Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Ноября 2013 в 00:01, реферат
В наступній роботі подано матеріал щодо устрою та порядку функціонування судових систем країн європейсько-континентальної (кодифікованої) правової сім'ї — Німеччини та Франції, розглядаються конституційні основи та галузеве законодавство, яке регулює систему судів загальної юрисдикції вказаних країн та визначає роль і місце судової влади у суспільстві та державі. На мою думку, в якості вступу доцільно буде навести основні відомості щодо конституційних основ та загальних уяв про устрій системи правосуддя у вищевказаних державах.
У такому самому напрямку просувається французька правова філософія, яка резюмує, що в суспільстві, організованому на основі принципів демократії, ідея правосуддя виявляється в необхідності втручання у стосунки між людиною та суспільством (або державою) особливого інституту, завдання якого виходять поза межі державної служби (тобто служіння державі) і який гарантує кожному підтримання фундаментальних цінностей демократії, що пов'язано з визначеними для кожної людини правами й обов'язками. Суддя у цій системі уособлює вказану необхідність і діє як інструмент організованої законності, тобто організованої системи спеціальних установ, якими є суд.
Крім питань удосконалення організаційної структури судової системи європейська спільнота все далі просувається у питанні щодо забезпечення незалежної позиції судді від впливу органів адміністративної влади при прийнятті судового рішення під час розгляду конфліктної ситуації.
Беручи до уваги ст. 6 Конвенції щодо захисту прав людини та основних свобод, якою передбачено, що "кожен має право на справедливий і відкритий судовий розгляд у межах розумного часу незалежним і неупередженим судом, створеним на основі закону", і піклуючись про те, щоб сприяння незалежності суддів, яка є необхідною для зміцнення верховенства права та для захисту особистих свобод у демократичних державах, було більш ефективним, а положення, спрямовані на забезпечення найкращих гарантій компетентності, незалежності та неупередженості суддів, були точно визначені в розрахованому на всі європейські держави офіційному документі, учасники багатосторонньої Наради з приводу Кодексу суддів в Європі (організована Радою Європи 8—10 липня 1998 року) затвердили Європейську хартію Кодексу суддів. Мета цього акту — визначення напрямів діяльності урядів європейських держав щодо забезпечення компетентності, незалежності та неупередженості, яких кожна особа цілком законно очікує від судів і від кожного судді, якому довірено захист її прав. Кодекс не повинен містити жодного положення та жодної процедури, що можуть похитнути довіру до компетентності, незалежності та неупередженості. Хартія містить такі положення, які можуть якнайкраще гарантувати реалізацію вказаних цілей і мають на меті підвищити рівень зазначених гарантій у різних європейських державах.