Технологія та організація роботи сортувальної і вантажних станцій металургійного підприємства в їх взаємодії

Злитки і гарячекатана смуга передаються за допомогою конвеєрного транспорту або залізничного на платформах вантажопідйомністю 60-110 т за контактним графіком. Кокс перевозиться в думпкарах або аглохоперах за контактним графіком. Вогнетриви перевозяться на платформах, у критих вагонах по контактному графіком або за заявкою цеху. Зварювальний шлак перевозиться в аглохоперах до бункерів ДЦ або в думпкарах на естакаду ДЦ. Валки і зношені деталі перевозяться на платформах вантажопідйомністю 110 т за заявкою цеху . Обрізки перевозяться в платформах для перевезення обрізків вантажопідйомністю 60-110 т за контактним графіком. Окалина перевозиться в думпкарах - «човниках», напіввагонах, платформах для перевезення обрізків за контактним графіком. Бій вогнетривів перевозять по наявності в думпкарах за заявкою цехів, у контактному графіку не беруть участь. Сміття перевозять в думпкарах за заявкою цехів або за контактним

 

графіком. При управлінні залізничним транспортом прокатного виробництва особливо важливе значення мають перевезення: злитків до нагрівальних колодязів, вивіз відходів виробництва (обрізків, окалини і зварювального шлаку), вивезення готової продукції на зовнішню мережу в вагонах ЗМП або у вагонах парку комбіната в інші прокатні цехи.

 

1.5. Управління залізничними перевезеннями коксохімічного цеху

  Вихідною сировиною для отримання коксу служать коксівне вугілля. Кокс виробляють нагріванням коксівного вугілля без доступу повітря в спеціальних коксових печах. Всі споруди і пристрої цеху можна поділити на три групи: прийом, підготовка та зберігання сировинних матеріалів; виробничі агрегати (коксові батареї); прибирання кінцевого продукту (коксу) і побічних продуктів коксування.

До пристроїв для прийому, підготовки та зберігання вугілля відносяться: приймальні вугільні ями, склад вугілля, вугільні силоси, відділення підготовки вугілля, вугільні башти. Прийомні вугільні ями призначені для прийому надходить у КХЦ, при його розвантаженні на вагоноперекидачі (в/п). Вугільні ями облаштовуються під кожним розвантажувальним залізничним шляхом. Протяжність їх становить 30-40 м, але можуть досягати довжини 70 м. Загальна ємність прийомних ям сягає 1500 т.

Особливості роботи транспорту при обслуговуванні коксохімічного цеху: різноманітність прибуваючих марок вугілля, що вимагає великої маневрової роботи перед подачею під вивантаження; висока (до 1200 С0) температура коксу, що видається; крихкість коксу, що вимагає мінімальних перевантажувальних операцій; безперервність процесу коксування, що вимагає постійної наявності рухомого складу або використання безперервних видів транспорту; тривале знаходження вугілля на складі може призвести до самозаймання, щоб цього уникнути потрібно його постійна заміна , а отже

зростає обсяг перевезень; вибухо- і пожежонебезпека матеріалів, що перевозяться, хімічного відділення вимагає особливих заходів обережності.

 

1.6. Управління залізничними перевезеннями вапняно-обпалювальної виробництва

Призначення ВОЦ - виробництво вапна для забезпечення ДЦ, ККЦ, МЦ, АФ. Процес виробництва вапна полягає в випалюванні вапняку в спеціальних печах. В якості теплоносія застосовується природний газ. Основною сировиною при виробництві вапна є вапняк (флюси). Вапняк надходить з зовнішньої мережі у вагонах ЗМП - піввагони або хопери. Вапно - перевозиться в рухомому складі в залежності від способу вивантаження на вантажних фронтах (піввагони хопери, спеціальні контейнери на платформах).

Навантаження вапна (труска) здійснюється за строго регламентованими графіками 2-5 разів на добу залежно від продуктивності ВОЦ і потреби цехів у вапні. Перевезення вапна здійснюється за контактним графіком. Відсів вапняку - вапняк фракцією до 15-20 мм непридатний для виробництва вапна. Перевезення здійснюється в напіввагонах або хоперах по мірі їх наповнення . У контактному графіку участь не бере. Вапняне борошно - відходи вапна фракцією до 10 мм, не придатних до використання в металургійному виробництві , що відправляється на ЗМ в цементовозах ЗМП.

Всі пристрої ВОЦ поділяються на 3 групи: пристрої для прийому зберігання, підготовки сировини (приймальні ями в/п, склад вапняку, змішувальне відділення, витратні бункери вапняку, шахтні підігрівачі); виробничі агрегати - вапняні печі, агрегати довжиною до 75 м внутрішній об'єм 180-580 м3 (кількість на сучасних підприємствах від 3 до 5 од.); пристрій для видачі вапна.

 Особливості роботи залізничного транспорту при обслуговуванні ВОЦ: безперервність технологічного процесу вимагає постійного знаходження вагонів під навантаженням вапняного борошна і відсіву вапняку; великі обсяги перевезень вапняку, що вимагає своєчасних подач сировини на естакаду і в/п; безперервність виходу вапняного борошна, відсіву вапняку, погрузка вапна обумовлюють можливість застосування маневрових засобів пересування вагонів; вапняно-випалювальне виробництво є сильно запиленим, що вимагає дотримання заходів обережності; строго регламентовані графіки навантаження вапна, що вимагає безперебійної роботи транспорту; можливість передачі частини обсягу перевезень на автотранспорт; безперебійна організація перевезень відсіву вапняку до аглоштабелю, з метою виключити його замерзання, у зв'язку з поливом його водою при навантаженні (вимоги екології).

 

2. ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1. Техніко-експлуатаційна характеристика під'їзної колії.

 

 

Рис. 2.1 – Принципова схема колійного розвитку підприємства

 

 

2.2. Колійний розвиток і спеціалізація колій станцій

Для організації перевізного процесу, визначення напрямку вантажо-і вагонопотоків вихідні дані оформлені у вигляді короткої характеристики представленої в таблицях 2.1.-2.4.

Також приведена немасштабні схема колійного розвитку станції Сортувальна із зазначенням нумерації колій і стрілок, довжиною сполучних колій.

Час ходу поїзда по перегону визначається:

 хв,                             (2.1)

де  Lпер – довжина перегону, м;

  Lп – довжина поїзда, м;

 

 

 

 

 

Vх  – швидкість руху по перегону, км/год;

  tр.з – час на розгін і уповільнення складу, прийняти tр.з. = 1 хв.

 Фактична маса поїзда не повинна перевищувати заданої вагової норми поїздів, що обертаються на конкретному перегоні:

  Qпф ≤ Qпн  ,                                                  (2.2)

де  Qпн – вагова норма поїзда, т;

       Qпф – фактична вага поїзда, т.

Максимальна кількість вагонів у поїзді складе:                             

     од.                                      (2.3)      

де qв – вантажопідйомність вагона, т;

      qт – маса тари вагона, т.

Сортувальна - Бункерна од.   

Сортувальна - Листопрокатна од.   

 Сортувальна - Прокат од.   

Листопрокатна - Мартен од.   

 Прокат - Конвертерна од.   

Прокат - Західна од.   

Прокат - Шлакова од.   

Довжину складу поїзда необхідно перевірити по довжині приймально-відправних колій:

                                                                                   (2.4)

              

              

де Lл – довжина локомотива, м;

       – довжина вагона, м

 Звідки

    од.                                      (2.5)

Результати розрахунків по кожному перегону внесені в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1

Технічна характеристика перегонів

Станції, що обмежують перегін	Характеристика перегонів
	Максимальний навантажений вага складу, т	Довжина перегону, м	Швидкість руху по перегону, км/год	Час ходу по перегону, хв
Примикання-Сортувальна	5130	8000	61	8
Сортувальна-Бункерна	5130	3000	60	4
Сортувальна-Листопрокатна	2945	1000	25	4
Сортувальна-Прокат	3420	2000	20	7
Листопрокатна-Мартен	2470	1200	10	8
Прокат-Конвертерна	2945	4000	25	11
Прокат-Західна	2420	600	30	2
Прокат-Шлакова	1425	4500	25	12

 

Таблиця 2.2

Характеристика приймально-відправних колій вантажних станцій

Найменування станції	Номер колії	Корисна довжина		Час пропуску поїздів, хв/ваг
		м	ваг
Ст. Бункерна	1	770	55	0,77
	2	770	55	0,77
Ст. Мартен	1	280	20	1,68
	2	280	20	1,68
Ст.Конвертерна	1	500	35	1,20
	2	550	39	1,32
Ст. Західна	1	280	20	0,56
Ст. Листопрокатна	1	550	39	2,2
	2	500	35	2
Ст. Прокат	1	560	40	2,24
	2	420	30	1,68
Ст. Шлакова	1	770	55	1,84
	2	770	55	1,84

 

Швидкість пропуску поїздів по станціях Прокат і Листопрокатна прийнята 15 км/год.                                                                                                  

                                                                                                             Таблиця 2.3

 Спеціалізація колій станції Сортувальна

Найменування парків станції	Номер колії	Призначення шляху	Стрілки, що обмежують колію		Корисна довжина колії
			від	до	м	ваг
Парк прийому	1	прийом	1	2	850	60
	2	прийом	3	4	850	60
	3	прийом	5	6	850	60
	4	відправлення	5	6	850	60
	5	відправлення	7	8	720	51
	6	відправлення	9	10	720	51
Сортувальний парк	1	накопичення для ст. Шлакова	141	120	350	25
	2	накопичення для ст. Листопрокатна, Мартен	139	118	400	28
	3		137	116	500	35
	4	накопичення для ст. Бункерна	135	114	600	42
	5	накопичення для вантажного двору	133	112	700	50
	6	накопичення для ст. Прокат	121	112	800	57
	7	накопичення для ст. Західна	121	102	800	57
	8	накопичення для станції Конвертерна	121	102	700	50
	9	накопичення для ст. Примикання	123	104	600	42
	10		125	106	500	35
	11		127	108	400	28
	12		129	110	350	25
Парк відправлення	1	відправлення	17	16	720	51
	2	відправлення	15	14	850	60
	3	відправлення	15	14	350	60
	4	прибуття	9	10	850	60
	5	прибуття	9	10	850	60
	6	прибуття	11	12	720	51
Вантажний двір	21	вивантаження вапна	19	ТП
	22	вивантаження інших вантажів	19	ТП
	23	вивантаження вапна	19	ТП