Разработка режимов прокатки листовой стали

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Октября 2013 в 21:43, курсовая работа

Описание работы

Розвиток промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту багато в чому залежить від виробництва листів, прокату чорних металів. Механічне, електричне і допоміжне устаткування систем і засобів автоматизації виробничого процесу підлягають єдиній меті – забезпечення необхідної якості, службових властивостей і об'єму виробничої продукції.

Файлы: 1 файл

курсовая.docx

— 196.36 Кб (Скачать файл)

C

Si

Mn

Ni

S

P

Cr

N

Cu

As

Fe

0,14 - 0,22

0,15 - 0,3

0,4 - 0,65

до 0,3

до 0,05

до 0,04

до 0,3

до 0,008

до 0,3

до 0,08

~97


 

Визначимо номінальну масу одного листа:

 

                                           

                                             (2.1)     

                                                                        

де  – відповідно товщина, ширина і довжина готового листа;

 

 

На стані 2250 можлива прокатка розкатів завдовжки  до 18 м. Передній і задній кінець розкату  мають нерівну форму, тому для  отримання прямокутного листа необхідно  відрізувати передній і задній нерівні  кінці. Крім того необхідно відібрати  планки для механічних випробувань.

Виходячи  з можливостей стану і з  урахуванням торцевого обрізання  вибираємо двократний розкат.

Загальна  маса двох листів:

 

 

Визначаємо  необхідну масу сляба:

 

                                         

                                                 (2.2)

де  – коефіцієнт фабрикації переходу від сляба до листа, що забезпечує вирізку з розкату готових листів заданих розмірів, приймаємо .

 

 

Вибираємо геометричний розмір сляба. Ширину сляба  вибираємо рівною довжину сляба приймаємо

Знаходимо товщину сляба:

 

                                          (2.3)

 

Остаточні розміри сляба: 100×800×1500 мм

 

2.2 Розрахунок режиму обтиснень у кліті «ДУО»

 

Оскільки  довжина бочки валка в кліті ДУО складає 2250 мм, то витяжка слябу в довжину можлива до Тоді коефіцієнт витяжки при прокатці сляба у перших подовжніх проходах складе [4]:

                                      ,                                        (2.4)

 

де  – коефіцієнт витяжки.

Знаходимо товщину сляба після протяжки його в довжину:

 

                                                                             (2.5)

 

Визначаємо  сумарне обтиснення в подовжніх проходах:

 

                           

                            (2.6)

 

Знаходимо сумарний коефіцієнт витяжки при  розбитті ширини:

 

                        ,                                   (2.7)

 

де 140 –  величина бокової обрізі.

Знаходимо товщину розкату після розбиття ширини:

 

                                                      (2.8)

 

Знаходимо сумарне обтиснення при розбитті ширини:

 

                                                     (2.9)

 

Сумарне обтиснення в подовжніх проходах з урахуванням товщини рівної 16 мм [1] визначаємо як:

 

 

Визначимо обтиснення по проходах:

При прокатці слябу в довжину передбачаємо 2 проходи , так як кантівка можлива  тільки спереду кліті 

 

1-й прохід

;  2-й прохід
;

 

При розбивці ширини передбачаємо шість проходів, обтиснення при цьому розподіляємо таким способом – спочатку передбачаємо більші обтиснення, а в кінці менші.

 

3-й прохід

;4-й прохід
; 5-й прохід
;

 

6-й прохід

;7-й прохід
; 8-й прохід
;

 

Прокатку  сляба до заданої товщини робимо за два проходи, останній прохід робимо з меншим обтисненням:

 

9-й прохід

;10-й прохід

 

Знаходимо коефіцієнти висотної деформації і довжину розкату по проходах на кліті ДУО:

1-й прохід.

;
;
;

                                                       (2.10)

 

2-й прохід:

;
;
;

 

Кантівка  на 90° і розбиття ширини в наступних  6-х проходах.

3-й прохід:

;
;
;

 

4-й прохід:

;
;
;

 

Далі  розрахунок ведеться аналогічно. Розраховані  параметри прокатки в чорновій кліті  ДУО приведені в таблиці 2.2

 

Таблиця 2.2 Розрахункові параметри прокатки в чорновій кліті ДУО

№ прохід

Режим обжимань

Обжимання Δh, мм

 

Н, мм

В, мм

L, мм

 

0

100

800

1500

0

1

84

800

1786

16

2

71

800

2113

13

КАНТІВКА

3

63

2113

902

8

4

55

2113

1033

8

5

47

2113

1209

8

6

40

2113

1421

7

7

33

2113

1722

7


Продовження табл. 2.2

8

27

2113

2104

6

КАНТІВКА

9

21

2104

2717

6

10

16

2104

3565

5


 

2.3 Визначення допустимих зусиль у валках кліті «ДУО»

 

Визначення  допустимих зусиль при прокатці виходячи з умов міцності валів на вигин:

                                     ,                                  (2.11)

 

де D - мінімальний діаметр валку,

довжина бочки валка ,

 – довжина шийки ,

 – допустиме напруження матеріалу валка на згинання , з урахуванням запасу  міцності , для чавунних валків приймаємо = 90 кгс/мм2 .

При протяжці підставляємо В = 800 мм (ширина слябу) , а  при розбивці ширини В = 2113 мм .

При прокатці:

 

 

При розбитті ширини:

 

 

Визначаємо  допустиме зусилля по міцності шийки  валу. Шийка валу розраховується на вигин і на кручення.

 

                                           ,                                               (2.12)

 

                                                                                         (2.13)

 

де  – крутячий момент, що прикладається до валу (шийки) з боку приводу,

 – діаметр шийки валку.

Для шийки  валу:

 

                                                                                 (2.14)

 

або

 

                                        (2.15)

 

 

2.4 Розрахунок енергосилових параметрів при прокатці у кліті «ДУО»

 

Повне зусилля  прокатки:

                                                                               (2.16)

 

де Рср – середній питомий тиск, Н/мм2;

В – ширина розкату, мм;

l – довжина очагу деформації, мм.

 

                                                                         (2.17)

 

де σТ – опір деформації з урахуванням термомеханічних коефіцієнтів;

nσ – коефіцієнт напруженого стану, який визначається в залежності від відношення довжини очагу деформації к середній товщині розкату;

nВ – коефіцієнт впливу ширини розкату на удільний тиск.

Для визначення опору деформації у діапазоні  температур 1073 – 1573°К (800 – 1300°С) Л.В. Андреюком і Г.Г. Тюленевим пропонується емпірична формула:

 

                                         (2.18)

 

де S, a, b, c – коефіцієнти для розрахунку опору деформації. З їх допомогою можна визначити опор деформації для вказаних марок сталей  при любому поєднанні швидкості , ступені і температури деформації.

Для сталі 3сп коефіцієнти дорівнюють:

S = 0,96; σ0 = 9,07кг/мм2; а = 0,124, b = 0,167; с = - 2,54

 

                                              ,                                              (2.19)

 

де  l - довжина очагу деформації ,

hср – середня висота розкату при обжиманні.

При m > 2 , nσ = 0,75 ÷ 0,25

 

При m ≤ 2 та m ≥ 0,4 ,                                              (2.20)

 

Коефіцієнт nВ залежить від параметрів „m” і „n”

 

                                                    ,                                             (2.21)

 

де  – середня ширина розкату.

При 0,4 < m < 2 і при 0,5 < n < 2 , nВ = 1 ;

При n > 5 nВ = 1,15 .

Ступінь деформації:

 

                                                ,                                         (2.22)

 

Середня швидкість деформації :

 

                                                                                         (2.23)

 

де V – середня швидкість прокатки, м/с.

1-й прохід

Довжина осередку деформації:

 

                            ,                          (2.24)

де R – радіус мінімального розміру валку. 

Ступінь деформації

 

 

Середня швидкість деформації

 

                                                                    (2.25)

 

Температуру початку прокатки на кліті «ДУО»  приймаємо на підставі технологічної  інструкції рівною 1453°К (1180°С).

Визначаємо  межу текучості:

 

 

 

Знаходимо параметри «m» і «n»:

 

                                                                              (2.26)

 

тому  що m > 0,5

 

 

 

тому  що n > 0,5, приймемо

Знаходимо середній питомий тиск:

 

 

Повний  тиск:

 

 

Далі  розрахунок виконується аналогічно, результати розрахунку представлені в  таблиці 2.3

 

Таблиця 2.3 Енергосилові параметри прокатки на кліті Дуо

№ проходу

Висота, h, мм

Середня висота, Нср, мм

Середня ширина, Вср, мм

Обтиснення, Δh, мм

Довжина осередку деформації, ld, мм

Середній ступінь деформації, ε, %

Температура по проходах, ТºС

Межа плинності, σТ, Н/мм2

Показник m=ldср

Коефіцієнт напруженого стану, nσ

Показник n=Bcpср

Середній питомий тиск, Рср, Н/мм2

Повне зусилля прокатки, Р, МН

1

100

92

800

16

84,1

16

1180

55,95

0,91

1,004

8,7

64,6

4,35

2

84

77,5

800

13

75,8

15,5

1170

59,22

0,98

1

10,3

68,1

4,13

3

71

67

2113

8

59,5

11,3

1157

50,79

0,89

1,007

31,5

58,8

7,39

4

63

59

2113

8

59,5

12,7

1148

54,42

1,01

1

35,8

62,6

7,87

5

55

51

2113

8

59,5

14,5

1139

58,71

1,17

1,012

41,4

68,3

8,59

6

47

43,5

2113

7

55,7

14,9

1129

61,7

1,28

1,031

48,6

73,1

8,60

7

40

36,5

2113

7

55,7

17,5

1117

67,18

1,52

1,09

57,9

84,2

9,91

8

33

30

2113

6

51,5

18,2

1105

70,06

1,72

1,15

70,4

92,6

10,09

9

27

24

2104

6

51,5

22,2

1088

64,77

2,15

1,287

87,7

95,8

10,39

10

21

18,5

2104

6

47,0

23,8

1075

70,53

2,54

1,386

113,7

112,4

11,12

Информация о работе Разработка режимов прокатки листовой стали