Організація самоврядування в школі з досвіду роботи Ізюмської загальноосвітньої школи

Сьогодні учень керує, організовує, творить спільно з іншими такими ж зацікавленими людьми. Завтра він же з такою самою зацікавленістю візьме участь  у новій колективні творчій діяльності, але в ролі виконавця. Ця технологія об"єднує ділову та міжособистісну сфери діяльності людини. Особливість технології полягає в тому, що між вихователями і вихованцями складаються в процесі діяльності суб"єкт-суб"єктні взаємини в силу яких  і вчитель і учень рівною мірою почуваються відповідальними за якісне виконання поставлених завдань.

Одна з головних ідей методики колективного творчого виховання – формування особистості через єдиний виховний колектив, з однаковими вимогами до старших і молодших.

 Широко відомий  факт, що  будь-яка справа не  обходиться без сутичок різних  точок зору. У роботі нашої  дитячої організації ми намагаємось залучити до роботи дітей зі схожими  інтересами та характерами, у цьому нам допомагає шкільний психолог. Потреба в наданні якісних психологічних послуг, особливо в освіті, де зосереджені основні людські ресурси країни – діти, стрімко зростає. У рамках дитячої організації проводяться різноманітні тренінги. За результатами цієї роботи, ми і розподіляємо обов’язки в роботі організації.

Загальна середня школа, зберігаючи наступність, спрямовує  зусилля на створення умов для  розвитку та самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Саме тому робота нашої дитячої організації спрямовується на допомогу у розвитку обдарованих дітей. Обдарована молодь нашої школи бере активну участь у позакласних та позашкільних заходах.

«Лідерами не народжуються, лідерство потрібно заслужити». Саме під цим гаслом працює головуюча частина нашої організації.

Президентом організації «Слобожанська  юнь» є учениця 10-А класу Гарагуля Анастасія, заступником президента є її однокласниця Фролова Лілія. Всю свою енергію дівчата спрямовують у роботу організації. Вони охоче допомагають у роботі Головам підорганізацій. Головою організації учнів 1-4 класів «Перлинки» є учениця 10-А класу Джос Марина; Головою організації 5-8 класів «Слобожанська юнь» є учениця 9-А класу Тулєнцова Дар’я; Головою організації учнів 9-11 класів є учениця 10-В класу Мазкун Оксана.

У роботу дитячої організації ми намагаємося залучати батьків. На допомогу у цьому нам стає проведення різноманітних родинних свят. Батьки запрошуються  на свята та конкурси, які проходять у нас в школі. Співпрацюючи з батьками, ми отримуємо від них велику допомогу у роботі організації.

Пріоритетним напрямком у роботі дитячої організації  є удосконалення та підвищення ефективності профілактики правопорушень, злочинності, наркоманії, алкогольної залежності, тютюнопаління, інших антигромадських проявів в учнівському середовищі. Вживаються дієві агітаційні заходи щодо позаурочної зайнятості дітей. Проводиться агітаційна робота щодо залучення дітей до гуртків, проведення заходів в позаурочний час.

З метою поліпшення роботи організації  та пильнішого контролю за проблемами, над якими працює організація  створюється прямий контакт з  вчителями та класними керівниками.

Об’єднання дітей в окремі організації  є головним напрямком виховної роботи  на даному етапі  розвитку молоді ХХІ  століття. Узгоджуючи між собою власні інтереси та погляди, можливості та знання, уміння та потенціал, члени організації  навчаються культурі зацікавленого спілкування і корисної взаємодії. І саме це грає головну роль в створенні міцного, дружнього учнівського колективу.

2.2. Результати  по організації самоврядування  в школі 

(з  досвіду роботи)

Почавши працювати над  проблемою самоврядування в школі, якій я працюю, я дійшла таких висновків:

1. Одним із важливих елементів самоврядування є право на самостійне прийняття рішення про структури, процедуру та організаційні аспекти.
2. Учнівське самоврядування не є фікцією, якщо:

                – вирішує реальні проблеми учнів і приймає реальні рішення;

                – представляє всіх учнів школи;

                – є демократичним – учні самостійно обирають своїх представників, беруть участь у створенні і реалізації програми роботи самоврядування.

3. Учнівське самоврядування творять усі учні школи.
4. Членом учнівського самоврядування ми стаємо автоматично, коли нас приймають до школи, і перестаємо ним бути тоді, коли залишаємо школу.
5. Учнівське самоврядування є організацією учнів для учнів. Воно є організацією, незалежною від адміністрації освіти і будь-яких партій чи політичних об'єднань. Це учні вирішують, якими справами буде займатися самоврядування. Тому поле діяльності самоврядування є, по суті, безмежним. Все, що не забороняє закон, є дозволеним.
6. Орган учнівського самоврядування може організовувати дискотеки, але також може організовувати дебати на теми, що стосуються місцевої громади, з представниками мерії, зустрічі з делегатами до парламенту, займатися господарською діяльністю, видавати підручники і книжки,  комп'ютерні курси.
7. Самоврядування представляє інтереси учнів перед вчителями, батьками, органами освіти.
8. Своєю діяльністю самоврядування впливає на шкільне життя, може брати участь у прийнятті рішень, що його стосуються.
9. Самоврядування є демократичною організацією. Учні самостійно обирають своїх представників, можуть брати участь у створенні і реалізації програми роботи самоврядування. Це дає кожному учневі шанс знайти у школі своє місце.
10. Учнівське самоврядування є організацією, що складається з людей, створена людьми і для людей, а учні Є людьми!
11. Ніхто не є "самотнім островом". Учнівське Самоврядування є частиною школи, до якої входять також її дирекція, вчителі, батьки, обслуговуючий персонал. Тому робота Самоврядування не може бути відірваною від шкільних реалій.
12. Життя учнів не обмежується стінами школи. Адже кожна школа діє на території міста чи району, які мають свою владу – органи місцевого самоврядування. Тому Учнівське Самоврядування може підтримувати контакти з багатьма організаціями.

Лише постає питання  чи вірний шлях був обраний для  реалізації ідеї самоврядування. Я  думаю, що який би не був результат  роботи, як би діти не зреагували на інновації  у їхньому шкільному бутті, спроба була вдалою. Адже на такому невеличкому відрізку пройденого шляху, ми досягли вже певних успіхів. Залишається лише підтримувати досягнуте на високому рівні та розвиватися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК 

 
       Демократизація й гуманізація  громадського життя, яке відбулося  за часи незалежності в Україні,  поставила на порядок денний  питання про місце та значення  діяльності громадських дитячих  організацій. Теоретична і практична розробка соціально - психологічних функцій цих організацій відбувається завдяки широкій практиці й дослідженням у соціальній галузі. Але їх ще мало і вони не стали надбанням громадськості, лідерів дитячого руху, вихователів, організаторів. Наше дослідження і багаторічний практичний досвід роботи дають змогу зробити деякі висновки відносно розглянутої теми.  
       1. Дитячі громадські організації - це соціальні форми взаємодії суспільства й особистості, які визнані у світі, в нашій державі. Склалося позитивне ставлення до всієї різноманітності форм організацій. Перш за все це відбулося завдяки успіхам кожній з них у напрямках "соціалізації" особистості, активної участі у вирішенні проблем суспільства. Але тільки набувають сили й розвитку форми підтримки дитячих громадських організацій. Тому багато з них ще не розкрили свого виховного потенціалу, дійсних можливостей та перспектив діяльності.  
       2. Дитячі громадські організації виконують важливі соціально - психологічні функції у суспільстві, а саме:  
       - захищають права дитини, формують умови їх реального втілення в оточуючому житті. Це спрямовує суспільство на більш поважливе ставлення до прав дитини, створює позитивні тенденції в політиці держави до молоді й дітей. Започатковані програми державного рівня доповнюються програмами самих організацій, які, звичайно, більш конкретні та різноманітні;  
       - виховують особистість, яка володіє досвідом громадських дій, громадського спілкування, має позицію громадянина, патріота. Цим вирішується одна з провідних проблем майбутнього в житті особистості: що і як від соціального досвіду поколінь вона прийняла до себе і передасть іншим;  
       - психологічно підтримують особистість в самий складний час її перших соціальних стосунків з оточенням. Спрямовують її потреби, інтереси та потяги до соціально - значимих норм, правил соціальної гри, психологічної ситуації;  
       - проводять відповідну роботу у суспільстві по створенню позитивної громадської думки, зацікавленого ставлення до діяльності організації, знаходять напрямки корисних дій разом з дорослими, відновлюють зв'язок поколінь у суспільстві;  
       - впливають на розвиток унікальних особливостей кожної дитини, що формує потенціал якісних змін у суспільстві, закладає прогресивні рухи для технологічних, наукових, культурних та інших революцій майбутнього;  
       - суттєво перешкоджають відновленню негативного асоціального досвіду, який, на жаль, існує в соціальному середовищі. Складає головну противагу неформальним злочинним угрупуванням, ставить надійну перешкоду на шляху до серця дітей негативним звичкам, діям; - виховує толерантність у спілкуванні дітей з різних організацій, що є запорукою громадянського миру й злагоди у суспільстві майбутнього. Навіть ці шість соціально - психологічних функцій достатньо переконливо свідчать про важливість розглянутої теми.  
      Дослідження можуть поширюватись на кожну з перерахованих функцій. Звичайно, потреба в них існує давно й актуальність постійна.  

 

 

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

Статут органу учнівського самоврядування 

«Шкільний Паралмент»

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Орган учнівського самоврядування «Шкільний Парламент» Ізюмської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 11 виконавчого комітету Ізюмської міської ради в Харківській області створена 02 вересня 1992
2. Юридична адреса: 64304 Україна, м.Ізюм Харківської області вул. Петровського, 35-А, телефони: 2-10-67, 2-15-65.
3. Головними завданнями «Шкільного Парламенту» є:

• виховання громадянина України;

• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
• формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
• виховання  в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов”язків людини і громадянина;
• розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
• реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров”я та здоров”я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров”я учнів;
• усебічно розвиватися, самовдосконалюватись, само реалізуватися на благо собі, ровесникам, школі, родині, Україні;
• Забезпечувати і захищати права та інтереси учнів на основі виконання правил та законів школи.
• Сприяти реалізації інтересів, можливостей, бажань дітей.
• Формувати почуття відповідальності, свідоме ставлення до участі кожного у вирішенні важливих справ шкільного життя.
• Прагнути узгодженості інтересів між учнями та педагогами.
4. Орган учнівського самоврядування «Шкільний Парламент»  в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 964, Декларацією прав людини, Декларацією прав дитини, Конвенцією прав дитини, іншими нормативно-правовими актами, власним статутом.
5. Самоврядування в класі:
• Клас є основним структурним елементом і одночасно базою для формування систем учнівського самоврядування.
• Клас являє собо. Постійне формування дітей, підлітків, юнацтва. Він є первинним колективом навчального закладу, її структурним елементом і центром виховання підростаючого покоління.
• Клас є основою учнівського самоврядування, тому що завдання учнівського самоврядування складається в акумулюванні й консолідації зусиль первинних колективів.
• Самоврядування в класі формується шляхом функціонування мікроколективів, які являють собою ланки, співдружності, товариства, що складаються з 3-4 учнів. Саме дані  мікрогрупи є постійним рушійним робочим колективом класу, чиє основне завдання зводить до проведення індивідуальної роботи з кожним учнем з індивідуальної роботи з кожним учнем з урахуванням його схильності і інтересів.
• Вищим органом класного колективу є Засідання Шкільного Парламенту, за допомогою  якого забезпечує кожному учневі право участі в обговоренні і прийнятті рішень і питань діяльності шкільного колективу.
6. При виконавчих органах формуються  постійні підрозділи для організації пізнавальної, трудової, соціальної, культурно-масової, спортивної роботи.
7. Учнівське самоврядування в школі успішно розвивається, якщо розвинене самоврядування  в класі.
8. Проблема класного самоврядування залишається  самою гострою на даний момент, а з неї випливають слабко розвинені учнівські ради.
9. У шкільному колективі функціонують вищий орган  - збори, існують виконавчі органи і їхні підрозділи.
10. Учнівське самоврядування  як у класі, так і в школі являє собою досить складне утворення, що відбиває рівень згуртованості й вихованості колективу, ступінь уміння педагогів розвивати дитячий колектив, контактувати з іншими вихованцями й освітніми установами та організаціями.
11. Орган учнівського самоврядування «Шкільний Парламент»  самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетентності, передбаченої законодавством України, загальношкільним  розпорядком та правилами, і власним статутом.
12. Орган учнівського самоврядування «Шкільний Парламент»  має право:
• визначати форми, методи і засоби організації навчально-виховного процесу за погодженням із власником;
• в установленому порядку розробляти і впроваджувати експериментальні та індивідуальні плани роботи;
• використовувати різні форми морального і матеріального заохочення до учасників самоврядування;

ІІ. ЦІЛІ ТА МЕТА СТВОРЕННЯ  ОРГАНУ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

1. Шкільний парламент діє з метою розвитку в учнів самостійності, відповідальності, самовдосконалення.
2. Шкільний Парламент створений з метою підготовки учнів  до дорослого життя.
3. Створення умов для реалізації творчого потенціалу кожної особистості.
4. Самовираження кожного члена Шкільного Парламенту через його участь у конкретних справах.
5. Забезпечення відносин співробітництва між учителями та учнями.
6. Захист прав і вираження інтересів учнів, створення умов для розкриття можливостей особистості.
7. Розширення форм дозвілля молоді.

ІІІ. МЕТА ШКІЛЬНОГО ПАРЛАМЕНТУ

1. Створення сприятливих умов для всебічного розвитку особистості.
2. Творчий розвиток молоді.
3. Формування й задоволення духовних потреб учнів.
4. Допомога юним талантам у реалізації своїх здібностей.
5. Організація дозвілля й відпочинку учнів.
6. Створення колективної самостійності, уміння вирішити проблему, бути вчителями самих себе, розвиватися.

ІУ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ШКІЛЬНОГО ПАРЛАМЕНТУ

1. Орган учнівського самоврядування «Шкільний Парламент»  планує свою роботу самостійно відповідно до         плану роботи школи та внутрішньошкільного  розпорядку. В плані роботи відображаються найголовніші питання роботи  Орган учнівського самоврядування «Шкільний Парламент», визначаються перспективи його розвитку. План роботи затверджується учнівською конференцією.
2. Основним документом, що регулює навчальний-виховний процес, є  план роботи, статут та Конституція «Шкільного Парламенту»
3. Зарахування учнів до Органу учнівського самоврядування «Шкільного Парламенту»  здійснюється за згодою Ради Парламенту.
4. У процесі реалізації своїх цілей парламент здійснює наступні види діяльності:

•   Обмін досвідом з іншими навчальними закладами.

• Одержання й обмін інформацією за допомогою комп"ютерних мереж.
• Розвиток комп"ютерних технологій.
• Здійснення заходів щодо підвищення майстерності творчих і самодіяльних колективів.
• Організація фестивалів, концертів, конкурсних програм, шоу-програм, дискотек.
• Створення засобів масової інформації усередині школи.
• Забезпечення порядку всередині школи й проведення певних заходів.
• Допомога у виховані  підростаючого покоління.