Лекции по "Статистике"

Тема 2. Статистичне спостереження

ПЛАН:

1. Суть, джерела та організаційні форми статистичного спостереження.
2. План статистичного спостереження.
3. Види статистичного спостереження.
4. Способи статистичного спостереження.
5. Помилки спостереження та контроль даних.
1. Суть, джерела та організаційні форі статистичного спостереження

Статистичне спостереження - це спланованій, систематичній і  науково-організований збір масових  даних про різноманітні соціально-економічні явища і процеси.

Мета спостереження - одержання достовірної інформації для виявлення закономірностей  розвитку явищ і процесів.

Залежно від рівня  реєстрації, статистичні спостереження  можуть бути первинними або вторинними. Первинне спостереження – це реєстрація вихідних даних, що надходять від  об'єкта, який їх продукує. Вторинне спостереження  – це збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних.

Статистичні дані – це масові системні кількісні  характеристики соціально-економічних  явищ і процесів.

Вимоги до даних  статистичного спостереження: вірогідність даних; повнота даних як за їх обсягом, так і по суті; своєчасність даних; порівнянність даних, доступність  даних.

Статистичне спостереження  здійснюється в три етапи:

1. підготовка спостереження;
2. реєстрація статистичних даних;
3. формування бази даних.

Організаційні форми  статистичного спостереження: звітність  та спеціально організовані статистичні  спостереження. Види звітності залежно  від рівня затвердження та призначення: внутрішня, зовнішня. Види звітності за частотою подання: періодична. річна.

1. План статистичного спостереження

На першому  етапі складається докладній  план статистичного спостереження, що охоплює методологічні та організаційні  питання.

Комплекс програмно-методологічних питань може бути поданий у послідовності  їх виникнення та розв'язування.

Мета спостереження - здобути статистичні дані, які  є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища  або процесу з визначення відповідної  закономірності.

Мета спостереження  визначає його об'єкт. Об'єкт спостереження - це сукупність явищ, що підлягають обстеженню.

Одиниця спостереження  – це первинний елемент об'єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Одиниця спостереження  характеризується кількісними (дискретними  і неперервними) та атрибутивними  ознаками.

Визначивши носії  ознак і джерела інформації, складають  програму спостереження. Програма спостереження  – це перелік питань, на які потрібно отримати відповіді у результаті спостереження.

Статистичний  інструментарій – це набір статистичних формулярів, а також інструкцій, та роз'яснень щодо проведення статистичного  спостереження, реєстрації даних.

Організаційні питання  стосуються місця і часу проведення спостереження, органів та персоналу, залученого до обстеження, його матеріально-технічного забезпечення, а також системи  гарантування точності результатів.

3. Види  статистичного спостереження

За ступенем охоплення  одиниць сукупності спостереження  бувають суцільними та несуцільними.

Суцільне спостереження  – це спостереження під час  якого реєструють всі без винятку  одиниці сукупності.

Несуцільне спостереження - реєстрації підлягають не всі одиниці  сукупності, а лише деяка їх частика. Воно здійснюється такими методами:

• метод основного масиву, за якого обстеженню підлягає лише частина одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об'єкта спостереження;
• анкетний метод, за якого первинна інформація одержується внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених анкет;
• монографічне спостереження – це ретельне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення;
• вибіркове спостереження – це спостереження, за якого обстеженню підлягає деяка частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку.

За часом реєстрації фактів спостереження поділяються  на поточне, періодичне та одноразове.

Поточне спостереження - реєстрація фактів здійснюється в  міру їх появи.

Періодичне спостереження - реєстрація фактів проводиться через  певні (як правили рівні) проміжки часу.

Одноразове спостереження - проводиться в міру виникнення потреби в дослідженні явища  чи процесу та з метою отримання  даних, які не містяться у формах звітності.

4. Способи  спостереження

Статистичні спостереження  здійснюються трьома способами: безпосередній  облік фактів, документальний облік, опитування.

Безпосередній облік  фактів - це обстеження, під час якого  обліковець особисто реєструє факти  підрахунком, вимірюванням, оцінюванням, оглядом.

Документальний  облік - реєстрація фактів базується  на використанні документів первинного обліку.

Опитування - реєстрація фактів здійснюється на основі даних  від осіб, що опитуються. Опитування може здійснюватись експедиційним  способом, самореєстрацією, кореспондентським  шляхом.

Експедиційний спосіб – це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації.

Самореєстрація  – факті фіксують самі респонденти  після попереднього інструктажу  з боку реєстраторів-обліковців.

Кореспондентський спосіб – це реєстрація фактів про  явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами  та надсилання результатів до відповідних  інстанцій.

1. Помилки спостереження та контроль даних

Залежно від причин виникнення розрізняють такі помилки  спостереження:

• помилки репрезентативності - виникають під час вибіркового спостереження через несуцільність реєстрації даних і порушення принципів вибіркового відбору;
• помилки реєстрації - виникають у разі будь-якого спостереження внаслідок перекручення фактів або неправильного їх запису;
• випадкові помилки - виникають внаслідок збігу випадкових обставин-неуважності реєстратора або незосередженасті респондента;
• систематичні помилки – виникають у результаті постійних спотворень в одному напрямі.

Контроль означає  насамперед перевірку даних спостереження  щодо їх повноти і вірогідності.

Логічний контроль - це перевірка сумісності даних, яка  полягає в порівнянні взаємозалежних ознак.

Арифметичний  контроль - це перевірка даних прямим чи побічним перерахунком зареєстрованих даних.