Засоби музичної виразності у духовних концертах Д.Бортнянського на прикладі концерту №32 « Скажи ми, Господи, кончину мою»
Дипломная работа, 03 Мая 2013, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
Одним із перших авторів циклічного хорового концерту є Дмитро Степанович Бортнянський (1751-1825рр) – український композитор духовна музика якого є великим внеском у скарбницю світової музичної культури. У його творчу спадщину входять 35 чотириголосних духовних концертів,10 восьмиголосних, а також концерти для шестиголосного хору; 14 «Хвалебних» («Тебе Бога хвалим»), які наближені до концертів; 2 літургії, 9 «Херувимських», окремі одночастинні літургічні твори, обробка для чотириголосного хору київського, болгарського та грецького церковних наспівів. Також були написані духовні твори на німецькі та латинські тексти
Содержание работы
Вступ.
1.Музична драматургія та музично-образний зміст духовних концертів Д. Бортнянського на прикладі концерту №32.
1.1. Текстова тематика
1.2. Музична образність
1.3. Структура концертів
1.4. Композиційна будова частин духовних концертів Д. Бортнянського
2. Особливості музичної мови.
2.1. Музична стилістика та її особливості
2.2. Темброва драматургія концертів
Висновки
Література
Файлы: 1 файл
Диплом.doc
— 100.50 Кб (Скачать файл)Другий період другої частини Бортнянський майже весь віддає квартету солістів, окрім останніх трьох тактів заключного кадансу котрий співає весь хор. Тим самим композитор відтіняє літературний текст, мольбу «услыши, услыши молитву мою, Господи».
Третя частина – це хорал гармонічного викладу. Виконується хором tutti.
Четверта частина – фуга, також співає весь хор.
Розглянувши особливості тембрової драматургії на прикладі концерту №32, можемо зробити висновок, що Бортнянський використав характерні для нього принципи тембрових контрастів.
Висновки.
Отже, підсумуючи усі характерні риси духовної творчості Бортнянського, можна зробити наступні висновки: композитор не нехтує різними засобами музичної виразності, в яких відчувається саме його подання.
Це стосується й взаємодії музики та слова, що є дуже важливим для композитора, але інколи на перше місце Бортнянський ставить саме музичний розвиток.
Музична образність різноманітна – це і урочисто-панегіричні, і ліричні, та лірико-драматичні концерти. Всі вони свідчать про обдарованість композитора, в деяких духовних концертах проявляються сентиментальні риси.
Що стосується
структури хорових циклів,то випливають
наступні висновки: концерти три- та чотиричастинні.
У більшості концертів
Бортнянський ухиляється від нормативного формотворення. Більшість періодів має не симетричну будову. Також автор уникає тематичної повторності.
Духовна музика Бортнянського тісно пов`язана з традиціями міських жанрів (піснею-романсом, кантом, маршем, танцювальною музикою), західноєвропейської музики, церковної монодії, українського фольклору.
Характерними тематизмами для духовних концертів - є елегійний та скорботний, пасторальний ліричний, величаво-гімнічний, енергійно-рішучій. Все це вказує на емоційність та різноманітність духовної музики композитора.
У мелодиці
Бортнянського часто
У духовній музиці проявляється величезний талант Бортнянського,показавши великі досягнення у художній та професійній майстерності. Його музика сповнена глибиною почуттів, ніжністю, емоційністю, яскравою мелодійністю та водночас простотою. Концерти відображають оптимістичність та душевну гармонію композитора.
Самобутність Бортнянського в духовній музиці мала подальший вплив на розвиток української та російської музики і до нашого часу.
Його творчість є великим