Засоби музичної виразності у духовних концертах Д.Бортнянського на прикладі концерту №32 « Скажи ми, Господи, кончину мою»

                       МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ С. С. ПРОКОФ’ЄВА

                           Кафедра хорового диригування

 

                  ФЕДЬКІНА АННА ОЛЕКСАНДРІВНА

 

      Засоби музичної виразності у духовних концертах Д.Бортнянського на прикладі концерту №32 « Скажи ми, Господи, кончину мою»

                 Спеціальність 6.020204 – Музичне мистецтво

                         Спеціалізація – Хорове диригування

 

                                    Дипломна робота

 

 

                                                             Науковий консультант –

                                                                      Добровольський П. Г.

                                                                     професор

                                       

                                                                     Рецензент –

                                                                      Ликова Л. С.

                                                                      кандидат мистецтвознавства, доцент

 

 

                                                

                                             Донецьк 2013

 

Зміст.

Вступ.

1.Музична драматургія  та музично-образний зміст духовних  концертів Д. Бортнянського на прикладі концерту №32.

1.1. Текстова  тематика

1.2. Музична образність

1.3. Структура  концертів

1.4. Композиційна  будова частин духовних концертів  Д. Бортнянського

2. Особливості  музичної мови.

2.1. Музична стилістика  та її особливості

2.2. Темброва драматургія концертів

Висновки

Література

Додаток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 У другій половині 17-го та на початку 18-го століття були часи коли існували одночастинні партесні концерти, а також-світські. До них на зміну приходять композиції що складаються з трьох - чотирьох частин – духовні концерти, з багатим емоційним та образним змістом.

Музика духовних концертів насичена людськими почуттями  та відрізняється високим рівнем композиторської техніки. Більшість з них виходять за рамки церковної музики. Акапельний концерт, що складається з декількох частин та має широкий тематичний розвиток, можна назвати хоровою симфонією.

В мелодиці та фактурі  концертів існує вплив народної музики та інструментальних форм.

Одним із перших авторів циклічного хорового концерту є Дмитро Степанович Бортнянський (1751-1825рр) – український композитор духовна музика якого є великим внеском у скарбницю світової музичної культури. У його творчу спадщину входять 35 чотириголосних духовних концертів,10 восьмиголосних, а також концерти для шестиголосного хору; 14 «Хвалебних» («Тебе Бога хвалим»), які наближені до концертів; 2 літургії, 9 «Херувимських», окремі одночастинні літургічні твори, обробка для чотириголосного хору київського, болгарського та грецького церковних наспівів. Також були написані духовні твори на німецькі та латинські тексти 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1 Текстова  тематика

У 35 чотириголосних духовних концертах Бортнянського  яскраво відбиті стильові особливості. Деякі з концертів написані на тексти церковної  гімнографії, більшість з них має хвалебний зміст («Слава в вышних Богу»-концерт №6, «Сей день, его же сотвори Господь»-№9, «Пріидите, воспоим, людіє»-№15, «Не умолчим никогда, Богородици»-№25). Також композитор дуже широко використовує тексти псалмів із Псалтиря. Часто зустрічаються лише окремі строфи, а не цілий псалом, інколи це можуть бути підібрані рядки з різних псалмів для одного концерту.

Вільне відношення композитора до літературного тексту давало змогу пристосувати текст  до музики за допомогою необхідної кількості повторів окремих рядків та слів, не виходячи за рамки класичного циклу.

А.В.Преображенський  припускав, що Бортнянський інколи писав  спочатку музику, а потім добирав  до неї словесний текст. Можливо  так і було у деяких випадках, як зазначала М. Рицарева, але скоріш за все у середніх частинах, або у фіналі. Що стосується перших частин, то безумовно, вони складалися під враженням літературного тексту. Яскравим прикладом є матеріал першої частини концерту №32 «Скажи ми, Господи, кончину мою».

У переважній більшості використані Бортнянським рядки із Псалмів, які мають світлий характер, Псалми - гімни, що прославляють Господа-це концерти №№1, 4, 7, 8, 10, 13, 14, 16, 17, 19, 29, 31, 34, а також звертається до подячного та повчального псалма (№18, 35). У декількох концертах, а саме у №№20, 21, 22, 24, 27 використані рядки псалмів в основі яких лежать відношення людей до Бога, надія на його захист та допомогу (№20 «На тя, Господи, уповах»)

В останніх концертах  №32,та 33 в основі лежать рядки благальних псалмів. Найбільш яскравим твором останнього періоду творчості композитора є концерт №32 «Скажи ми, Господи, кончину мою», що має благородні та проникливі ліричні образи. Чайковський назвав цей концерт одним з найкращих творів. Зміст літературного тексту – звернення людини до Господа Бога з проханням та мольбою сказати: скільки часу залишилося йому до відходу до іншого світу, що б він міг підготуватися. Як і у багатьох інших концертах у 32-му використано також рядки із псалмів Давида у вільній послідовності, а саме це 5, 6, 7, 11, 13 та 14 вірші із 38-го Псалма.

У перекладі  на російську зі старослов`янської мови має такий зміст:

 

Скажи мне, Господи, кончину мою и число дней моих,

Какое оно, дабы я знал, какой мой век.

 

Вот, ты дал мне  дни, как пяди,

И век мой, как  ничто, пред Тобою.

Подлинно, совершенная  суета – всякий человек живущий.

 

Подлинно человек  ходит подобно призраку;

Напрасно он суетится, собирает и не знает, кому достанется то.

 

Отклони от меня удары Твои;

И исчезаю от поражающей руки Твоей.

 

Услыши, Господи, молитву мою и внемли воплю моему,

Не будь безмолвен  к слезам моим,

Ибо странник я  у Тебя и пришелец

Как и все  отцы мои.

 

Отступи от меня, чтобы я мог подкрепиться

Прежде, нежели отойду, и не будет меня.

 

Взаємодія літературного  тексту з музикою пов`язані з циклічною будовою концерту. На першому місці не текст, а музичні переваги.

Матеріал першої частини є  яскравим прикладом  інтонаційної виразності музичної фрази, де синтезують словесний та музичний образи, включаючи в себе емоційний та інтонаційний настрої усього концерту.

 

1.2. Музична образність.

Аналізуючи  музику та літературний зміст духовних концертів Бортнянського, за образністю, їх можна поділити на три види:

У перших концертах  переважає музична образність величаво – гімнічного характеру. В них  використані риси різних жанрів: партесні концерти, канти, марші та інструментальна музика – цей вид концертів можна назвати урочисто-панегіричними. Хорові цикли урочисто-панегіричних концертів - тричастинні та чотиричастинні. Вони починаються завжди з швидкої частини і найчастіше закінчуються також швидко. Винятком є концерт №26 «Господи Боже Израилев» - перша частина тут повільна, а характер героїчний.

До другого  виду відносяться ліричні концерти, що переважно мають світло-ліричні  музичні образи які віють сердечністю та теплотою. Ці концерти також три- і чотири частинні. Тричастинні концерти №10 «Пойте Богу нашему» та №35 «Господи, кто обитает в жилищи твоєм» мають переважно повільні частини. Чотиричастинні цикли здебільшого мають контрастні частини за темпом та образами.

Усі концерти що відносяться до ліричного виду втілили  душевний спокій та гармонію композитора,та його оптимізм.

Найменша кількість  концертів відносяться до третього виду – лірико-драматичного. Ці концерти пронизані скорботою та сумом і є мінорними (№21, 24, 25, 27, 30, 32, 33), але іноді з`являється яскрава експресія та патетичність. Найбільш яскравими є два останні концерти №32, 33. У них відображені суб`єктивні переживання особистості, страждання та смуток. В музиці відчувається вплив попередників – Березовського та Веделя, але на відміну від них не зпівставляє людину злим силам. У концерті №32 «Скажи ми, Господи, кончину мою» Бортнянський передає моління хворої людини до Бога. Контраст між частинами майже відсутній у темповому відношенні.

 

 

1.3. Структура хорових циклів.

Роблячи висновки, з аналізу 35 концертів Бортнянського, можна сказати що вони тричастинні  та чотиричастинні. У тричастинних – крайні частини переважно швидкі, а середня повільна, або навпаки. А чотиричастинні цикли є подібні за структурою на тричастинні, а саме – крайні частини швидкі, а середні повільні або помірні, а другий тип структури концертів починається повільно, а інші частини контрастні за темпом, а саме – повільно-швидко-повільно-швидко. Не дивлячись на те що концерти мають чотири частини, часто залишається відчуття внутрішньої трьохчастності, тому що тональна общність зберігається лише в крайніх частинах. Нова тональність з`являється або в середніх частинах, або лише у  другій повільній. Так наприклад у концерті №32, якщо розглянути його по темповому або метричному контрасту – то  це чотири частинний концерт, а от по тональному плану – тричасттинний, причому зміна тональності, не включаючи відхилів та модуляцій, з`являється лише у другій частині, як і зазначено вище.

Не рідко у духовних концертах Бортнянського перша частина може розглядатися як широко розвинутий урочистий вступ. Швидкі частини побудовані, у більшості випадків, на класичному звучанні усього хору, фінали звичайно більш поліфонічні, частіш за все вони написані у формі фуги. Так і в концерті №32 «Скажи ми, Господи…» - четверта частина є гарним зразком вільної фуги. Середня повільна частина представляє собою ліричне відхилення від урочистого настрою швидких частин і будується на більш легкій звучності з відокремленням одного або декількох сколюючих голосів. Ще треба сказати, що середні частини здебільшого написані тональностях субдомінанти або медіантового співвідношення, та бувають модулюючими.

Композитор  також у своїх духовних творах використовує метричний контраст. У більшості концертів одна з повільних частин написані у не парному метрі ¾, а інші у парному 4/4, 2/4. Так от у 32 концерті друга частина написана на ¾, а усі інші на 4/4.

 

1.4. Композиційна  будова частин духовних концертів  Бортнянського.

 

 Переважна більшість концертів побудована за принципом контрасту – музично-образного, темпового, тонального та метричного.

Бортнянський  прекрасно володів класичними формами, але у духовних концертах ухилявся від класичної нормативності  у формотворенні. Це полягає у тому що простежуються періоди з неквадратною структурою, в більшості випадків за рахунок розширення другого речення. Початкове речення може закінчуватися кадансом, а наступне – половинним незавершеним кадансом, тобто спостерігається не нормативність періодів.

Так на прикладі 32-го концерту видно що форма чотиричастинна, в якій на відміну від партесного концерту, тільки починають проявлятися  риси циклічності. Існуюча несиметричність  частин у партесному концерті поступово  зникає. У даному концерті частини  здебільшого рівні по масштабу. А от будова в середині частин не симетрична за рахунок розширення другого речення.

Тематизм кожного  нового розділу випливає з попереднього. Між розділами існують зв`язки, що й створює відчуття плинності та безперервності розвитку, але поряд з цим Бортнянський уникає тематичної повторності. Музичний матеріал у духовних концертах розгортається шляхом тонально-гармонічного розвитку з чітким тональним планом.

Розглянемо  більш детально композиційну будову концерту №32. Як зазначено раніше цей твір написаний у чотиричастинній формі. Так виглядає схематичне зображення структури концерту:

 

 

A	B	C	D	E	A	B	A	A	B	A’
a+b+c	a+b+c	a+b+c	a+b	a+b+c	a+b	a+b+c	a+b
4т4т5т	3т4т4т	4т4т4т	4т  6т	3т4т5т	4т  6т	4т4т6т	4т  3т	35т	41т	36т
c-moll	Es-dur	g-moll	B-dur	c-moll	Asdur	f-moll	c-moll	c-moll

 

 

Перша частина  написана у темпі Andante. Складається вона з п`яти періодів, що викладенні у гамофонно-гармонічному складі. Поява імітацій зумовлена літературним текстом. Імітації що з`являються у перших чотирьох періодах можна назвати вільними та короткочасними, а от в останньому періоді першої частини (тт..40-43) – строгою, так зване фугато.

Кожен період у  першій частині концерту має свою самостійну тему. Перший період складається з тринадцяти тактів,та має не симетричну будову, за рахунок розширення другого речення шляхом введення перерваного звороту та відхилення в тональність паралельного мажору, після чого йде повернення в основну тональність. Початкова мелодія першого періоду не повторюється, але використовується її елементи, а саме, це стосується ритміки у 24, 46тт. та складу викладення (тт..13, 25-27, 28-37).