Витрати підприємства та собівартість продукції

 
     З таблиці видно, що на підприємстві є 7 одиниць не встановленого обладнання, що складає 2,5%: (280-273)/280•100=2,5%. 
    Найбільше таких верстатів у ремонтно-механічному цеху-4,що складає 20%. 
Це говорить про дуже не ефективне використання обладнання в цьому цеху. 
Водночас 13,6% (100-86,4) встановленого обладнання по підприємству не працює. 
Коефіцієнт установлення(залучення) обладнання обчислюється за формулою:

 

                                ;

 

Механічний цех №1:  ;

Механічний цех №2:  ;

Інструментальний цех: ;

Ремонтно-механічний цех: ;

Разом по підприємству: ;

Розрахунки наведено у таблиці:

	Наявна кількість верстатів	Установлена кількість верстатів	Працююче обладнання	Коефіцієнт  установленного  (залученого) обладнання
Механічний цех №1	127	125	102	0,984
Механічний цех №2	108	108	99	1
Інструментальний цех	25	24	21	0,96
Ремонтно-механічний цех	20	16	14	0,8
Разом по підприємству	280	273	236	0,975

 

     У процесі аналізу необхідно з'ясувати причини, що заважають установленню обладнання, і сприяти введенню його в дію або продажу, якщо воно є непотрібним. Ту частину обладнання, яка перебуває в резерві, необхідно перевірити, після чого або ввести придатні його види в експлуатацію або ліквідувати. 
     2)   К(інт)—коефіцієнт інтенсивного використання обладнання показує, відношення   кількості продукції яку було виготовлено за одиницю часу(Рфакт) до технічної(паспортної) продуктивності (Рпасп) визначеної одиниці обладнання:                                                                                                                                              

                                                   К(інт)= ;

 

Механічний цех №1:  ;

Механічний цех №2:  ;

Інструментальний цех: ;

Ремонтно-механічний цех: ;

Разом по підприємству: ;

 
     3) К(екст)—коефіцієнт екстенсивного використання обладнання показує відношення витраченого часу для здійснення виробничих процесів Т(факт) до календарного фонду робочого часу Т(кален) визначеної одиниці обладнання: 
 

                                                   К(екст)= ;

Т(кален)= (календарний  фонд часу-вихідні і святкові дні)•  тривалість робочої зміни • кількість змін:           

Т(кален)=(365-112)•7,9•2=3997,4(год).

Механічний цех №1:              ;

Механічний цех №2:             ;

Інструментальний цех:         ;

Ремонтно-механічний цех:  ;

Разом по підприємству:       ;

 
     4)   К(інтегр)—коефіцієнт інтегрального використання обладнання, характеризує ступінь завантаження виробничого обладнання за його продуктивністю і часом  роботи. Обчислюється за формулою: 
                                    

                                                К(інтегр)=К(інт)•К(екст);

 

Механічний цех №1:     ;

Механічний цех №2:     ;

Інструментальний цех: ;

Ремонтно-механічний цех: ;

Разом по підприємству:      ;

     5)  Rп—резерв виробничої потужності, показує на скільки можна підвищити ефективність використання виробничого обладнання згідно з умовами його використання за продуктивністю і часом. Обчислюється за формулою: 
                                                    Rп=1-К(інтегр)

 

Механічний цех №1:    ;

Механічний цех №2:   ;

Інструментальний цех: ;

Ремонтно-механічний цех: ;

Разом по підприємству:    ;

 
     Розрахунки показників  відобразимо у таблиці:

	Середній  фактичний  випуск  продукції  одного   верстату за зміну,  шт.  Р(факт)	Середній  технічно  обгрунто  ваний випуск  продукції  одного   верстату   за  зміну,шт.  Р(пасп)	Дійсний  фонд робочого  часу верстатів  протягом   року,год  Т(факт)	Кінт	Кекст	Кінтегр	Rп
Механічний цех №1	11	12	3800	0,917	0,951	0,872	0,128
Механічний цех №2	10	12	3750	0,833	0,938	0,781	0,219
Інструментальний цех	10	10	3860	1	0,966	0,966	0,034
Ремонтно-механічний цех	6,5	9	3860	0,722	0,966	0,697	0,303
Разом по підприємству	9.4	10,75	3810	0,874	0,953	0,833	0,167

 

     

      6) Коефіцієнт змінності роботи устаткування. Він являє собою відношення загальної суми верстато-змін, відпрацьованих за добу всім устаткуванням, до загальної кількості устаткування:

 

                Кзм=Кверст-зм ⁄ n  або  Кзм=(N1+N2+N3) ⁄ Nmax

                  (без урахування внутрішньо змінних витрат робочого часу);

 

де Кверст-зм – кількість  відпрацьованих верстато-змін;

n‑ загальна кількість одиниць обладнання;

N1,N2,N3‑ кількість одиниць обладнання, що працювало відповідно в першу, другу та третю зміни;

Nmax– кількість обладнання, що працювало в максимально завантажену зміну, або кількість наявного обладнання.

     Коефіцієнт змінності свідчить, скільки в середньому змін працювала кожна одиниця устаткування, але окреме устаткування працює не цілу зміну, а лише її частину, тому точніше коефіцієнт змінності можна визначити за формулою:

 

                                         Кзм=Вмф ⁄  Фд

      (з урахуванням внутрішньо змінних витрат робочого часу);

 

де  Вмф‑ фактична верстатомісткість виробничої програми, верстато-годин;

Фд‑ дійсний фонд робочого часу всього устаткування при однозмінній роботі, год. 
                                                

                                      Механічний цех №1: 
Кзм=(102+86) ⁄  102=1,843              Кзм1=(720+560) ⁄ 125•7,9=1,296                                              

 

                                     Механічний цех №2: 
Кзм=(99+78) ⁄ 99=1,788                  Кзм1=(694+496) / 108•7,9=1,395  
 
                                   Інструментальний цех: 
Кзм=(21+16) ⁄ 21=1,762                  Кзм1=(146+99) ⁄ 24•7,9=1,292 
 
                                  Ремонтно-механічний цех 
Кзм=(14+11) ⁄ 14=1,786                 Кзм1=(101+65) ⁄ 16•7,9=1,313 
 
                                   Разом по підприємству: 
Кзм=(236+191) ⁄ 236=1,809          Кзм1=(1661+1220) ⁄ 273•7,9=1,336                                         

Висновок: 
     Рівень завантаження верстатів найкращий у інструментальному цеху. Ефективність виробництва у цьому цеху дуже висока. Найгірше використовується обладнання у ремонтно-механічному цеху. В цілому по підприємству рівень завантаження верстатів знаходиться на високому рівні. 
     Резерв потужності по підприємству в цілому Rп=0,167(16,7%), що свідчить про досить високу завантаженість обладнання. Підвищити завантаження верстатів на підприємстві можливо за рахунок більш ефективного використання обладнання в ремонтно-механічному та в механічному цеху №2. Значному поліпшенню екстенсивного завантаження діючих засобів праці сприяє зниження частки недіючого устаткування, розміри якого є значними (декілька десятків тисяч одиниць) лише на промислових підприємствах України, а також виведення з експлуатації зайвого та неефективно використовуваного устаткування і організація завдяки цьому повноцінної двозмінної роботи. За існуючими розрахунками здійснення таких заходів дало б можливість підвищити фондовіддачу на підприємствах різних галузей промисловості та народного господарства на 10-15 і більше відсотків.

     Вирішальне  значення для підвищення рівня інтенсивного використання основних фондів має своєчасне здійснення заходів щодо заміни та модернізації фізично спрацьованого і технічно застарілого устаткування. Для підтримання порівняно високого технічного рівня виробництва на підприємствах треба щорічно замінювати 4-6% і модернізувати 6-8% діючого парку машин, устаткування та інших видів знарядь праці. 
     Коефіцієнт змінності роботи устаткування — відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до числа встановленого устаткування.

Він показує, скільки  в середньому змін працювала кожна  одиниця устаткування. 
Тому, разом по підприємству цей показник характеризує рівень завантаження устаткування за добу на  90,45%, що свідчить про досить великий рівень завантаження.  Проте використовуваний на підприємствах спосіб його розрахунку не можна визнати досконалим, оскільки не враховує внутрізмінні втрати робочого часу. У зв'язку з цим коефіцієнт змінності методологічно правильніше обчислювати виходячи з коефіцієнту використання календарного фонду часу і максимальної змінності роботи устаткування, яка дорівнює трьом при восьмигодинній тривалості зміни. 
     Кзм1 більш точно характеризує екстенсивний рівень використання устаткування, тому що при його обчисленні використовують не тільки кількість наявних верстатів а й враховується час безпосередньої роботи цих верстатів. Тому він дає більш точні дані щодо роботи устаткування. Наприклад, механічних цех №2 найбільше характеризує рівень устаткування, бо час роботи цих верстатів найбільш наближений до 2 змін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Типове положенні з планування, обліку і калькулювання собівартості  продукції  (робіт, послуг)   у   промисловості, затверджене постановою КМУ від 26.04 96 р. № 473.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”: Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318.

3. Методичні рекомендації № 47 - "Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості", затверджені Наказом Державного комітету промислової політики України від 2 лютого 2007 р. № 47.

4. Андрушків М. І., Реверчук Н  Й., Савенко І. Л. Становлення підприємництва в умовах ринкової економіки. – К. : Молодь, 2006. – 324 с.

5. Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник – К. : Либідь, 2005. – 254 с.

6. Білик М. Д. Управління фінансами підприємств. - К. : Знання, 2008. – 362 с.

7. Бойчик І. М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. –К. : Атіка, 2005. –480 с.

8. Бойчик М. І., Харів П. С., Хопчан М. І. Економіка підприємства. – Львів : Сполом, 2007. – 212 с.

9. Болюх М. А., Бурчевський В. З., Горбаток М. І.  та ін.; за ред. акад. НАНУ, проф. Чумаченка М. Г. «Економічний аналіз»: Навч. посібник / — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : КНЕУ, 2006. — 556 с.

10. Бондар І. Ю., Пахомов В. Г. Управління витратами виробництва та собівартістю продукції. - К. : Державний торгово-економічний інститут, 2007. – 371 с.

11. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

12. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підруч. [для студ. Вищ. Навч.закл.]/ О. С. Іванілов –К. : Центр учбової літератури, 2009. –728 с. ( 590-623)

13. Іванова Н. Ю. Аналіз беззбитковості виробництва: теорія та практика: Навчальний посібник. – Київ : Лібра, 2008. - 72 с.

14. Манів З. О., Луцький І. М. Економіка підприємства: Навчальний посіб. –2-ге вид., стер. –К. : Знання, 2006. –580 с.

15. Петрович Й. М. Економіка виробничого підприємництва. - К. : Знання, 2001. – 462 с.

16. Плаксієнко В. Я., Пісьмаченко Л. М., Рябий Є. І. Бухгалтерський облік у сільському господарстві України: Підручник для студентів вищих закладів К. : Центр навчальної літератури, 2007. - 492с.

17. Покропивного С. Ф. Економіка підприємства: Підручник – Вид.2-ге, перероб. та доп. –К.:КНЕУ, 2001. –528 с.

18. Філінков О. К. Розміри підприємств і собівартість продукції// Економіка України, 2006.- № 9.- 50 с.

19. Шандова Н. В. Використання собівартості для прийняття управлінських рішень// Фінанси України, 2008.- № 2.- 20 с.

20. Шваб Л. І. Економіка підприємства : Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 4-е вид. –К. : Каравела, 2007. –584 с.

21. Шегди А. В.  Економіка підприємства / За ред.– К.: Знання, 2006. –614 с.

22. Шеремет О. О. «Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К. : Знання, 2005. – 196 с.