тому, що теорія права і держави не тільки вивчає наявні державно-правові явища,  але й на підставі вивчених закономірностей походження і розвитку цих явищ передбачає подальші шляхи і варіанти їх розвитку. Саме в можливості на підставі накопиченого наукового багажу передбачити подальший розвиток подій, досліджуваних явищ і полягає цінність науки для суспільства.

Організаторську функцію. Звісно, безглуздім було б вивчення державно-правових явищ без подальшого втілення результатів досліджень у практичну діяльність. Теорія права і держави як наука, що досліджую державно-правову 6дійсність, на підставі накопичених знань про державу і право дає рекомендації щодо виходу  з кризових ситуацій, щодо подолання проблем у розвитку держави і права, виявляє можливості і рекомендує варіанти вдосконалення механізму держави і механізму правового регулювання суспільних відносин, є інструментом, знаряддям удосконалення державно-правової матерії. Завдання теорії держави і права полягає в тому, щоб вчасно виявити назрілі державно-правові проблеми, прийняти їх до розгляду і дати кваліфіковані рекомендації, спрямовані на розв`язанні цих проблем .

Політичну функцію. Держава і право займають центральне місце в політичній системі суспільства. Держава як ядро політичної системи виступає від імені всього суспільства, консолідує всі політичні сили в суспільстві і встановлює певні правила здійснення політичної діяльності всіма суб`єктами політичної системи, впливає на внутрішню і зовнішню політику. З іншого боку, різні політичні сили в суспільстві впливають на державний механізм з метою реалізації своїх інтересів, їх вираження у внутрішній і зовнішній політиці держави. При цьому взаємодія всіх елементів політичної системи відбувається в рамках права. Тому теорія права і держави вивчає політичну систему суспільства, роль і взаємини держави з іншими суб`єктами політичної системи, вплив політичної діяльності на розвиток держави і формування права, співвідношення політичних і правових норм при регулюванні відносин у сфері політики на ін. У рамках спеціальної теорії права і держави відбувається активне обговорення ряду доленосних питань для історії держави, що завжди пов`язане із втручанням у сферу певних політичних інтересів і відносин: наприклад, найбільш прийнятих форм власності, державного устрою,правління і політичного режиму для тієї чи іншої держави та ін.. Тому багато категорій теорії пава і держави використовують у політології, бо ця наука має тісний зв`язок з політичними процесами, які відбуваються в суспільстві, і виконує політичну функцію.

Методологічну функцію. Теорія права і держави є засадничою, 7основоположною юридичною наукою, яка досліджує і розробляє загально

правові категорії, понятійний апарат, використовувані всіма галузевими і спеціальними юридичними дисциплінами. Від рівня розвитку теорії права  і держави залежить і рівень розвитку спеціальних юридичних наук, що врешті-решт позначаються на рівні і якості правового  регулювання. Тому загальна теорія права  і держави повинна постійно удосконалюватися, ставити перед собою і вирішувати проблеми, що вимагають теоретичного осмислення, давати висновки з питань, які цікавлять галузеві і спеціальні юридичні науки.

У цьому сенсі теорія права  і держави є методологічною основою  всієї юриспруденції.

Крім того, теорію права  і держави можна назвати методологічною наукою і тому, що в рамках її предмету вивчаються і узагальнюються методологічні  засади, методи і методики наукового  дослідження у галузі правознавства, арсенал яких постійно поповнюється.[15, 18c.].

Ідеологічну функцію. Суспільні науки, у тому числі і юридичні, а особливо загальна теорія права і держави тісно пов`язані з ідеологією: політичною і правовою. Ідеологія - це віддзеркалення суспільного буття через призму класових, соціально-групових інтересів. Призначення ідеології – вироблення системи цінностей, на яку орієнтується певна соціальна група, яка їх прагне реалізувати, втілити в дійсність, сформувати цю дійсність відповідно до визнаної системи цінностей. Ідеологія говорить про те, що повинно бути і чого не повинно бути в соціальному світі (суспільстві).

Держава і право як соціальні  інститути – це наймогутніший  та найефективніший засіб для затвердження тих або інших цінностей, досягнення певної соціальної мети. Тому і юридична наука, яка вивчає ці явища, неминуче схиляється у бік тієї або іншої ідеології, що дає підстави приписувати даній науці ідеологічну функцію. Раніше, за радянської доби, ідеологічна функція будь-якої суспільної науки полягала в цитуванні класиків марксизму-ленінізму і підтвердженні теоретичними висновками і прикладами з практики істинності марксистського-ленінської теорії. 8

Сьогодні під ідеологічною функцією теорія права і держави  мають  на увазі формування світогляду індивіда, який відрізняється високим рівнем правової культури, розумінням значущості і ролі права і держави для  впорядкування і охорони суспільних відносин, що включає пошану прав і  свобод людини, демократичних інститутів влади, інститутів громадянського суспільства, визнання природних прав людини та ін. [14, 18c.]

9

1.3. Місце теорії держави і права в системі суспільних наук

Єдиність і цілісність матеріального й духовного світу обумовлюють єдність всіх наук. Особливо тісний взаємозв’язок існує між суспільними (гуманітарними) науками. Суспільні науки вивчають суспільство, людину, людські відносини, створені людиною інститути і заклади, індивідуальну, групову і суспільну свідомість. В центрі гуманітарних наук знаходиться людина, її гідність, права й свободи.

Кореневе питання суспільного життя – питання про державу й право, їх роль і місце в житті суспільства. Це питання не може бути монополією якої-небудь одної науки. Усі гуманітарні науки в тій чи іншій мірі зачіпають його, звідси тісна взаємодія теорії держави і права з філософією, економічною теорією, соціологією, політологією та іншими гуманітарними науками. Вона спирається на їх передові досягнення, займає в теорії суспільних знань місце, яке визначається значенням держави і права в життєдіяльності суспільства.

Теорія держави і права  й економічні науки. Економічні науки  вивчають способи виробництва матеріальних благ, форми власності, господарське життя людини і суспільства, існуючі  в ньому розподілюючі відносини, розкривають вплив економічного базису на політичний і соціальний інститути.

Наука про державу й  право виходить із наступної тези В.М.Корельського “об’єктивна економічна обумовленість державно-правових явищ виражається перш за все в тому, що кожен спосіб виробництва функціонує тим краще, чим більше простору йому дають державно-правові механізми”. Одним словом, економічні відносини будь-якого рівня розвитку потребують для себе найбільш адекватних державних і правових інститутів. В цьому смислі можна говорити про економічну заданість державних закладів і правових норм, де безпосередньо дотикаються економічні й правові проблеми. Держава й право, виникає у відповідь на економічні потреби. 10

Держава й право пов’язані  з економічними відносинами безпосередніше, тісніше, ніж інші частини суспільної надбудови. В нашій країні проблеми відношення економіки і державно-правового управління набули в останні роки особливу гостроту й актуальність.

Теорія держави і права  й соціологія. Соціологія – одна з гуманітарних наук, які займаються проблемами управління соціального життя й функціонування соціальних систем. Тому вона зв’язана з управлінням, яке здійснюється з допомогою держави і права. Соціологія вивчає також закономірності соціальної поведінки людей, її мотивацію.

Опираючись на досягнення соціології, на конкретні соціологічні дослідження, наука про державу  й право може успішно вирішити проблеми підвищення соціальної ефективності норм права, способів і гарантій удосконалення  державного апарату. Теорія держави і права й політологія.

Головне призначення політології  – вивчення політики, політичних інститутів систем і процесів. Держава й право невіддільні від політики і політичного життя суспільства. Причому держава, її діяльність зовсім не частковий випадок політики, не один з окремих, рядових ділянок політичного життя. З державною владою, із її складом і формами, методами діяльності напряму зв’язане політичне життя в цілому. Політика, як вважали древні греки, - мистецтво управління державою.

Політична (державна) влада  представляє собою вінець політики, служить основою порядку в  суспільстві. З політичною владою напряму чи не напряму зв’язані всі політичні партії і інші політичні інститути, а значить, всі вони активно взаємодіють із державою і правом [10, 53c.].

Теорія держави й права  і соціальна психологія. Теорія держави і права, яка досліджує специфічні форми й методи впливу на поведінку людей, не може не цікавитись соціально - психологічними особливостями суспільного життя. Більше того, вивчення формування всіх видів і рівнів 11правосвідомості, правотворчості, змісту права, ефективності його впливу на

свідомість, волю і поведінку людей неможливе без врахування досягнень соціальної психології.

Майже всі основні категорії  держави і права (влада, авторитет, суб’єктивні права і обов’язки, дисципліна, законність, корупція і  інші) не можуть бути по-справжньому  глибоко розкриті без виявлення  їх соціально-психологічної сторони.

Збагачення державознавства  й правознавства найновішими  досягненнями всіх гуманітарних наук допоможе їм розкрити природу, сутність і закономірності руху свого предмета, вибирати вірні гуманістично 12направлені пізнавальні орієнтири, більше наблизитись до потреб практики.

1.4. Теорія держави і права в системі юридичних наук

Складність, багатогранність, динамізм держави і права приводять  до того, що окремі їх сторони, аспекти  вивчаються багатьма юридичними науками. А будь-яка наука включає в  себе пізнавальну діяльність людей, і чим продуктивніші результати дослідницької роботи, тим більше знань накопичує наука.

Систему юридичних дисциплін  можна поділити на групи. Перевалов  поділяє їх наступним чином:

1) історико-теоретичні науки  (теорія держави і права, історія  держави і права, історія політичних  і правових знань);