Принцип природовідповідності у «Великій дидактиці» Я. Коменського

Я. Коменський радить привчати дітей вже в ранньому дитинстві до господарства і праці, тому їх треба знайомити з предметами домашнього вжитку та їх вживанням. Моральне виховання дітей дошкільного віку, як вказував він, полягає у вихованні у них поміркованості, охайності, працьовитості, шанобливості до старших, слухняності, правдивості, справедливості і, головне, любові до людей.

3. Принцип наочності  у «Великій дидактиці» Я. А. Коменського.

Коменський був засновником педагогіки нового часу. У його теоретичних працях з питань навчання і виховання дітей («Материнська школа», «Велика дидактика», «Новітній метод мов», «Пансофічна школа»та ін) розглянуті всі найважливіші педагогічні проблеми. У дидактичному вченні педагога одне з важливих місць займає питання про загальні принципи навчання, які звичайно називають дидактичними принципами. Принципи навчання має на увазі ті положення загально-методичного характеру, на які спирається навчання і вчення взагалі. У педагогічній літературі розрізняють дидактичні (загальні) принципи навчання і методичні (приватні) принципи навчання.

Я. А. Коменський вперше в історії дидактики не тільки вказав на необхідність керуватися принципами в навчанні, але розкрив сутність цих принципів:  
1) принцип свідомості і активності; 

2) принцип наочності; 

3) принцип поступовості і систематичності  знань; 

4) принцип вправ і міцного  оволодіння знаннями і навичками.

Розглянемо детальніше принцип наочності. Принцип наочності навчання припускає перш за все засвоєння учнями знань шляхом безпосередніх спостережень над предметами і явищами, шляхом їх чуттєвого сприйняття. Наочність Коменський вважає «золотим правилом» навчання.

До використання наочності в процесі навчання зверталися ще тоді, коли не існувало писемності і самої школи. В школах стародавніх країн вона мала досить широке поширення. У середні віки, в епоху панування схоластики і догматизму, ідея наочності була забута і її припинили використовувати в педагогічній практиці. Великий педагог Коменський першим ввів використання наочності як загально-педагогічного принципу.

В основі навчання Коменського про наочності лежить сенсуалістична -матеріалістична гносеологія. Для обгрунтування наочності мислитель багато разів наводив одну фразу: «Нічого не може бути в свідомості, що заздалегідь не було дане у відчутті ».

Дидакт визначав наочність і її значення таким чином:

1) «Если мы желаем привить учащимся истинное и прочное знание вещей вообще, нужно обучать всему через личное наблюдение и чувственное доказательство » .

2) «Поэтому школы должны предоставлять все собственным ощущениям учеников так, чтобы они сами видели, слышали, чтобы почувствовали, нюхали, пробовали все, что они могут и должны видеть, слышать и т.д., они избавят , таким образом, человеческую природу от бесконечных неясностей и галлюцинаций ... »

3) «То, что нужно знать о вещах, должно быть изложено с помощью самих вещей, насколько возможно, выставлять для созерцания, осязания, слуха, обоняния и т.п. сами вещи, либо заменяющие их зображення».

4) «Кто сам однажды внимательно наблюдал анатомию человеческого тела, тот поймет и запомнит все вернее, чем если он прочтет больше объяснения, не видя всего этого человеческими глазами».

Тобто звідси видно, що Коменський наочність вважав не тільки принципом повчальним, але і що полегшує навчання.

 

Для здійснення наочності він вважав необхідним використовувати: 

1) реальні предмети і  безпосередній нагляд над ними;  
2) коли це неможливо, моделі і копію предмету;  
3)  картинки як зображення предмету або явища.

Навчальний ефект кожного спостереження залежить від того, наскільки ми зуміли вселити учню, що і для чого він повинен спостерігати, і наскільки нам вдалося привернути і зберегти його увагу протягом всього процесу навчання.

Для здійснення правильного нагляду педагог Коменський категорично вимагає: «Хай буде для учнів золотим правилом: все, що тільки можна надати для сприйняття відчуттями, а саме: видиме - для сприйняття зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, що підлягає смаку - смаком, доступне дотику - шляхом дотику. Якщо якісь предмети одразу можна сприйняти кількома відчуттями, нехай вони одразу схоплюються декількома відчуттями ».

 

Висновки

Ян Амос Коменський належить до видатних людей минулого, імена яких із вдячністю і глибокою пошаною зберігає в пам’яті все людство. Мислитель, дидактик і засновник нової педагогічної системи Я. А. Коменський є славою і гордістю не тільки чеського народу, але й великої сім'ї слов'янських народів. Він жив у епоху бурхливих історичних подій, коли визрівав новий клас — буржуазія, займав виразно демократичну позицію в складних умовах класової боротьби того часу, відстоював прогресивні ідеї і все своє життя боровся проти соціального і духовного рабства. Коменський високо підніс традиції гуманістичного руху, невичерпного оптимізму і великої любові до людини: «Людина є не що інше, — писав він, — як гармонія як щодо тіла, так і щодо душі». У своїх творах великий педагог надзвичайно виразно окреслив прогресивні для свого часу вимоги в галузі освіти й виховання, зобразив ідею народоправства та рівності. Я. А. Коменський вперше охарактеризував  принципи природовідповідності та наочності, які назавжди ввійшли в історію та змінили її.

Я. Коменський, поряд з головними доброчесностями, рекомендував розвивати в дітях скромність, слухняність, охайність, доброзичливість до інших людей, повагу до старших, працелюбність. Великого значення він надавав у моральному вихованні позитивному прикладу вчителів, батьків, товаришів, бесідам з дітьми на морально-етичні теми.

Загалом, педагог вважав, що цінність нації визначається тим, як вона ставиться до школи, до вчителя. Останнього ж він порівнював із сонцем. Педагог мріяв про той час, коли розумні вчителі будуть випромінювати «мудрість», а вчені напишуть такі навчальні книги, які дозволять перетворити справу навчання з важкої на легку, таку, що діти з великим бажанням, легкістю будуть поспішати до школи, як на свято.

Твори великого чеського педагога й досі не втратили свого значення. Правильною є думка про те, що Я. А. Коменський — не лише історія, а значною мірою і сучасність прогресивного людства.

Список використаної літератури

1. Волкова Н. Педагогіка: Посібник/ Н. Волкова. - К.: Академія, 2001, 2002. – 575 с.
2. Коменский Я. А., Локк Д., Руссо Ж.-Ж., Песталоцци И.Г. Педагогическое наследие / Сост. В.М.Кларин, А.Н.Джуринский. – М.: Педагогика, 1989.
3. Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. Навч. посібник/ В. Кравець. — Тернопіль, 1996. — 178 с.
4. Кузьмінський А. Педагогіка: Підручник/ А. Кузьмінський,

В. Омеляненко. - К.: Знання-Прес, 2003. - 418 с.

5. Максимюк С. Педагогіка: Нав. посібник/ С. Максимюк. - К.: Кондор, 2005. - 670 с.

6. Малафіїк І. В. Дидактика: Навч. посібник / І. В. Малафіїк. - К.: Кондор, 2009. - 406 c.

7. Мойсеюк Н. Педагогіка: Навч. посібник/ Н. Мойсеюк. - 4-е вид., доп.. - К., 2003. - 615 с.

8. Пальчевський С. Педагогіка: Навч. посібник/ С. Пальчевський. - К.: Каравела, 2007. - 575 с.

9. Піскунов А. І. Хрестоматія з історії зарубіжної педагогіки / А. І. Піскунов. - М.: Просвещение, 1981. – 200 с.

10.  Фіцула М. Педагогіка: Навч. посібник/ М. Фіцула. - 2-ге вид., випр., доп. - К.: Академія, 2005. - 559 с.

11.  Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник/ В. В. Ягупов. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.

12.  Педагогічна система Яна Амоса Коменського  –  Українська педагогіка. Режим доступу: http://ukped.com/statti/istorija-pedagogiki/2639-pedagogichna-sistema-jana-amosa-komenskogo.html

13. Педагогічна система Яна Коменського. Вимоги щодо ефективності контролю успішності учнів|Реферат. Режим доступу: http://textreferat.com.ua/referat2.php?id=13087