Умови та чинники досягнення глобального лідерства країнами Великої вісімки

2) зосередження основних  торговельних потоків в межах  співдружності розвинених держав;

3) замикання інвестиційних  потоків та 

4) спрямованість міграційних  потоків з країн “третього  світу” в розвинені регіони  планети.

Перший напрямок є найбільш очевидний. До 1990 р. країни “Великої сімки” контролювали 87% всіх зареєстрованих у  світі патентів, а за таким показником як вкладення у розвиток наукоємких технологій, США в 36 разів випереджали  Росію. Протягом 90-х років країни-члени  ОЕСР витрачали на наукові дослідження  і розробки в середньому близько 400 млрд. дол. США щорічно, з яких 44% припадало на США. Ці тенденції виражаються  передусім у зростанні технологічної  могутності постіндустріального світу. Вони проявляються і у їх все зростаючій інвестиційній привабливості, яка  забезпечує притік іноземних капіталовкладень.

Другий напрямок пов’язаний з випереджаючими темпами зростання  світової торгівлі порівняно з темпами  зростання обсягів виробництва  більшості розвинених країн. Так, з 1870 до 1913 р. обсяги експорту європейських країн збільшилися на 43% порівняно  зі зростанням їх ВВП, а в 50-60-ті роки ХХ ст. – уже на 89%.

Третій напрямок пов’язаний з новою якістю інвестиційної  активності в розвинених країнах. Зростання  інвестиційних потоків і їх зосередження в межах постіндустріального світу на сьогодні помітні як ніколи раніше. Прикладом може бути розподіл інвестицій США і в США за окремими секторами і джерелами. Якщо у Європу у 1970р. спрямовувалося близько 1/3 всіх американських інвестицій, то на сьогодні – вже 50%, тоді як на долю Японії і нових індустріальних країн Азії припадає не більше 8, а Мексики – менше 3%. Характерно, що компанії, які представляють розвинені економіки (США і Європи), інвестують до 80% всіх коштів у галузі високотехнологічного виробництва, а також у банківський і страховий бізнес.

Четвертий напрямок пов’язаний з відчутним зменшенням міграційних  потоків всередині постіндустріального  світу з постійним зростанням кількості нелегальних іммігрантів  з країн “третього світу” з  одночасним зростанням. Якщо в 50-ті роки в США 68% легальних іммігрантів  прибувало з Європи або Канади і належали вони в основному до середнього класу, то у 80-90-ті роки більше 83% їх чисельності були азійського або  латиноамериканського походження і  як правило не мали достатнього рівня  освіченості [13].

Таким чином, єдиної систем и економіки на рівні світу на сьогодні не існує: має місце господарська система, в якій економічний і соціальний розвиток більшої частини людства знаходиться в жорсткій залежності від прогресу в країнах Великої вісімки, які часто диктують умови розвитку деяких регіонів  світу, і від можливості впливати на події в решті регіонів планети. Безумовно, господарські і інформаційні зв’язки стають все більш інтенсивними, проте їх значення в рамках різних соціально-економічних систем залишаються діаметрально протилежними. Всередині постіндустріального світу глобальні тенденції призводять в кінцевому результаті до зближення рівнів розвитку окремих країн і їх жорсткого протистояння з рештою світу. У всепланетарному масштабі кожен новий прояв глобалізації каталізує формування однополюсного світу, в якому глобального значення може набувати лише його центр, як постіндустріальна складова.  

ВИСНОВКИ

Написання роботи, що стосується проблем розвитку та посилення впливу країн  “Великої вісімки” на світову економіку, а також аналіз макроекономічних показників цих країн дав змогу зробити наступні висновки, зокрема було проаналізовано  тенденції,  виявлено закономірності,  досліджено  динаміку  зміни макроекономічних  показників економік  країн “Великої вісімки”, визначено передумови для активізації розвитку  в результаті економічних  дисбалансів.

Досліджено тенденції зміни національних макроекономічних процесів  на основі  порівняльного аналізу,  який  здійснюється  у період  глобальної економічної кризи,  що дозволило з’ясувати перспективи подальшого розвитку цих країн в світовому економічному просторі. 

Було виявлено чинники, які стримують розвиток країн Великої вісімки у після кризовий період: 

низька  економічна динаміка, насамперед, розвинутих  країн, у  яких ще не компенсовані кризові втрати;

боргові негаразди у розвинутих країнах Європи, затягування яких знизить довіру не лише  до  європейських фінансових ринків  та  інститутів,  але й  світових загалом, що,  своєю  чергою  стане «продовженням»  недовіри,  погіршення  фінансових умов господарювання, поширення стагнаційних процесів;

висока  і нестабільна  ціна на  енергоресурси, насамперед, нафту, що посилює невпевненість, провокує  спекулятивні  тенденції,  а  з  тим  відбувається  втрата цінових  орієнтирів  для  бізнесу  і  пов’язаних фінансових  ринків. Водночас,  погіршуються  споживчі  настрої,  знижується  сукупний  попит, що  провокуватиме  зниження виробництва  і поширення стагнаційних проявів;

подальша  консервація  ринків  житла  у  розвинутих  країнах; 

валютна  нестабільність – за  відсутності надійної  міжнародної валюти можуть лише посилювати валютні коливання, що стане елементом  макроекономічної нестабільності, поширення  інфляційних процесів. Поряд з  цим, внаслідок  доларової  слабкості  відбуватиметься  реальне  зміцнення  національних валют  провідних  економік,  з  погіршенням  умов  торгівлі,  валютними  війнами (прискореною  девальвацією заради отримання торгівельних вигод), що означатиме подальше нарощування макроекономічних дисбалансів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абалкин Л. И. Вопросы экономики: аналіз за даними 2010 р. [Текст] Л. И. Абалкин, Р.С. Гринберг,  Р.Н.  Евстигнеев,  Н.И.  Иванова,  А.Я.  Котковский  и  др.  –  Москва:  Институт экономики РАН. 2010. - 160 с.
2. Артановский С.Н. Историческое единство человечества и взаимное влияние культур. Философско-методологический анализ современных зарубежных концепций. – Л.: Аскана, 1997.
3. Бахтин М.М. Размышления об истоках и распространении национализма. – М.: Прогресс, 2002.
4. Бахтин М.М. Региональные проблемы межнациональных отношений малочисленных народов мира. – М.: Прогресс, 2006.
5. Безуглий В.В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.В. Безуглий. – К.: ВЦ «Академія», 2005. – с. 115-119
6. Вострякова Ю.В. Проблемы познания в диалоговом пространстве современной культуры // Философско-методологические проблемы науки и техники. – С.: Сфера, 1998.
7. Глобалізація і безпека розвитку. Монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін.; Керівник авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.
8. Гордиенко А.А. Антропологические и культурологические предпосылки коэволюции человека и природы: философско-антропологическая модель коэволюционного развития. – Н.: Основа, 1998.
9. Иванова С.Ю. К вопросу об этнокультурном взаимодействии // В условиях глобализации. – Р-н-Д.: Паритет, 2001.
10. Козак Ю. Г. та ін. Міжнародна економіка: Навч.посібник. Видання 2-ге перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 1118 с.
11. Кончин В. Інтеграційні процеси на фондовому ринку Європи: перспективи для України// Вісник Тернопільського Національного економічного університету –  2008. – Випуск 5/2008.– Тернопіль: Економічна думка, ТНЕУ.  – С.249-271.
12. Кончин В. Перспективи розвитку виробничої та торгової спеціалізації України в контексті нової економічної географії // Вісник Тернопільського державного економічного  університету. –  2006. – Випуск 5/2. – 50-57.
13. Кончин В. Трансформація системи глобального фінансово-кредитного управління: Вашингтонська та Лондонська резолюції Великої двадцятки та що чекає  Україну// Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – № 1(10). – 2009. – 3-12.
14. Сайко Э.В. О природе и пространстве “действия” диалога // Социокультурное пространство диалога. – М.: Высшая школа, 1999.
15. Философский словарь. – М.: Академия, 2004.
16. Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини: теорія: підруч. для студентів екон.спец. вищ.навч.закл.- К.:  «Либідь».-2008.- 408 с.
17. Яценко Е. Восток и запад: взаимодействие культур // Культура в современном мире: опыт. проблемы. решения. Вып. 3. – М.: Академия, 2003.
18. GF  [Electronic Resource]: Global Finance. – Електрон.  дан. – 2011 – Mode of access: http://www.gfmag.com/tools/global-database/economic-data/10398-external-debt-by-country.html – Last access: Read 2011. – Title from the screen. 
19. IMF [Electronic Resource]: International Monetary Fund. – Електрон. дан. – 2012 – Mode of access:  http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/  2012/02/  weodata/index.aspx  – Last access: Read 2011. – Title from the screen.  UNECE [Electronic Resource]: Unined Nations Economic Commission for Europe.  – Електрон.  дан.  – 2009  – Mode of access: http://213.174.196.125/pxweb/dialog/Saveshow.asp?lang=1  – Last  access: Read 2012.  – Title from the screen. 
20. The World Bank [Electronic Resource]: The World Bank Group. -  Електрон. дан. – 2012 – Mode of access: http://databank.worldbank.org/ ddp/home.do - Last access: Read 2012. – Title from the screen.