_ Обґрунтування дільниці проекту з ремонту молотильних барабанів в майстерні сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма

 

При аналізі діяльності ремонтної майстерні в підприємстві СВК «Агрофірма Україна», були зроблені висновки, що майстерня знаходиться в стадії організації окремих робочих місць та дільниць і комплектації їх технологічним та допоміжним обладнанням, також санітарно-гігієнічне забезпечення умов праці на виробництві повністю не були забезпечені. Приміщення має розміри 30×60 м, обладнаний оглядовою ямою, має дільницю зварювальних робіт, система освітлення і вентиляції була відсутня, окрім природного освітлення, якого для ефективного виробництва не достатньо.

При удосконалення організації  технічного обслуговування, ремонту сільськогосподарської техніки та автомобілів в умовах сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма Україна» Приазовського району Запорізької області пропонується використання таких заходів для забезпечення охорони праці робітників і уникнення надзвичайних ситуацій.

 

 

4.2.1 Захисні огородження

 

Небезпечні зони на всіх верстатах, машинах, механізмах, що експлуатуються на підприємствах, повинні бути обладнані захисними огородженнями, пристроями і засобами, що запобігають:

• можливості контакту працівника з рухомими, нагрітими та відкритими струмопровідними частинами верстата тощо;
• випаданню з верстата різального інструменту або деталі;
• попаданню на працівника частинок матеріалу, що оброблюється;
• можливості травмування при встановленні і зміні різального інструменту.

Захисні пристрої повинні  задовольняти такі вимоги:

- бути достатньо міцними;

- виключати можливість  травмування;

- надійно фіксуватися  в потрібному положенні;

- не заважати під  час роботи та регулювання  механізму.

4.2.2 Підіймально-транспортне обладнання

 

Вантажопідіймальні машини, вантажозахватні пристрої й конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.022-80, ГОСТ 12.4.026-76. Вантажопідіймальні машини й механізми не можуть бути допущені до експлуатації до їхньої реєстрації і технічного опосвідчення в установленому порядку.

4.2.3 Вогневі роботи

 

Організація та обладнання робочих місць для виконання  зварювальних і вогневих робіт, наплавки і різання повинні відповідати  вимогам ДСТУ 2448-94, ДСТУ 2456-94, ДСТУ 2489-94, ГОСТ 12.2.003-91.

Вогневі роботи необхідно  виконувати тільки в світлий час доби (за винятком  аварійних ситуацій). В місцях вогневих робіт повинні бути вжиті заходи по недопущенню розлітання іскор.

Приміщення зварювальних дільниць повинні бути ізольовані від  інших виробничих і допоміжних приміщень.

 

4.3  Аналітично-розрахункова  частина  з  питань  охорони  праці  на дільниці

 

4.3.1 Розрахунок штучного освітлення для дільниці.

 

Кількість світильників на дільниці n, шт., розраховується за формулою [14]

                                                       ,                               (4.1)

де Ф –  величина світлового потоку, лк,

     Ф_Л – світловий потік однієї лампи, лк.

 Визначення величини світлового потоку Ф, лк., [14]

                                               

,                           (4.2)

де Е_н – нормована освітленість, лк. Для пункту технічного обслуговування       Е_н = 40-60 лк;

     η − коефіцієнт  використання освітлювальної установки, %. Визначається залежно від типу  світильника, індексу приміщення, значення коефіцієнтів відбивання стелі та стін  η = 0,59 [14];

    К_з − коефіцієнт запасу. Для газорозрядних ламп К_з = 1,5;

     Z − коефіцієнт, що характеризує нерівномірність  освітлення та залежність від  відношення відстані між світильниками  до розрахункової висоти L / n = λ. Приймається Z = 1,1.

Визначення індексу  приміщення  і:

                                                                                               (4.3)

де S − площа приміщення, м². Площа дільниці для балансування складає 72 м²;

     h − відстань  від світильника до робочої  поверхні, м;

     А, В −  довжина та ширина приміщення, м.

                                       

Приймається і = 4.

лк.

Приймається тип світильника  з лампами ЛД-40 зі світловим потоком однієї лампи Ф_л = 2340 лк.

шт.

 

4.3.2 Розрахунок блискавкозахисту будівлі.

 

Очікувана кількість поразок блискавкою за рік будівель та споруд, не обладнаних блискавкозахистом

,                              (5.1)

де S, L - ширина і довжина об’єкта, що захищається, м. Габаритні розміри ремонтної майстерні 80×30 м;

      h - найбільша висота об’єкта, м.    h = 10,5 м ;

     п - середньорічне число поразок блискавкою 1 км² земної поверхні в місці розташування об’єкта, приймається п = 4.

.

Розміри зон захисту блискавковідводу при застосуванні самотнього стержневого блискавковідводу (рисунок 5.1):

− зона А (ступінь надійності 99,5% і вище):

h₀ = 0,85 ∙ h,                                                     (4.2)

r_x = (1,1 − 0,002 ∙ h) ∙ (h − h_x / 0,85),                                 (4.3)

де r₀ - радіус зони захисту на поверхні землі, м ;

    r_х - радіус зони захисту на висоті h_х , м ;

     h_o - висота зони захисту, м.

h₀ = 0,85 ∙ 10,5 =9,18м

r_x = (1,1 − 0,002 ∙ 10,5) ∙ (10,5 − 6 / 0,85) =3,71м                                

1 – межі зони захисту на рівні h_x; 2 – те саме на рівні землі

 

Рисунок 4.1 − Зона захисту одиночного стержневого блискавковідводу.

 

− зона Б (ступінь надійності 95% і вище):

h₀ = 0,92 ∙ h;                                                      (4.4)

r₀ = 1,5 ∙ h;                                                       (4.5)

r_x = 1,5 ∙ (h − h_x / 0,92).                                            (4.6)

При відомих значеннях r_х і h_x висота блискавковідводу, м:

h = (3,71 + 1,63 ∙ 6) / 1,5 =9м

h₀ = 0,92 ∙ 10,5 =9,66м

r₀ = 1,5 ∙ 10,5=15,75м

r_x = 1,5 ∙ (10,5 − 6 / 0,92) =5,97

 

4.4 Заходи щодо забезпечення  екологічності роботи

 

Виконуючи Закон  України "Про охорону навколишнього  природного середовища" в ремонтній майстерні слід передбачати заходи щодо запобігання впливу виробництва на екологічний стан [5].

Дільниці, на яких мають місце викиди шкідливих  речовин у повітря повинні розташовуватися так, щоб викиди не потрапляли у будівлю майстерні, з урахування напрямку вітрів, які дують у даній місцевості.

Не допускати  зливання відпрацювавши паливо-мастильних матеріалів на грунт, металобрухт та зняті масляні фільтри зберігати на спеціальних майданчиках, які мають тверде покриття Відпрацьовані мастила, нафтопродукти необхідно збирати у спеціальні ємкості. Для спуску виробничих вод повинно передбачатися каналізаційне устаткування. Спуск забрудненої виробничої води у поглинаючі колодязі не допускається. Зливні води від акумуляторних батарей повинні відводитися у спеціальний колектор [12]

Враховуючи  тісний взаємозв'язок між здоров'ям працівників і станом навколишнього середовища, розробку технологій, проектування машин і облад-нання, а також організацію виробничих процесів у сільському господарстві на всіх етапах потрібно здійснювати з урахуванням мінімальної негативної дії на навколишнє середовище і досягати за рахунок:

- впровадження механізації та автоматизації виробничих процесів з 
використанням дистанційного керування;

- встановлення в середині приміщення примусової вентиляції;

- впровадження   нових   технологічних   процесів,    які   виключають 
виникнення шкідливих речовин;

-    герметизація обладнання, де виникають шкідливі речовини;

-    при роботі з шкідливими речовинами застосування ЗІЗ.

 

 

 

4.5  Охорона  праці  та  безпека  у  надзвичайних  ситуаціях

 

Організаційні заходи передбачають завчасну розробку і планування дій начальника цивільного захисту та начальника штабу ЦО, служб при виробничому процесі, проведенні рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах.

Заходи забезпечення роботи МТП у надзвичайних ситуаціях  невіддільні від заходів, що стосуються роботи всього підприємства, і є  їх складовою. За часом виконання  вони поділяються на ті, які виконують  завчасно, у разі загрози і під  час виникнення надзвичайної ситуації. До них належать:

−  забезпечення захисту працюючих у МТП;

− підвищення стійкості будівель і споруд проти дії надмірного тиску ударної хвилі, руйнівної сили землетрусу, урагану, високої температури. Під час проектування й будівництва нових виробничих споруд стійкість може бути досягнута застосуванням для несучих конструкцій міцних і вогнетривких матеріалів. Під час реконструкції існуючих споруд застосовувати полегшені міжповерхові перекриття, легкі вогнетривкі покрівельні матеріали;

• підвищення стійкості МТП проти впливу електромагнітних імпульсів встановленням захисних екранів і пристроїв, захистом кабельних ліній, антен, обладнання розрядників і плавких запобіжників, використанням паралельних двопровідних ліній;
• організація надійності управління. Розробка системи оповіщення керівного складу, спеціалістів і працюючих, надійне управління при веденні всього технологічного комплексу робіт у надзвичайних ситуаціях, а також під час рятувальних і невідкладних робіт;
• підвищення стійкості технологічного обладнання майстерень, верстатів тощо та захист техніки. Для підвищення стійкості обладнання створюють запаси агрегатів, окремих вузлів і деталей, матеріалів та інструменту для ремонту й відновлення пошкоджених машин, механізмів і обладнання відповідно до існуючих норм і економічної доцільності. Цінні машини і агрегати необхідно розміщувати в спорудах, які мають полегшені й важкогорючі конструкції, обвалювання яких не призведе до руйнування цінностей МТП. Багато машин (комбайни, трактори та ін.) можна розміщувати під навісами, що запобігає пошкодженню техніки під уламками. Необхідно подбати про надійне забезпечення електроенергією, газом, водою, запасними частинами, паливом і мастилами. З метою захисту місткості з паливом і мастильними матеріалами обваловують або заглиблюють;
• підвищення стійкості роботи МТП в умовах радіоактивного забруднення, підготовка до герметизації виробничих будівель і споруд шляхом створення тамбурів, ущільнення дверей, вікон; обладнання фільтрів і вентиляції, розробка режимів захисту працюючих в умовах радіоактивного забруднення;
• забезпечення надійного матеріально-технічного забезпечення МТП, яке залежить: від стійких зв'язків з підприємствами і базами постачання, створення запасів палива, мастильних матеріалів, запасних частин, обладнання тощо, можливості виготовлення необхідних запасних частин, комплектуючих виробів та інструментів своїми силами, від безпечного зберігання гарантійного запасу всіх матеріалів;
• підготовка<span class="dash041e_04