_ Обґрунтування дільниці проекту з ремонту молотильних барабанів в майстерні сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма

Один із простих  методів багатокритеріального вибору полягає в застосуванні інтегрального критерію відстані до цілі. Його суть – в обґрунтуванні ідеалу та оцінці міри наближення до нього кожного з варіантів.

Ідеальний варіант характеризує таку систему, для якої кожен із критеріїв досягає свого потенційно можливого найкращого значення. Такі значення можуть бути обґрунтовані теоретично або відповідати кращій реально досягнутій величині.

Практичне застосування методу зручно пояснити на графічній  моделі (рисунок 3.1). Для варіантів  визначають критерії, і відкладають їх на радіально розташованих шкалах. Шкали будують таким чином, щоб покращення критерію йшло до центру (точка О). З'єднуючи точки на шкалах для j-го варіанту, отримують багатокутник. На кращих значеннях критеріїв будують багатокутник ідеалізованого варіанту.

 

а – зображення варіантів у просторі критеріїв; б – модель оцінки технології і комплексів технологій відновлення деталі.

Рисунок 3.1 – Багатокритеріальна оцінка за відстанню до цілі.

Критерії для вибору балансувального станка: універсальність, ціна приладу, точність, зручність використання.

 

 

Таблиця 3.9 – Основні критерії вибору балансувального станка

 

Марка машини	Універсальність	Ціна приладу	Точність	Зручність використання
КИ-4274	0,5	0,75	0,75	0,25
СБД-50-3-К	2	1,125	0,375	0,25
БМ-У4	1,5	0,375	1,125	0,375
Електронно встроєна	1	0,375	1,5	0,5
Оптимальна	0,5	0,375	0,375	0,25

 

Для побудови багатокритеріальної оцінки для вибору балансувального станка треба фактичне значення критерій перевести в нормоване за формулою:

 

;                                                          (3.1)

де Х_j – фактичне значення j-ої критерії;

    – сумарне значення фактичної j-ої критерії.

Проведемо розрахунок нормованого значення по коефіцієнту стійкості до спрацювання(враховуючи оберненні значення критеріїв):

-  для залізнення:

 

Для подальшого розрахунку нормованих значень інших критерій оцінювання зводимо таблицю 3.6

 

Таблиця 3.10 – Нормовані значення критеріїв оцінювання

 

Номер п/п	Марка станка	Універсальність		Ціна приладу		Точність		Зручність використання
		Фак.	Нор.	Фак.	Нор.	Фак.	Нор.	Фак.	Нор.
1	КИ-4274	0,5	0,1	0,75	0,15	0,75	0,15	0,25	0,05
2	СБД-50-3-К	2	0,76	1,125	0,43	0,375	0,14	0,25	0,1
3	БМ-У4	1,5	0,40	0,375	0,10	1,125	0,30	0,375	0,1
4	Електронно встроєна	1	0,73	0,375	0,27	1,5	1,09	0,5	0,36
4	Сума	5	-	2,625	-	3,75	-	1,375	-

 

При визначенні відстані до цілі μ площа багатокутника (Рисунок 3.2) визначається як сума площ трикутників зі сторонами, що відповідають значенням критеріїв, за формулою:

 

;                                    (3.2)

 

де  – площа першого трикутника зі сторонами а₁ і ;

     – площа другого трикутника зі сторонами а₂ і ;

     – площа n-го трикутника зі сторонами а_n і .

 

 

Таблиця 3.11 Сумарні пощаді
КИ-4274	0,19	0,28	0,09	0,063	0,63
СБД-50-3-К	1,13	0,21	0,05	0,25	1,63
БМ-У4	0,28	0,21	0,21	0,281	0,984
Електронно встроєна	0,19	0,28	0,38	0,25	1,094
Оптимальна	0,09	0,14	0,09	0,0625	0,39

 

Отже, можна зробити  висновок, що найкращим станком для балансування можна вважити перший спосіб, КИ-4274, оскільки він найбільше наближається до ідеального способу.

Тому в якості балансувального станка приймаємо КИ-4274

 

 

Рисунок 3.2 – Багатокритеріальний  вибір балансувального станка

 

3.3 Розрахунок кількості  обладнання

 

Число балансувальних станків для дільниці:

 

                                                    (3.3)

де N_пр -  программа ремонту.

      Т_нап – тривалість операції.

      С –  коефіцієнт, враховуючий можливість  повторного наплавлення.

       η  – коефіцієнт використання обладнання, η=1,05…1,1.

Приймаємо число балансувальних станків n =1.

Інше обладнання приймаємо  згідно технологічного процесу. Перелік  обладнання приводимо в таблиці 3.12

 

Таблиця 3.12 – Перелік обладнання  проектованої дільниці

 

Номер позиції на технологічній планеровке	Найменування ділянки та обладнання	Шифр або марка	Число	Габарити, мм	Встановлена потужність електродвигунів, кВт		Вартість
					Од.	Общ.
1	Мийна машина	ОМ 5288	1	2655×1900	5,0	-
2	Стіл для зварювальних робіт	ОКС-7523	1	1100×750	-	-	1000
3	Напівавтомат зварювальний для зварювання в осередку вуглекислого газу	А-547У	1	710×550	7,0	-	15000
Продовження Таблиці 3.12
4	Стенд для ремонту  і балансування	КИ-4274	1	2580х730	7,5	-	35000
5	Стенд для ремонта  барабанів	ОПР 2806СБ	1	1300×900	-	-	10000
6	Кран підвісний	1АЗ-10,8-9-6	1		3,5	-	17000
7	Стелаж для вузлів	Власного виробництва	3	1300×900	-	-	700
8	Верстак слюсарний	ОРГ-1468-01-070	1	1200×800	-	-	800
9	Свердлильний станок	2А135	1	1100×750	5,5		14500
10	Стелаж для деталей	ОРГ-1468-05-230	1	1400×500			1000

 

 

3.4 Визначення виробничої площі дільниці

 

Займаєма ремонтним  підприємством загальна площа включає  в себе площу  виробничих, адміністративно-конторських, битових і складських приміщень.

До виробничих дільниць ремонтного підприємства відносять площі, зайняті технологічним обладнанням, робочими місцями  (у том числі верстатами, стендами та інше.), наземними транспортними пристроями ( у тому числі конвеєрами, склизами та ін.), заготівками, а також робочими зонами, проходами і проїздами між обладнанням (крім магістральних проїздів).

Площу виробничих дільниц  визначають трьома методами: графічним  – растановкою обладнання на технологічній  планіровці; розрахунковим  - по удільним площам на верстак чи одиницю іншого обладнання, на одного працюючого, на одне робоче місце чи одиницю ремонту; розрахунковим -  по площі, що займається обладнанням і перехідними коефіцієнтами.

Площа проектуємої дільниці розраховуємо по площі, що займає обладнання, з врахуванням робочих зон і проходів:

                                                               (3.4)

де F_об – площа, що займає обладнання, F_об =9,57 м².

     σ  - коефіцієнт, враховуючий робочі зони і  проходи (для слюсарно – механічної  дільниці σ =3,0…3,5, для зварювальної дільниці σ =4,5…5,5).

Розрахунок виробничої площі показує що на данній площі можливо реалізувати проектований ремонт робіт.

 

4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Метою заходів  з охорони праці в сільськогосподарському виробництві та ремонтних підприємствах є створення безпечних умов праці, які б забезпечували високу продуктивність виробництва, виконання робіт без травм, аварій та професійних захворювань. Цього можна досягнути лише при чіткому дотриманні всіх норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, розробленні та впровадженні заходів по запобіганню виробничого травматизму і захворювань, подальшому удосконаленню організації праці і виробничої естетики [5].

В сучасних умовах науково-технічного прогресу, при широкому втіленню нових технологічних засобів механізації і автоматизації виробничих процесів, індустріальних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, а також нових форм організації та оплати праці, особливо важливе значення займає проблема охорони праці на виробничих дільницях.

 

4.1 Загальний  аналіз стану охорони праці  на дільниці по ремонту молотильного барабану

 

Організація безпечних умов праці і дотримання працівниками правил техніки безпеки є невід'ємними елементами організації виробництва, вимог трудового законодавства і входять в обов'язки керівника підприємства. Загальне керівництво і відповідальність за стан охорони праці покладено на майстра дільниці. Безпосереднім керівництвом, розробленням і проведенням заходів з охорони праці та техніки безпеки займається інженер з охорони праці. Головні спеціалісти несуть відповідальність за стан охорони праці по галузях. Відповідальність і керівництво на виробничих дільницях покладається на керівників відділами, майстрів. На рівні всіх ланок складаються річні та перспективні       плани      заходів       з       покращення умов       праці.

Інженер з  охорони праці складає зведений план по підприємству.

Не дивлячись  на чітке планування заходів в  підприємстві є деякі незначні порушення у їх виконанні:

- не завжди виконується план реалізації асигнувань на охорону праці;

- на деяких дільницях робітники не забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту;

- на токарному верстаті відсутні блокувальні пристрої (це стосується слюсарно-механічної дільниці);

- кімната з  охорони праці  не  достатньо  укомплектована наочними засобами.

З досвіду  і наукових досліджень відомо, що-будь які виробничі процеси в ремонтній майстерні супроводжуються певними небезпеками. Наслідками цих небезпек можуть бути аварії, травми та захворювання працівників.

Наприклад, тривала  дія шуму призводить до розвитку так  званої «шумової хвороби» - загального захворювання організму з переважаючим пошкодженням органів слуху, центральної нервової і серцесудинної систем. Шум викликає головний біль, роздратованість, швидку стомленість, часткову чи повну втрату слуху, зниження секреції шлунку, порушення периферійного кровообігу за рахунок звуження капілярів шкіряного покрову і слизових оболонок, підвищення артеріального тиску.

В даній ремонтній  майстерні, в механічній дільниці рівень шуму становить 85-90 дБ. що на 5-10 дБ перевищує норму.

Основна причина  шуму - вібрація деталей машин. Тому засобами зниження шуму будуть всі способи зниження вібрації. Звукопоглинання у виробничих приміщеннях забезпечується облицюванням поверхні стін, стелі, інших частин звукопоглинаючими матеріалами, виконаних у вигляді плит із мінеральної вати. Питання пониження шуму планується вирішити в найближчий час.

Джерелами інфрачервоного випромінювання є електрична дуга при зварювальних роботах, відкрите полум'я. Проникаючи в тканини людини, інфрачервона радіація викликає підвищення температури.

Джерелами ультрафіолетового  випромінювання є сонячна радіація, електричне та газове зварювання, лампове розжарювання та газорозрядні лампи. Надлишкове опромінення ультрафіолетовими променями призводить до головного болю, підвищення температури тіла. Дуже сильно ультрафіолетове опромінення діє на очі, особливо на рогівку та коньюктиву. викликаючи серйозні захворювання очей.

Недостатність освітлення призводить до перевантаження очей, зниження гостроти зору та швидкої втоми очей. Все це призводить до зниження продуктивності праці, точності виконуваних робіт в майстерні

 

4.2 Постановка завдання щодо досліджень з питань охорони  праці  та  безпеки у надзвичайних ситуаціях на підприємстві