Економічні засади управління ліквідністю страховиків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Апреля 2013 в 18:34, курсовая работа

Описание работы

Важливість цього питання підвищується з активізацією інвестиційної діяльності та повноцінної інтеграції страхового ринку України до світового, адже, як відомо, для України надзвичайною проблемою є узгодження національного законодавства з правом Європейського Співтовариства, що надасть можливість повною мірою здійснювати правову реформу в державі, розгорнути міжнародну співпрацю. Метою даної роботи є визначення теоретичних передумов вдосконалення методики розрахунку платоспроможності та способів її забезпечення страховою компанією, охарактеризувати основні проблеми, з якими доводиться стикатися страховикам у разі втрати платоспроможності, а саме – їх розрахунки із страхувальниками.

Файлы: 1 файл

соц страх курсач.docx

— 64.60 Кб (Скачать файл)

 

 

       Таблиця 4 - Перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності, тис. грн.

|                   |2010             |2011             |2012             |

|Фактичний запас    |3246,6           |9553,9           |9931,6           |

|платоспроможності  |                 |                 |                 |

|(нетто-активи) =   |                 |                 |                 |

|загальна сума      |                 |                 |                 |

|активів – сума     |                 |                 |                 |

|нематеріальних     |                 |                 |                 |

|активів – загальна |                 |                 |                 |

|сума зобов‘язань  на|                 |                 |                 |

|звітну дату        |                 |                 |                 |

|Нормативний запас  |64,9             |253,0            |1224,5           |

|платоспроможності  =|                 |                 |                 |

|загальна величина  |                 |                 |                 |

|резерву            |                 |                 |                 |

|довгострокових     |                 |                 |                 |

|зобов‘язань х  0,05 |                 |                 |                 |

|Величина           |3181,7           |9300,9           |8707,1           |

|перевищення        |                 |                 |                 |

|фактичного запасу  |                 |                 |                 |

|платоспроможності  |                 |                 |                 |

|страховика над     |                 |                 |                 |

|розрахунковим      |                 |                 |                 |

|нормативним запасом|                 |                 |                 |

|= фактичний запас  |                 |                 |                 |

|платоспроможності  –|                 |                 |                 |

|відповідна величина|                 |                 |                 |

|нормативного запасу|                 |                 |                 |

|платоспроможності  |                 |                 |                 |

Покриття резервів за відсутності регламенту  Регулятора  формується  у

такій послідовності:

     . кошти  на поточних банківських рахунках (у повному обсязі)

     . право  вимоги до перестрахувальників  (у повному обсязі)

     . грошові  кошти на депозитних рахунках ( у повному обсязі)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III розділ

Шляхи підвищення платоспроможності страхових компаній

 

Нині у країнах Європейського  союзу відбувається реформування системи  регулювання платоспроможності  страхових компаній. Те, що методика регулювання платоспроможності  страхових компаній, застосована Методика розрахунку маржі платоспроможності, застосована в Росії, затверджена наказом Мінфіну РФ від 2 листопада 2001 р. № 90н "Про Положення про порядок розрахунку страховиками нормативного співвідношення активів і кількість прийнятих ними страхових зобов'язань". , виходить з методиці, розробленої та застосовується у країнах ЄС починаючи з 1970-х років ХХ століття Методика розрахунку маржі платоспроможності зі страхування іншому, ніж страхування життя, було встановлено директивою 73/239/EEC від 24 липня 1973 р. Методика розрахунку маржі платоспроможності зі страхування життя вона була встановлено директивою 79/267/ЕЕС від 5 березня 1979 р. , вивчення досвіду ЄС може у пригоді нашій країні і показати можливі шляхи вдосконалення існуючої методики.

Перший етап реформи 

Реформування системи  регулювання платоспроможності  страхових компаній у ЄС почалося 2002 р., коли директивами "Solvency I Life Directive" (Перша директиву платоспроможності  для страхових компаній, здійснюють страхування життя) 2002/12/ЕС і "Solvency I Non-life Directive" (Перша директиву  платоспроможності для страхових  компаній, здійснюють страхування інше, ніж страхування життя) 2002/13/ЕС від 5 березня 2002 р. внесли зміни в директиви  зі страхування, встановлюють правила  розрахунку маржі платоспроможності. Директива 2002/12/ЕС замінила директиву 79/267/ЕЕС зі страхування життя, а  директива 2002/13/ЕС замінила директиву 73/239/ЕЕС зі страхування іншому, ніж  страхування життя. Дані директиви  було названо Solvency I, т.к. вони є перший етап перегляду Європейської системи  регулювання діяльності страхових  компаній. Відповідно до цих директивам уряду країн ЄС мали привести законодавство  у відповідність із вимогами директив Solvency I у вересні 2003 р., а нові вимоги до розміру капіталу слід застосовувати починаючи з звітності за 2004 р.

Основні зміни, встановлені Solvency I, зводяться до чого:  

збільшився ліміт розміру  річного збору премії, при перевищенні  якого суспільства взаємного  страхування повинні відповідати  вимогам директив;  

збільшився розмір мінімального гарантійного фонду; розмір мінімального гарантійного фонду буде індексуватися  з урахуванням зміни індексу  споживчих цін, публикуемого Eurostat;  

встановлено обов'язок компаній, провідних высокорисковую діяльність, мати вищий розмір капіталу;  

змінена методика розрахунку фактичного і нормативного розміру  маржі платоспроможності.

Однією з суттєвих змін у системі регулювання платоспроможності  страхових компаній і те, що згідно з директивами Solvency I страхові компанії повинні підтримувати необхідний фактичний  розмір маржі платоспроможності  будь-якої миті часу. З іншого боку, відповідно до новими вимогами у разі, якщо нормативний розмір маржі платоспроможності  виявився нижчий за рівень попередніх років, то, при розрахунку платоспроможності  повинна враховуватися максимальна  величина останніми роками.

Відповідно до директивами Solvency I при розрахунку фактичного розміру  маржі платоспроможності нерозподілена  прибуток і непогашені збитки минулих  років повинні враховуватися  за мінусом заборгованості перед  учасниками із виплати доходів (дивідендів). З іншого боку, при розрахунку фактичного розміру маржі платоспроможності  повинна вычитаться сума акцій, викуплених акціонери. Слід зазначити, що методика розрахунку маржі платоспроможності, застосована Росії, вже містить  вимога у тому, що час розрахунку фактичного розміру маржі платоспроможності  від суми нерозподіленого прибутку звітного року й минулих років  повинна вычитаться сума власних  акцій, викуплених акціонери.

Директиви Solvency I встановили нові вимоги до частці перестрахувальників, застосовуваної до розрахунку нормативного розміру маржі платоспроможності. Як і раніше, страховики коригувати нормативний розмір маржі платоспроможності частку перестрахувальників. Однак на цей час за зміни природи чи якості перестрахувальної захисту страхові компанії зобов'язані повідомляти звідси органам страхового нагляду, і навіть у тому, чи плануєте вони коригувати частку перестрахувальників, що враховується при розрахунку маржі платоспроможності. Органи страхового нагляду можуть визнати, що Природа і якість перестрахувальної захисту змінилися у разі, якщо суть договорів перестрахування суттєво змінилася проти попереднім фінансовим роком або якщо в перестрахування передаються незначні ризики. Ще однією зміною і те, що раніше цей показник розраховувався підставі даних протягом року, нині необхідні дані принаймні протягом трьох років.

Змінилися й підвищити  вимоги до розміру мінімального гарантійного фонду. Якщо прийняття директив Solvency I розмір мінімального гарантійного фонду  для страхових компаній, котрі  займаються страхуванням життя, мав  становити від 200 тис. до 800 тис. євро, а страхових компаній, які проводять  страхування інше, ніж страхування  життя, від 200 тис. до 1400 тис. євро залежно  від проведених видів страхування, то відповідність до директивами Solvency I розмір мінімального гарантійного фонду  для страхових компаній, котрі  займаються страхуванням життя, і навіть для страхових компаній, здійснюють страхування відповідальності, має  дорівнювати 3 млн. євро, інших страховиків - 2 млн. євро. Відповідно до б новим  вимогам розмір мінімального гарантійного фонду поставлене залежність через  зміну споживчих цін. Розмір мінімального гарантійного фонду щорічно переглядатися  Європейською Комісією залежно через  зміну індексу споживчих цін, публикуемого Eurostat. У разі, якщо індекс споживчих цін збільшиться менш як п'ять%, розмір мінімального гарантійного фонду перераховуватися нічого очікувати.

Також було прийнято зміни, що стосуються розрахунку нормативного розміру  маржі платоспроможності. Зокрема, при розрахунку нормативного розміру  маржі платоспроможності з урахуванням  показника премій враховуватиметься  велика з цих двох величин: брутто-премия, нарахована у звітній періоді, і брутто-премия, зароблена за звітний період. З іншого боку, до прийняття директив Solvency I показник нормативного розміру маржі платоспроможності з урахуванням даних про страхової премії розраховувався як 18% від суми брутто-премии не більше 10 млн. євро й 16% від суми, перевищує 10 млн. євро. Тепер дане граничне значення збільшено з десятьма млн. до 50 млн. євро. Дане значення як і, як і величину мінімального гарантійного фонду, буде індексуватися з урахуванням зміни індексу споживчих цін, публикуемого Eurostat. Також зміна торкнулася розрахунку нормативного розміру маржі платоспроможності щодо страхових компаній, які проводять страхування авіа, морської авіації та загальногромадянської відповідальності. Страхова премія за даними видам страхування, застосовуваний до розрахунку нормативного розміру маржі платоспроможності, слід збільшити на 50%. Це з вищим ризиком, властивим вищевказаним видам страхування.

Такі зміни і у розрахунку нормативного розміру маржі платоспроможності  з урахуванням показника виплат. До запровадження директив Solvency I застосовувався коефіцієнт 26% до величині виплат до 7 млн. євро й 23% до величині виплат, перевищують 7 млн. євро. Нині граничне значення збільшено  до 35 млн. євро й буде перераховуватися залежно через зміну індексу  споживчих цін, публикуемого Eurostat. Страхові виплати за страхуванню авіа, морської авіації та загальногромадянської  відповідальності також за розрахунку нормативного розміру маржі платоспроможності  повинні збільшуватися на 50%.

Відповідно до новими правилами  у разі, якщо статутний капітал  компанії оплачений щонайменше ніж 25%, то після погодження з наглядовими  органами та обсягів надання підтверджують  документів при розрахунку фактичного розміру маржі платоспроможності  може враховуватися неоплачена частина  статутного капіталу межах 50% від менше  грошей: фактичного чи нормативного розміру  маржі платоспроможності.

Також директиви Solvency I змінили  повноваження органів страхового нагляду  втручатися у діяльність страхових  компаній. Відповідно до ними органи страхового нагляду можуть втручатися у діяльність страховика і починає вимагати надати план оздоровлення вже в ранній стадії, у кризовій ситуації, коли є загроза порушення прав страхувальників, як і раніше, що співвідношення фактичного і нормативного розміру маржі платоспроможності виконується. Також у тому випадку, якщо органи страхового нагляду вважають, що є загроза порушення прав страхувальників через погіршення фінансового становища страхової організації, чи до плану оздоровлення можуть пред'являтися вищі вимоги у частині розміру капіталу.

Другий етап реформи 

Нині Європейською Комісією ведеться робота над новим поколінням директив у сфері контролю платоспроможності  страхових компаній, які іменуються Solvency II (Друга директиву платоспроможності). Метою Другий директиви за платоспроможністю  є перегляд Європейської системи  контролю над страхові компанії. У  травні 2001-го р. Європейською Комісією було встановлено, що Другий директивою вестиметься удвічі етапу. Вирішили, що в першому етапі увагу буде приділено окремим що становить  проекту, потім буде розроблена єдиної концепції нової виборчої системи. Після закінчення цих робіт має  розпочатися другий етап, що полягає  в детальному роз'ясненні громадськості  нової виборчої системи контролю над страхові компанії. Очікується, що Solvency II завершиться не раніше 2008 р.

Зараз перший етап робіт наближається до завершення. Протягом першим етапом підкомітет за платоспроможністю обговорив  різні проекти, підготовлені департаментами Європейської комісії. Подкомитет вивчив застосовувані органами страхового нагляду США, Канади та Австралії  методики визначення достатності величини капіталу страхових компаній із урахуванням  рівня ризику, властивого своєї діяльності, і навіть моделі внутрішніх ризиків  страхових компаній. Поруч із обговорювалися висновки за даному питанню консультантів  аудиторско-консалтинговой компанії KPMG, звіти різних робочих груп. З іншого боку, Асоціація представників європейських органів страхового нагляду організувала робочу парламентсько-урядову групу, що також провела дослідження  з питання розробки Другий директиви. Результати цього дослідження було прийнято до уваги підкомітетом за платоспроможністю розробки нової виборчої системи контролю над страхові компанії.

Информация о работе Економічні засади управління ліквідністю страховиків