Діагностика фінансово-економічного стану підприємства

Проаналізуємо джерела формування майна підприємства ПП «Лідер» та визначимо тип фінансової стійкості.

Матеріальні оборотні кошти  підприємства являють собою запаси, вартість яких відображається в другому  розділі активу балансу. Кількісне  значення даного показника визначається підсумовуванням даних по наступних  балансових статтях: виробничі запаси, тваринні на вирощуванні й відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари. Формулу розрахунку вартості матеріальних оборотних коштів підприємства можна представити в такий спосіб [4, с. 49]:

3 = ф.1,(р. 100+р. 110 +р. 120+ р. 130+ р. 140).

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних  коштів (запасів) використовується кілька показників, які й характеризують види джерел:

1. Власні оборотні кошти:  Кс.об = ІП- ІА = р. 380 ф.1 - р. 080 ф.1.

2. Власні оборотні кошти  й довгострокові позикові джерела  формування запасів (функціонуючий капітал): Кс.дз.=Кс.об +ІІІ П, р.480 ф. 1.

3. Загальна величина основних  джерел формування запасів

Ко = Кс.дз + Короткострокові кредити - Необоротні активи = р. 380 + р. 480+ р. 500 -р. 080.

Трьом показникам наявності  джерел формування запасів відповідає три показники забезпеченості запасів  джерелами формування:

1. Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних коштів:

 

,

(2.1)

де Кс.об - власні оборотні засоби;

З - запаси.

2. Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів:

 

, 

(2.2)           

 

де К_с.д.з - функціонуючий капітал

 

3. Надлишок (+) або недолік  (-) загальної величини основних  джерел формування запасів:

 

,

(2.3)

де   - основні джерела формування запасів.

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової стабільності підприємства:

S (Ф) =

Після проведення розрахунків  наведених вище показників за критерієм

фінансової стабільності підприємство може бути віднесене до одного із чотирьох типів (табл. 2.4).

 

Таблиця 2.4 - Зведена таблиця  показників за типами фінансової стійкості [16, с. 51]

Показники	Типи фінансової стійкості
	Абсолютна стійкість	Нормальна стійкість	Нестійкий стан	Кризисний стан

 

Зробимо відповідні розрахунки для ПП «Лідер» з метою встановлення типу фінансової стійкості.

Таблиця 2.5 - Визначення типу фінансового стану підприємства та показників джерел фінансування оборотних засобів, 2010-2012 рр.

Показник	Ум. позн.	Джерело інформації		На 31.12.10 р.	На 31.12.11 р.		На 31.12.12 р.		Відхил. (р.6 – р.4)
1	2	3		4	5		6		7
Власні оборотні засоби	Кс.об.	ф. 1, р. 380 – р. 080		2,4	94,8		57,2		54,8
Функціонуючий капітал	Кс.дз.	Ф. 1, (р. 380 – р. 080)+р.480		2,4	94,8		57,2		54,8
Величина основних джерел формування запасів	Ко	Ф. 1,р. 380+р. 480+р. 500 – р. 080		2,4	124,8		218,8		216,4
Загальна величина запасів	З	Ф. 1, р. 100+р. 140		0	121,9		217,3		217,3
Показники забеспеченності  запасів джерелами фінансування
			2,4			-27,1		-160,1	-162,5
			2,4			-27,1		-160,1	-162,5
			2,4			2,9		1,5	-0,9
Трьохкомпонентний показник типу фінансової стійкості S=[S(±, S(±), S(±]			(1.1.1)			(0.0.1)		(0.0.1)	х

 

Табличні дані зображені  на рис. 2.2

Рисунок 2.2 – Показники  джерел фінансування запасів ПП «Лідер»

Як показують розраховані  дані, власних оборотних засобів  недостатньо для фінансування матеріальних запасів підприємства, так само недостатньо  і довгострокових позикових коштів та функціонуючого капіталу. Це характеризує кризовий стан підприємства, при якому  підприємство має кредити і позики, непогашені у строк, а також прострочену  кредиторську і дебіторську заборгованість.

 

2.3 Діагностика платоспроможності  ПП «Лідер»

 

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі  оцінюється показниками ліквідності  й платоспроможності, що характеризують можливість своєчасного й повного  добутку розрахунків по короткострокових зобов'язаннях перед контрагентами.

Аналіз платоспроможності  й ліквідності важливий не тільки для підприємства, але й для  зовнішніх інвесторів.

Під платоспроможністю підприємства розуміється наявність у підприємства коштів і їхніх еквівалентів у  кількості, достатньому для розрахунків  по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення.

Поняття платоспроможності  й ліквідності дуже близькі. Проте, між ними існують певні відмінності. Поняття ліквідності більш ємне. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність підприємства. У той же час ліквідність характеризує е тільки поточний стан активів, а й перспективний.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань  організації її активами, строк перетворення яких у гроші відповідає строку погашення  зобов'язань. Від ліквідності балансу  варто відрізняти ліквідність активів, що визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх у кошти без втрати вартості. Чим менше час, що буде потрібно, щоб даний вид активу був переведений  у грошову форму, тим вище його ліквідність.

Аналіз ліквідності балансу  укладається в порівнянні коштів по активу, згрупованих по ступені  їхньої ліквідності й розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по строках їхнього погашення  й розташованими в порядку  зростання таких строків.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в  кошти, активи підприємства розділяються на наступні групи.

А1. Найбільш ліквідні активи. До них відносяться всі статті коштів підприємства й поточних фінансових інвестицій. Дана група розраховується в такий спосіб [16, с. 39]:

 

А1 =р. 220 ф. 1 +р. 230 ф. 1 +р. 240 ф. 1.

(2.1)

На 31.12.10 р. А1 = 0 + 0 + 0 = 0 тис. грн.

На 31.12.11 р. А1 = 0 + 0,6 + 0 = 0,6 тис. грн.

На 31.12.12 р. А1 0 + 2,4 + 0 = 2,4 тис. грн.

А2. Швидко реалізовані активи. До цієї групи активів відносяться активи, для обігу яких у грошову форму потрібно більш тривалий час: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі отримані. Ліквідність цих активів залежить від ряду суб'єктивних і об'єктивних факторів: своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості документообігу в банках, від попиту на продукцію і її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків. Ця група розраховується так:

 

А2  =  р. 130, ф.1 + р. 140, ф.1 + р. 150, ф.1 + р. 160, ф.1 + р. 170,

           ф.1 +р.180, ф.1 +р. 190, ф.1 +р. 200, ф.1 +р. 210, ф.1.     (2.2)

 

На 31.12.10 р. А2 = 3,7 + 0 + 0 + 8,4 + 0,6 + 0 + 0 + 0 + 0 = 12,7 тис. грн.

На 31.12.11 р. А2 = 7,2 + 0 + 0 +7,7 + 0 + 0 + 0 + 0 + 0,8 = 22,9 тис. грн.

На 31.12.12 р.А2 = 4,2 + 0 + 0 + 4,5 + 0 + 0 + 0 + 0 + 13,2 = 21,9 тис. грн.

АЗ. Повільно реалізовані  активи. Набагато більший термін знадобиться  для перетворення виробничих запасів  і витрат у незавершеному виробництві  в готову продукцію, а потім у  кошти. Крім того, до цієї групи активів  відносяться видатки майбутніх  періодів, а також оборотні активи, що не ввійшли в перші дві групи. Розрахунок цього показника проводиться  в такий спосіб:

 

АЗ = р. 100, ф.1 + р. 110, ф 1 + р. 120, ф 1 + р.250, ф.1+ р.270, ф.1   (2.3)

 

На 31.12.10 р. АЗ = 0 + 0 + 0 + 0 + 0,8 = 0,8 тис. грн.

На 31.12.11 р. АЗ =121,9 + 0 + 0 + 0 + 0 = 121,9 тис. грн.

 На 31.12.12 р. АЗ = 217,3 + 0 + 0 + 0 + 0 = 217,3 тис. грн.

 А4. Важко реалізовані  активи. До цієї групи відносяться  необоротні активи підприємства, вартість яких відбита в першому  розділі активу балансу:

А4 = ІА = стор.080 ф. 1.                                                                        (2.4)

 

На 31.12.10 р. А4 = 5,2 тис. грн.

 На 31.12.11 р. А4 =4,8 тис. грн.

 На 31.12.12 р. А4 = 5,1 тис. грн.

Пасиви балансу групуються за ступенем настання строку їхньої оплати. З даних балансу повну інформацію для проведення такого угруповання  одержати неможливо. Для проведення цієї процедури можна користуватися  даними, наявними в примітках до звітів. При проведенні внутрішнього аналізу, якщо є доступ до даних аналітичного обліку, таке угруповання можна зробити  більш точним.

Використовуючи цей критерій, зобов'язання підприємства можна згрупувати в такий спосіб:

ПІ. Найбільш термінові зобов'язання. До них прийнято відносити кредиторську заборгованість по придбаних товарах, роботам, послугам:

ПІ =стор. 530, ф. 1.                                                               (2.5)

 

На 31.12.10 р. ПІ = 19,8 тис. грн.

 На 31.12.11 р. ПІ =19 тис. грн.

На 31.12.12 р. ПІ = 19,4 тис. грн.

П2. Короткострокові пасиви. До цієї групи відносяться короткострокові позикові кошти, що включають зобов'язання по розрахунках та інші поточні зобов'язання. Формула визначення суми таких пасивів має такий вигляд:

 

П2 = IVП – р. 530 ф. 1 + IIП + VП                                           (2.6)

 

На 31.12.10 р. П2 = 26,3 ˗ 19,8 + 0 + 0 = 6,5 тис. грн.

На 31.12.11 р. П2 = 50,6 ˗ 19,0 + 0 + 0 = 31,6 тис. грн.

На 31.12.12 р. П2 = 184,4 ˗ 19,4 ˗ 0 ˗ 0 = 165 тис. грн.

ПЗ. Довгострокові пасиви. Ця група пасивів представлена довгостроковими  зобов'язаннями підприємства, відбитими  в третьому розділі пасиву балансу, а також статтями другого й  п'ятого розділів пасиву балансу, не віднесеними до другої групи:

ПЗ = ПІП + ІШ + УП = р. 480 ф. 1 + р. 430 ф. 1 + р. 630 ф. 1.           (2.7)

 

На 31.12.10 р. ПЗ = 0 + 0 + 0 = 0 тис. грн.

На 31.12.11 р. ПЗ = 0 + 0 + 0 = 0 тис. грн.

На 31.12.12 р. ПЗ = 0 + 0 + 0 = 0 тис. грн.

П4. Постійні (стійкі) пасиви – це статті першого розділу пасиву балансу:

П4 = ІП = р. 380 ф. 1.                                                                               (2.8)

 

На 31.12.10 р. П4 = 7,6 тис. грн.

На 31.12.11 р. П4 = 99,6 тис. грн.

На 31.12.12 р. П4 = 62,3 тис. грн..

Для визначення ліквідності  балансу необхідно зіставити  підсумки наведених груп по активу й пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо дотримуються наступні нерівності:

                      А1>П1, А2>П2, АЗ>ПЗ, А4<П4                                      (2.9)

 

Якщо виконуються перші  три нерівності в цій системі, то це тягне й виконання четвертої  нерівності. Тому важливо зіставити  підсумки перших трьох груп по активу й пасиву. Іншими словами, при розрахунку оцінки ліквідності балансу в розрахунок приймаються оборотні активи підприємства й притягнуті джерела фінансування.

У випадку якщо одне або  кілька нерівностей системи мають  протилежний знак від зафіксованого  в оптимальному варіанті, ліквідність  балансу в більшому або меншому  ступені відрізняється від абсолютної. При цьому теоретично недолік  коштів по одній групі активів  компенсується їхнім надлишком  по іншій групі у вартісній  оцінці, у реальній же ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити в повному ступені більше ліквідні.