Використання трудових традицій українського народу у вихованні учнів молодшого шкільного віку

3.    Інсценізація

Вчитель:  Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща?

Діти:  1. – До магазину, - там є цукерки.          

2. – Ні, до школи, - там є діти.          

3. – Ні, до річки, - там можна купатись.          

4. – Ні, в садок, - там повно яблук та груш.          

5. – Ні, у поле, - там  простір широкий.

Але тут увійшла мама. Діти запитують її: (хором)

«Яка стежка найкраща?»

Вчитель:  Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла:

Мати: -   Додому, діти! До рідного дому!

Вчитель:    А якщо об’єднати разом усі родини, всіх людей, які живуть в Україні, то як тоді ми їх назвемо?

-  Народ.

Вчитель:  так, народ України, український народ. Ми всі одна сім’я, повинні жити дружно. Кожне сердечко, мов листочок на одному великому дереві в одному краю.

4.   Декламування віршів підготовленими учнями

             Ми українці – велика родина,

Мова і пісня у  нас солов’їна,

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для всіх нас – Україна.

 

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно  моя! 

 

Краю мій рідний, моя  сторона,

Ти для мене – найкраща у світі!

Україно моя, ти у серці  – одна,

Як в віночку, барвистому цвіті. 

 

Україно, ми дочки твої і сини,

Ти усіх нас любов’ю зігріла,

І шумлять кучеряві твої ясени,

Кличуть в мрію нас  їхні вітрила.

Україно, ти рідна моя  сторона.

Наші предки тут стежку топтали.

І була Україна їм –  в світі одна,

То ж за неї життя  віддавали.

Я з тобою пов’язую долю свою!

І калину, й вербу над  водою,

Мову рідну, і спів солов’їв у гаю

Я люблю і горджуся тобою.

5.       Колективна робота

- Давайте спробуємо доповнити вірш, вставляючи останнє слово:

Ми дуже любим весь наш край,

І любим У_______ (Україну),

Її лани, зелений гай,

В саду рясну _______ (калину).

Там соловейко навесні

Співає між _______ (гілками),

Та й ми співаємо _______ (пісні) –

Змагається він з нами!                                                                  

 М.Познанська

 

Вчитель:  Чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на замріяній річці джерельною водою умивається біле латаття, де навесні і влітку під шатами крислатих дерев яскравіє килим різнотрав’я і квітів?    

 Є, це наш рідний  край – Житомирщина!                

 Пісня  «Рідний край»

Вчитель:  Голублена золотими руками наших прадідів, окроплена солоним потом дідів, наших батьків, прикрашена працею всіх наступних поколінь – Житомирщина особливо дорога нам.

6.       Розгляд картин рідної природи, подорож картою України

— Україна — це отча земля, рiдний край, де ми народилися. Столиця України – Київ. Широкi i чарiвнi простори, прекраснi села i мiста. Могутньо котить до Чорного моря сивi хвилi найбiльша рiчка України — Днiпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, лiси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця. Погляньте на карту України. На нiй позначено кордони української землi. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас гори, і найбільші з них – Карпатські й Кримські.

Україна — одна з найбiльших  держав Європи. Оскiльки це велика країна, то живуть у нiй люди рiзних нацiональностей. Поряд з українцями в Українi живуть росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, молдовани, болгари, євреї, поляки, греки. Усi вони в нашій державі мають однакові права.

7. Розповiдь  про видатних людей України,  які прославили нашу країну на весь свiт (за плакатом «Видатні українці»)

Благословенна хай буде година

i тая хата, i село,

Що Українi принесло

З великих найбiльшого сина.                                                     

 І. Франко 

 

— Тарас Шевченко, великий Кобзар — так називали i називають його люди. Генiальний син українського народу прославляв Україну на весь свiт. Його книга «Кобзар» перекладена багатьма мовами свiту. Народ України береже пам’ять про видатного поета. Йому збудованi пам’ятники, його iм’ям названi вулицi, порти, театри, унiверситети. Його вiрші знають дорослi i дiти.

До вiдомих людей  України належать видатний хірург Микола Амосов, народна художниця Катерина Бiлокур, видатний історик Михайло  Грушевський, а також відомі на весь світ спортсмени.

Микола  Амосов – академік, заслужений діяч науки України. Із 1952р. очолював клініку грудної хірургії Українського науково-дослідного інституту туберкульозу і грудної хірургії. Основні наукові праці присвячені питанням хірургії серця і легень. З 1983р. директор Київського інституту серцево-судинної хірургії. У 1978р. лауреат Державної премії УРСР.

Катерина  Білокур (1900-1961рр.), живописець. Народна художниця України з 1956р. читати, писати і малювати навчилась самотужки. Жила у злиднях. Вона написала такі картини: «Квіти увечорі», «Декоративне панно», «Жар-колос», «Жоржини», «Рожі і троянди», «Осінь», портрети та автопортрети.

Михайло Грушевський (1866-1934рр.), учений-філолог, літературознавець, організатор науки, письменник, критик, політичний діяч, публіцист. Голова Центральної Ради (1917-1918рр.). У 1919році емігрував. У 1924р. на його прохання уряд України дозволив йому повернутися в Україну для наукової діяльності.

Із його ім’ям пов’язаний розвиток історичних подій від перших кроків Центральної Ради до ІV Універсалу про самостійність УНР. Багато працював в царині історії літератури – це насамперед відповідні екскурси в його основних працях: «Історія України – Русі» і «Історія української літератури», що охоплює українську народну творчість і письменство до початку ХVІІст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Загадки

 

1. Відгадай загадочку:  кинув її в грядочку,

нехай моя загадка  лежить до весни.

2. Чашечка медку закопана  в льодку

до нового медку.

3. Сидить дід над  водою з червоною бородою,

хто йде - не мине, за борідку ущипне.

4. В лісі на горісі червона плахта висить.

5. Залізний ніс в  землю вріс;

риє, копає, проти сонця  сяє.

6. Їду-їду по синьому  залізу,

гляну назад-неживі люди лежать.

7. Цвіте синьо, лист  зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив, Його не займає.

8. Квітка я ніжна, низенька, дрібна

як запахну - приходить  весна.

9. Дерево трішить, баран берещить,

кінь потягає, чоловік помагає.

10. Цвіту травневою  порою,

А знайдеш мене у затінку  лісовому,

На стебельці, як намистинки вряд,

Квіти духмяні висять.

11.Загадаю загадку,

перекину через хатку.

Пішла загадка в поход,

А вернулась через  год.

Додаток 3

 

Прислів'я і  приказки

 

1.За один раз не  зітнеш дерева враз.

2.Зрубав дерево-посади  два.

3.Без верби і калини  нема України.

4. Вітали, а здоров'я  не питали.

5.Для проханого гостя  багато треба, а несподіваний  гість, що не постав, то їсть.

6. Батьки берегли дочку  до вінця, а чоловіку берегти  її до кінця.

7.Навчай дитину молодості,  щоб спочив на старості.

8. Від меча рана  загоїться, а від лихого слова  - ніколи.

9. Як не вмієш, то  й не берися.

10 Ніколи не кажи: "Не  вмію ",а завжди говори: "Навчуся".

11. Птицю пізнати по  пір'ю, а людину по мові.

12.Де багато крику,  там мало правди.

13. Свого не цурайтесь  і чужому научайтесь.

14.На чужому коні  далеко не заїдеш.

15. Що край, то інший звичай.