Шпаргалка по "Охране труда"

— перебування на робочому місці, на території підприємства або  в іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу  працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця в  неробо¬чий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

— приведення в порядок  знарядь виробництва, засобів захис¬ту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів з особистої гігієни;

— проїзду на роботу чи з  роботи на транспортному засобі підприємства або на транспорті іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження  роботодавця;

— використання власного транспортного  засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця  відповід¬но до встановленого порядку;

— провадження дій в  інтересах підприємства, на якому  працює потерпілий;

— ліквідації аварій, пожеж  та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

— надання підприємством  шефської допомоги;

— перебування на транспортному  засобі або на його стоянці, на території  вахтового селища, у тому числі  під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана  з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього  небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи середовища;

— прямування працівника до об'єкта обслуговування за за¬твердженими маршрутами або до будьякого об'єкта за дорученням роботодавця;

— прямування до місця відрядження  та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

 

35. Як проводиться  розслідування та облік аварій?

 

Нещасним випадком на виробництвi називається випадок впливу на працюючого небезпечного виробничого фактору. Розслiдування та облiк нещасних випадків на виробництвi проводять  згiдно "Положенню про розслiдування  та облiк нещасних випадків, професійних  захворювань і аварій на підприємс-твах, в установах і організаціях".

 Розслiдуванню пiдлягають нещасні випадки які трапились: на територiї пiдприємства, поза територiї при виконаннi робiт по завданню пiдприємства , а також при слiдуваннi на роботу або з роботи. При нещасних випадках адмiнiстрацiя пiдприємства створює комiсiю.

 Нещасні випадки пов'язанi з виробництвом згiдно “Положень  про розслідування ..." оформляються  актом за формою Н-1, для учнiв  та студентiв за формою Н-2. Нещасний  випадок пiдлягає розслiдуванню,  якщо працюючий згiдно медичному  висновку втратив працездатнiсть  на один та бiльш днiв, а  також при необхiдностi переведення  його на бiльш легку роботу  строком не менше, нiж на  один день.

 Акти за формою Н-1 та Н-2 складає комiсiя у складi: керівника служби охорони праці пiдприємства (голова), керiвника структурного пiдроздiлу, представника профспiлкової органiзацiї (при отруєннях фахiвцi санепiдстанцiї).

  Комiсiя повинна на протязі 24 годин розслiдувати обставини та причини нещасних випадків, скласти акт за формою Н-1, повинна оформити його протягом 3-ох днів  у 5-ти примірниках, якi посилаються:  потерпiлому, начальнику цеха або iншого структурного підрозділу, iнспектору з охорони праці, профорганiзацiї пiдприємства, керiвнику.

 Акт Н-1 у службi охорони  праці зберiгається 45 рокiв.

 Спецiальне розслiдування.

 Спеціальне розслідування  проводиться при групових (декілька  потерпілих), тяжких чи смертельних  нещасних випадках. При груповому  нещасному випадку акт за формою  Н-1 або Н-2 складається на кожного  потерпілого окремо. У цьому випадку комiсiя призначається наказом керiвника територiального органу державного нагляду з угодою відповідних органiзацiй у складi: працiвника держнагляду (голова), керiвника пiдприємства, представника органу, до сфери управлiння якого належить пiдприємство; представника профсоюзної органiзацiї пiдприємства; фахiвця санепiдстанцiї.

 Спеціальне розслідування  нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 днів. В 5-тиденний срок пiсля розслiдування матерiал розсилається прокуратурi, держнагляду, санепiдстанцiї. Перший екземпляр залишається на пiдприємствi.

 

36.Законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закону України “Про загальнообов’язкове держ. Соц.. страх. від нещасного випадку на в-ві  та проф.. захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Кодексу законів про працю України, Закону України “Про охорону праці” та інших нормативно-правових актів. Закон України “Про загальнообов’язк. державне соці. Страхування… відповідно до Конст. України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соц.. страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві. Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язк. Держ. соціального страхування, за доп. якого здійснюється соц.. захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх труд. діяльності. Дія Закону України “Про загальнообов’язк. Держ. соц.. страхування ” поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору  на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання  у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності   Завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілакт. заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезп. Виробн.  факторів, запобігання нещасним випадкам на в-ві , проф.. захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаним умовами праці;  відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;  відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Основними принципами страхування від нещасного випадку є: паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов’язковість страх. від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору та інших підставах і  добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності; надання держ. гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; обов’язковість сплати страхувальником страхових внесків; цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

37. Фонд соціального страхування.

Страхування від нещасного  випадку здійснює Фонд соціального  страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту.

 

Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. До складу правління входять  представники держави, застрахованих  працівників і роботодавців - по 15 осіб від трьох представницьких  сторін. Правління Фонду спрямовує  і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; щорічно, а також у разі потреби, заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність. Робочими органами виконавчої дирекції є управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного  підпорядкування.

Беручи участь у реалізації державної політики в галузі соціального  захисту людей праці, Фонд здійснює такі основні послуги та виплати:

- повністю відшкодовує  шкоду, заподіяну працівникові  внаслідок ушкодження його здоров'я  або в разі його смерті, виплачуючи  йому або особам, які перебували  на його утриманні: допомогу  в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; одноразову допомогу в разі  стійкої втрати професійної працездатності  або смерті потерпілого; втрачений  заробіток уразі тимчасової непрацездатності; пенсію з інвалідності; пенсію  у зв'язку з втратою годувальника; грошову суму за моральну шкоду;

- організовує поховання  померлого, сплачуючи пов'язані  з цим витрати;

- організовує лікування  потерпілих, їх перекваліфікацію, працевлаштування  осіб з відновленою працездатністю;

- надає допомогу інвалідам  у вирішенні соціально-побутових  питань, організовує їх участь  у громадському житті тощо.

Однак діяльність Фонду не обмежується лише реабілітаційними заходами щодо потерпілих на виробництві  та виплатою їм відповідних компенсацій. Фонд здійснює також заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю працюючих, у тому числі:

- надає допомогу підприємствам  і організаціям у створенні  та реалізації ефективної системи  управління охороною праці;

- перевіряє стан профілактичної  роботи та охорони праці на  підприємствах;

 

- бере участь: у розробленні  та реалізації національної та  галузевих програм поліпшення  стану безпеки, умов праці та  виробничого середовища; у здійсненні  наукових досліджень у сфері  охорони та медицини праці;  у навчанні, підвищенні рівня  знань працівників, які вирішують  питання охорони праці; у розробленні  законодавчих та інших нормативних  актів щодо охорони праці; у  розслідуванні групових нещасних  випадків, нещасних випадків зі  смертельними наслідками та з  можливою інвалідністю, а також  професійних захворювань.

Нагляд за діяльністю Фонду  соціального страхування від  нещасних випадків здійснює наглядова  рада, до складу якої у рівній кількості  входять представники держави, застрахованих  працівників і роботодавців.

Державний нагляд у сфері  страхування від нещасного випадку  здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади. Спрямовує  і координує роботу зазначених органів  з цих питань Кабінет Міністрів  України.

38. Яке відшкодування  здійснюється працівникові внаслідок  ушкодження його здоров'я

У п'ятому розділі Закону про соціальне страхування наведено, яким чином буде виконуватися відшкодування  шкоди.

Зазначені грошові суми складаються  з таких виплат:

1) страхової виплати втраченого  заробітку (або відповідної його  частини) залежно від ступеня  втрати потерпілим професійної  працездатності (далі - щомісячна страхова  виплата);

2) страхової виплати у  визначених випадках одноразової  допомоги потерпілому (членам  його сім'ї та особам, які перебували  на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії  з інвалідності потерпілому; 

4) страхової виплати пенсії  у зв'язку зі втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок  травмування на виробництві або  професійного захворювання її  матері під час вагітності;

6) страхових витрат на  медичну та соціальну допомогу.

За наявності факту  заподіяння моральної шкоди потерпілому  проводиться страхова виплата за моральну шкоду.

Щомісячні страхові виплати  та інші витрати на відшкодування  шкоди можуть бути наступними.

1. Сума щомісячної страхової  виплати встановлюється відповідно  до ступеня втрати професійної  працездатності та середньомісячного  заробітку, що потерпілий мав  до ушкодження здоров'я (ст. 34).

Сума щомісячної страхової  виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

 

2. У разі стійкої втрати  професійної працездатності, встановленої  МСЕК, Фонд соціального страхування  від нещасних випадків проводить  одноразову страхову виплату  потерпілому, сума якої визначається  із розрахунку середньомісячного  заробітку потерпілого за кожний  відсоток втрати потерпілим професійної  працездатності, але не вище чотирикратного  розміру граничної суми заробітної  плати (доходу), з якої робляться  внески до Фонду. 

 

3. Моральна (немайнова) шкода,  заподіяна умовами виробництва,  яка не спричинила втрати потерпілим  професійної працездатності, відшкодовується  Фондом соціального страхування  від нещасних випадків. Сума страхової  виплати за моральну (немайнову)  шкоду визначається в судовому  порядку. При цьому сума страхової  виплати не може перевищувати  двохсот розмірів мінімальної  заробітної плати, встановленої  на день виплати, незалежно  від будь-яких інших страхових  виплат.

 

4. Фонд соціального страхування  від нещасних випадків фінансує  витрати на медичну та соціальну  допомогу, в тому числі на додаткове  харчування, придбання ліків, спеціальний  медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання  спеціальних засобів пересування  тощо, якщо потребу в них визначено  висновками МСБК.

 

Якщо внаслідок нещасного  випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування від  нещасних випадків фінансує всі витрати  на його лікування.

 

 

5. Потерпілому, який став  інвалідом, періодично, але не  рідше одного разу на три  роки, а інвалідам І групи - щорічно безоплатно за медичним  висновком надається путівка  для санаторно-курортного лікування;  у разі самостійного придбання  путівки її вартість компенсує  Фонд соціального страхування  від нещасних випадків у розмірі,  встановленому правлінням Фонду.

 

 

39. Охарактеризуйте  фізіологічні особливості різних  видів діяльності людини

Діяльність - специфічна, притаманна людині, форма активного ставлення до навколишнього світу.

В історичному аспекті  розвитку трудової діяльності людини можна виділити три основні стадії праці: ручна, механізована та автоматизована(відрізняються величиною фізичного навантаження та нервово-емоційного напруження, які впливають на фізичні та психічні можливості людини.)

Важливе значення з точки зору фізіології праці  має вивчення перебігу психічних  та фізіологічних процесів під час  трудової діяльності людини, яку можна  умовно поділити на фізичну та розумову. Для першого виду діяльності характерний енергетичний аспект (навантаження на організм, яке вимагає м'язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення), а для другого - інформаційний (інтенсивна робота головного мозку під час отримання та аналізу інформації).

Фізична діяльність .Визначається, в основному, функцією м'язів, до яких у процесі роботи посилено припливає кров, забезпечуючи надходження кисню та вилучення продуктів окиснення. Цьому сприяє активна робота серця та органів дихання. При цьому відбувається витрата енергії.