Мовний конфлікт в україні (дослідження контенту газет: «день», «газета по-українськи», «сегодня»)

-Аналізуюча- дає підстави для роздумів та висновків).

-Комунікативна-спрямована на встановлення та розвиток зв´язків у суспільстві[128,34].

         Російський дослідник  І.Є. Дзялошинський  до цієї класифікації додає такі функції.

-Знаково-ідеологічна-збереження мови.

-Інноваційна- ініціювання політичних змін шляхом широкої і наполегливої постановки відповідних суспільних проблем і привертання до них уваги влади і громадськості.

-Футурологічна (прогностична)-покликана забезпечити науковий аналіз перспектив суспільно-політичного розвитку та представлення варіантів розв’язання мовного конфлікту[27,35].

          Жодна з перелічених функцій не реалізується відокремлено. У практичній діяльності преси більшість інформаційних функцій здійснюється водночас [81, 67].

           На нашу думку, найближчі до визначення основних функцій преси в умовах мовного конфлікту американські дослідники М.Гуревич і Дж. Блумлер, а саме:1. Спостереження за подіями.2. Надання трибуни для людей, що представляють і захищають інтереси аудиторії.3. Передача різноманітної інформації як від різних сторін і груп політичного дискурсу, так і про них.

4.Обмін інформацією між потенційними представниками влади і широкими колами читачів[31.3].

           Мовний конфлікт в суспільстві  ставить газету в позицію, яку дослідники називають однією із найважливіших домінант теперішнього часу-мати свободу вибору, користуватись правом доносити до громадської думки системні розмірковування, повноцінну аргументацію, яка б не принижувала й не ображала точку зору читача. Газета робить аудиторію читачів повноцінним учасником мовної дискусії в суспільстві, виховуючи активне ставлення до реальної дійсності, на ділі забезпечуючи ідеологічний інформаційний плюралізм, ефективний зворотний зв’язок між аудиторією й джерелом інформації.

         Свобода вираження громадської думки є одним із сучасних шляхів, який сприяє посиленню ролі преси як ефективного носія інтересів усього суспільства через уважне ставлення до проблем і моральних запитів кожного його члена. Щоб люди могли робити правильні політичні висновки з щоденного «конгломерату» опублікованих фактів, вони, по—перше, мають володіти найповнішими об’єктивними знаннями про те, що насправді відбувається в дійсності. По—друге, преса має стати трибуною для вільного поширення поглядів мас. По—третє, самій пресі має бути гарантоване право вільного доступу до джерел інформації. Ці правові аспекти також безпосередньо й тісно пов’язані з рівнем професіоналізму журналістики[77,21].

           В останні десятиліття різко зросла роль засобів масової інформації як фактора, що визначає поведінку людей, у тому числі їх конфліктність. Зміст, форма і динаміка повідомлень, переданих ЗМІ, впливають на психічні стани людей, їхнє відношення до навколишніх. Найбільш часто,читаючи газети, люди відчувають почуття тривоги, страху, беззахисності, втоми і невпевненості. Очевидно, що ці почуття не можуть не впливати на їхню поведінку, в тому числі й у конфліктних ситуаціях.

          В ході дослідження нами було визначено фактори журналістської ефективності преси в умовах мовного конфлікту:1.Об’єктивні потреби суспільства чи окремого регіону в соціально значимій інформації.

2.Якість роботи  журналістів, їх теоретичний,ідейний,моральний,  професій- ний рівень. 3.Загальна культура видання, яка, найперше, включає мову.4.Соціальний склад, рівень загальної, політичної, мовної культури аудиторії, що забезпечує сприйняття інформації та інтенсивний зворотній зв’язок з газетою.

         Умови ефективної діяльності  преси як засобу врегулювання  мовного конфлікту:1.Зміцнення законодавства про ЗМІ.2.Виконання журналістських етичних норм.3.Створення авторитетних структур в суспільстві, які даватимуть професійно-експертну оцінку спірним публікаціям[89,48].

          Цікавою є думка головного редактора газети «День» Л.Івшиної про проблеми сучасної преси та її місце у мовному протистоянні: «Невміння відстоювати національні інтереси своєї держави, спираючись на її історію; невіра в себе; єднання журналістів за принципом тусовки, а не сповідування певних цінностей; звичка до подвійних стандартів та занадто буквальне, школярське розуміння стандартів професії, що часом на тлі моральної незрілості медіаспільноти має негативні наслідки, — все це є сьогодні викликами для української газети та суспільства загалом[«День»:12/17/2012].

 

Висновки  до 2 розділу

 

1.Мовний конфлікт  за своєю природою —соціальний, пов’язаний із різними сферами життя суспільства.

2.Мовний конфлікт  в суспільстві —це різновид соціальних взаємодій і комунікації

3.Мовний конфлікт в  Україні є частиною широкого, за своєю суттю і проблематикою, світоглядного розколу в суспільстві, який в процесі державотворення набув політичного змісту.

4.Історія мовного конфлікту  в Україні включає історію  становлення та розвитку преси,  ілюструє її роль в конфлікті.

5.У кожний історичний період українська преса набуває нових якостей, акумульованих специфікою суспільно-політичних закономірностей розвитку комунікацій в даному часовому відрізку.

6.Преса є суб’єктом  і об’єктом мовного конфлікту,  виконує соціальні і політичні  ролі на всіх стадіях мовного конфлікту,виконує конструктивну і деструктивну роль.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

 МОВНИЙ КОНФЛІКТ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ

 

 

3.1. Редакційна  політика газет в мовному конфлікті 

          Розглядаючи мовний конфлікт  у дзеркалі сучасної преси, ми прийшли до розуміння того, що маємо на увазі значно ширше поле суспільного життя, учасниками якого є газети, а саме- процес державотворення, основою якого є відстоювання української мови. «Проблеми українських медіа не існують самі по собі, а відображають частину загальних процесів, які відбуваються у країні»-вважає Д. Стулік прес-аташе Представництва ЄС в Україні [«День»: 06/01/2012].

         Про потребу залучення до вирішення  мовного питання представників  національної еліти гарно сказав  І.Дзюба: « Живемо, як сказав поет, «в часи перехідні», хоч—не—хоч, а воно виходить говорити із священнослужителем, письменником, журналістом про суспільно-політичні проблеми»(«День»: 07/22/2012);

.    На нашу думку, реалізації стратегії попередження загострення мовного питання в Україні сприяє загальна редакційна політика газет, яка включає громадянську позицію видання, систему публікацій, заходи, які проводить газета, розрахованих на довготривалий період.

       Під час дослідження виникла наукова необхідність показати місце друкованих видань в інформаційному просторі держави та роль у розв’язанні мовного питання в роки незалежності. З цією метою нами було вивчено редакційну політику газет: «День», «Газета по-українськи», «Сегодня».

            На нашу думку,найбільш виразною у мовному протистоянні в суспільстві є редакційна політика всеукраїнської газети «День». У контексті сучасного українського медіа-простору, принцип роботи часопису визначає модель конвергентної редакції. Діяльність видання невіддільна від розвитку мовної ситуації в роки незалежності і є не епізодичною, а системною. Становлення газети ілюструє новітні етапи мовної кризи в Україні та непростий шлях української преси на шляху державотворення.

          Газета з’явилась у вересні 1996 року українською мовою, до кінця 1996 року виходила російською, а згодом англійською. З весни 1999 року газета стала членом газетної асоціації «Синдикат», що дало можливість її читачам, одночасно із аудиторією 90 країн,читати коментарі та аналітичні матеріали про світові події та тенденції, написані відомими вченими та політиками. У 1997 році з’явилась офіційна сторінка «Дня» в Інтернеті.

          Поява газети «День» була реакцією  на виклики тодішньої політичної  реальності. Найперше, це сталася  на фоні економічної та кризи українського інформаційного простору.

            За умов гострої кризи в  суспільстві, протягом п’яти  років газета  виробляла свою  концепцію, філософію, стратегію.

          Аналіз змісту часопису за 2000-2012 рр. показав, що упродовж 17 років  свого існування, газета, цілеспрямовано, перетворювалась із звичайного джерела інформації у громадянський інститут, який виконує роль збереження, розвитку і утвердження інтеграційної ролі української мови, подолання конфліктів шляхом діалогу через друковане слово.

          Відомий письменник Ю.Щербак, оцінюючи  роль видання у мовному конфлікті,  назвав « газетним проектом  нового українського відродження». [«День»:10/12/2012].

          Вивчення контенту газети, форм її діяльності, відгуків про видання інших інформаційних джерел, дало можливіцсть систематизували основні складові її діяльності і створили модель газети як проекту відродження української мови. Вона включає: 1.Стратегічна мета:«Пробудити українськість в українцях». 2.Позиція в інформаційному просторі: конструктивна, незалежна, україноцентрична, громадянська, державотворча, особистіснозорієнтована, діалогічна, інтеграційна, полікультурна. 3. Принципи стратегії: конвергентність, інтелектуальна цінність, висока культура мови, високий рівень фахової компетентності журналістів, дотримання стандартів» балансу думок» і «повноти», неупередженість, відповідальність, толерантність, оперативність, зв’язок із читацькою аудиторією 4.Напрямки діяльності:всебічна підтримка української мови як державної;формування культури толерантності; формування нового журналістського менталітету; пошук науково обґрунтованих засобів організації діалогу конфліктуючих сторін; конструктивних виходів із конфлікту; сприяння інтеграції в українське суспільство представників всіх народностей; відродження історичної пам’яті. 5.Засоби реалізації: друкована версія проекту, глянцевий додаток «Маршрут № 1», видання друкованого фотоальманаху «Жива історія», електронна версія проекту, видавнича діяльність-«Бібліотека «Дня»», міжнародна щорічна фотовиставка «Дня», постійні виїзні фотовиставки,філателістичний проект «Великі імена», «Острозький клуб інтелектуальної молоді», «Прес-клуб», «Літня школа молодого журналіста», «Школа юного журналіста», «Фотошкола», «Майстер-класи головного редактора», інтерактивні форми роботи-круглі столи в різних містах України, конференції, участь у міжнародних заходах , форумах , конгресах тощо(Додаток Г).

          В умовах мовного конфлікту 2012 року редакція газети проводила багатопланову роботу спрямовану, насамперед, на його врегулювання.  За час конфлікту через газету свою позицію проти мовного закону висловили десятки громадських організацій та об’єднань(Додаток Є).10 серпня 2012 року з ініціативи головного редактора Л.Івшиної проведено круглий стіл у Сімферополі, учасниками його були політологи, журналісти, аналітики, громадські діячі Криму.28 серпня 2012 року в Криму редакція «Дня» провела дискусію з участю газети «Крим український».25 серпня 2012 року газетою проведено у Донецьку круглий стіл «Громадянське суспільство Донбасу. Яке воно?». У серпні-вересні 2012 року редакція вела репортажі із місць протесту мовному закону, зокрема із Харкова, де проходила акція «Мовний майдан»[«День»: 08/10/2012].

            В період ескалації мовного конфлікту редакція знайшла можливим почати друкувати і продавати газету в Херсонській області та в Криму (липень 2012 р.),в Донецькій області( серпень 2012 р.). На тлі мовного протистояння, прихід газети в Донецьк у вересні 2012 року, оцінили читачі, зокрема, А. Ринкова, працівниця телеканалу «ТК Донбас» «:Якби «День» так і не прийшов у Донецьк, це було б великим недоліком. Здається, що саме таке видання здатне змінити імідж Донбасу, зламати стереотипи про наш регіон»[ «День»:09/21/2012].

          Влітку 2012 року читачі одержали  глянцевий додаток до п’ятничного номера "Дня" — "Маршрут №1». У вересні 2012 року колектив газети представив на Львівському форумі видавців нову книгу «Бронебійна публіцистика», яка є вагомим внеском в історію журналістики та підґрунтям до розуміння мовних проблем в Україні.

         Контент газети «День» демонструє нам  пробраз журналістики діалогу, оскільки сприймається не як протиборство, а як публічна конкуренція із захисниками мовного закону,як взаємодія двох,чи більше сторін,як партнерів із різною орієнтацією,спрямована на пошук оптимальних способів виходу із конфлікту.

          Оцінюючи місце газети «День» та її ролі в боротьбі за українську ідентифікацію , ми розуміємо, що це не просто публічне слово в друкованих текстах газет, це – сила, яка впливає на масову свідомість, на суспільну психологію й національну гідність населення. Формуючи громадську думку, газета акцентує проблему і шляхи її вирішення, допомагає орієнтуватися у всіх сферах життя України та її народу. Усе це присутнє і професійно об’єднане у «Дні». А також, завдяки сторінкам, відведеним для дискусійних питань, «День» дає можливість висловитися, поспілкуватись і не залишатися байдужим до будь-якої ситуації в країні. ««День» сьогодні — це значно більше, ніж газета. Це національна, громадська, незалежна інституція, яка  підносить гідність і честь українців, примножує почуття національної самоповаги, формує погляд на майбутнє нашої держави—вважає відомий політик Ю.Щербак[«День»:10/12/2012].