Croatia,Opatija. Remisens Premium Hotel Ambasador 5*

                                Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

 

 

  Кафедра Туризму і готельного господарства

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з дисципліни «Вступ до гостинності»

на тему: «Croatia,Opatija. Remisens Premium Hotel Ambasador 5*»

 

 

 

                                                                               Виконав:   студент курсу

                                                                                Перевірив:  ст. викл.

                                                                                                    

 

 

 

 

 

                                                 Харків – 201

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………...………………… РОздІл 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КРАЇНУ …...………………… РОЗДІЛ 2 ІСТОРИЧНИЙ НАРИС ……………………………………….. РОЗДІЛ 3 ХАРАКТЕРИСТИКА РІВНЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ в КРАЇНІ  …………………………………………………………………….. РОЗДІЛ 4 ХАРАКТЕРИСТИКА ГОТЕЛЬНОЇ БАЗИ …………………... РОЗДІЛ 5 ТУРИСТСЬКІ Й МИТНІ ФОРМАЛЬНОСТІ …....................... РОЗДІЛ 6 ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ТУРИСТА …………………………………. ВИСНОВКИ ………………………………………………………………... СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………….……………………

3 5 11   14 26 30 31 33 34

 

 

 

                                                      ВСТУП

 

Актуальність За повнотою вражень від найрізноманітніших природних ландшафтів прагнуть туристи в Хорватію. Адже недарма країна вважається єдиним величезним національним парком. Тут багато чудових, дивних куточків, властивих тільки цій країні. Хорватія для туристів розкривається як чудовий курорт, де можна спокійно відпочити на самоті, і одночасно - місце різноманітних видів розваг, які до смаку любителям екстриму.

 Країною тисячі островів називається Хорватія. Відгуки туристів про найпопулярніші екскурсійні маршрути повні захоплення. Плітвицкі озера - каскад з 16 водойм і 92 водоспадів в оточенні сосен та буків приводять у захват відпочиваючих, як і дивовижне розмаїття птахів у дельті річки Неретви. Захоплює старовинний Дубровник середньовічними будівлями, князівським палацом, монастирем XIV століття. Екзотичні пригоди чекають шанувальників активного відпочинку: сафарі на каное і рафтинг - стрімкий спуск на надувних човнах по річці Цетіньє.

Один з найрозкішніших готелей курортного міста Опатія - "Hotel Ambasador"

Об’єкт – готель Хорватії Амбасадор

Предмет - стан туристського потенціалу й готельної бази готелю Амбасадор

Мета роботи - оцінити стан рівня розвитку туризму й готельної бази у Хорватії на прикладі готелю Амбасадор на сучасному етапі.

Зазначена вище мета контрольної роботи передбачає постановку для вирішення низки наступних завдань:

• надати загальну характеристику країни;
• привести короткий історичний нарис;
• охарактеризувати рівень розвитку туризму в країні;
• надати характеристику готельної бази країни на прикладі відповідного курортного регіону;
• розглянути особливості туристських і митних формальностей;
• сформувати пам'ятку для туриста;
• зробити загальний висновок щодо рівня розвитку індустрії гостинності в обраному курортному регіоні та країні в цілому.

Структура контрольної роботи складається із вступу, основної частини (шести розділів), висновків, списку використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КРАЇНУ

 

Географічне положення

Республіка Хорватія — держава на півдні Центральної Європи і заході Балканського півострова, колишня союзна республіка в складі Югославії, що стала незалежною в 1991 році. Країна розташована у північно-західній частині Балканського півострова, на перехресті між Центральною Європою і Середземномор'ям.

Площа території держави (включно з акваторією) — 89,810 км².

Площа суходолу — 56,610 км².

Площа внутрішнього моря — 33,200 км².

Площа економічної морської зони — 23,870 км².

Загальна площа економічної зони — 113,680 км².

Довжина берегової лінії — 5835 км.

Довжина берегової лінії материка — 1777 км (30,5 %).

Довжина берегової лінії островів — 4058 км (69,5 %).

Ширина територіальних вод — 12 морських миль

Межує на північному-заході зі Словенією, на північному сході - з Угорщиною і Сербією, на півдні - з Боснією і Герцеговиною та Чорногорією.

На заході омивається Адріатичним морем. [1]

 

 

 

                                                                        

                         Рис.1.Географічне положення Хорватії

 

 

Столиця: Загреб

Національна валюта: Куна

          Мова: Хорватська мова (96,1 %), сербська мова (1 %), інші (2,9 %).

         

 Політичний устрій

Хорватія - унітарна держава, парламентська республіка з президентською формою правління. Законодавчим органом з 2001 року є Сабор (парламент). В період з 1991 по 2001 рік парламент був двопалатним. 
Глава держави - Президент, що обирається на термін 5 років.

Орган місцевого самоврядування жупанії (територіальної одиниці) - жупанскі збори (Županijska skupština), виконавчо-розпорядчий орган - Župan, орган місцевого самоврядування громади - общинна рада (Općinsko vijeće), виконавчо-розпорядчий орган громади - общинний начальник.

 Конституція прийнята 20 грудня 1990 року, незалежність від Югославії, проголошена 25 червня 1991 року. Прийняті поправки до Конституції: 1) про права меншин, 2) зміна напівпрезидентської моделі управління на парламентську модель управління, 3) про реформу парламенту. Парламент - однопалатний (велика частина обирається за партійними списками, частина від меншин). До 2001 року була палата округів.

Хорватія складається з 21 жупанії (округа): Беловар-Білогора, місто Загреб, Дубровник-Неретва, Істрія, Карловац, Копривниця-Крижевці, Крапина-Загор'є, Ліка-Сень, Меджимур'є, Осієк-Бараня, Пожеґа-Славонія, Примор'є-Горський Котар, Шибеник-Кнін, Сісак-Мославіна, Славонський Брод-Посавіна, Спліт-Далмація, Вараждин, Вировитиця-Подравіна, Вуковар-Срем, Задар, Загреб.

У свою чергу жупанії поділяються на громади та міста (у Хорватії 6695 населених пунктів, 204 з яких — міста, а решта — села). Великі селища складаються з кількох громад, але в більшості випадків селище відповідає місцевій громаді.

Крім того, існує два спеціальні самоврядні округи (котари), які перебувають під контролем сербської меншини, — Ґліна та Кнін.

 

 

 

 

 

Офіційні символи

 

Герб Республіки Хорватія — історичний хорватський герб, основою якого є 25 червоних і білих (срібних) полів, розташованих у шаховому порядку. (рис.2)

                                      

                                        Рис.2. Герб Республіки Хорватія

 

Прапор Республіки Хорватія складається з трьох рівних поперечних смуг червоного, білого і синього кольорів з історичним хорватським гербом у центрі. Верхня частина герба (корона) накладається на червону частину прапора, а частина основи накладається на синю область прапора. (рис.3)

Символізує прагнення хорватських патріотів до об'єднання Батьківщини.    

                                            

                                       Рис.3. Прапор Республіки Хорватія

                                               

Державний гімн Республіки Хорватія — «Lijepa Naša Domovino» («Наша гарна Батьківщино»). Автор віршів — Антун Міханович. Спочатку вірш був опублікований у журналі «Даніца» («Ранкова зірка») у 1835 під назвою «Hrvatska Domovina» («Хорватська Батьківщина»). У 1846 р. Йосип Рунянин під час служби в Глині склав мелодію на вірші Міхановича. А в 1861 р. Ватрослав Ліхтенеггер скомпонував і записав музику Рунянина.

Національне свято: 25 червня — День незалежності.

Населення

Населення Хорватії за переписом 2011 р. становило 4 290 612 осіб, що на 3,3% менше ніж під час перепису 2001 р. За чисельністю населення Хорватія посідає 125 місце у світі.

Густота населення країни - 76 ос./км² Найчисельнішими національностями у 2011 р. були хорвати та серби, на яких припадало бл. 95% населення країни. Чисельність і питома вага сербів у населенні значно скоротилася з часів розпаду Югославії (з 12,2% у 1991 р. до 4,4% у 2011 р.), тоді як питома вага хорватів зросла (з 78,1% до 90,4%). Проживають також значні громади босняків, італійців, албанців та інших.

 

Релігія

Домінуючою релігією Хорватії є католицизм, переважно латинського обряду, до якого станом на 2011 р. належали 86,3% населення (серед населення, що відповіли про свою релігійну приналежність — 88,5%). Православ'я (4,4%), поширене серед етнічних сербів, є другою за кількістю вірних релігію країни. Іслам (1,5%) є третьою релігію Хорватії, він поширений серед босняків, албанців та циган. Атеїстами та нерелігійними назвали себе 3,8% населення, 2,2% — не зазначили релігійну приналежність.

 

Часовий пояс

Територія Хорватії знаходиться в Центральноєвропейському (CET) часовому поясі та на одну годину випереджає час за Гринвічем (GMT+1). Влітку Хорватія переходить на літній час, воно триває з 0 годин останньої неділі березня до 24 години останньої суботи жовтня.

Щодо Київського часу: літній  – збігається з Київським, зимовий  - -1 год.

 

 

 

Клімат

У Хорватії тепло 5-6 місяців в році, найкращий час для відвідин Хорватії з травня по вересень. В курортній частині Хорватії - середземноморський клімат - м'яка зима і спекотне сухе літо. Влітку середня температура повітря на узбережжі +29 C- +31 С, моря +25 С. [3]

 

Національна кухня

Кухня Хорватії різноманітна, тому виділяють кухню центральних районів Хорватії, на становлення якої великий вплив зробили слов'янська, угорська, віденська та турецька кухні, і прибережну кухню Хорватії, в якій сильний вплив грецької, італійської і французької кухонь.

Кухня центральної Хорватії:

          Центральні райони Хорватії та гірські райони славляться наступними стравами: тушковані овочі (маністра), ковбаси всіх видів, індичка з млинцями, фаршировані маринованими овочами грудки індички (пуреча прса), традиційний листковий пиріг (бурек) з м'ясом — «меса», або з сиром — «сира», суп з квасолею і кукурудзою (маністра од добича). За традицією у всі хорватські страви додають оливкову олію.

Кухня прибережних районів Хорватії:

          Кухні південних районів країни відрізняються більш частим використанням риби та морепродуктів, але і традиційні м'ясні страви також присутні. Поширені страви: копчений свинячий окіст пршут з сухим сиром з острова Паг, страва з рису з трюфелями — ріжотто, м'ясо молодого ягняти з кислим овечим молоком з Шибеника — висовачке беговице, винний суп, гуляш-асорті з різних сортів риби з рисом бродет, краби — прштачі.

Десерти:

          Типовими десертами є фрукти (у тому числі й зацукровані): інжир, родзинки, мигдаль і мед. Популярна кава-еспресо. Хорватські традиційні лікери — вишневий мараскино із Задара та трав'яний пелинковач.

 

Свята в Хорватії

1 січня  Новий Рік  

6 січня  Богоявлення або Водохреще  

31 березня и 1 квітень Великдень і наступний день  Великдень і Великодній понеділок  (змінювана дата)

1 травня  Міжнародне свято праці   

60 днів після Великодня  Свято тіла і крові Христових   (змінювана дата)

22 червня  День антифашистської боротьби   

25 червня  День державності  

5 серпня  День перемоги і подяки вітчизні, День хорватських захисників (рис.4) 

15 серпня  Успіння Пресвятої Богородиці   

8 жовтня  День Незалежності  

1 листопада День усіх святих   

25 грудня  Різдво  

26 грудня  День Св. Степана  

Громадяни Республіки Хорватії, які відзначають різні релігійні свята, мають право не працювати в ці дні.

 

 

                    

                         Рис.4. День перемоги і подяки вітчизні

 

РОЗДІЛ 2 ІСТОРИЧНИЙ НАРИС

Давня історія

У 6 ст. хорватські племена прибули зі східних Карпат до теперішньої Хорватії, яка у той час була Паннонійською частиною Римської імперії. Хорвати прийняли християнство і римський алфавіт у період з VII по ІХ століття.

У 925 році хорвати перемогли візантійських та франкських завойовників і заснували власне незалежне королівство, пік розвитку якого припадає на ХІ століття. Громадянська війна почалася у 1089 році, внаслідок якої країна ослабла і у 1091 році перемогу над нею здобула Угорщина. Підписання Конвенційного пакту між хорватськими племінними керівниками та угорським королем у 1102 об'єднало ці дві нації під політичною владою угорського монарха, проте Хорватія зберегла свою автономію.