Діагностика фінансово-економічного стану підприємства
Курсовая работа, 11 Ноября 2013, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
У першому розділі досліджено мету, предмет і задачі фінансово-економічної діагностики; наведено методи фінансово-економічної діагностики та описати технологію діагностики фінансово-економічного стану підприємства. У другому розділі проведено фінансово-економічну діагностику підприємства ПП «Лідер» з метою подальшої розробки управлінських рішень щодо покращення його економічної діяльності. У третьому розділі запропоновано напрями покращення фінансово-економічної діяльності підприємства.
Содержание работы
ВСТУП 4
1 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА ЯК
ПОКАЗНИК ФІНАНСОВОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ 6
1.1 Фінансово-економічна діагностика в системі управління підприємством 6
1.2 Методи діагностики фінансово-економічного стану підприємства 9
1.3 Технологія та методологія діагностики фінансово-економічного стану підприємства 12
2 ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІДЕР» 19
2.1 Організаційно-економічна характеристика ПП «Лідер» 19
2.2 Діагностика складу майна та джерел його формування ПП «Лідер» 22
2.3 Діагностика платоспроможності ПП «Лідер» 28
2.4 Діагностика фінансової стабільності ПП «Лідер» 39
3 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПП «ЛІДЕР» 44
3.1 Максимізації рівня фінансової рентабельності ПП «Лідер» 44
3.2 Вдосконалення операційної діяльності ПП «Лідер» 46
ВИСНОВКИ 49
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 50
Файлы: 1 файл
Курсовая по ЭП.docx
— 185.35 Кб (Скачать файл)Проаналізуємо джерела формування майна підприємства ПП «Лідер» та визначимо тип фінансової стійкості.
Матеріальні оборотні кошти підприємства являють собою запаси, вартість яких відображається в другому розділі активу балансу. Кількісне значення даного показника визначається підсумовуванням даних по наступних балансових статтях: виробничі запаси, тваринні на вирощуванні й відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари. Формулу розрахунку вартості матеріальних оборотних коштів підприємства можна представити в такий спосіб [4, с. 49]:
3 = ф.1,(р. 100+р. 110 +р. 120+ р. 130+ р. 140).
Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) використовується кілька показників, які й характеризують види джерел:
1. Власні оборотні кошти: Кс.об = ІП- ІА = р. 380 ф.1 - р. 080 ф.1.
2. Власні оборотні кошти
й довгострокові позикові
3. Загальна величина основних джерел формування запасів
Ко = Кс.дз + Короткострокові кредити - Необоротні активи = р. 380 + р. 480+ р. 500 -р. 080.
Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідає три показники забезпеченості запасів джерелами формування:
- Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних коштів:
,
(2.1)
де Кс.об - власні оборотні засоби;
З - запаси.
- Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів:
,
(2.2)
де Кс.д.з - функціонуючий капітал
3. Надлишок (+) або недолік (-) загальної величини основних джерел формування запасів:
,
(2.3)
де - основні джерела формування запасів.
За допомогою цих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової стабільності підприємства:
S (Ф) =
Після проведення розрахунків наведених вище показників за критерієм
фінансової стабільності підприємство може бути віднесене до одного із чотирьох типів (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 - Зведена таблиця показників за типами фінансової стійкості [16, с. 51]
Показники |
Типи фінансової стійкості | |||
Абсолютна стійкість |
Нормальна стійкість |
Нестійкий стан |
Кризисний стан | |
Зробимо відповідні розрахунки для ПП «Лідер» з метою встановлення типу фінансової стійкості.
Таблиця 2.5 - Визначення типу фінансового стану підприємства та показників джерел фінансування оборотних засобів, 2010-2012 рр.
Показник |
Ум. позн. |
Джерело інформації |
На 31.12.10 р. |
На 31.12.11 р. |
На 31.12.12 р. |
Відхил. (р.6 – р.4) | |||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 | |||
Власні оборотні засоби |
Кс.об. |
ф. 1, р. 380 – р. 080 |
2,4 |
94,8 |
57,2 |
54,8 | |||
Функціонуючий капітал |
Кс.дз. |
Ф. 1, (р. 380 – р. 080)+р.480 |
2,4 |
94,8 |
57,2 |
54,8 | |||
Величина основних джерел формування запасів |
Ко |
Ф. 1,р. 380+р. 480+р. 500 – р. 080 |
2,4 |
124,8 |
218,8 |
216,4 | |||
Загальна величина запасів |
З |
Ф. 1, р. 100+р. 140 |
0 |
121,9 |
217,3 |
217,3 | |||
Показники забеспеченності запасів джерелами фінансування | |||||||||
2,4 |
-27,1 |
-160,1 |
-162,5 | ||||||
2,4 |
-27,1 |
-160,1 |
-162,5 | ||||||
2,4 |
2,9 |
1,5 |
-0,9 | ||||||
Трьохкомпонентний показник типу фінансової стійкості S=[S(±, S(±), S(±] |
(1.1.1) |
(0.0.1) |
(0.0.1) |
х | |||||
Табличні дані зображені на рис. 2.2
Рисунок 2.2 – Показники джерел фінансування запасів ПП «Лідер»
Як показують розраховані дані, власних оборотних засобів недостатньо для фінансування матеріальних запасів підприємства, так само недостатньо і довгострокових позикових коштів та функціонуючого капіталу. Це характеризує кризовий стан підприємства, при якому підприємство має кредити і позики, непогашені у строк, а також прострочену кредиторську і дебіторську заборгованість.
2.3 Діагностика платоспроможності ПП «Лідер»
Фінансовий стан підприємства
в короткостроковій перспективі
оцінюється показниками ліквідності
й платоспроможності, що характеризують
можливість своєчасного й повного
добутку розрахунків по короткострокових
зобов'язаннях перед
Аналіз платоспроможності й ліквідності важливий не тільки для підприємства, але й для зовнішніх інвесторів.
Під платоспроможністю підприємства
розуміється наявність у
Поняття платоспроможності й ліквідності дуже близькі. Проте, між ними існують певні відмінності. Поняття ліквідності більш ємне. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність підприємства. У той же час ліквідність характеризує е тільки поточний стан активів, а й перспективний.
Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, строк перетворення яких у гроші відповідає строку погашення зобов'язань. Від ліквідності балансу варто відрізняти ліквідність активів, що визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх у кошти без втрати вартості. Чим менше час, що буде потрібно, щоб даний вид активу був переведений у грошову форму, тим вище його ліквідність.
Аналіз ліквідності балансу укладається в порівнянні коштів по активу, згрупованих по ступені їхньої ліквідності й розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по строках їхнього погашення й розташованими в порядку зростання таких строків.
Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємства розділяються на наступні групи.
А1. Найбільш ліквідні активи. До них відносяться всі статті коштів підприємства й поточних фінансових інвестицій. Дана група розраховується в такий спосіб [16, с. 39]:
А1 =р. 220 ф. 1 +р. 230 ф. 1 +р. 240 ф. 1.
(2.1)
На 31.12.10 р. А1 = 0 + 0 + 0 = 0 тис. грн.
На 31.12.11 р. А1 = 0 + 0,6 + 0 = 0,6 тис. грн.
На 31.12.12 р. А1 0 + 2,4 + 0 = 2,4 тис. грн.
А2. Швидко реалізовані активи. До цієї групи активів відносяться активи, для обігу яких у грошову форму потрібно більш тривалий час: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі отримані. Ліквідність цих активів залежить від ряду суб'єктивних і об'єктивних факторів: своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості документообігу в банках, від попиту на продукцію і її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків. Ця група розраховується так:
А2 = р. 130, ф.1 + р. 140, ф.1 + р. 150, ф.1 + р. 160, ф.1 + р. 170,
ф.1 +р.180, ф.1 +р. 190, ф.1 +р. 200, ф.1 +р. 210, ф.1. (2.2)
На 31.12.10 р. А2 = 3,7 + 0 + 0 + 8,4 + 0,6 + 0 + 0 + 0 + 0 = 12,7 тис. грн.
На 31.12.11 р. А2 = 7,2 + 0 + 0 +7,7 + 0 + 0 + 0 + 0 + 0,8 = 22,9 тис. грн.
На 31.12.12 р.А2 = 4,2 + 0 + 0 + 4,5 + 0 + 0 + 0 + 0 + 13,2 = 21,9 тис. грн.
АЗ. Повільно реалізовані активи. Набагато більший термін знадобиться для перетворення виробничих запасів і витрат у незавершеному виробництві в готову продукцію, а потім у кошти. Крім того, до цієї групи активів відносяться видатки майбутніх періодів, а також оборотні активи, що не ввійшли в перші дві групи. Розрахунок цього показника проводиться в такий спосіб:
АЗ = р. 100, ф.1 + р. 110, ф 1 + р. 120, ф 1 + р.250, ф.1+ р.270, ф.1 (2.3)
На 31.12.10 р. АЗ = 0 + 0 + 0 + 0 + 0,8 = 0,8 тис. грн.
На 31.12.11 р. АЗ =121,9 + 0 + 0 + 0 + 0 = 121,9 тис. грн.
На 31.12.12 р. АЗ = 217,3 + 0 + 0 + 0 + 0 = 217,3 тис. грн.
А4. Важко реалізовані
активи. До цієї групи відносяться
необоротні активи
А4 = ІА = стор.080 ф. 1.
На 31.12.10 р. А4 = 5,2 тис. грн.
На 31.12.11 р. А4 =4,8 тис. грн.
На 31.12.12 р. А4 = 5,1 тис. грн.
Пасиви балансу групуються
за ступенем настання строку їхньої оплати.
З даних балансу повну
Використовуючи цей критерій, зобов'язання підприємства можна згрупувати в такий спосіб:
ПІ. Найбільш термінові зобов'язання. До них прийнято відносити кредиторську заборгованість по придбаних товарах, роботам, послугам:
ПІ =стор. 530, ф. 1.
На 31.12.10 р. ПІ = 19,8 тис. грн.
На 31.12.11 р. ПІ =19 тис. грн.
На 31.12.12 р. ПІ = 19,4 тис. грн.
П2. Короткострокові пасиви.
До цієї групи відносяться
П2 = IVП – р. 530 ф. 1 + IIП + VП
На 31.12.10 р. П2 = 26,3 ˗ 19,8 + 0 + 0 = 6,5 тис. грн.
На 31.12.11 р. П2 = 50,6 ˗ 19,0 + 0 + 0 = 31,6 тис. грн.
На 31.12.12 р. П2 = 184,4 ˗ 19,4 ˗ 0 ˗ 0 = 165 тис. грн.
ПЗ. Довгострокові пасиви. Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов'язаннями підприємства, відбитими в третьому розділі пасиву балансу, а також статтями другого й п'ятого розділів пасиву балансу, не віднесеними до другої групи:
ПЗ = ПІП + ІШ + УП = р. 480 ф. 1 + р. 430 ф. 1 + р. 630 ф. 1. (2.7)
На 31.12.10 р. ПЗ = 0 + 0 + 0 = 0 тис. грн.
На 31.12.11 р. ПЗ = 0 + 0 + 0 = 0 тис. грн.
На 31.12.12 р. ПЗ = 0 + 0 + 0 = 0 тис. грн.
П4. Постійні (стійкі) пасиви – це статті першого розділу пасиву балансу:
П4 = ІП = р. 380 ф. 1.
На 31.12.10 р. П4 = 7,6 тис. грн.
На 31.12.11 р. П4 = 99,6 тис. грн.
На 31.12.12 р. П4 = 62,3 тис. грн..
Для визначення ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки наведених груп по активу й пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо дотримуються наступні нерівності:
А1>П1, А2>П2, АЗ>ПЗ, А4<П4
Якщо виконуються перші три нерівності в цій системі, то це тягне й виконання четвертої нерівності. Тому важливо зіставити підсумки перших трьох груп по активу й пасиву. Іншими словами, при розрахунку оцінки ліквідності балансу в розрахунок приймаються оборотні активи підприємства й притягнуті джерела фінансування.
У випадку якщо одне або
кілька нерівностей системи мають
протилежний знак від зафіксованого
в оптимальному варіанті, ліквідність
балансу в більшому або меншому
ступені відрізняється від