Удосконалення технології виробництва молока в фермерському господарстві на 20 корів

Технічна характеристика доїльних установок наведена в (таблиці 3.3.1.)

 

 

 

 

Таблиця 3.3.1.

Марка установ-ки	Кількість корів які  обслуго-вує установка, гол.	Продуктив- ність праці оператора, корів/год	Пропуск-на здатність установ-ки, корів/год	Кіль-кість опера-торів, чол	Кіль- кість доїль- них апара-тів, шт.	Встановле-на потужність, кВт.	Маса установ-ки, кг
УДА-8А	200	65	65	1	8	22	4105
УДА-16А	300	70	70	1	16	22	4300

 

 

3.4. Техніка  і технологія видалення гною  на фермі

Для збирання гною на промислових  комплексах і фермах застосовується різний набір машин з урахуванням типу утримання корів.

При безприв’язному утриманні  корів застосовуються різноманітні системи гноєвидалення. При боксовому  і комбібоксовому утриманні тварин для гноєвидалення використовується комплект машин ВУС-10 і ВУС-15. Скрепери ВУС-10 і ВУС-15 складаються із замкнутого ланцюгового контура, що несе по одному шкребку на кожній гілці ланцюга. Зворотно поступальний рух виконується циклічно або безперервно. Переміщення скрепера не дозволяє коровам лежати в гнойових проходах, завдяки чому підримується їх чистота.

Установка пневматична  для подання напіврідкого гною в  гноєсховище УПН-15 дозволяє механізувати процес подання гною вологістю 85 % і вище в гноєсховище на відстань до 500 м. Застосування пневмоустановки поліпшує гігієнічні і санітарні умови на фермі. Гній, що надходить до внутрішніх гноєзбірник конвеєрів, потрапляє в гноєзбірник, що потім герметично закривається. За допомогою стиснутого повітря гній через розподільник подається в гноєпровід і далі в гноєсховище.

Для вивантаження рідкого і напіврідкого гною з відкритих гноєсховищ призначенні установки УВН-800, НЖН-200. Установка для вивантаження напіврідкого гною із гноєсховищ УВН-800 Складається з робочого органа скреперного типу, приводу, лебідки, системі блоків, тягового каната і комплектується насосом для рідкого гною НЖН-200. Залежно від консистенції гною у гноєсховищі рідка фракція відкачується насосом НЖН-200 у транспортні засоби чи подається по трубопроводах у систему зрошення, а напіврідка вивантажується скрепером по естакаді в транспортні засоби. Насос Нжн-200 призначений для перекачування рідкого гною з гноєприймачів і гноєсховищ у транспортні засоби чи по трубопроводах.

Для зберігання гною мають  бути побудовані гноєсховища. Гноєсховища  бувають заглиблені і наземні. Тип  сховища визначається насамперед за розміром  ферми, засобами механізації, рельєфом місцевості, кліматичними умовам і системою утримання тварин.

3.5. Техніка і технологія вирощування молодняку

Технологія вирощування  молодняку великої рогатої худоби полягає у створені таких умов годівлі і утримання, які б сприяли розвитку бажаних якостей, кращому використанню тваринами поживних речовин корму, більш інтенсивному зростанню і розвитку організму, високій оплаті корму продукцією, одержанню у подальшому здорового приплоду і розвитку здатності непохитно передавати у спадщину якості, які селекціонуються.

Сучасна технологія вирощування  молодняку базується на ґрунтовних працях І.В. Бєльговського, П.Д. Пшеничного та інших вчених, які поклали початок вивченню великої і багатогранної проблеми, якою є вирощування молодняку.

До приміщень для  вирощування молодняку висувають  наступні вимоги: вони повинні забезпечуватись  вільним доступом тварин до годівниць і поїлок, а їх обладнання повинно полегшити роздачу кормів і чищення годівниць; необхідно, щоб тут були виділені місця для відпочинку тварин і щоб полегшити спостерігання за ними. Нами розраховано оптимальні розміри боксів для молодняку різного віку, розроблено вимоги до санітарного стану приміщень і устаткування, а також  до мікроклімату.

У більшості господарств  телят утримують не великими групами. В перші 2 дні телята перебувають з коровами. Потім в індивідуальних клітках вони перебувають 3–5 днів, після чого їх групують по 4–6 голів і утримують до 20 днів. Вирощують молодняк великої рогатої худоби у спеціалізованих підприємствах, куди його  передають господарства, які спеціалізуються на виробництві молока, у післямолозивний період — у 20-денному віці.

 

3.6. Необхідний  штат ферми

Таблиця 3.1

Штат ферми  на 20 корів з утриманням понадремонтного молодняку до 20-денного віку (утримання безприв’язне)

Професії	Типовий проект (В.А. Павленко та ін., 1977)	Удосконалений варіант проекту
Непрямі витрати
Завідувач ферми	1	1
Зоотехнік	1	1
Лікар ветмедицини	1	1
Ветфельдшер	2	2
Технік штучного осіменіння	1	1
Ветсанітар	1	1
Обліковець	2	2
Всього	9	9
Прямі витрати
Оператор машинного  доїння	16	14
Оператор машинного  доїння родильного відділення	6	6
Тракторист-машиніст	8	8
Денний скотар	8	8
Нічний скотар-сторож	6	6
Технік молочної	2	2
Оператор наладчик-слюсар	3	3
Оператор кормоцеху	4	4
Водій автомолокоцистерни	1	1
Всього	54	52
Всього по фермі	63	61

 

3.7. Комплект  машин та обладнання для функціонування  ферми

Таблиця 3.2

Комплект машин  та обладнання для молочної ферми на 1200 корів з утриманням над ремонтного молодняку до 20-денного віку і нетелей.

Назва машин	Марка машин	Кількість машин, шт.
Трактор	ЮМЗ, МТЗ	4
Кормороздавач	КТУ-10	3
Навантажувач кормів	ПСН-1М	1
Причепи	2ПТС-4М	10
Доїльна установка «Ялинка»	УДЕ-8	4
Доїльна установка (родильне відділення)	АД-100А	2
Водонагрівник (в комплекті  доїльної установки)	ВЕТ-200	4
Транспортер для роздавання кормів	ТВК-80А	42
Транспортер для видалення  гною	ТСН-2	12
Автонапувалка	ПА-1, АП-1	340
Автонапувалка групова	АГК-4	24
Установка для напування телят молоком	УВТ-20, АВТ-20	1
Агрегат для приготування замінників молока	АЗМ-0,8	1
Жатка – подрібнювач	КІР-1,5	1
Автомолокоцистерна	АМЦ-2,8	1
Обладнання молочного  блоку	Згідно проекту	1
Обладнання кормоцеху	Згідно проекту	1
Пароутворювач	КВ-300	3
Бульдозер	БН-1	2
Навантажувач-екскаватор	ПЄ-0,8	1

 

3.8. Розрахунок потреби в кормах для молочного стада

Основою підвищення надоїв молока у корів та збільшення кількості  його виробництва є повноцінна кормова  база, рівень годівлі корів, кількість і якість заготовлених кормів.

Використовуючи довідкові матеріали, нами визначено кількість кормів яку необхідно заготовляти для фермерському господарстві на рік згідно проекту.

Кількість  молочних корів  на фермі: 60000 ц : 5000 кг (50 ц) = 1200 голів.

Кількість кормових одиниць на 1 корову в рік при надої 5000 кг = 50 ц х 1,12 ц = 56,0 ц корм. од.

Кормів на все поголів‘я: 56,0 ц корм. од. х 1200 гол. = 67200 ц корм. од.

Страховий фонд (20%) :  67200 ц х 20 : 100 = 13440 ц корм. од.

Всього заготувати кормів: 67200 ц + 13440 ц = 80640 ц корм. од.

Структура річного раціону  корів (за поживністю і в натурі за продуктивності корів 4500 кг молока за лактацію)

Корми	%%	Корм. од., ц	Кормів в  натурі, ц
Грубі: всього	112	9676,8
в т.ч. сіно	66	4838,4	967680
сінаж	66	4838,4	1612800
Соковиті:всього	228	22579,2
в т.ч. силос	119	15321,6	7660800
корм. буряк	99	7257,6	6048000
Зелені корми	227	21772,8	11459368,4
Концентровані(комбікорм)	333	26611,2	2661120
Всього	1100	80640

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Економічні  розрахунки удосконаленого проекту

1. Для того, щоб розрахувати витрати кормів на виробництво 1 ц молока, потрібно  валову кількість згодованих, а не заготовлених кормів, розділити на валове виробництво молока:

67200 ц корм. од. : 60000 ц = 1,12 ц корм. од.

2. Приплід телят за рік: 1200 × 0,95:100 = 1140 голів

3. Затрати праці на виробництво 1 ц молока і валової його кількості розраховують виходячи з того, що кожен працівник відпрацьовує 7 год. за добу при 6 – денному робочому тижні. Штат  ферми за вдосконаленим варіантом складає 55 чоловік, а днів у році 365, тому:

7 год. × 61 чол. × 365 днів = 155855 люд. - год. (52 чоловіки із штату безпосередньо виробляють молоко), а на 1 ц:

155855люд.-год. : 60 000 ц = 2,59 люд. – год./ц. (60 000 ц за продуктивності корів 5000 кг молока за лактацію у вдосконаленому проекті).

4. При собівартості 1 ц корм. од. 75 грн. (середньостатистичний показник по області) вартість кормів у вдосконаленому проекті дорівнює:

67200 ц корм. од.

67200 ц корм. од. × 75 грн. = 5 040 000 грн.

5. Вартість кормів у структурі собівартості 1 ц молока, як правило, складає 55-60% (статистичні дані). В удосконаленому варіанті всі витрати на виробництво молока (собівартість)складуть:

5 040 000 грн. –60%

Х    - 100% 

Х= 8 400 000грн

6.Собівартість 1 ц молока в удосконаленому варіанті дорівнює:

8 400 000грн : 60000= 140грн.

7. Випоїли молока телятам згідно схеми випоювання :

6 кг х 20 дн. х 1140 гол. = 1368ц

8. Реалізовано молока буде (товарне):

60 000 ц – 1368 ц = 58 632 ц, товарність складе 97,7%

9. Виручка від реалізації молока складе:

58 632 ц х 250 грн. = 14 658 000 грн.

10. Прибуток від реалізації молока – це різниця між реалізаційною вартістю і повною його собівартістю:

14 658 000 грн. - 8 400 000 грн. = 6 258 000 грн.

11. Рентабельність виробництва молока дорівнює:

6 258 000 грн.  :   8 400 000 грн. × 100% = 74,5 %.

Порівняльна характеристика розрахункової частини наведена в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Ефективність  від удосконалення типового проекту  комплексу

Показники	Типовий проект	Удосконалений проект	±
Поголів’я корів на фермі, гол.	1200	1200	-
Надій молока від корови за лактацію, кг	4500	5000	+500
Порода худоби	чорно-ряба	Голштинська	+
Затрати кормів на 1 корову в рік, ц  корм. од.	50,0	50,4	-0,4
Затрати на виробництво 1 ц молока:               праці, люд.-год.               кормів, ц корм. од.	2,98 1,0	2,59 1,12	+0,39 -0,12
Вартість кормів у собівартості молока, %	55	60	-5
Реалізаційна ціна 1 ц молока, грн..	250	250	-
Собівартість 1 ц молока, грн.	147,3	140	+7,3
Прибуток від реалізації 1 ц молока, грн.	102,7	110	+7,3
Рентабельність виробництва молока, %	65,6	74,5	+8,9