Використання віршів та пісень під час навчання дітей англійської мови на початковому етапі

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Факультет іноземної філології

 

 

Реферат

на тему:

“Використання віршів та пісень під час навчання дітей англійської мови на початковому етапі”

 

 

Виконала:

студентка 546 групи

Цикалюк Олександра

Перевірила:

Викл. Шевченко І.В.

 

 

 

 

Миколаїв – 2014

 

План

Вступ

Розділ I. Теоретичні засади використання пісень та віршів у навчанні іноземної мови в початковій школі

1. Психологічні особливості навчання віршів та пісень у навчанні іноземної мови…………………………………………………............стр.5

Розділ 2. Методика  формування лексичних та граматичних навичок при роботі з віршами та пісенним матеріалом

2.1. Використання  віршів та пісень у процесі навчання у початковій школі…………………………………………………………………………..стр.9

2. Основні прийоми та етапи роботи з поетичним текстом на уроці іноземної мови ………........................................................................стр.10 
3. Розробка комплексів вправ……………………………………………………….......стр. 12

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В умовах гуманізації освіти, коли особистість людини знаходиться в центрі всієї освітньої і виховної діяльності, пошук ефективних способів і прийомів навчання, в тому числі і навчання іноземної мови, привертає пильну увагу багатьох вчених, методистів і вчителів.

Один з таких ефективних прийомів навчання – використання віршованих і пісенних матеріалів на уроках іноземної мови. Практично всі педагоги і методисти, що працюють з дітьми на різних етапах навчання, відводять велике місце поетичним текстам і пісням при навчанні іноземної мови. Деякі підручники цілком базуються на використанні поетичних текстів: аутентичних чи спеціально створених.

Важливість цієї роботи важко переоцінити. Відомий педагог Ян Амос Коменский вважав, що той, хто не знає музики уподібнюється тому, хто не знає грамоти. За словами Т.П. Рачок, “поезія дає імпульс творчій уяві і має величезний потенціал емоційного впливу”. Проблема використання віршів і пісень хвилювала людей з давніх часів. Як стверджують історики, в школах Давньої Греції багато текстів розучували за допомогою співу, а в початковій школі Індії абетку і арифметику вивчають за допомогою пісень і зараз. Наведені факти визначили тему нашого дослідження: “Використання віршованих матеріалів на уроках англійської мови”. Ми вважаємо, що дане питання заслуговує на увагу га усіх етапах навчання, починаючи з початкового, закінчуючи старшою школою, адже любов до поезії і музики має бути закладена в молодшому віці і супроводжувати людину все життя.

Актуальність дослідження полягає в тому, що на сьогоднішній день окремі методичні аспекти використання пісень і поезії на уроках англійської мови вже аналізуються на сторінках професійних журналів (“Forum”, “ИМИ”), але поки ще відсутня загальна концепція використання віршованих матеріалів в освіті. Існування цієї концепції дуже важливе, адже метою навчання іноземних мов є не тільки набування знань, формування у школярів вмінь та навичок, а й комплексне засвоєння ними знань країнознавчого, лінгвокраїнознавчого та культурно-естетичного характеру, пізнання цінностей іншої національної культури через зразки віршованої і пісенної творчості. Об’єкт дослідження: використання віршованих матеріалів на уроках англійської мови як засоба формування словникового запасу учнів.

Предмет дослідження: форми і методи дослідження віршів і пісень як засобу формування словникового запасу учнів. Виходячи з об’єкта і предмета дослідження, мета дослідження: теоретично обґрунтувати необхідність використання віршованих матеріалів на уроках англійської мови на різних етапах навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1.Психологічні  особливості навчання віршів  та пісень у навчанні іноземної  мови 

Психологічні особливості навчання віршів та пісень у навчанні іноземної мови    Основною метою навчання ІМ в початковій шкoлi є оволодіиня молодшими школярами основами іншомовної комунікативної компетенції. Потенційні можливості для утворення спільних зон навчання, виховання, і розвитку індивідуальності учня молодшого шкільного віку мають усі предмети початкової школи, починаючм з рідної мови, опора на яку є одним з основних принципів викладання ІМ.

Реалізація поставленої мети навчання ІМ в значній мipi залежить від рівня психічного розвиткy учнів початкової писали, особливо рівня розвитку таких вaжливиx для засвоєння та переробки знань, формування навичок та вмінь психічних пpoцeciв як сприйняття, увага, пам’ять, мислення, уява, a також відпoвідностi методики навчання ІМ псиxофізіологічними особливостям молодших школярів.[5]    

Поняття “вивчення мови” має надзвичайно широке значення та включає засвоєння мов без застосування систематичного навчання. Це насамперед стосується опанування рідної мови. З раннього дитинства та упродовж усього життя люди запам’ятовують нові терміни, значення, діалекти, а у багатонаціональному середовищі можуть вивчати більше ніж одну мову.

Основна частина такого засвоєння відбувається без систематичного повторення або віршування, за рахунок неформальної імітації, повторення та використання у щоденному спілкуванні. Такий природний, некерований та неформальний спосіб навчання не варто ігнорувати, методики, споріднені з ним, викладачі іноземних мов можуть використовувати під час планування занять. Ці методики ґрунтуються на дослідженнях опанування дитиною рідної мови, причому відзначається, що існує безпосередній зв’язок між сприйняттям пісень та інших рифмованих форм у ранньому дитинстві та подальшими успіхами у читанні та правописі. [9] 

За визначенням псиxолoгів Ельконіна Д.Б., Заброцького М.М., Терлецької Л. та iн. молодший шкільний вік (з 6-7 років до 9-10 poків життя людини)  є перехідним періодом, в якому проявляються риси дoшкiльного дитинcтва i типові особливості школяра. Цей вік багатий на пpиxовані можливостi розвитку, які дyже важливо своєчасно помічати й підтримувати. Це час, коли закладаються та розвивaються основи багатьох псиxічниx якостей дітей. Осoбливо вдyмливо слід ставитися до вікових осoбливостей фізичного i психічного розвиткy дітeй, що дасть вчителеві можливість цілеспрямовано, без шкоди для виxованців організовувати ïx якісне навчання в початковій школі при вивченні іноземної мови. Дитина засвоює iноземнy мoвy легше, ніж доросла людина.[12]

Узагальнюючи, можна стверджувати, що розквіт людських здібностей дo засвоєння другої мови безпосередньо пов’язаний з чинниками фізіологічного порядку. Він припадає на пepioд від 4-х до 10-ти рокiв, за даними інших учених – вiд 5-ти до 9-ти poків. На цей період уже визначилась фyнкцiонaльна локaлiзацiя головного мозку, насамперед, локалізація мовних функцій як y лівій, так i частково y правій півкyлі. Така оптимaльність нейронної бaзи забезпечує високу сензитивність молодших школярів: cенcоpнy чyтливiсть дo явищ мовного xapaктepy взагалі й артикуляційну гнyчкicть зокpема. Це забезпечує мвжливість точного наслідування, легкого вироблення моторниx навичок.

Велике значeння у цьому плані мaє зв’язок ІM як нaвчaльнoгo предмета з життям, тoбтo із світом молодшого школяра. Дана вимога  отримує своє відображення у тематиці спілкування що може моделювати і в позашкільних умовах за допомогою домашніх завдань типу: “Розучи із членами своєї сім’ї французьку пісеньку або вірш” є ефективним засобом розкритгя творчого потенціалу особиcтостi дитини. [6]  

У дітей молодшого шкiльного віку відбуваєтъся інтенсивний розвиток довільної пaм’яті, зростання можливого керування нею, довільного запам’ятовyвання i відтворення, але розвиток довільної пам’яті нe означає послаблення мимовільних видів зaпaм’ятовування, вони щe відіграють важливу роль y навчанні школярів, хоча хаpактеризyються новими якiсними особливостями.    

Пам’ять дітей молодшого вікy має великi можливостi і їх перeвагою є також потенційно великі мoжливостi довготpивaлої пaм’ятi. Так, спостереження показують: за yмови стимулювання властивої для цього вікy ігрової або пізнавальної мотивації діти досить легко й міцно запам'ятовують невеликий за обсягом матеріaл i дoбре його відтворюють, з вiком цi сприятливі фактори позбувaються своєї сили. Зміна пpоцесів збудження та гальмування y кopi великих півкуль y молодшиx школярів відбуваєтъся швидко. Цим пояснюється те, щo діти цього вікy дуже чутливі до зовнішніх вражень, легко звертають увагу на кожний подравник. [3]

Концентpaцiя уваги може бути достатньо інтенсивною, особливо пiд час виконання цікавиx зaвдань. Але стiйкiсть уваги ще не достатньо розвинyта, іноді незначний подpaзиик зовнішнього cередовища веде до відволікання уваги, ось чoмy для пiдтpимки уваги молодших шкoлярiв урок має бути наcиченим різними вправами, дiями, якi б дозволили урізноманітнити види дiяльності на ypoцi. Велике значения пiд час ypoкy має використання наочності, технічних засобів навчання. Інтepес, y свою чергу, стимулює пам’ятъ, яка забезпечує накопичення значної кiлькості мовного матeріaлу. Для молодших школярів характерне буквaльне запам’ятовування, яке напряму залежить вiд яркості образів, активноcтi особистої діяльності учнів, ïx емоційного стану, iнтepecy до учбового матeріалy.

Слабкість нервової системи yчнів 1-2 класів обумовлює швидку змiну емоційних й психо-фізіологічних станів, що викликають piзноманітніші прояви поведінки: cмix, плач, щo тaкож потрібно враховувати вчителям початкової школи. Початкове навчання має вирішувати вaжливу задачу – розвиток в учнів комунікативної компетенції, яка пeредбачаеє наявність y школярів не тільки практичних вмiнь, aлe й певних якостей: товариськiсть, бажання вступати y спілкування. Для цього необхідно, щоб учень почував себе на заняттi комфортно, вiльно, пpиймав активну участь на ypoцi. Вaжливо, щоб учні разом з yчителем “творили” ypoк. He тiльки i не стiльки знання i володіння школярами мовним матеріалом визначає ефективність пpoцecy навчання в молодшому шкiльному віці, скiльки готовністъ та бажання приймати участь в спілкуванні. Це можливо, якщо основного формою навчальної дiяльності учнів буде не тiльки слухання, питания, говоріння i письмо іноземною мовою, aлe й живе i активне спiлкyвання з учителем та між собою. [4]

Вагому психологічну пepeдyмoвy соціалізації молодших школярів становлять їхні особистісні характеристики: безпосередність, комунікабельність, довірлива підлеглість авторитету вчителя.

Комyнікативний розвиток y рiднiй мовi правомірнo розглядати в загaльному контексті соціалізaції кожної дитини, тобто з точки зору сформованості вмінь спілкування з ровесниками, дорослими, a також з позиції загальної ситyацiї розвитку дитини. З біологічної точки зору за сприйняття інтуїції, руху, кольору та музики відповідає правий бік головного мозку. Тому, коли слова, які потрібно вивчити, поєднані з музикою, їх запам’ятовують швидше і на довший період часу, ніж під час використання виключно вербального, математичного та логічного лівого боку головного мозку.

Інтуїтивно відчуваючи це, педагоги упродовж століть використовували хорове повторення текстів та пісень, бо спостерігали його ефективність на практиці. За сукупності мелодії та тексту на запам’ятовування працюють обидві півкулі головного мозку.    Поезія та пісні підкреслюють ритмічну природу мови. Це особливо важливо для мови, яка є синхронізованою наголосом приблизно на рівні часових проміжків, навіть у поточному розмовному варіанті. Тому спів чи читання вірша спонукає  до коректного використання просодій (супрасегментні засоби організації мови), а вивчивши пісню, учень пам’ятатиме і її ритмічну структуру, граматичні конструкції і лексичний матеріал. Пісні містять також інформацію про культурні та історичні аспекти мови, що вивчається. Традиційні пісні з аутентичними текстами підтвердили свою цінність для багатьох поколінь. [10]

2.1. Використання   віршів та пісень у процесі навчання у початковій школі 

Невід’ємною передумовою успішності у вивченні іноземної мови є насамперед лінгвокраїнознавча спрямованість навчання іноземної мови, яка має стати джерелом цілеспрямованого заохочення дітей до нової національної культури і основою формування лінгвокраїнознавчого тезаурусу. Дотpиманню цього принципу сприяють такі фактори: 1) відбір аутентичних мовленнєвих матеріалів; 2) використання спеціальних засобів нaвчання, які допомагають школярам, виховним в oтoчeннi української або російської нaціонaльної культури, y розважальній i привабливій фopмi засвoювати разом з iноземною мовою норми та цінності іноземної культури, насамперед, культурноетичні правила мовленневої поведінки.    

Численнi публнкації, присвячені викориистанню автентичних пісень на ypoцi французької мови, доводять, що пісня стала загальновизнаним і досить поширеним дидактичним матеріалом. Можна згадати кілька причин, щo зyмoвлюють її важливість та її ocoбливе мicцe y навчанні французької мoви: пісня є часткою культури, це продукт цівілізації, вoнa матеріалізує музичні традиції i тoмy дозволяє познайомитися з ними (культурологічна функция); вона поєднує вербальнпй текст i мелодію, що дозволяє тим, хто навчається, розслабитися, але при цьому продовжити засвоювати фонетичні, лексичні та граматичні фенoмeни (психотерапевтична i дидактична функції).[15]

Як зазначає Ф. Прa “пісня – це один з напбагатших документів в педагогічній перспективі... Продукт суспільства, вона є могутнім засобом його пізнання і може стати його “свідомим” (іноді критичним) свідкoм. Вoнa с насамперед псзвичайним видом комунікації, нa межі мистецтва, засобів мaсової інформації, бізнесу.” Нa жаль, ми дуже часто cпocтepiгaємo тенденцію використання пісні лише “для задоволення”, для емoційнoї паузи – при цьому її дидактичні ресурси та пoтенціaл ігноруються. Це стосусться передусім вчителів-початківців, які, закохані y французьку мoву i цивілізацію, прагнуть мотивувати своїх учнів через пісню.    

Проте детальна експлуатація піснi мoглa б відирити широкі перспективи уявї, креативній діяльнoсті, які б сприяли вдосконаленню комунікативної (мовно-мовленнєвої та соціокультурної ) компетенції учнів: “вiд безладної дискусії до poльової гри від вивчення мовних регістрів до дослідження соціокультурних уявлень, від роботи над музикого до роботи над образом... є багато форм pоботи з піснею”.

Така робота вимагає від учителя ретельної підготовки, керованої багатьма чинниками: розумінням психолого-дидактичних закономірностей навчального процесу, неабияким кругозором, знанням смаків та естетичних opієнтиpів учнів, – yce це дозволяє побачити за рядками пісенного тексту можливості дидактичної інтерпретації даного матеріалу для реалізації навчальних, загалъноосвітніх та розвиваючих цілей. Нe претендуючи на вичерпний розгляд проблеми, дамо декілька рекомендацій з власного досвіду роботи з піснею. [13]