Права та обов’язки медпрацівників. Визначення поняття пацієнт. Права пацієнта

15) чуйне ставлення. На дії і помисли, що ґрунтуються на принципах загальнолюдської моралі з боку медичних працівників. ( Ст. 78 п. «г» «Основи»; п. 2 ч. 1 Клятви ).

16) донорство крові та її компонентів. ( Ст.46 «Основи»; Ст. 290 ЦКУ; ЗУ «Про донорство крові та її анатомічних матеріалів» від 23.06.1995р. ).

17) трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів, як на спеціальний метод лікування. ( Ст. 47 «Основи»; ЗУ «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» від 16.07.1999р. ).

18) штучне запліднення та імплантацію ембріона. ( Ст. 48 «Основи»; Ст. 281 п. 7 ЦКУ ).

19) застосування методів стерилізації. ( Ст. 49 «Основи»; Ст. 281 п. 5 ЦКУ ).

20) добровільне штучне переривання вагітності. ( Ст. 50 «Основи»; Ст. 281 п. 6 ЦКУ ).

21) зміну ( корекцію ) статевої належності. ( Ст. 51 «Основи»).

22) незалежну медичну експертизу. ( Ст. 6 п. «й», розділ 9 «Основи»).

23) відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди. ( Ст. 6 п. «і» «Основи» ).

24) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних із станом здоров’я. ( Ст. 6 п. «и» ).

25) оскарження неправомірних рішень і дій працівників закладів та органів охорони здоров’я. ( Ст. 40, 55, 56 КУ; Ст. 6 п. «ї» ).

26) безпечне для життя і здоров’я довкілля. ( Ст. 50 КУ; Ст. 26 «Основи»; Ст. 293 ЦКУ ).

27) повага до людини, яка померла. ( Ст. 39, 47 «Основи»; ст. 298 ЦКУ ).

 

2.3. Обов’язки  пацієнта:

1) піклуватись про своє здоров’я та не шкодити здоров’ю інших. ( Ст. 9,10 «Основи» ).

2) піклуватись про здоров’я дітей. ( Ст. 51, 52 КУ; Ст. 10, 59 «Основи» ).

3) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення. ( Ст. 10, 31,66 «Основи» ).

4) вести здоровий спосіб життя. ( Ст. 32 «Основи» ).

5) виконувати медичні приписи лікуючого лікаря, своєчасно відвідувати лікаря у разі амбулаторного спостереження. ( Ст. 34 «Основи» ).

6) дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу охорони злоров’я ( при стаціонарному лікуванні). ( Ст. 34 «Основи» ).

7) кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі. ( Ст. 66 КУ ).

8) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством про охорону здоров’я. ( Ст. 10 «Основи» ).

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

   Охорона здоров’я – є однією з найважливіших складових суспільного життя. Неможливо уявити собі сучасне успішне суспільство, якшо в ньому нерозвинена і занедбана ця галузь. Тому її розвидок і вдосконалення є преорітетним для держави, її органів, міських і територіальних громад України. Держава повинна забезпечити нас сучасним, адаптованим під реальні обставини і задачі, законодавством, фінансуванням і програмами розвитку. Але далеко не останю роль в успішному функціонуванні галузі охорони здоров’я відіграють медичні працівники. Вони є безпосередніми представниками, виконавцями і реалізаторами цілей і задач в галузі. Отже від їх професіональних і морально – етичних якостей залежить якість обслуговування пацієнтів і успіх розвитку української медицини вцілому. Тому наприкінці роботи хотілося б привести текст Присяги лікаря України:

 

КЛЯТВА ЛІКАРЯ УКРАЇНИ

   Набувши професії лікаря та усвідомивши важливість обов'язків, що покладаються на мене, в присутності моїх учителів і колег урочисто клянусь:

• усі знання, сили та вміння віддавати справі охорони і поліпшення здоров'я людини, лікуванню і запобіганню захворюванням, подавати медичну допомогу всім, хто ії потребує;
• незмінно керуватися у своїх діях і помислах принципами загальнолюдської моралі, бути безкорисливим і чуйним до хворих, визнавати свої помилки, гідно продовжувати благородні традиції світової медицини;
• зберігати лікарську таємницю, не використовувати ії на шкоду людині;
• додержувати правил професійної етики, не приховувати правди, якщо це не зашкодить хворому;
• постійно поглиблювати і вдосконалювати свої знання та вміння, у разі необхідності звертатися за допомогою до колег і самому ніколи їм у цьому не відмовляти, бути справедливим до колег;
• власним прикладом сприяти вихованню фізично і морально здорового покоління, утверджувати високі ідеали милосердя, любові, злагоди і взаємоповаги між людьми.

   Вірність цій Клятві присягаю пронести через усе своє життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Хміль І.Ю., Михайличенко Б.В., Артеменко О.І. Основи медичного законодавства України // Національний Медичний Університет ім.О.О.Богомольця. Кафедра судової медицини. – Київ – 2010р.
2. Братанюк.Л.Є. Основи права і законодавства в охороні здоров’я. Підручник для мед. вузів 1-3 рівнів акредитації. Київ – 2010р.
3. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від19 листопада 1992 року //N 2801-XII зі змінами та доповненнями станом на 22.05.2008р.
4. Указ Президента України «Про Концепцію розвитку охорони здоров’я населення України» від 7 грудня 2000р.// N 1313/2000.
5. Конституція України (зі змінами, внесеними згідно із Законом N 2952-VI ( 2952-17 ) від 01.02.2011, ВВР, 2011, N 10, ст.68).
6. Цивільний Кодекс України від 16.01.2003р. (зі змінами та доповненнями станом на 22.12.2011р. ).
7. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992р.
8. Закон України «Про донарство крові та її компонентів» від 23.06.1995р.
9. Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» від 16.07.1999р.
10. Етичний кодекс лікаря України. ( Прийнятий та підписанийна Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та X З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) в м. Євпаторії 27 вересня 2009 року ).
11. Клятва лікаря України. ( підписана Президентом України Л. Кравчуком 15 червня 1992р. ).