Колізійні питання права власності

2. Правове становище іноземних  інвестицій.

Правове становище іноземних  інвестицій в країнах, що розвиваютьсявідрізняється великою різноманітністю, що зумовлюється істотнимивідмінностями в політиці цих країн по відношенню до іноземного капіталу. Уних іноземний капітал обмежувався, піддавався державнимконтролю, а в ряді випадків націоналізували. У країнах в одних випадкахіноземні капіталовкладення обмежувалися, а в інших - заохочувалися шляхомнадання певних пільг і гарантій. Для політики, що розвиваютьсядержав по відношенню до іноземного капіталу часто характерні коливанняі зміни. Це пояснюється значною мірою тим, що зазначенідержави, відчуваючи гострий брак ресурсів для капіталовкладень,змушені вдаватися до залучення коштів ззовні. Однак іноземнімонополії надають інвестиції на таких умовах, які?? ачастую йдутьврозріз з національними інтересами цих країн.

Правовий режим іноземної  власності визначається насампередвнутрішнім законодавством країн, що розвиваються (гірським законодавством,законами про розробку природних багатств, спеціальними інвестиційнимикодексами). У даній галузі міжнародного приватного права норми цьогозаконодавства безпосередньо регулюють відносини між іноземнимиприватними інвесторами і державою, що приймають інвестиції, тобто, якправило, застосовується не колізійних, а прямий метод регулювання.

До числа найважливіших  заходів з обмеження іноземнихкапіталовкладень  належать: а) встановлення особливого державногоконтролю за допуском іноземного капіталу до розробки надр і природнихбагатств; б) недопущення іноземного капіталу в певні, найбільшважливі для народного господарства галузі; в) встановлення обов'язкової часткиучасті національного державного або приватного капіталу впідприємствах, що створюються іноземними фірмами (в змішаних товариствах); г)захід спрямовані на використання якоїсь частини прибутківіноземних підприємств для внутрішніх потреб країни, що розвивається  
(оподаткування, обмеження при перекладі прибутків за кордон і т. п.); д)визначення, концесійної політики.

Інвестиційні кодекси  передбачають зазвичай кілька режимів  дляіноземних інвестицій, причому особливо привілейований режимвстановлюється  для підприємств, що вимагають великих капіталовкладень іщо створюються в тих галузях економіки, в яких найбільш зацікавленакраїна, що розвивається. Основні пільги, що надаються привілейованимрежимом зазвичай наступні: звільнення від митних зборів при ввезенніобладнання та сировини, необхідного для будівництва та діяльностіпідприємства; повне або часткове звільнення протягом певноготерміну від податку на прибуток; безмитне вивезення готової продукції; право,повного або часткового перекладу прибутків за кордон; наданнягарантій на випадок націоналізації і т. п.

У державах Латинської Америки були прийняті спеціальні закони проіноземних капіталовкладень, що встановлюють порядок переведення прибутків закордон та інші умови іноземних капіталовкладень. Наприклад, такийзакон діє в Мексиці з 8 травня 1973р.

Детальний регулювання правового  режиму іноземних інвестиційє в  тих державах (КНР, Польща, Угорщина та інші), які проводятьактивну політику залучення іноземного капіталу і  використання його длявирішення завдань  економічного розвитку своїх країн.

Висновок

Проблеми власності в  сучасних міжнародних відносинахрізноманітні. У традиційних курсах міжнародного приватного права країн  
Заходу розділ, про право власності зводиться, як правило, виключно довикладу колізійних питань. Попри це, жодного питання націоналізації, ніпитання участі іноземного капіталу в розробці природних ресурсів,ні питання режиму іноземних інвестицій не можуть бути зведені до проблемколізійного характеру і повинні розглядатися поряд з ними.

Література:

1. Богуславський М.М. Міжнародне  приватне право: - 2-е изд.,перероблене і доповнене - М.: Міжнародні відносини, 1994 р. - 416с.

2. Звеков В.П. Міжнародне  приватне право. Курс лекцій - М.: НОРМА- 
ИНФРА. М. 1999 р. - 686 с.

3. Єрмолаєв В.Г., Сіваков  О.В. Міжнародне приватне право.  Курслекцій. «Билина». М. 1998 г.