Митне регулювання ЗЕД підприємств

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2013 в 20:53, реферат

Описание работы

Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з установленням мита та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики становлять митну справу. Митна справа в Україні розвивається у напрямі гармонізації та уніфікації з загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами.

Содержание работы

1. Суть і принципи митного регулювання в Україні.
2. Система митних податків та митних зборів.
3. Види митного режиму в Україні.
4. Основні митні процедури і порядок їх здійснення.
5. Організація діяльності митних брокерів і ліцензійних складів.
6. Діяльність магазинів безмитної торгівлі.

Файлы: 1 файл

Тема 3.docx

— 81.39 Кб (Скачать файл)

 — у випадках, коли  у документах, які подаються для  митного оформлення, немає відомостей  про походження товарів або  у митного органу є достатні  підстави вважати, що декларуються  недостовірні відомості про походження  товарів.

Українська  класифікація товарів ЗЕД

Для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів використовується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, затвердженої Міжнародною конвенцією від 14 червня 1983 p., і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними  підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

 Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

 Ведення УКТЗЕД передбачає:

 — відстеження змін  та доповнень до міжнародної  основи УКТЗЕД, пояснень та інших  рішень з тлумачення цієї основи, що приймаються Всесвітньою митною  організацією;

 — деталізацію УКТЗЕД  на національному рівні та  запровадження додаткових одиниць  виміру;

 — розроблення пояснень  та рекомендацій з метою забезпечення  однакового тлумачення і застосування  УКТЗЕД;

 — прийняття рішень  щодо класифікації та кодування  товарів в УКТЗЕД;

 — поширення інформації  про застосування УКТЗЕД;

 — ведення та зберігання  еталонного примірника УКТЗЕД (у  паперовому та електронному вигляді);

 — організацію роботи  з видання і поширення УКТЗЕД  та пояснень до УКТЗЕД;

 — здійснення інших  функцій, необхідних для ведення  УКТЗЕД.

 Ведення УКТЗЕД здійснює  спеціально уповноважений центральний  орган виконавчої влади в галузі  митної справи в порядку, встановленому  Кабінетом Міністрів України.  Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до  класифікаційних групувань, зазначених  в УКТЗЕД. Рішення митних органів  щодо класифікації товарів для  митних цілей є обов'язковими  для підприємств і громадян.

 З метою встановлення  достовірних відомостей про товари  та їх відповідності опису  класифікаційних групувань УКТЗЕД  митні органи можуть вимагати  від суб'єктів зовнішньоекономічної  діяльності та громадян зразки  товарів та техніко-техно-логічну документацію на такі товари для проведення експертизи. Порядок надання зразків товарів та техніко-технологіч-ної документації на них, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками та документацією визначаються Кабінетом Міністрів України.

 За митне оформлення  товарів і транспортних засобів,  які переміщуються через митний  кордон України (у т. ч. у  міжнародних поштових відправленнях  та вантажем), та інших предметів,  а також за перебування їх  під митним контролем справляються  митні збори, розміри яких встановлює  Кабінет Міністрів України.

 За митне оформлення  товарів та інших предметів  у зонах митного контролю на  територіях і в приміщеннях  підприємств, що зберігають такі  товари та інші предмети, чи  поза робочим часом, встановленим  для митниці, і за зберігання  товарів та інших предметів  під відповідальністю митниці  у випадках, коли передача їх  на зберігання митниці не є  обов'язковою, справляються митні  збори. Ставки таких митних  зборів встановлюються у порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів  України, виходячи з того, що  розмір цих ставок не повинен  перевищувати приблизної вартості  митних послуг.

3.3. Види митного  режиму в Україні

Митний  режим — це сукупність правил, відповідно до яких товари переміщуються через кордон. Від нього залежить порядок оформлення і розмір митних платежів. Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджені такі види митного режиму:

 — імпорт;

 — реімпорт;

 — експорт;

 — реекспорт;

 — транзит;

 — тимчасове ввезення (вивезення);

 — митний склад;

 — спеціальна митна  зона;

 — магазин безмитної  торгівлі;

 — переробка на митній  території України;

 — переробка за межами  митної території України;

 — знищення або руйнування;

 — відмова на користь  держави.

 Декларант самостійно  визначає митний режим товарів  і транспортних засобів, які  переміщуються через митний кордон  України, відповідно до мети  їх переміщення та на підставі  документів, що подаються митному  органу для здійснення митного  контролю та митного оформлення.

 Зміна митного режиму  допускається за умови виконання  всіх належних процедур щодо  заявленого режиму, дотримання вимог  законодавства щодо тарифних  і нетарифних заходів регулювання  та подання митному органу  для здійснення митного контролю  та митного оформлення відповідних  документів, що підтверджують заявлений  режим.

 Імпорт — митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень. Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

 — подання митному  органу документів, що засвідчують  підстави та умови ввезення  товарів на митну територію  України;

 — сплату податків  і зборів, якими обкладаються  товари під час ввезення на  митну територію України відповідно  до законів України;

 — дотримання вимог,  передбачених законом, щодо заходів  нетарифного регулювання та інших  обмежень.

 Реімпорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

 Товари можуть переміщуватися  через митний кордон України  у митному режимі реімпорту,  якщо вони:

 — походять з митної  території України;

 — ввозяться на митну  територію України не пізніше  ніж через один рік після  їх вивезення (експорту) за межі  митної території України;

 — не використовувалися  за межами України з метою  одержання прибутку;

 — ввозяться у тому  самому стані, в якому вони  перебували на момент вивезення  (експорту), крім змін внаслідок  природного зношення або втрат  за нормальних умов транспортування  та зберігання, а також інших  випадків, визначених Кабінетом  Міністрів України.

 Оформлення митним  органом товарів у режимі реімпорту  можливе лише за умови, що  товари, заявлені у режим реімпорту,  можуть бути ідентифіковані як  такі, що були раніше експортовані.

 У разі реімпорту  товарів протягом одного року  з дати їх експорту суми  вивізного (експортного) мита, сплачені  при їх експорті, повертаються  власникам цих товарів або  уповноваженим ними особам на  підставі їх заяв. Повернення  зазначених сум здійснюється  за рахунок державного бюджету  України органами Державного  казначейства України за поданням  відповідних митних органів.

 Особа, що переміщує  товари в режимі реімпорту,  сплачує суми, одержані експортером  як виплати або за рахунок  інших пільг, наданих під час  вивезення (експорту) цих товарів,  а також проценти з цих сум,  нараховані за обліковою ставкою  Національного банку України.

 Експорт — митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання щодо їх повернення на цю територію та без визначення умов їх використання за межами митної території України. Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:

 — подання митному  органу документів, що засвідчують  підстави та умови вивезення  товарів за межі митної території  України;

 — сплату податків  і зборів, встановлених на експорт  товарів;

 — дотримання експортером  вимог, передбачених законом.

 Реекспорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту. Товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України у режимі реекспорту, якщо:

 — митному органу  подано дозвіл уповноваженого  Кабінетом Міністрів України  органу чи органу, визначеного  міжнародним договором за участю  України, укладеним в установленому  законом порядку, на реекспорт  товарів;

 — товари, що реекспортуються,  перебувають у тому самому  стані, в якому вони перебували  на момент ввезення на митну  територію України, крім змін  внаслідок природного зношення  або втрат за нормальних умов  транспортування та зберігання;

 — товари, що реекспортуються,  не використовувалися на території  України з метою одержання  прибутку;

 — товари, що реекспортуються,  вивозяться не пізніше ніж  через один рік з дня їх  ввезення на митну територію  України.

 Звільнення від оподаткування  товарів, що реекспортуються,  регулюється виключно законами  України. До товарів, що реекспортуються,  не застосовуються заходи нетарифного  регулювання, крім випадків, визначених  законом.

 Транзит — митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України. Товари, що переміщуються транзитом, мають:

 — перебувати у незмінному  стані, крім змін внаслідок  природного зношення або втрат  за нормальних умов транспортування  та зберігання;

 — не використовуватися  на території України ні з  якою іншою метою, крім транзиту;

 — у випадках, визначених  законодавством України, переміщуватися  за наявності дозволу на транзит  через територію України, який  видається відповідними уповноваженими  органами;

 — у випадках, визначених  Кабінетом Міністрів України,  переміщуватися встановленими маршрутами  та шляхами;

 — бути доставленими  до митного органу призначення  у строк, визначений відповідно  до чинних в Україні нормативів  на перевезення вантажів, виходячи  з виду транспорту, маршруту, відстані  до кінцевого пункту та інших  умов перевезення.

 У випадках, передбачених  законодавством України, митний  орган дозволяє переміщення товарів  у режимі транзиту лише за  умови належного обладнання транспортного  засобу та застосування заходів  гарантування доставки товарів  до митного органу призначення.  Рішення про допущення товарів  до переміщення в режимі транзиту  приймається митним органом на  підставі наявних документів  і за умови виконання перевізником  положень Митного кодексу та  інших законів України.

 Тимчасове ввезення (вивезення) — митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим подальшим поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування. Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:

 — подання митному  органу документів на такі  товари з обґрунтуванням підстав  їх тимчасового ввезення на  митну територію України (вивезення  за межі митної території України);

 — надання митному  органу, що здійснює митне оформлення  товарів, які тимчасово ввозяться  (вивозяться), зобов'язання про їх  зворотне вивезення (ввезення) у  строки, зумовлені метою тимчасового  ввезення (вивезення), але які не  перевищують строків, встановлених  Митним кодексом;

 — подання митному  органу, що здійснює митне оформлення  товарів, які тимчасово ввозяться  (вивозяться), дозволу відповідного  компетентного органу на тимчасове  ввезення (вивезення) товарів, якщо  отримання такого дозволу передбачено  законом.

Информация о работе Митне регулювання ЗЕД підприємств