Особливості вживання іменників у діловому мовленні

Як відомо, діловий стиль вимагає точності, тому краще іменник поставити в родовому відмінку (якщо це не створить двозначності): справа Маланчука, твори Валерія Шевчука, розвиток особистості, права людини.

Числівник

1.         У текстах числа, як правило, записуються цифрами. Щоб уникнути мовленнєвих помилок у матеріалах, призначе-них для оприлюднення за офіційних обставин, поряд з циф-ровими позначеннями слід подавати і їх словесні варіанти у відповідних відмінкових формах: На фабрику було завезено близько шестисот шістдесяти шести тонн паперу. Депу-тат зустрівся з вісьмомастами вісімдесятьма вісьмома ро-бітниками заводу.

2.         Кількісні числівники на позначення першого та друго-го десятка, якщо при них немає вказівки на одиниці виміру, письмово подаються словами, а не цифрами: На дільниці пра-цює десять робітників. Так само записуються числівники, що позначають часові межі: Протягом двох-трьох днів дове-деться працювати у дві зміни. Якщо число супроводжуєть-ся найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами: 5 т руди (5 тонн руди).

3.         Складні та складені числівники записуються цифрами, крім тих випадків, коли ними починається речення: Двадцять шостого квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС – Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 26 квітня 1986 року. Одержав 740 (сімсот сорок) гривень.

4.         Цілі числа, що виражаються кількома знаками, прийня-то записувати, розбиваючи їх на класи за допомогою пропус-ків: надійшло 25 355 листів; видано 247 540 грн.

5.         Особливу увагу треба звертати на запис цифрових даних у таблицях: десятки записуються під десятками, сотні – під со-тнями, тисячі – під тисячами і под.

6.         Запис порядкових числівників відрізняється від запи-су кількісних. Порядковий числівник при записі арабськими цифрами (а зрідка й кількісний) вводиться в текст з відмін-ковим закінченням: відеомагнітофони 1-го класу, 2-й заїзд, до 10-ти авторських аркушів. При перерахуванні кількох по-рядкових числівників відмінкове закінчення ставиться лише один раз: трикотажні вироби 1, 2 і 3-го сортів.

7.         Запис порядкових числівників у документах римськими цифрами подається без відмінкових закінчень: IV квартал 1997 року.

8.         Складні слова, до складу яких входить числівник, можуть записуватися: тридцятиденний термін – 30-денний термін,

9.         Окремі числівники можуть подаватися у вигляді змішаного запису (так званий словесно-цифровий запис). Це дає

можливість скоротити написання великих чисел, що значно

полегшує їх сприймання: 54000 курсантів – 54 тис. курсантів,

10 000 000–10 6 – 10 млн.

10.       Приблизна кількість відтворюється дуже обмеженим числом зворотів (понад, до, зверх, більше, менше, близько, не більше ніж): до 60-ти знаків у рядку, не більше 20 % вар-тості, не менше 20 % суми гонорару, понад 10 % випущеної продукції. У діловому стилі широко використовуються дробові числівники (більше 50,5 %, 62/3 грама – 62/3 г – шість цілих і дві третіх грама, 15,5 ц, 10,5 тис. примірників).

11.       Якщо до складних слів входять числівники два, три, чотири, то треба вимовляти й писати двотомний, трипо-верховий, чотирикімнатна (а не двохтомний, трьохпо-верховий, чотирьохкімнатна). Але: трьохмільйонний, двохсоттисячний, бо обидві частини числівники.

Вибір способу висловлення визначається мовленнєвою ситуацією, нормами мовного етикету.

1.         Для ділового стилю характерне активне використання інфінітива, який мусить мати лише суфікс -ти (має честь за-явити, просити, може містити вказівку, засвідчити свою повагу, повинні відповідати змістові, отримати переваги).

2.         Найпоширенішою дієслівною формою в ділових паперах є дієслово теперішнього часу із значенням позачасовості (перша або третя особа множини): просимо розпорядитися… пред’являємо Вам рекламацію…, адміністрація звертаєть-ся… Теперішній час уживається і на позначення майбутнього (засідання методичної ради… розпочнеться о 13 годині).

3.         Слово немає-нема зберігає паралельний ужиток в усіх стилях мови: Завод не має цієї постанови – У нас немає (нема) цієї постанови.

4.         У діловому спілкуванні з різних причин часто виникають ситуації, коли Вам треба вибачитися. У пригоді стануть такі вирази: Просимо вибачення за… Прошу вибачити за… Щиро просимо вибачити за… Щиро перепрошую Вас за вчорашнє… Просимо вибачення за створені Вам не з нашої про-вини незручності. Хочемо вибачитися за завдану Вам зайву турботу. Хочу щиро перепросити Вас за… Не можна вжива-ти пробачаюсь (пробачаю себе).

5.         Недоконаний вид у ділових паперах позначається скла-деними (аналітичними) формами: будуть відряджені, були зазначені в угоді, були розчаровані, будуть виготовляти, не буде використовуватися, змушені будемо закрити.

6.         Недоконаний вид у ділових паперах твориться за рахунок префіксації (запроектувати, зателефонувати, заві-зувати). Додамо, що дієслова недоконаного виду активніше використовуються в документації порівняно з доконаним ви-дом.

7.         У ділових текстах широко представлені такі форми ді-єслова, як дієприкметник та дієприслівник (із залежними словами), що задовольняють вимоги «компактності» викладу.

8.         У писемній формі ділового стилю переважає широке використання інфінітива та лексичних засобів у значенні наказового способу (власне наказовий спосіб характерний для усного мовлення: пиши – пишіть, виконуй –виконуйте): вважаємо за необхідне попередити Вас, просимо пояснити, змушені попередити Вас, просимо уважно вивчити цей лист тощо.

 

8. Висновки

 

Морфологічні особливості ділового мовлення не вичерпуються вищезазначеним. Не менш важливим для укладача ділового папера є, скажімо, врахування частотності вживання тих чи тих частин мови в різних текстах і жанрах ділового спілкування (перевага іменникових форм в одних і числівникових — в інших, характерні дієслівні форми в окремих видах документації, позиція модальних прислівників у діловому листуванні, дієприслівникових форм у законодавчих актах тощо). Особливо це актуально під час роботи з розпорядчими діловими текстами (редагування або переклад). Добір потрібних словоформ, робота над точністю слововживання відшліфовують мовне чуття, особливо чуття стилю, спонукають до творчого пошуку. А досконалі знання морфологічних засобів ділової української мови тільки підвищують загальну мовну культуру і грамотність професійного спілкування.