Сучасні проблеми молодої сімї

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

( НАЗВА ВНЗ)

Кафедра (назва)

 

 

 

РЕФЕРАТ

Тема: « ТЕМА »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав (ла):

Студент (ка)  ____групи

( ПІП) 

 

Перевірив:

ст..викл.(_____)

 

 

 

 

Чернігів

2012

 

 

ЗМІСТ:

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ МОЛОДОЇ  СІМ’Ї:

1. Особливості поняття молодої сім’ї. Готовність молоді до                 сімейного життя;
2. Сімейний конфлікт як психологічна проблема молодої сім’ї;
3. Ідеалізація, адаптація, як психологічні проблеми молодої сім’ї;

 

РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АФЕКТУ:

1. Поняття афекту та його види;
2. Фізіологічна основа афекту та його фази протікання;
3. Значення афекту для людини.

 

 

2. ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ МОЛОДОЇ СІМ’Ї

 

В даний час молода сім'я  стикається з численними проблемами, вирішення яких не завжди вдається знайти. Тому необхідно якомога детальніше розглянути причини і шляхи вирішення конфліктних ситуацій. Адже багато, може бути, просто не бачать, в чому саме полягає проблема, і як її можна вирішити. Потрібно тільки підштовхнути людину, і вона сама знайде вихід із ситуації. Зараз дуже багато молодих сімей розривають свої відносини, і тільки з цієї причини потрібно звернути свою увагу на цю проблему. Для цього потрібно детально розібрати такі питання як готовність молодих людей до шлюбу, причини, по яким виникають розбіжності в сім'ї і способи вирішення конфліктів без руйнування шлюбу. Труднощі молодої сім'ї – це комплекс психологічних, соціологічних, економічних, юридичних проблем [6].

 

1. Особливості поняття молодої сім’ї. Готовність молоді до сімейного життя

 

Більшість психологів та соціологів, які досліджують сімейні відносини, підкреслюють важливість початкового періоду розвитку сім'ї.

У вітчизняній психології, як правило, використовується періодизація розвитку сім'ї, запропонована В.А. Сисенко. Згідно з цією періодизацією, термін «молода родина» розуміється досить розширено – «зовсім молоді шлюби» від 0 до 4 років стажу і «молоді шлюби» від 5 до 9 років [11].

Багато дослідників виділяють  в якості першого періоду розвитку сім'ї перші рік-два спільного життя. На значущість саме цього відрізка життєвого циклу сім'ї вказує вже той факт, що за цей час розпадається від 20% до однієї третини всіх сімей. Можливо, для більш глибокого розуміння проблем молодої сім'ї слід розглядати відносини в ній до і після народження первістка, оскільки з появою дитини сім'я переходить на нову стадію незалежно від строків її існування. Так, Картер і Голдрінг другої і третьої стадії життєвого циклу сім'ї називають родину молодят і сім'ю з маленькими дітьми. Таким чином, родина до і після народження первістка виявляється на різних життєвих стадіях, незважаючи на те, що ця зміна може відбутися протягом року або менше з моменту укладення шлюбу [5].

У молодих сім'ях формується модель майбутніх відносин – розподіл влади і обов'язків, духовні зв'язки між подружжям, пошук такого типу відносин, який задовольняв би їх обох, виробляються загальні сімейні цінності. У молодого подружжя актуалізуються проблеми психологічної та побутової адаптації: вирішуються питання лідерства, емпатії, розподілу домашніх обов’язків. У молодих сім'ях відзначалася підвищена потреба у визнанні, у взаєморозумінні, але ефективність психологічної підтримки найнижча порівняно з шлюбами більш старшого віку [6].

Численні дослідження соціологів, психологів говорять про те, що стабільна сім'я може бути створена при певній готовності молодих людей до сімейного життя. О.М. Сизанов стверджує, що поняття «готовність до сімейного життя» включає в себе соціально-моральну, мотиваційну, психологічну та педагогічну готовність. Соціально-моральна готовність до сімейного життя припускає громадянську зрілість (вік, середня освіта, професія, рівень моральної свідомості), економічну самостійність, здоров'я. Соціологічні дослідження показують, що раннє укладення шлюбу є важливим чинником, що впливає на задоволеність відносинами між подружжям [8].

Рівень моральної свідомості молодих людей – одне з важливих умов готовність до створення сім'ї. Розвинена моральна свідомість проявляється в розумінні молоддю соціальної значущості сім'ї, серйозне ставлення до шлюбу, в продуманому виборі супутника життя, відчуття відповідальності за створювану сім'ю, в глибокій повазі до майбутньому чоловіка (дружини), до представників старшого покоління, до інших членів сім'ї, в чуйності, а також у спілкуванні з ними.

Психологічна готовність до створення сім'ї – це наявність розвинених навичок спілкування з людьми, єдності або схожість поглядів на світ і сімейне життя, вміння створити здоровий морально-психологічний клімат у родині, стійкості характеру і почуттів, розвинених вольових якостей особистості. Від атмосфери сім'ї, у якої виросли майбутнє подружжя, багато в чому залежить і те, як складеться доля майбутньої сім’ї, чи буде вона благополучна або, навпаки, зіткнеться з проблемами і труднощами, а то і розпадеться.

Отже, стабільна благополучна родина може функціонувати тільки при  певній підготовці молодих людей  до спільної сімейного життя. Молоді шлюби характеризуються початковим входженням у світ один одного, розподілом праці та обов'язків у родині, вирішення житлових, фінансових і  пов'язаних з веденням спільного  господарства та побуту проблем, входженням в ролі чоловіка та дружини. Цей період шлюбного життя є самим важким і небезпечним з точки зору стабільності сім'ї [6].

 

2. Сімейний конфлікт як психологічна проблема молодої сім’ї

 

На сьогоднішній день встановили, що сімей без конфліктів практично не буває, особливо це відноситься до молодих родин. Людина знаходиться в постійному конфлікті навіть з самим собою. Конфлікти істотно різняться в різних сім'ях за характером і частоті, а головне, вміння подружжя їх вирішувати, з культури поведінки у конфліктній ситуації.

У психології під конфліктом розуміється протистояння-опозиція-зіткнення  протилежних цілей, інтересів, мотивів, позицій, думок, задумів, критеріїв  або ж концепцій суб'єктів-опонентів  у процесі спілкування-комунікації. Або ж – негативний психічний стан двох або більше людей, що характеризується ворожістю, відчуженістю, негативізмом у відносинах, викликане несумісністю їх поглядів, інтересів і потреб. Конфліктними подружніми спілками називають такі, в яких між подружжям є постійні сварки, де їх інтереси, потреби, наміри і бажання приходять в зіткнення, породжуючи особливо сильні і тривалі емоційні стани [1].

Причин сімейних конфліктів дуже багато. В.А. Сисенко розглядав причини конфліктів, він виділив такі:

– незадоволеність сексуальних потреб одного з подружжя;

– незадоволеність потреби в цінності і значущості свого «Я» (порушення почуття власної гідності з боку іншого партнера, його зневажливе, неповажне ставлення, образи, постійна критика);

– незадоволеність потреби одного або обох із подружжя в позитивних емоціях (відсутність ласки, ніжності, турботи, уваги і розуміння, психологічне відчуження подружжя один від одного, емоційна холодність);

– пристрасть одного з подружжя до спиртних напоїв, азартних ігор і тому подібних речей, що призводить до великих витрат грошових коштів;

– фінансові розбіжності подружжя (питання взаємного бюджету, утримання сім'ї, вкладу кожного з партнерів в її матеріальне забезпечення);

– незадоволеність потреби у взаємодопомозі, взаємній підтримці, потреби в кооперації і співпраці, незадоволеність веденням домашнього господарства [11].

М. Стуколова пропонує класифікацію сімейних конфліктів в залежності від  причин їх виникнення. Найважливішими з них є:

– обмеження волі активності, дій, самовираження членів сім'ї;

• відхилення поведінки одного або кількох членів сім’ї;
• наявність протилежних інтересів, устремлінь, обмеженість можливостей для задоволення потреб одного з членів сім’ї;
• авторитарний, жорсткий тип відносин, що склався в сім'ї в цілому;
• наявність важкороздільних матеріальних проблем;
• авторитарне втручання родичів у подружні стосунки;

– сексуальна дисгармонія в шлюбі [6].

Конфлікти бувають відкриті і приховані. Відкриті конфлікти приймають форму сварки, скандалу, бійки і т.д. Приховані ж конфлікти не мають яскравого зовнішнього прояву, це швидше внутрішнє невдоволення, але їх вплив на подружні стосунки не менш відчутний, ніж вплив відкритих.

Конфлікти також можуть бути легко вирішальними і які важко вирішити. У перших причина може бути одразу встановлена і усунена. У разі складних конфліктів, навіть при виявленні причин, їх нелегко ліквідувати, тому відносини між подружжям залишаються напруженими. Однак причину, що порушила стосунки, потрібно постаратися усунути як можна швидше.

Конфлікт зазвичай викликається якоюсь складної для подружжя проблемою. Конфліктні ситуації специфічні для різних стадій розвитку сім'ї. Найбільш істотна роль конфлікту в період формування сім'ї, коли подружжя тільки починають пристосовуватися один до одного. Саме на цьому етапі важливо визначити причини конфліктних ситуацій, способи та шляхи їх вирішення.

Визначення характеру  конфлікту залежить від того, сприяє він чи ні збереженню і розвитку подружніх відносин. На цій підставі всі наявні конфлікти розглядаються як конструктивні (вони бажані і навіть необхідні для розвитку стосунків в сім'ї) і деструктивні (перешкоджають адаптаційним процесам). Наслідком деструктивного конфлікту є збереження на тривалий час напруженості між подружжям після сварки. Обидва партнера в сім'ях з переважанням деструктивних конфліктів вважають реальною загрозою розлучення. Конструктивний конфлікт передбачає зняття напруженості у відносинах партнерів. Хоча після сварки і залишається важкий осад, але подружжя починають уважніше ставитися один до одного, прагнуть краще розуміти один одного. Згодом така сварка сприймається як випадковість, непорозуміння [12].

Є.С. Калмікова, розглядаючи  міжособистісні відносини в родині, особливу увагу приділяє психологічним  проблемам перших років подружнього  життя.

Перші рік-два спільного  життя - це перша стадія життєвого  циклу сім'ї, стадія формування індивідуальних стереотипів спілкування, узгодження систем цінностей і вироблення спільної світоглядної позиції. На цій стадії відбувається взаємне пристосування подружжя, пошук такого типу відносин, який задовольняв би обох. При цьому перед подружжям стоять завдання формування структури сім'ї, розподілу функцій (ролей) між чоловіком і дружиною та вироблення спільних сімейних цінностей. Під структурою сім'ї розуміється спосіб забезпечення єдності її членів; розподіл ролей проявляється в тому, які види сімейної діяльності кожен чоловік бере під свою відповідальність і які направляє партнера; сімейні цінності представляють собою установки подружжя з приводу того, для чого існує родина. Для успішного здійснення взаємної адаптації шлюбних партнерів необхідно досягнення сумісності їх уявлень за трьома вказаними параметрами [6].

Важливе місце в структурі  труднощів молодої сім'ї займають психологічні проблеми, при цьому  не завжди подружжя здатні їх усвідомити і самостійно з ними впоратися.

Структуруючи подружні проблеми, Ю.Є. Альошина наводить список проблем, які є найбільш частими причинами для звернення в консультацію:

• різного роду конфлікти, взаємне невдоволення, пов'язані з розподілом подружніх ролей і обов'язків;
• конфлікти, проблеми, невдоволення подружжя, пов'язані з розбіжностями в поглядах на сімейне життя і міжособистісні відносини;
• сексуальні проблеми, невдоволення одного з подружжя іншим у цій сфері, їхнє взаємне невміння налагодити нормальні сексуальні відносини;
• складності і конфлікти у взаєминах подружньої пари з батьками одного або обох із подружжя;
• проблеми влади і впливу у подружніх стосунках;
• відсутність тепла у стосунках подружжя, дефіцит близькості і довірливості, проблеми спілкування;
• хвороба (психічна або фізична) одного з подружжя, проблеми і труднощі, викликані необхідністю адаптації сім'ї до захворювання, негативним ставленням до себе і оточуючих самого хворого або членів сім'ї [2].

Всі вони можуть зустрічатися і у молодих сім'ях (хоча дві  останні вкрай рідко), однак мають свою специфіку.