Адмінстративні провадження

Зміст

Вступ                    2

1. Класифікація адміністративного провадження              3

1.1 Неюрисдикційні адміністративні провадження                5

1.2 Юрисдикційні  адміністративні провадження                                               8

2. Співвідношення  адміністративного  процесу  та  адміністративного провадження                                                                                                           12                                                          

3. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення                                                                                                    16

4. Задачі провадження                                                                                          29

5. Стадії провадження                                                                                          30

6. Порушення  справи  про  адміністративне  правопорушення                       35

6.1 Розгляд  справи                                                                                                36

6.2 Оскарження  постанови                                                                                  39

6.3 Виконання  постанови                                                                                     41

Список  використаної літератури                                                                       45

 

Вступ

Однією з  найважливіших особливостей адміністративного  процесу є значно ширше порівняно з кримінальним та цивільним процесом коло охоплюваних суспільних відносин. Це зумовлює структуру адміністративного процесу як сукупність окремих проваджень, кожне з яких становить певну єдність послідовно здійснюваних дій і процедур, спрямованих на розгляд і вирішення індивідуально-конкретних (адміністративних) справ. Вони мають назву адміністративних проваджень. 
    Поділ адміністративного процесу на окремі адміністративні провадження відображає об'єктивну потребу суспільного поділу праці й спеціалізації діяльності суб'єктів, уповноважених здійснювати таку діяльність. При цьому виділення конкретних проваджень у рамках адміністративного процесу пов'язане з необхідністю регулювання певних, якісно однорідних адміністративно-процесуальних правовідносин.

Адміністративні провадження у наш час є  найбільш поширеними. Вони охоплюють майже всі сфери нашого житя, діяльності установ, підприємств, організацій та насамперед держави. Але все ж таки, незважаючи на таке розповсюдження адміністративні провадження, а також адміністративний процес достатньо не розглянуті й понині. Велика кількість адміністративно-правового матеріалу та його досить складна систематизація створюють ще більшу складність у його вивченні.

На мій погляд розгляд питання щодо провадження  у справах про адміністративні правопорушення є дуже важливим, адже це провадження набуває все більшого розповсюдження й вимагає  додаткового вивчення тих проблем та пробілів, що виявляються в процесі діяльності різних державних органів у вирішенні справ.

 

 

 

1. Класифікація адміністративного провадження

Про багатофункціональність адміністративного процесу вказує численна кількість проваджень, які  складають його зміст.Окремо взяте  адміністративне провадження є  первинним і основним компонентом  структури адміністративного процесу.

Кількість конкретний адміністративних проваджень надзвичайно велика, внаслідок  чого повний перелік проваджень практично  неможливий. Більш того, практика державного управління викликає до життя нові їх види. Тільки за останні роки з'явилися провадження: по одержанню субсидій; по ліцензуванню діяльності підприємств; по оформленню спеціальних економічних зон; приватизації житла та інші. Кожне з яких має специфічні риси або ознаки, які зумовлені характером справи, що вирішується, правовим статусом суб'єктів, які беруть участь у процесі, особливостями правовідносин, цілями, що ставляться.

Класифікація  проваджень можлива за різними критеріями (підставами). Залежно від характеру  індивідуально-конкретної (адміністративної) справи можна виділити:

   - неюрисдикційні адміністративні провадження;

    - юрисдикційні адміністративні провадження.

    Кожен з цих видів проваджень окремо розглядається нижче. Залежно від ступеня врегульованості процесуальної форми можна виділити звичайне и спрощене (прискорене) провадження. Прискорене (провадження, наприклад, у справі про адміністративне правопорушення у випадках, коли штраф стягується на місці здійснення правопорушення) характеризується спрощеною процесуальною регламентацією, мінімальною кількістю процесуальних актів, певною “спресованістю” стадій.

    Можлива класифікація проваджень і з точки зору інстанційності розгляду справ.

    У структурі кожного окремого провадження можна виділити стадії провадження відносно відмежовані, виділені в часі й логічно пов'язані сукупності процесуальних дій (процедур), які відрізняються колом суб'єктів і закріплюються відповідними процесуальними актами.

    До основних стадій провадження, котрі властиві в цілому адміністративно-процесуальній діяльності, належать:

    - стадія аналізу ситуації, в ході якої збирається і фіксується інформація про фактичний стан справ, реальні факти, оцінюється перспектива подальшого руху справи, ухвалюється рішення про необхідність такого руху. Цю стадію можна також назвати стадією порушення адміністративної справи;

    - стадія прийняття (ухвалення) рішення в справі, в ході якої: а) дається юридична оцінка зібраної інформації; б) повно й всебічно досліджуються Матеріали справи з метою встановлення об'єктивної істини, ухвалюється конкретне рішення;

    - стадія виконання (або звернення до виконання) ухваленого рішення, в ході якої дістає логічне завершення вся діяльність щодо адміністративної справи (підкреслимо важливість цієї стадії, оскільки без неї все провадження в справі практично втрачає сенс, стає пустою формальністю);

    - стадія оскарження, або опротестування, рішення в справі (ця стадія має факультативний характер).

    У стадіях адміністративно-процесуальної діяльності можна виокремити ще простіші складові — етапи процесуальної діяльності і процесуальні дії. Наприклад, у стадії порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення можна виділити етапи припинення правопорушення і застосування заходів, які забезпечують провадження в справі (наприклад, адміністративне затримання), складання протоколу про правопорушення і т. ін.

    Етапи процесуальної діяльності характеризуються визначеними безпосередніми цілями і завданнями, а також колом суб'єктів їх здійснення. Результати етапів процесуальної діяльності дістають своє відображення в окремому процесуальному оформленні. Так, застосування забезпечувальних заходів у провадженні в справах про адміністративні правопорушення може фіксуватися в окремих протоколах поряд із фіксацією в протоколі адміністративного правопорушення.

    Серед видів процесуальних дій доцільно виділити попередні, проміжні й завершальні процесуальні дії. Наприклад, до попередніх процесуальних дій можна віднести медичний огляд з метою встановлення наявності та ступеня алкогольного сп'яніння громадянина при розв'язанні питання про можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Проміжною процесуальною дією може бути призначення необхідної експертизи в ході розгляду адміністративної справи. Завершальною є, наприклад, процесуальна дія, спрямована на виконання винесеної в справі постанови.

    Отже, структуру адміністративних проваджень, як і в цілому адміністративно-процесуальної діяльності, утворюють процесуальні стадії, їх етапи, а також процесуальні дії, що в сукупності виступають первинними складовими адміністративного процесу.

1.1 Неюрисдикційні адміністративні провадження

Велика частина проваджень, які становлять структуру адміністративного  процесу, спрямована на вирішення справ  щодо відносин так званого позитивного, тобто неюрисдикційного, характеру, що виникають у ході виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів. Коло цих проваджень значно ширше порівняно з юрисдикційними провадженнями. Це зумовлено специфікою управлінської діяльності в різних сферах життя суспільства, розмаїттям і спеціалізацією органів управління, їх повноважень. 
   До неюрисдикційних проваджень слід віднести такі види проваджень: 
    - з  підготовки  й  ухвалення  нормативних  правових  актів; 
    - з  підготовки  й  ухвалення  індивідуальних  правових  актів; 
    - з  укладання  адміністративних  договорів; 
   - з  розгляду  пропозицій  і  заяв  громадян; 
    - реєстраційне  і  дозвільне; 
    - установче; 
    - з  реалізації  контрольно-наглядових  повноважень; 
    - виконавче; 
   - з  діловодства; 
   - з  приватизації  державного  і  громадського  майна; 
    - у земельних, екологічних, фінансово-бюджетних, податкових і деяких інших  справах. 
    У провадженнях з підготовки й ухвалення нормативних та індивідуальних правових актів управління відбувається порядок підготовки й ухвалення підзаконних актів різного рівня. Упорядкування такої адміністративно-процесуальної діяльності, введення її в чіткі процесуальні рамки є важливою гарантією законності підзаконних актів, що ухвалюються в  ході  виконавчо-розпорядчої  діяльності. 
    Останнім часом дедалі частіше починають використовуватись адміністративні договори, і тому впорядкування провадження з їх укладання заслуговують на більшу увагу в ході правового регулювання адміністративно-процесуальної  діяльності. 
    Провадження з розгляду пропозицій і заяв по суті є процесуальним забезпеченням з боку держави реальної можливості для громадянина активно декларувати свою громадянську позицію, формулювати свою думку щодо тих чи інших питань державного і громадського життя, критикувати недоліки і пропонувати шляхи їх усунення, а також ініціювати розв'язання різних питань, пов'язаних з реалізацією прав громадян і виконанням їхніх обов'язків. 
    Такі види адміністративних проваджень, як реєстраційне і дозвільне, спрямовані на упорядкування відносин, пов'язаних як з офіційним підтвердженням певних прав, так і з обігом об'єктів, використання яких потребує спеціального дозволу компетентних органів. Зокрема, це стосується придбання, зберігання й перевезення вогнепальної зброї, різноманітних вибухових  речовин. 
    Водночас такі провадження можуть бути прикладом реалізації контрольно-наглядових повноважень (реєстрація транспортних засобів у Державній автомобільній інспекції (ДАІ) і перевірка їх технічного стану). В цьому випадку спостерігаємо тісний зв'язок елементів різних адміністративних проваджень, їх взаємодоповнюючий і кореспондуючий характер. 
    На практиці широко реалізується такий вид адміністративного провадження, як установче. Воно являє собою процесуальну регламентацію специфічної діяльності, пов'язаної з формуванням, ліквідацією, реорганізацією або перетворенням органів державного управління та інших суб'єктів. Прикладом такого провадження може бути створення різних суб'єктів підприємницької діяльності. Тут також спостерігається тісний зв'язок адміністративних проваджень. Це виявляється в тому, що окремі адміністративні провадження охоплюють своїм змістом частину інших проваджень. Так, хід установчого провадження зі створення нової державної установи передбачає як окрему ланку її реєстрацію (внесення до державного реєстру). 
    Результат будь-якої суспільної діяльності, в тому числі втіленої у відповідні правові форми, залежить від наявності й обсягу конкретної інформації, що забезпечує доцільність і оптимальність визначених дій і рішень. Одним із способів одержання необхідної інформації, виявлення відповідності визначеної діяльності інтересам держави, недоліків у змісті ухвалених рішень, організації і методах роботи органів, їх посадових осіб, інших підконтрольних об'єктів, слід визнати контроль. На забезпечення реальності й ефективності регулювання суспільних відносин, утвердження належного стану справ у сфері державного управління і спрямовано контрольно-наглядові  провадження. 
    Навести вичерпний перелік неюрисдикційних (позитивних) проваджень неможливо. Адже цей перелік настільки ж динамічний, наскільки рухлива і непередбачувана сама практика управління в різних сферах  суспільного  розвитку. 
    Серед великої кількості зазначених проваджень в наступній главі підручника окремо висвітлюються найбільш поширені в діяльності органів виконавчої влади види реєстраційних, дозвільних і контрольних проваджень.

1.2 Юрисдикційні адміністративні провадження

Хоча більша частина проваджень, що становлять структуру адміністративного процесу, спрямована, як вже відзначалося, на вирішення справ “позитивного” характеру, що виникають у ході виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів, проте значне місце в цій діяльності займає також розгляд справ про правопорушення, інші правові спори по суті та прийняття по них відповідних рішень.

    У процесі такої діяльності вирішується юридична справа, здійснюється правовий захист порушених або оспорюваних інтересів, виноситься юридично-владне рішення щодо застосування відповідної правової санкції, відновлення порушеного права. Ця діяльність має назву “адміністративна юрисдикція”, яка характерна для адміністративного процесу.

    Тому частина проваджень у структурі адміністративного процесу характеризується як юрисдикційні адміністративні (адміністративно-юрисдикційні) провадження. До них належать:

    - провадження у справах про адміністративні правопорушення;

    - провадження з розгляду скарг громадян;

    - дисциплінарні провадження щодо державних службовців.

    Певне проміжне місце між неюрисдикційними та юрисдикційними видами проваджень посідають провадження у зв'язку із застосуванням заходів адміністративного примусу, зокрема адміністративного попередження і адміністративного припинення.

    Для адміністративно-юрисдикційної діяльності характерні такі риси.

    1. Наявність правового спору (або правопорушення). Розгляд і розв'язання юридичних справ, зумовлених позитивними обставинами, не охоплюються юрисдикційною діяльністю. Юрисдикція виникає тільки тоді, коли необхідно розв'язати спір про право або у зв'язку з порушенням діючих правових норм. Щодо адміністративної юрисдикції такі спори виникають між сторонами суспільних відносин, що регулюються адміністративно-правовими нормами, набуваючи характеру адміністративно-правових спорів.

    2. Адміністративно-юрисдикційна діяльність в силу своєї суспільної значущості вимагає належного процесуально-правового регулювання. Встановлення і доведення подій і фактів, їх юридична оцінка здійснюються в рамках особливої процесуальної форми, що є важливою й обов'язковою для юрисдикції. Адміністративна юрисдикція значно відрізняється від інших видів юрисдикційної діяльності, що існують у рамках кримінального й цивільного процесів. Вона є менш деталізованою процесуальною діяльністю.

    Розгляд адміністративно-правових спорів здійснюється на основі відповідних нормативно-правових актів, що закріплюють порядок розгляду скарг на неправомірні дії або бездіяльність органів і посадових осіб, якими порушуються права і законні інтереси громадян. Що ж стосується адміністративних деліктів, то процесуальний порядок розгляду таких справ закріплено у процесуальній частині КпАП.