Визначення потреби в кормах відгодівельному молодняку великої рогатої худоби на стійловий період

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н-6.01

 

 

Міністерство аграрної політики та продовольства України

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

 

____________________________Годівлі тварин_________________________

(повна назва кафедри)

 

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з Годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів

(назва дисципліни)

на тему: Визначення потреби в кормах відгодівельному молодняку великої рогатої худоби на стійловий період

 

 

 

Студента (ки) __3__ курсу _____ групи

напряму підготовки________

спеціальності__________ ______

_____________

(прізвище та ініціали)

Керівник __доцент, канд. с.-г. наук_____

_____________

(посада, вчене звання, науковий  ступінь, прізвище та ініціали)  

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

                                                                     Члени комісії     ________________  _______________________________

                                                                                                                                              (підпис)                          (прізвище та ініціали)

                                                                                                      ________________  _______________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                                                ________________  _______________________________

                                                                                                                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Херсон – 2013 рік

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

 

 

Кафедра годівлі тварин

Дисципліна "Годівля сільськогосподарських тварин і технологія кормів"

Спеціальність 6.090102 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва"

 

 

ЗАВДАННЯ

на виконання курсового проекту студенту

 

 

Тема проекту: "Визначення потреби в кормах відгодівельному молодняку великої рогатої худоби  на стійловий період"

Вихідні дані до проекту:

1. Кількість молодняку на відгодівлі  від 6 до 12-місячного віку - 200 голів

2. Середня жива маса молодняку  на відгодівлі в 6-місячному віці - 165 кг

3. Вгодованість молодняку на  відгодівлі – середня   

4. Середньодобовий приріст молодняку  на відгодівлі  - 1000 г

 

 

 

Дата   видачі  завдання  1 вересня 2013 р.

Термін здачі курсового проекту на перевірку 18 листопада 2013 р.

Завдання отримала: студентка 3 курсу 3 групи Косьяненко Т.А.

Завдання видав:  доцент, канд. с.-г. наук  Нечмілов В.М.

 

 

Зміст

Вступ

1. Огляд літератури
1. Поживність відходів м'ясної і рибної промисловості, і їх використання в годівлі тварин і птиці
2. Розрахунок потреби господарства в кормах для молодняку на відгодівлі
3. Аналіз раціонів стійлового періоду
4. Структура раціонів
5. Потреба  в мінеральних добавках  та синтетичних речовинах

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

       Вчення про годівлю сільськогосподарських тварин – це найважливіша складова частина, зоотехнічної науки, що розробляє теоретичні основи, методи і технологічні прийоми раціонального харчування тварин забезпечуючи їх нормальний ріст й розвиток, досягнення генетичних обумовлених рівня продуктивності і якості тваринницької продукції, добре здоров`я і високу відтворювальну здатність при економічному використанні кормів.

        Годівля сільськогосподарських тварин – наука і практика безпосередньо пов’язані з матеріальним виробництвом. Наукова розробка проблем нормованої годівлі і її практичне здійснення неможливе без визначення поживності кормів і раціонів. Впровадження нових прогресивних методів виробництва зберігання і використання кормів – один із самих головних резервів збільшення виробництва продукції тваринництва і підвищення її якості. Поряд з традиційними способами заготівлі кормо засобів великого поширення отримують нові методи основані на штучному обезвожуванні зелених рослин, грануляції та брикетуванні окремих кормів, як складова частина вчення пор годівлю а також розробка правильної організації і техніки годівлі тварин набувають все наростаючого значення.

        Годівлю сільськогосподарських тварин слід здійснювати відповідно до чинних зоотехнічних норм з урахуванням виду, віку, продуктивності, вгодованості та фізіологічного стану.

В умовах виробництва годівлю сільськогосподарських тварин можна охарактеризувати як найважливіший комплекс виробничих процесів в тваринництві та рослинництві. Забезпечуючи запрограмоване виробництво кормів і високоефективну переробку їх в тваринницьку продукцію.

Головний зміст вчення про годівлю – це система оцінка поживності кормів і факторів, їх визначаючих, вивчення потреби тварин в енергії поживних і мінеральних речовинах, розробка на цій основі і техніки годівлі.

В теперішній час все більшого поширення набувають спеціалізовані ферми по вирощуванню ремонтних телиць для великих молочних комплексів. Схеми вирощування молодняку на великих фермах основані на широкому використанні залишків молока і ранньому привчанні телят до рослинних кормів і підвищинні ефективності вирощування ремонтних телиць.

В цих умовах важливо здійснити повноцінну, збалансовану годівлю, що базується на задоволені потреб зростаючих тварин в енергії і біологічно активних речовинах.

Молоді тварини, що ростуть здатні давати прирости при більш економічних витратах енергії і високому використанні протеїну кормів. Цю біологічну особливість молодняку необхідно використовувати, забезпечуючи повноцінною годівлею.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Огляд літератури
1. Поживність відходів м'ясної  і рибної промисловості, і їх використання в годівлі тварин і птиці.

Відходи м'ясо-переробної промисловості. Це продукти,які виготовляють з туш загиблих, мертвонароджених і забитих тварин, а також конфіскатів і боєнських відходів після відокремлення важко перетравних частин (роги, шкіра, органи травлення). До них належать  м'ясне, м'ясо-кісткове, кров'яне і пір'яне борошно, шквара і тваринний жир.

Використовують не харчове або малоцінне в харчовому відношенні сировина, одержуване при переробці худоби, птиці, кролів та при виробництві харчових і технічних продуктів на м'ясокомбінатах та інших переробних підприємствах, допущене ветеринарно-санітарним наглядом для переробки на кормові продукти. для виготовлення кормового борошна використовують також трупи тварин, які переробляють на спеціально обладнаних заводах. для запобігання окислення жиру, що міститься в борошні, її обов'язково обробляють антиоксидантами.

За хімічним складом кормова борошно тваринного походження різних видів і сортів неоднакова.

З урахуванням дуже високого вмісту білка і незамінних амінокислот м'ясо-кісткове борошно краще включаються в комбікорми для свиней, м'ясну і кров'яну - в комбікорми для птиці.

При використанні кормового борошна тваринного походження необхідно обов'язково визначати перекисне, кислотне і альдегідних число. при перевищенні їх величини проти нормальних значень ці продукти можна включати в комбікорми тільки з дозволу органів ветеринарного нагляду. [1]

Сировина, яка нині переробляється на підприємствах м'ясної промисловості (утилізаційні заводи тощо), на 85% складається з відходів і побічних продуктів боєн і лише 15% - з туш тварин. Найважливішою продукцією переробки відходів боєн і м'ясокомбінатів є м'ясне і м'ясо-кісткове борошно.

Сучасна технологія приготування м'ясного і м'ясо-кісткового борошна включає такі операції: подрібнення сировини, стерилізацію, висушування, механічне знежирювання, подрібнення. Вихідна сировина (відходи і побічна продукція боєн, туші тварин та їх частини) спочатку інтенсивно подрібнюється. Стерилізація проводиться під тиском при 135°С мінімум 20хв., у результаті  чого знищуються всі збудники хвороб. Потім одержана продукція висушується до вологості  5-10% і піддається механічному знежирюванню. При цьому одержують тваринній і кістковий жир, а знежирену продукцію розмелюють.

Переважаючою речовиною у складі м'ясного і м'ясо-кісткового борошна є сирий протеїн, вміст якого залежить від вихідної сировини і частки кісток. Тому рівень сирого протеїну виявляє зворотну залежність від вмісту сирої золи у цих кормах. Склад вихідної сировини впливає також і на амінокислотний склад борошна. Високий вміст протеїну вказує на відносно оптимальний амінокислотний склад, за яким м'ясне і м'ясо-кісткове борошно переважає, наприклад, соєвий шрот, але разом з тим поступається перед протеїном молока і рибним борошном. [2]

М'ясне і м'ясо-кісткове борошно є джерелами лізину, рибофлавіну, холіну, нікотинаміду та вітаміну В12. Разом з тим,дані корми містять мало метіоніну й триптофану. Високий вміст кальцію і фосфору, що знаходяться у відносно оптимальному співвідношенні, а також натрію і деяких мікроелементів сприяє використанню м'ясного і м'ясо-кісткового борошна при балансуванні раціонів свиней і птиці за цими речовинами. У разі застосування сучасних технологій приготування протеїн зазначених кормів перетравлюється на рівні 85% у свиней і 75% - у бройлерів. У повнораціонні комбікорми для свиней і птиці м'ясне і м'ясо-кісткове борошно можна вводити з розрахунку 5%, у БВМД – 10-15% за масою. Жуйним тваринам згодовування тваринного борошна заборонено Директивою ЄС у 1997 році .

     Кісткове борошно  – виробляється на м'ясокомбінатах з кісток тварин, являє собою порошок білого кольору з сіруватим відтінком. Містить близько 10% води, 15-20- протеїну, 10-15- жиру, 50-60% - золи. Використовується для балансування раціонів за мінеральними елементами, насамперед за кальцієм.

     Кров'яне борошно – білковий корм, що виробляється з крові забитих тварин. Технологія його виготовлення передбачає коагуляцію крові при 105*С, після чого в декантаторі частину води відокремлюють, а залишок висушують, розмелюють і охолоджують. Внаслідок великої гігроскопічності кров'янее борошно можна зберігати тільки в закритій упаковці. Під час термічної обробки не виключається можливість термічного ушкодження протеїну, що знижує доступність незамінних амінокислот в організмі. Кров'яне борошно в такому випадку набуває чорно-коричневого кольору. В звязку з цим використовуються нові технології приготування, зокрема аерозольне сушіння. Воно являє собою процесс мікронізації крапельок субстрату до 10-100 нм під дією високої температури (понад 200*С на вході і 90*С – на виході продукту) та тиску(200 атм) протягом 60-90 с.

      Кров'яне борошно характеризується високим вмістом сирого протеїну (до 80%), який незбалансований за амінокислотним складом, що проявляється у високому вмісті лізину і лейцину та відносно низькому – метіоніну і ізолейцину.

   Кров'яне борошно  використовується в годівлі свиней і птиці. До складу повнораціонних комбікормів його вводять у кількості 6% за массою (свині) та 4% (птиця). Передозування кров'яного борошна не допускається. [3]

Існують два способи приготування кров’яного борошна: високо- і низькотемпературний.

За першим способом кров’яне борошно готують коагулюванням крові перегрітою парою з наступним пресуванням, висушуванням і розмелюванням. Вироблене за цим способом кров’яне борошно не розчиняється у воді.

Другим способом кров висушують у вакуум-випарних установках при температурі 55оС. Таке кров’яне борошно добре розчиняється у воді.

За кормовими якостями кров’яне борошно, висушене при низьких температурах, значно краще за одержане при високотемпературній обробці. У кров’яному борошні доброї якості міститься до 9% води, 3% жиру, 6% золи і не менше 80% протеїну.

Енергетична цінність 1 кг кров’яного борошна становить 14 МДж обмінної енергії. Воно містить 67% перетравного протеїну, 0,45 – кальцію і 0,31% фосфору. Протеїн кров’яного борошна порівняно з протеїном інших кормів тваринного походження значно багатший на лізин, цистин, гістидин і дещо бідніший на ізолейцин.

  Борошно зі шквари.